Ухвала суду № 23618193, 02.11.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-4426/11/0170/25

02.11.11 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Горошко Н.П. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Фокіна Ю.В.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Теплотехніка"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим- ОСОБА_1, довіреність № 10/10-0 від 24.12.10

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кононова Ю. С. ) від 27.05.11 у справі № 2а-4426/11/0170/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Теплотехніка" (вул. Балаклавська, 68,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95048)

до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.05.2011 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Теплотехніка" до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі № 0005171501 від 06 квітня 2011 року про застосування до ТОВ «НВФ «Теплотехніка»штрафних санкцій в сумі 170 гривень.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково -виробнича фірма «Теплотехніка»судові витрати в сумі 3 (три) гривні 40 (сорок) копійок.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.05.2011 та прийняти нову постанову.

Позивач у судове засідання не з'явився. Представник відповідача з'явився у судове засідання, просив задовольнити апеляційну скаргу.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що позивач викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності їх представників.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково -виробнича фірма «Теплотехніка»є юридичною особою, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 433815 (а.с. 29) та зареєстровано в якості платника податків в Державній податковій інспекції в м. Сімферополі.

Відповідно до ст. 16 ПК України, до обов'язків платника податків входить подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів.

Згідно ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок -це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та \ або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платника податків -фізичних осіб, суми утриманого та \ або сплаченого податку (п. 46.1).

Форма податкової декларації встановлюється центральним органом державної податкової служби за погодженням з Міністерством фінансів України (п. 46.5).

Відповідно до п. 48.1 ст. 48 ПК України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Пунктом 48.3 цієї статті передбачені обов'язкові реквізити, які повинна містити податкова декларація.

Згідно п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПК України, податкові декларації подаються за базовий звітний період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю -протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

Одним зі способів подачі податкової декларації до органу державної податкової служби відповідно до п. 49.3 ст. 49 ПК України є надіслання її поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

Згідно п. 49.5 ст. 49 ПК України, у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного органу державної податкової служби не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею.

Граничним строком подання декларації ТОВ «Науково -виробнича фірма «Теплотехніка»за 2010 рік, відповідно до строків, визначених ст.. 49 ПК України, - було 09 лютого 2011 року.

21 січня 2011 року підприємством було направлено на адресу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі декларацію з податку на прибуток підприємств та податковий розрахунок комунального податку за 4 квартал 2010 року, цінним листом з описом вкладення, які були отримані відповідачем 24 січня 2011 року (а.с. 20).

Декларація та розрахунок підписані ОСОБА_3, як керівником підприємства із зазначенням його ідентифікаційного номеру; в графі ініціали та прізвище головного бухгалтеру зазначено «не має».

Відповідно до п.п. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПК України, податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку.

28 січня 2011 року заступником начальника ДПІ в м. Сімферополі на адресу керівника ТОВ НВФ «Теплотехніка»було направлено повідомлення, в якому зазначено, що подана ними декларація з податку на прибуток підприємств за 2010 рік та податковий розрахунок комунального податку на 4 квартал 2010 року не вважаються податковими деклараціями відповідно до статей 48,49 ПК України у зв'язку з тим, що в даних звітах не достовірно заповнені обов'язкові реквізити -ініціали, прізвище та ідентифікаційний номер керівника підприємства (а.с. 22).

23 березня 2011 року ТОВ НВФ «Теплотехніка»на адресу податкової інспекції був направлений лист, отриманий відповідачем 30 березня 2011 року, в якому підприємство пояснило, що ОСОБА_3 є одним з засновників товариства та протоколом зборів засновників від 10 січня 2007 року був призначений уповноваженим здавати бухгалтерську та податкову звітність з правом підпису та додана копія цього протоколу (а.с. 27).

Зазначені пояснення не були прийняті відповідачем до уваги та 18 березня 2011 року інспектором Державної податкової інспекції в м. Сімферополі була проведена перевірка своєчасності подання ТОВ НВФ «Теплотехніка»податкової звітності, за результатами якої складений акт № 2709/151/32903213, яким встановлено, що підприємством не була подана у визначені законодавством строки декларація з податку на прибуток за 2010 рік та направлено повідомлення керівнику ТОВ «НВФ «Теплотехніка»про те, що подані податкові декларації не були ними визнані відповідно до статей 48,49 ПК України у зв'язку з тим, що в даних деклараціях недостовірно заповнені обов'язкові реквізити -ініціали, прізвище та ідентифікаційний номер керівника підприємства та не заповнені обов'язкові реквізити -ініціали, прізвище, підпис та ідентифікаційний податковий номер головного бухгалтеру (а.с. 21, 23-24).

На підставі зазначеного акту перевірки, 06 квітня 2011 року ДПІ в м. Сімферополі було прийнято податкове повідомлення -рішення, яким встановлено з боку підприємства порушення п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПК України та відповідно до п. 120.1 ст. 120 ПК України, п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено суму грошового зобов'язання ТОВ НВФ «Теплотехніка»за штрафними санкціями у розмірі 170 гривень (а.с. 25).

Відповідно до ст.. 62 Закону України «Про господарські товариства», у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами. Генеральний директор має право без довіреності виконувати дії від імені товариства.

Як встановлено судом, протоколом зборів учасників ТОВ «НВФ «Теплотехніка»№ 7 від 10 січня 2011 року, ОСОБА_3 був призначений Генеральним директором Товариства (а.с. 36).

Раніше, протоколом зборів учасників ТОВ «НВФ «Теплотехніка»№ 6 від 10 січня 2007 року у тому числі ОСОБА_3 був уповноважений здавати бухгалтерську та податкову звітність з правом підпису бухгалтерської та податкової звітності до прийняття рішення з питання про продовження діяльності підприємства та призначення директора підприємства (а.с. 6).

Таким чином, саме ОСОБА_3, в силу Закону та на підставі рішення зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю є керівником ТОВ «НВФ «Теплотехніка»та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової звітності, саме як керівник цього підприємства.

Представник відповідача не заперечує, що отримана ними від ТОВ «НВФ «Теплотехніка»податкова декларація за 2010 рік була підписана саме керівником підприємства ОСОБА_3, а також проти того, що саме він є особою, яка є уповноваженою на ведення бухгалтерського обліку, проте вважає, що якщо керівник підприємства і особа, яка уповноважена вести бухгалтерський облік є однією і тією ж особою, то він повинен двічі підписати податкову декларацію: як в графі «керівник підприємства», так і в графі «головний бухгалтер».

Відповідно до п. 56.21 ст. 56 ПК України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно -правового акту, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно -правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платника податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Пункт 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПК України передбачає у випадку ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку, така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку.

В даному випадку представники обох сторін визнають, що ОСОБА_3 є керівником підприємства та відповідає за ведення бухгалтерського обліку та саме цією особою підписана податкова декларація ТОВ НВФ «Теплотехніка»за 2010 рік.

Відповідно до п. 7 підрозділу 10 «Інші перехідні положення»Податкового Кодексу України, штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 01 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Граничним строком подання позивачем податкової звітності було 09 лютого 2011 року. Проте відповідач, встановивши, що підприємство на його думку не подало декларацію, всупереч вимогам вищевказаних Перехідних положень застосував штрафні санкції у розмірі 170 гривень.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.05.11 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 07 листопада 2011 р.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко