Ухвала суду № 23614207, 04.04.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2012 р.Справа № 2-а-2753/11/2170

Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м Херсоні Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліекспо»до Державної податкової інспекції у м Херсоні про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне підприємство «Поліекспо»звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 31.12.2010 р. № 0005220700/0 про зменшення заявленого до бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги уточнив, просив суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 31.12.2010 р. № 0005220700/0 в частині зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2010 р. у розмірі 5050 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване повідомлення-рішення прийняте на підставі акта перевірки від 23.12.2010 р. Як вбачається з акта, підставою для висновку про порушення вимог законодавства про податок на додану вартість є відсутність можливості ДПІ у м. Херсоні у ході проведення зустрічної перевірки, підтвердити сплату податку на додану вартість до бюджету ПП «Комерційна фірма Пандора», яке було постачальником позивача, що в свою чергу, позбавляє позивача права на податковий кредит по такій операції. Відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість»головною умовою для формування податкового кредиту платника ПДВ є наявність належним чином складеної податкової накладної та використання придбаних за цією податковою накладною товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях в межах власної господарської діяльності платника податків. Всі зазначені вимоги для формування податкового кредиту, а отже і для отримання бюджетного відшкодування, підприємством виконані, тому у відповідача відсутні правові підстави для зменшення належної до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість. Висновки відповідача про неможливість підтвердження сплати до бюджету сум ПДВ постачальником товарів (робіт, послуг) не можуть бути підставою для зменшення заявленої до бюджетного відшкодування суми ПДВ, оскільки у платника податку відсутній механізм та не передбачений обов'язок по контролю за декларуванням та сплатою ПДВ до бюджету постачальником товарів (робіт, послуг).

Представник відповідача проти позову заперечив з тих підстав, що перевіркою встановлено завищення суми бюджетного відшкодування, а тому зменшення суми ПДВ є правомірним. Головною умовою для отримання бюджетного відшкодування з ПДВ платником податку є сплата ПДВ до бюджету постачальниками товарів (робіт, послуг) на всіх етапах (ланцюгах) проходження товарів (робіт, послуг) починаючи від виробника або експортера цих товарів (робіт, послуг). Перевіркою не встановлено факт надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету по постачальнику позивача, а тому відсутні і підстави для повернення сум надмірно сплаченого податку позивачу.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2011 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліекспо» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні, про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення задоволені повністю. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 31.12.2010 р. № 0005220700/0 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 5050 грн.

ДПІ у м. Херсоні на зазначену постанову була подана апеляційна скарга, просить оскаржену постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Апелянт вказує на те, що позивачем в порушення п. 1.8 ст. 1, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»завищено суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету за серпень 2010 року у розмірі 5050 грн. Позивачем включено до складу податкового кредиту липня 2010 року податкову накладну від 10.07.10 №250, отриману від ПП «КФ Пандора»на придбання пшениці в кількості 32,913 т. на загальну суму 30302,61 грн., в тому числі ПДВ 5050,43 грн. Однак, згідно звітної форми «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»за липень 2010 року, встановлено, що ПП «КФ Пандора»з березня 2010 року не звітує, має стан платника 14, свідоцтво про платника ПДВ анульовано 27.10.2010 року.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, проте, про розгляд справи були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що у грудні 2010 року ДПІ у м. Херсоні було проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Поліекспо» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за травень, червень, липень, серпень 2010 р. За результатами перевірки складено акт від 23.12.2010 р. №18/07-0131/19236745. Перевіркою було встановлено порушення п. 1.8 ст. 1, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», а саме: ПП «Поліекспо»завищено суму бюджетного відшкодування за серпень 2010 р. на 5050 грн. На підставі виявлених порушень відповідачем було прийняте спірне податкове повідомлення-рішення від 31.12.2010 р. № 0005220700/0 про зменшення заявленого до бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2010 р., яке оскаржене до суду.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Під час перевірки податковим органом достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2010 р. встановлено, що основним постачальником пшениці у липні 2010 року по І ланцюгу постачання є ПП «Комерційна фірма Пандора».

ПП «Поліекспо»у липні 2010 р. придбано пшеницю 6 класу згідно договору №06/07-2010 від 06.07.2010 р. у кількості 32,913 т. по ціні 767,245 грн. за тону на загальну суму 30302,61 грн., в тому числі ПДВ -5050 грн., фактично сплачений ПДВ -5050 грн., що підтверджується податковою накладною №250 від 10.07.2010 р. на суму 30302,61 грн. Оплата за вказаною господарською операцією здійснена у безготівковому порядку згідно банківської виписки Херсонської обласної дирекції «АТ Райффайзен Банк Аваль»від 12.07.2010 на суму ПДВ 5050 грн.

Як було встановлено на підставі звітної форми «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»за липень 2010 р. -ПП «Комерційна фірма Пандора»з березня 2010 р. не звітує, має стан платника 14, свідоцтво платника ПДВ анульовано 27.10.2010 р. Підприємство визнано банкрутом 26.11.2010 р.

В зв'язку з припиненням існування контрагента позивача ПП «Комерційна фірма Пандора» після складення податкових накладних, відповідачем було зроблено висновок про завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ПП «Поліекспо»у серпні 2010 р.

ДПІ у м. Херсоні в акті перевірки посилалась на неможливість підтвердити факт здійснення фінансово-господарської операції поставки пшениці ПП «Поліекспо»від ПП «Комерційна фірма Пандора», тобто неможливість встановити факт надмірної сплати податку на додану вартість ПП «Поліекспо»по постачальнику ПП «Комерційна фірма Пандора».

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо необґрунтованості позиції відповідача з наступних підстав.

Судом першої інстанції було досліджено первинні бухгалтерські документи, якими підтверджено факт поставки товару позивачу та факт використання ним поставленого товару у власній господарській діяльності. А саме, поставка підтверджується договором, видатковою та товарно-транспортною накладними, оплата проведена у повному обсязі у безготівковому порядку, продавець виписав позивачу податкову накладну, що за своїм змістом та формою повністю відповідає вимогам законодавства. Товар було використано позивачем у його господарській діяльності -реалізовано подальшому покупцю, про що свідчить договір на поставку товару, банківська виписка про надходження оплати за поставлену продукцію, видаткова накладна.

Зазначені обставини не заперечувались представником відповідача під час розгляду справи.

Таким чином, актом перевірки не було встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог законодавства, зокрема Закону України №168-97-ВР «Про податок на додану вартість», що могло би позбавити позивача права на формування податкового кредиту та права на заявлення до відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість.

Фактично, що не заперечувалось представником відповідача, підставою для зменшення бюджетного відшкодування стало те, що ПП «Комерційна фірма Пандора»припинила своє існування після складення податкової накладної, в зв'язку з чим податковий орган не може встановити факт надмірної сплати податку на додану вартість цим контрагентом.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість постачальником товару не впливає на право покупця (в даному випадку позивача ПП «Поліекспо») на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару та заявлення до бюджетного відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість, оскілки Закон України №168-97-ВР «Про податок на додану вартість»не ставить таке право платника податку в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання постачальником своїх податкових зобов'язань зі сплати ним сум податку. Чинним законодавством на покупця товару (робіт, послуг), який є платником податків, не покладено обов'язку здійснювати контроль за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого у межах сум податку, фактично сплачених ним у попередніх податкових періодах постачальникам товару (робіт, послуг).

Колегія суддів вважає безпідставними посилання ДПІ у м. Херсоні на припинення у зв'язку з визнанням банкрутом ПП «Комерційна фірма Пандора»після складання податкової накладної як на причину для зменшення податкового кредиту та заявленої суми бюджетного відшкодування.

Відповідно із довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств, установ, організацій, ПП «Комерційна фірма «Пандора»зареєстровано як юридична особа 26.06.2009 р., справу про банкрутство порушено 25.10.2010 р., визнано банкрутом 26.11.2010 р., а припинено юридичну особу 10.03.2011 р.

Таким чином, вищевказаного контрагента позивача було визнано банкрутом пізніше чим ним було надано зазначені накладні. Крім того, визнання контрагента банкрутом не є достатньою підставою для визнання недійсними юридично значимих дій цього підприємства з іншими суб'єктами господарювання та не тягне за собою недійсності угод, укладених з моменту його державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляє чинності виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м Херсоні Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2011 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький