Ухвала суду № 23616397, 19.10.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-12505/10/16/0170

19.10.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Єланської О.Е. ,

Ілюхіної Г.П.

при секретарі судового засідання Саматової М.А.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Наталія"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 22.09.09

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Александров О.Ю. ) від 16.02.11 у справі № 2а-12505/10/16/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Наталія" (пр. Кірова, буд. 46, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки, буд. 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання рішення недійсним

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.02.11 у справі № 2а-12505/10/16/0170 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Наталія" задоволені, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 24.06.2010 року №0010772303 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наталія" штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5475грн.00коп., стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Наталія" 03,40грн. зі сплати судового збору.

Не погодившись з зазначеною постановою відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.02.11 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, відповідач посилається на те, що в ході перевірки позивача встановлено не оприбуткування ним готівкової виручки в загальній сумі 1095,00 гривень у КОРО. Сума неоприбутковуваної готівки визначена на підставі фіскальних звітів чеків реєстратора розрахункових операцій № 1903 від 08.06.2010 року та № 1904 від 09.06.10 року. Тому зазначив, що згідно акта перевірки в розділі №2 КОРО, Z - звіти на момент перевірки не внесені у розділ № 2 КОРО та не вклеєні у розділ 1 КОРО. У зв'язку з чим застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 5475,00 гривень відповідно до абз.3 ст.1 Указу Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обороту готівки»від 12.06.1995 року за порушення п.2.6 постанови правління НБУ від 15.12.2004 року № 637 «Про затвердження положення про ведення касових операцій у національній валюті України»є правомірним.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2011 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Наталія" є юридичною особою, яка зареєстрована виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 438283, Довідкою з ЄДРПОУ від 27.09.2006 року.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-ХІІ державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ст.2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-ХІІ головним завданням державних податкових інспекцій є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків, зборів та інших платежів і неподаткових доходів (далі - податків, інших платежів) і внесків до державних цільових фондів, встановлених законодавством України.

У відповідності до п.1, 2 ч.1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 р. № 509-XII (із змінами та доповненнями) (далі - Закон №509) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків), а також здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

10.06.2010 року головним державним податковим інспектором Дмитрієвим В.Ю. та старшим державним податковим інспектором Семикіним О.О. на підставі направлення на перевірку № 1330/13-3 09.06.2010 року і відповідно до плану -графіку перевірок об'єктів торгівлі, громадського харчування та послуг на червень 2010 року була проведена перевірка за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій кафе, розташованого за адресою м. Сімферополь, вул. Севастопольська, б. 1, що належить ТОВ "Наталія".

За результатами проведення перевірки складено акт 004041 від 10.06.2010 року, зареєстрований 11.06.10 року за №1070/01/01/23/22235956.

В акті перевірки зазначено про наявність у позивача РРО, реєстраційного посвідчення № 0109005856 від 17.04.2007 року, виданого ДПІ в м. Сімферополі.

Перевіркою встановлено, проведення розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункових операцій при продажу товару, без роздрукування та видачі документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, незабезпечення оприбуткування у повному обсязі виручки отриманої за реалізацію продукції у попередні дні, у книзі обліку розрахункових операцій № 0109005856 від 09.12.2009 року, а саме згідно Z - звітів № 1903 від 08.06.10 року та № 1904 від 09.06.10 року з сумами обігу 555 грн. та 540 грн. загальна сума 1095 грн., ця сума не внесена по дням у розділ 2 КОРО, Z - звіти на момент перевірки не вписані у розділ 2 КОРО та не вклеєні у розділ 1 КОРО. Крім того незабезпечена відповідність суми готівкових коштів за місцем здійснення розрахунків, суми, яка зазначена у деному Х- звіті РРО.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0010772303 від 24.06.2010 року на суму 5475,00 гривень.

Зазначене рішення було отримано позивачем 24.06.10 року.

Постановою правління НБУ № 637 від 15.12.2004 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі - Положення №637). Зазначена Постанова зареєстрована в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320.

Положення № 637 визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями).

Відповідно до п.п. 2.6 п.2 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткування готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначених у відповідних касових (розрахункових) документах.

У статті 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" встановлено, що за не оприбуткування (неповне оприбуткування) у касах готівки до юридичних осіб застосовуються штрафні санкції у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Під час перевірки позивача відповідачем встановлено, що в розділі №2 КОРО, не зазначені дані про надходження готівкових коштів за 08.06.2010 року та 09.06.10 року в сумі 555,00 гривень та 540,00 гривень, а взагалі 1095,00 гривень, зазначені суми визначені на підставі фіскальних звітних чеків РРО № 1903 від 08.06.2010 року та №1904 від 09.06.10 року.

Однак, неможна вважати суми у розмірі 555,00 гривень та 540,00 гривень такими, що були не оприбутковані виходячи з наступного.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Касова книга - документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі.

Касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів (п. 3.1 Положення)

Касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси.

Судова колегія зазначає, що позивачем ведеться касова книга, оформлюються прибуткові касові ордера, а на момент перевірки суми у розмірі 555,00 гривень та 540,00 гривень були оприбутковані позивачем, що підтверджується наступним.

Приймання готівки в касу відповідно до вимог п.3.2 Положення № 637 проводилося за прибутковими касовими ордерами від 08.06.10 року № 320 на суму 64,00 гривни, № 317 на суму 555,00 гривень; від 09.06.2010 року № 318 на суму 540,00 гривень, №321 на суму 88,00 гривень.

Форма прибуткових ордерів відповідає формі затвердженій наказом Міністерства статистики України від 15.02.96 N 51 "Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій".

Відповідно до вимог п.4.2 Положення № 637 всі надходження готівки позивача за 08.06.2009 року та 09.06.2009 року у тому числі і суми 555,00 гривень та 540,00 гривень відображалися у касовій книзі ТОВ "Наталія" за 2009-2010 роки.

Так, суми надходження готівки за 07-09.06.2010 року у розмірі 1702,00 гривень відображені на сторінці 60 касової книги позивача.

Грошові кошти, що були оприбутковані у касовій книзі за 07-09.06.10 року як надходження на суму 1702,00 гривень була частково витрачена на придбання спиртних напоїв та пива, що підтверджується відповідними видатково-касовими ордерами.

З матеріалів справи вбачається, що суми у розмірі 555,00 гривень та 540,00 гривень були проведені через РРО відповідно до вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", що підтверджується фіскальними звітними чеками № 1903 від 08.06.2010 року, № 1904 від 09.06.2010 року, яки вклеєні до розділу 1 КОРО.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач надходження готівки в національній валюті відображає у касовій книзі з оформленням прибуткових касових ордерів, сума готівки, що оприбутковується і відображується в касовій книзі відповідає сумам, зазначеним у фіскальних чеках.

Таким чином, суми у розмірі 555,00 гривень та 540,00 гривень оприбутковані позивачем та були обліковані в його податковому та бухгалтерському обліку.

До позивача застосовані фінансові санкції на підставі Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" № 436/95 від 12.06.1995 року.

Однак, зазначений Указ Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" №436/95 від 12.06.1995 року встановлює відповідальність за порушення порядку ведення операцій з готівкою у національній валюті, порушення суб'єктами господарської діяльності норм з регулювання обігу готівки, в тому числі встановлює застосування фінансових санкцій за неоприбуткування готівки у каси.

Однак, позивачем було порушено порядок ведення КОРО.

Відповідальність за порушення встановленого порядку використання КОРО встановлена Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР.

Отже, за таке правопорушення застосування Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" №436/95 від 12.06.1995 року є необґрунтованим.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, оскільки позивач надходження готівки в національній валюті відображає у касовій книзі з оформленням прибуткових касових ордерів, сума готівки, що оприбутковується і відображується в касовій книзі відповідає сумам, зазначеним у фіскальних чеках. Таким чином, суми у розмірі 555,00 гривень та 540,00 гривень оприбутковані позивачем та були обліковані в його податковому та бухгалтерському обліку. Окрім того, проведення сум у розмірі 555,00 гривень та 540,00 гривень через РРО, зазначення її в фіскальній пам'яті РРО, відображення на роздрукованих фіскальних звітах, робить неможливим ухилення позивача від сплати податків.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.02.11 у справі № 2а-12505/10/16/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 24 жовтня 2011 р.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис О.Е.Єланська

підпис Г.П.Ілюхіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко