Ухвала суду № 23616421, 17.10.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-2296/11/22/0170

17.10.11 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Яковенко С.Ю.

секретар судового засідання Бєланова О.О.

за участю сторін:

представник позивача- Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольська транспортна компанія"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 27.12.10,

представник відповідача- Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим- не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Радчук А.А. ) від 11.04.11 у справі № 2а-2296/11/22/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольська транспортна компанія" (вул. Чкалова, буд. 65, м. Сімферополь, с. Фонтани, Автономна Республіка Крим, 97570)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки, буд. 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.04.2011року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольська транспортна компанія" задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим №00010961502/0 від 23.07.10, №0010961502/1 від 30.09.2010, №0010961592/2 від 10.12.10 та №0010961502/3 від 21.02.11 про визначення Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольська транспортна компанія" суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість з урахування штрафних санкцій на загальну суму 242 798грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим 00010971502/0 від 23.07.10, №0010971502/1 від 30.09.10, №0010971502/2 від 10.12.10 та №0010971502/3 від 21.02.11 про визначення Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольська транспортна компанія" суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість з урахування штрафних санкцій на загальну суму 266643грн.

Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.04.11 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Проте, неявка представника відповідача не перешкоджає судовому розгляду справи. Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність представника відповідача, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

На підставі та за правилами статті 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноти їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

Відповідачем проведено камеральні перевірки податкових декларацій ТОВ "Сімферопольська транспортна компанія" з податку на додану вартість за квітень та травень 2010 року.

За наслідками перевірок складені акти від 14.07.2010 року №9688/15-2/30691999 та №9689/15-2/30691999.

За висновками актів перевірок встановлено порушення позивачем приписів пп. 5.1.13 п. 5.1 ст. 5 Закону №168, заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет.

На підставі даних актів та відповідно до пп. "б" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, підпунктів 17.1.3, 17.1.6-1 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі -Закон №2181 в редакції на час виникнення спірних правовідносин), відповідач прийняв спірні податкові повідомлення-рішення №00010961502/0 від 23.07.2010 про визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 79606грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 163 192 грн. та №00010971502/0 від 23.07.2010 про визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 87 424грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 179219 грн.

Вказані повідомлення-рішення оскаржені позивачем в порядку передбаченому Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", але скарги залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін, у зв'язку з чим відповідачем приймались податкові повідомлення-рішення №0010961502/1 від 30.09.2010 року, №0010961502/2 від 10.12.2010 року та №0010961502/3 від 21.02.2011 року, а також №0010971502/1 від 30.09.2010 року, №0010971502/2 від 10.12.2010 року та №0010971502/3 від 21.02.2011 року.

Рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 27.06.2008 №1524 погоджені тарифи на проїзд у міських автобусних маршрутах на території м. Сімферополя.

Спір виник через те, що відповідач вважає, що дія пп. 5.1.13 п. 5.1 ст. 5 Закону № 168 не поширюється на позивача, в зв'язку з чим зробив висновок про заниження позивачем суми ПДВ до сплати в бюджет.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Підпунктом 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону №168 визначено, що звільняються від оподаткування операції з надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом (крім таксомоторів) у межах населеного пункту, тарифи на які регулюються органом місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, визначеної законом.

Із змісту рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 27.06.2008 року №1524 вбачається, що виконком при його прийнятті керувався ст. 28, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

У пункті 1 зазначеного рішення вказано (російською мовою): "Согласовать тариф на проезд на городских автобусахных маршрутах общего пользования в режиме маршрутного такси до 2,00грн.", тобто, виконкомом було погоджено єдиний тариф -2 грн. на проїзд в міських автобусних маршрутах загального користування, що працюють в режимі маршрутного таксі.

Нормою, яка визначає компетенцію органу місцевого самоврядування з регулювання тарифів є підпункт 2 пункту "а"ч. 1 ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", яким встановлено у який саме спосіб орган місцевого самоврядування здійснює регулювання, про яке йдеться у підпункті 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: - шляхом встановлення тарифів які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; - шляхом погодження тарифів з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Таким чином, виконавчий комітет Сімферопольської міської Ради прийнявши рішення №1524 від 27.06.2008 року, погодив єдиний тариф, чим, в розумінні положень підпункту 2 пункту "а"ч. 1 ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та підпункту 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону №168, у межах встановленої законом компетенції, врегулював тарифи перевезення осіб пасажирським транспортом.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач мав право використовувати положення підпункту 5.1.13 пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з надання послуг перевезення пасажирів при формуванні сум ПДВ у податковій звітності, оскільки він керувався тарифами на надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом врегульованими органом місцевого самоврядування.

За таких обставин судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає помилковими висновки відповідача, покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, про заниження позивачем обсягів оподатковуваних операцій у декларації за квітень та травень 2010 року і заниження суми податкового зобов'язання з ПДВ до сплати в бюджет у вказаному періоді.

Окрім того, оскільки судом встановлено помилковість донарахування сум податкового зобов'язання за наслідками камеральної перевірки декларацій позивача з податку на додану вартість за квітень та травень 2010 року, та правомірність користування позивачем пільгою, передбаченою пп. 5.1.13 п. 5.1 ст. 5 Закону №168, то і застосування у спірному податковому повідомленні-рішенні фінансових санкції за пп. 17.1.3, пп. 17.1.6-1 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 слід визнати таким, що порушує визначені законом умови такого застосування.

На підставі викладеного, висновок суду першої інстанції про задоволення позову є правомірним.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - залишенню без змін. Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.04.11 у справі № 2а-2296/11/22/0170 залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.04.11 у справі № 2а-2296/11/22/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 24 жовтня 2011 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко