Ухвала суду № 23618803, 02.11.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-5538/10/10/0170

02.11.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Омельченка В. А. ,

Ілюхіної Г.П.

секретар судового засідання Фокіна Ю.В.

Сторони у судове засідання не з'явились.

розглянувши апеляційну скаргу Роздольненського районного споживчого товариства на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кудряшова А.М. ) від 31.03.11 у справі № 2а-5538/10/10/0170

за позовом Роздольненського районного споживчого товариства (вул. Первомайська, 9 Б, Совєтський, Автономна Республіка Крим,97200)

до Красноперекопської об'єднаної Державної податкової інспекції АР Крим (вул. Північна, 2,Красноперекопськ,Автономна Республіка Крим,96000)

про визнання незаконними дій з питань проведення перевірки, незаконним (недійсним) акту перевірки, скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.03.2011 у задоволені позову Роздольненського районного споживчого товариства до Красноперекопської об'єднаної Державної податкової інспекції АР Крим про визнання незаконними дій з питань проведення перевірки, незаконним (недійсним) акту перевірки, скасування рішень, - відмовлено.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.03.2011 року та прийняти нову постанову.

Сторони у судове засідання не з'явились.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, повідомлені належним чином, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності їх представників.

Відповідно стаття 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю; неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

Роздольненське районне споживче товариство зареєстровано Роздольненською районною державною адміністрацією АР Крим 27.06.1997 року як юридична особа (а.с.20-21). Позивач взятий на облік як платник податків та зборів 30.07.1997 року за №86 (довідка - а.с.22). Новоселівське госпрозрахункове торгове об'єднання є структурним підрозділом Роздольненського районного споживчого товариства, що підтверджено його Положенням (з наступними змінами -а.с.6-9), довідкою з ЄДРПОУ (а.с.19) та довідкою про взяття Новоселівського ГТО на облік як платника податків (а.с.23).

Відповідно до ст.16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів»від 19.12.1995 року №481/95-BP контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Загальні підстави та порядок проведення перевірок встановлений Законом України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року №509-ХІІ (в редакції, що діяв на час виникнення спірних відносин).

Згідно п.2 ч.1 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Працівниками Первомайської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим на підставі переліку суб'єктів господарювання, здійснюючих діяльність в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг для проведення перевірок в березні 2010 року (а.с.42), направлень на проведення перевірки №71/23-30 та №72/23-30 від 29.03.2010 року (а.с.40-41) 29 березня 2010 року проведено перевірку магазину, що належить Новоселівському ГТО Роздольненського районного споживчого товариства.

Перевірка проводилась у присутності продавця ОСОБА_3, яка з направленнями та актом перевірки ознайомилась, однак від підпису направлень та акту перевірки відмовилась, про що складений акт відмови від підписання матеріалів перевірки (а.с.47).

За результатами перевірки складено акт від 29.03.2010р. №0049/01/21/23/01757248 (а.с.43-44), про порушення вимоги ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Акт перевірки було направлено на адресу позивача поштою (а.с.50) та вручено 31.03.2010 року (поштове повідомлення -а.с.52).

На підставі зазначеного акту перевірки 09 квітня 2010 року прийнято рішення №0000152308 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до Роздольненського районного споживчого товариства на суму 6800,00грн. за порушення вимог ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»(а.с.49).

Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій було надіслано позивачеві (а.с.50) та ним отримано, що підтверджено поштовим повідомленням (а.с.52).

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з пунктом 11 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 р. №509-ХІІ органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку і розмірах, встановлених законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»(надалі в редакції станом на дату виникнення спірних відносин -Закон №481) роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших підприємствах громадського харчування.

Частиною 10 статті 15 зазначеного Закону встановлено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Відповідно до статті 1 Закону №481 ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Суд зазначає, що статтею 15-3 Закону №481 встановлені обмеження щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв та тютюнових виробів. Відповідно до вимог пункту 11 частини 1 ст.15-3 вказаного Закону забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв та тютюнових виробів: у невизначених для цього місцях торгівлі.

При цьому відповідно до частини 3 статті 15-3 зазначеного Закону продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, суб'єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Згідно абз.8 ч.2 ст.17 Закону України № 481 до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону у розмірі 6800 гривень.

Позивачем під час розгляду справи суду не надано доказів, що спростовують зазначені в акті обставини та показання свідків -працівників податкового органу, що проводили перевірку та/або свідчать про невідповідність їх показань фактичним обставинам справи.

Відповідно до вимог п.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Стосовно показань свідків, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.

Позивач не надав до податкового органу, що проводив перевірку, та до вищестоящих податкових органів будь-які скарги на дії перевіряючих (довідка позивача №156 від 08.11.2010 року -а.с.64), дані акту перевірки, що є належним доказом по справі, ним не спростовані, відомості акту в іншій частині позивачем не оспорюються; доказів неправомірності проведеної перевірки не надано.

Також позивачем не надано доказів того, що магазин Новоселівське ГТО, що перевірявся, на час проведення перевірки, мав статус суб'єкта господарювання громадського харчування або спеціалізованого відділу, що має статус суб'єкта господарювання громадського харчування, суб'єкта господарювання з універсальним асортиментом товарів, у зв'язку з чим у вказаному магазині не могли реалізовуватись алкогольні напої на розлив, тобто реалізація алкогольних напоїв на розлив здійснювалась у не визначеному для цього місті.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем під час розгляду справи не надано будь-яких доказів стосовно того, що зазначені в акті обставини не відповідають фактичним обставинам справи та не повідомлено про наявність таких доказів у третіх осіб для їх витребування судом та залучення до матеріалів справи.

Стосовно посилання позивача на вимоги ст.17 Закону №481 в частині відсутності у відповідача права на проведення перевірки, та, відповідно, прийняття рішення, суд зазначає, що відповідно до зазначеної статті рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами державної податкової служби та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.

Відповідно до Указу Президента України "Про посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" №510/2001 від 11.07.2001 року забезпечення реалізації державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійснення міжгалузевої координації у цій сфері покладено на Державну податкову адміністрацію України.

Пунктом 6 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №790 від 02.06.2003 року, передбачено, що рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономіки), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Державної податкової адміністрації, Держкомстату, Держспоживстандарту у межах їх компетенції, визначеної законодавством.

Таким чином, суд зауважує, що відповідач має право застосувати до позивача штрафні санкції на підставі ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Роздольненського районного споживчого товариства - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.03.11 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 07 листопада 2011 р.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис Г.П.Ілюхіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко