Ухвала суду № 23615661, 12.10.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-2060/11/2/0170

12.10.11 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Ілюхіної Г.П.

при секретарі судового засідання Саматової М.А.

за участю сторін:

представник позивача, Відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів" - ОСОБА_2, довіреність № 22-09/11 від 22.09.11

представник позивача, Відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів" - ОСОБА_3, довіреність № 23-09/11 від 23.09.11

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 21.04.11 у справі № 2а-2060/11/0170

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів" (вул. Елеваторна, буд. 14, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95051)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки, буд. 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.04.11 у справі № 2а-2060/11/0170 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів" задоволені частково, а саме: визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим №0025262301/2 від 29.11.10 та №0025262301/3 від 14.02.11, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.04.11 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, відповідач посилається на те, що під час проведення перевірки позивача було встановлено порушення ним вимог Закону України «Про податок на додану вартість». На думку відповідача позивачу обґрунтовано визначено податкові зобов'язання по податку на додану вартість , нараховані штрафні санкції.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2011 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідач провів планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період часу з 01.04.2009р. по 31.03.2010 р., за результатами якої 22.06.2010 р. був складений акт №9312/23-2/00951971.

У зазначеному Акті перевірки зафіксовано, порушення позивачем, зокрема, п.п.4.5.1 п.4.5 , п.п.7.4.1.,п.п.7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоди, що перевірялись, на загальну суму 619053 грн. , у тому числі за липень 2009 р. в сумі 50667 грн., за березень 2010р. в сумі 568386 грн.

За результатами вивчення матеріалів зазначеної перевірки відповідачем 06.07.2010 р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0021772301/0, відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 871740,9 грн., в тому числі 619053 грн. - за основним платежем, 252687,9 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач відповідно до вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який діяв на час проведення перевірки , надіслав відповідачу скаргу на зазначені вище податкові повідомлення-рішення, за результатами розгляду якої було прийнято рішення про відмову в її задоволенні.

Відповідачем 20.09.2010 р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0021772301/1 , відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 871740,9 грн., в тому числі 619053 грн. - за основним платежем, 252687,9 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач 21.09.2010 р. надіслав на адресу ДПА в АРК повторну скаргу на податкові повідомлення - рішення відповідача, прийняти за результатами розгляду матеріалів перевірки, зафіксованих в акті №9312/23-2/00951971.

ДПА в АРК 17.11.2010 р. прийнято рішення № 2950/10/25-0, згідно з яким скасувала податкові повідомлення рішення відповідача №0021772301/0 від 06.07.2010р., №0021772301/1 від 20.09.2010р. в частині нарахування податку на додану вартість у сумі 50667 грн. та застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість у розмірі 25333,50 грн.

Відповідачем 29.11.2010 р. прийнято податкове повідомлення-рішення №002562301/2, відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 795740,4 грн., в тому числі 568386 грн. - за основним платежем, 227354,4 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

ДПА України 03.12.2010 р. була отримана скарга позивача на податкові повідомлення - рішення відповідача, прийняти за результатами розгляду матеріалів перевірки, зафіксованих в акті №9312/23-2/00951971, у задоволенні якої було відмовлено.

Відповідачем 14.02.2011 р. було прийнято податкове повідомлення-рішення №002562301/3 , відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 795740,4 грн., в тому числі 568386 грн. - за основним платежем, 227354,4грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Ст. 67 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

На час проведення перевірки позивача платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій були визначені в Законі України "Про податок на додану вартість".

У п.1.4. ст.1 цього Закону було встановлено, що поставкою товарів були будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг, а поставка послуг, зокрема, включала надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Згідно з п.п. 1.6 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковим зобов'язанням була загальна сума податку, одержана ( нарахована) платником податку у звітному ( податковому ) періоді , яка визначена згідно з Законом.

Відповідно до п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст.3 Закону об'єктом оподаткування були операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходилось на митній території України, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця; передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України; в інших випадках, визначених цим Законом.

Порядок обчислення та сплати податку був визначений у ст.7 вказаного Закону.

Відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважалась дата, яка припадала на податковий період, протягом якого відбувалась будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) -дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податків.

У п. п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" було зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначався виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважалась дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п. п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Відповідно до п. п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягала сплаті ( перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначалась як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту закону, така сума враховувалась у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди , а при його відсутності -зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, мала від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягала частина такого від'ємного значення, яка дорівнювала сумі податку, фактично сплаченого отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включався до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

На час проведення перевірки спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів ( обов'язкових платежів) був Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Ст. 1 закону визначала, що податковим боргом ( недоїмкою) було податкове зобов'язання ( з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку , але не сплачене у встановлений строк, а також пеня , нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

У п. п 5.2.1 п. 5.2. ст.5 Закону було визначено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 ст.4 цього Закону, вважалось узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

У разі коли платник податків вважав, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або вийшов за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків мав право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подавалась у письмовій формі та могла супроводжуватись документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважав за потрібне надати. (п.п.5.2.2. п. 5.2. ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами").

Відповідно до п.6.1 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли сума податкового зобов'язання розраховувалась контролюючим органом відповідно до ст.і 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилав платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначав підставу для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Згідно з п. п. 6.4.1 «Б»п. 6.4 ст. 6 Закону податкове повідомлення вважалось відкликаним, зокрема, якщо контролюючий орган скасовував або змінював раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження;

У випадках, визначених підпунктом "б" підпункту 6.4.1 цього пункту, податкове повідомлення вважалось відкликаним з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування або зміну раніше нарахованої суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу (п.п.6.4.3. п. 6.4. ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами").

Ст.17 Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначав порядок нарахування штрафних санкції за порушення податкового законодавства платником податків.

Відповідач у акті перевірки №9312/23-2/00951971 від 22.06.2010 р. та у своїх запереченнях вказує на те, що при відпрацюванні питання другого ланцюга постачання по ТОВ «Юг-Резерв»встановлено, що одним з основних постачальників вказаного контрагента було ТОВ «Альбіон-Агротрейд», у постачальників -контрагентів якого були відсутні необхідні умови для проведення відповідної господарської діяльності, відсутні трудові ресурси та необхідні машини, механізми та обладнання для здійснення господарської діяльності, що виключає можливість постачання товару. Податковий орган зазначає, що факт сплати коштів на адресу контрагенту не є безумовним підтвердженням того, що поставка товару мала місце , він вважає, що у сукупності з дослідженими обставинами по ланцюгу надані позивачем до перевірки первинні документи складені без наміру створити реальні правові наслідки. На підставі викладеного податковим органом не підтверджений податковий кредит з ПДВ по сумам, сплаченого позивачем ним податку під час проведення розрахунків за товар, придбаний у ТОВ «Юг-Резерв».

Таким чином, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги, оскільки матеріалами справи підтверджено факт наявності у позивача товару в обсягах, яки не відрізняються від зазначених у документах, оформлених у ТОВ «Юг-Резерв», відсутність доказів наявності у платника податків можливості придбати в період часу, що перевірявся, товар у інших контрагентів, для подальшої його реалізації своїм контрагентам, тобто податковим органом у акті перевірки твердження про безтоварність правочинів, укладених з зазначеним вище контрагентом, зроблені на підставі припущень.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.04.11 у справі № 2а-2060/11/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 17 жовтня 2011 р.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис Г.П.Ілюхіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко