Ухвала суду № 23616376, 05.10.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-1370/11/0170

05.10.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Омельченка В. А. ,

Ілюхіної Г.П.

секретар судового засідання Карпова І.І.

Сторони у судове засідання не з'явились.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Алушті АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л. ) від 05.04.11 у справі № 2а-1370/11/0170

за позовом Державного підприємства "Айвазовське" (Васильченко, 1-А,Партеніт,Алушта, місто, Автономна Республіка Крим,98542)

до Державної податкової інспекції в м.Алушті АР Крим (вул. Леніна 22-а,Алушта,Автономна Республіка Крим,98500)

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.04.2011 позов Державного підприємства "Айвазовське" до Державної податкової інспекції в м.Алушті АР Крим про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задоволено.

Визнано противоправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Алушті АР Крим №0001251502/0 від 09.08.2010 року, №0001251502/1 від 06.09.2010 року на суму у розмірі 61438,65 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 58513,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 2925,65 грн.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.04.2011 та ухвалити нову постанову.

Сторони у судове засідання не з'явились.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності їх представників.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно стаття 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю; неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

Судом встановлено, що Державне підприємство "Айвазовське"(код ЄДРПОУ 04792883, юридична адреса: 98542, АР Крим, м. Алушта, смт. Партеніт) зареєстровано Виконавчим комітетом Алуштинської міської ради АР Крим 17.01.1992 року, що підтверджено Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та довідкою ГУС в АР Крим.

Позивач перебуває на обліку в ДПІ в м. Алушті АР Крим, зареєстровано як платник податку на додану вартість (свідоцтво НБ №225161) від 07.05.2004 року .

23.07.2010 року Державною податкової інспекції в м. Алушта Автономної Республіки Крим була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкової декларації з податку на додану вартість.

За результатам перевірки був складений акт № 1110/15-2/04792883 від 23.07.2010 року, яким встановлено, що ДП "Айвазовське" надані уточнюючи розрахунки на збільшення податкового кредиту у сумі 2558294.00 гри. №29918 від 15.10.2009 року за травень 2008 року та №29919 від 15.10.2009 року за червень 2008 року, які не визнані органами ДПС як податкова звітність і яким надані статусу "До відома" згідно з п.4 п.п. 4.6 Наказу ДПА України від 31.12.2008 р. №827 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, під час перевірки встановлено порушення позивачем "Порядку заповнення та надання податкової декларації з ПДВ", затвердженого наказом ДПА України №213 від 15.06.2005 р., а саме: при заповненні декларації з ПДВ за травень 2010 року, які привели до завищення рядку 23 "Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 23.1. (0 грн.) + рядок 23.2. (2315737,00 грн.) + рядок 23.3. (0.00 грн.) + рядок 23.4. (0,00 грн.)", платником відображена сума 2315737,00 грн., а повинно бути 0,00 гривень; відповідно завищено рядок 24 ("Залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 23 (2315737,00 грн.) - рядок 20 (58513,00 гривень))", платником відображено 2257224,00 гривень, а повинно бути 0,00 гривень; та рядок 26 "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 (2257224,00 гривень - рядок 25 (0,00 грн.)), на суму 2257224,00 гривень, повинно бути 0,00 гривень; та, як слідство, занижено рядок 27 "Сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 20 ( 58513,00 грн.) - рядок 23 (0,00 грн.) на суму 58513,00 грн.

За висновками акту на підставі п. 7.7.1,7.7.2 та 7.7.5 пункту 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ПІ від 21.12.2000 року збільшується сума, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету на суму 58513.00 гривень, зменшується сума від'ємного значення попереднього звітного періоду у сумі 2315737,00 гривень та зменшується сума, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту 2257224 гривень.

На підставі зазначеного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001251502/0 від 09.08.2010 року на суму у розмірі 61438,65 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 58513,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 2925,65 грн., по декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року.

Позивач не погодився з прийнятим ДПІ в м. Алушті АР Крим податковим повідомленням -рішенням у зв'язку з чим оскаржив його в адміністративному порядку.

За результати оскарження позивачем прийнятого рішення в адміністративному порядку, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0001251502/1 від 06.09.2010 року, де сума податкових зобов'язань залишилася незмінною.

Відповідно до п. З ч. 1 ст. 9 Закону України від 25.06.1991 року №1251-XII "Про систему оподаткування", в редакції на час виникнення спірних правовідносин, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до п. 1.11 ст. 1 Закону 2181 визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Підпунктом 7.2.8 пунктом 7.2 статтею 7 Законом про ПДВ визначено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.

Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону.

Пунктом 10.6 ст. 10 Закону про ПДВ визначено, що форми декларації та податкових розрахунків з цього податку встановлюються відповідно до закону.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. №166, що зареєстрований у Мінюсті України 09.07.1997 за №250/2054, зі змінами та доповненнями (далі -Порядок №166).

Пунктом 1.1 Порядку № 166 визначено, що подання податкової декларації з податку на додану вартість (далі - декларація) передбачено пунктом 4.1 статті 4 Закону 2181. Пунктом 1.2 -декларація подається до податкового органу за місцем реєстрації особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами Закону про ПДВ.

Судом встановлено, що підставою для нарахування податкового зобов'язання послугували висновки перевірки податкової декларації позивача минулого періоду, а саме -травень та червень 2008 року. 15.10.2009 до ДПІ в м.Алушта позивачем надані уточнюючи розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлений помилок за травень та липень 2008 року. Суми уточнюючих розрахунків відображені в податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2009 року. Вказані розрахунки були прийняти відповідачем з наданням статусу "до відома". Підставою для невизнання уточнюючих розрахунків послугувало те, що вони були підписані головним бухгалтером, що не був зазначений в базі АІСР РПП ДПІ в м. Алушті АР Крим та подані за податкові (звітні) періоди, за які вже було проведено планову виїзну документальну перевірку.

Дослідивши надані позивачем під час розгляду справи уточнюючі розрахунки, суд зазначає, що вони підписані керівником позивача ОСОБА_4 та головним бухгалтером ОСОБА_3, що відповідачем під час розгляду справи не оспорювалось та не заперечувалось, а також підтверджено листом відповідача від 20.10.2009 року.

Суд зазначає, що як на час подання зазначених уточнюючих розрахунків від 15.10.2009 року, так і на час направлення на адресу позивача листа від 20.10.2009 року, відповідачу було достовірно відомо про те, що ОСОБА_3 прийнята па посаду головного бухгалтера ДП "Айвазовське", що підтверджується наявністю відбитка штампу про отримання повідомлення позивача та наказу про призначення на посаду головного бухгалтера ДП "Айвазовське" ОСОБА_3 Відсутність зазначених даних в базі податкового органу АІС РПП -Автоматизованій інформаційній системі "Реєстр платників податків", яка згідно з Порядком взаємодії між структурними підрозділами органів державної податкової служби з питань реєстрації та обліку платників податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 28.02.2007 р. №110, заповнюється працівниками податкового органу, не свідчить про необізнаність відповідача про те, що зазначена особа на дату подання уточнюючих розрахунків була посадовою особою ДП "Айвазовське" та мала право на підписання податкових декларацій та уточнюючих розрахунків позивача.

Абзацом 2 пункту 5.1 Закону №2181 передбачено наступне: "... якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок".

Строки давності для надання уточнюючого розрахунку, встановлені ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"№2181-111 від 21.12.2000 року, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, позивачем не пропущено.

Зазначені уточнюючі розрахунки подані позивачем 15.10.2009 року за травень та липень 2008 року у межах строку 1095 днів, встановленого ст. 15 Закону №2181.

Вказані обставини встановлені судовим рішення Окружного адміністративного суду АР Крим від 29.07.2010 по справі №2-3754/10/10/0170 за позовом державного підприємства "Айвазовське" до Державної податкової інспекції в м.Алушта АР Крим, що залишено без зміни ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010. Згідно статті 254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Відповідно до статті 72 КАС України не належить доказувати обставини, встановлені в іншому судовому рішенні, що набрало законної сили. Обставини вважаються встановленими в іншому судовому рішенні, якщо про це зазначено у мотивувальній чи резолютивній частинах цього рішення. Існування такої підстави звільнення від доказування обумовлено тим, що особа, яка мала можливість спростовувати ту чи іншу обставину в іншому (адміністративному, цивільному, господарському) процесі і не зробила цього, не може спростовувати цю обставину і при розгляді адміністративної справи. Це правило застосовується у разі, якщо всі особи, які беруть участь у справі, брали участь й у справі, у якій було встановлено обставини.

Оскільки правомірність формування залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду за травень, червень 2008 року підтверджена судовим рішенням, що набуло чинності, наступні дії відповідача по зменшенню розміру від'ємного значення попереднього податкового періоду та зменшення суми податкового кредиту наступного податкового періоду є протиправними.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Алушті АР Крим - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.04.11 у справі № 2а-1370/11/0170 - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 10 жовтня 2011 р.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис Г.П.Ілюхіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко