Ухвала суду № 23610314, 10.04.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2012 р. Справа № 33505/10

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Хобор Р.Б., Яворського І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 08.06.2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Граніт" до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Граніт" звернулося в суд з адміністративним позовом до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 30.11.2009 року №0000912350/0 про донарахування податку на прибуток підприємств у розмірі 121849грн., в т.ч. 82252грн. основного платежу та 39597грн. штрафних санкцій, №0000902350/0 про донарахування податку на додану вартість у сумі 91335грн., в т.ч. 60890грн. основного платежу та 30445грн. штрафних санкцій, №0012901750/0 про донарахування податку з доходів фізичних осіб у сумі 3527,1грн., в т.ч. 1175,7грн. основного платежу та 2351,4грн. штрафних санкцій.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що податковим органом було необгрунтовано зменшено валові витрати та податковий кредит по господарських операціях ТОВ "Граніт" з ТОВ "Лік Груп", з ТОВ "Кью Сервіс" та з ТОВ "Алант-Тех". На момент вчинення господарських операцій відомості про вказаних контрагентів знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та вони були зареєстровані платниками податку на додану вартість. Валові витрати та податковий кредит сформовані відповідно до вимог п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 08.12.1994 року та пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року у зв'язку з придбанням позивачем товарів, що в наступному були використані в господарській діяльності товариства. При цьому понесені валові витрати та сформований податковий кредит підтверджуються первинними, розрахунковими документами та податковими накладними.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 08.06.2010 року задоволено позовні вимоги частково, а саме визнано нечинними і скасувано податкові повідомлення-рішення Сарненської МДПІ від 30.11.2009 року №0000912350/0 в частині визначення податкового зобов"язання з податку на прибуток в сумі 120458,50грн. у тому числі 81325 грн. основного платежу й 39133,5 грн. штрафних санкцій та №0000902350/0 повністю. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду її оскаржив відповідач - Сарненська МДПІ, яка просить скасувати дану постанову в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

При цьому апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги аналогічно обґрунтуванням заперечень на позовні вимоги, зокрема зазначає, що товариством було відображено в податковій звітності з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість результати господарських операцій по нікчемним правочинам, вчиненим з ТОВ "Лік Груп", з ТОВ "Кью Сервіс" та з ТОВ "Алант-Тех". Згідно з відповідями, отриманими під час проведення зустрічних перевірок, вказані контрагенти не звітуються до податкових інспекцій, місцезнаходження їх встановити не можливо. Тому правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, обумовлених в них, мають на меті штучне формування для ТОВ "Граніт" валових витрат та податкового кредиту і в силу ст.ст.203, 215, 228 ЦК України є нікчемними.

Відповідно до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таке можливе на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних мотивів.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

ТОВ «Граніт» 11.02.1993 року зареєстровано Рокитнівською райдержадміністрацією та 15.04.1997 року взято на податковий облік і на момент проведення перевірки знаходиться на обліку в Рокитнівському відділі Сарненської МДПІ та було платником податку на додану вартість.

На підставі направлень від 29.10.2009 року №203 Сарненської МДПІ проведено планову виїзну перевірку товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.06.2009 року.

24.11.2009 року за результатами перевірки складено акт №649/23/13973483 за яким встановлено порушення ТОВ "Граніт" пп.5.2.1, пп.5.2.5 п.5.2, пп.5.3.9, п.5.3, п.5.1, ст.5 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР, в результаті чого ТОВ "Граніт" занижено податок на прибуток на суму 82252 грн, як наслідок порушено вимоги п.1.7 ст.1, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 та пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 60890грн., та пп.7.1 п.7 ст.7, пп.8.1.1 п.8.1 ст.8, пп.9.12.1 п.9.12 ст.9, п.17.2 ст.17, п.20.2 ст.20 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003р. №889-ІУ, в результаті чого ТОВ "Граніт" не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб з коштів, виплачених СПД-фізичним особам ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за продаж ними товарів товариству без відповідних документів (свідоцтв державної реєстрації, патентів і свідоцтв про перебування на певному виду діяльності та сплати платежів до бюджету) в сумі 1175,70 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом 30.11.2009 року прийнято щодо товариства податкові повідомлення-рішення №0000912350/0 про донарахування податку на прибуток підприємств у розмірі 121849 грн., в т.ч. 82252 грн. основного платежу та 39597 грн. штрафних санкцій, №0000902350/0 про донарахування податку на додану вартість у сумі 91335грн., в т.ч. 60890грн. основного платежу та 30445 грн. штрафних санкцій, №0012901750/0 про донарахування податку з доходів фізичних осіб у сумі 3527,1 грн., в т.ч. 1175,7 грн. основного платежу та 2351,4 грн. штрафних санкцій.

Висновки Сарненської МДПІ ґрунтуються на висновках акта перевірки від 24.11.2009 року за №649/23/13973483, складеного за результатами планової виїзної перевірки за період з 01.10.2006 року по 30.06.2009 року, що ТОВ «Граніт» фактично не могло здійснювати господарські операції з ТОВ "Лік Груп", з ТОВ "Кью Сервіс" та з ТОВ "Алант-Тех" з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного. Перевіркою встановлено відсутність документального підтвердження обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для поставки товарів, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, економічної діяльності, в тому числі відсутність управлінського та технічного персоналу. Таким чином, на думку ревізорів Сарненської МДПІ правочини, вчинені ТОВ "Граніт" з ТОВ "Лік Груп", з ТОВ "Кью Сервіс" та з ТОВ "Алант-Тех", не спрямовані на настання правових наслідків, що обумовлені ними, укладені з метою штучного формування позивачем податкового кредиту та валових витрат і в силу ст.ст.203,215,228 Цивільного кодексу України є нікчемними.

Аналізуючи вимоги ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІУ від 16.07.1999 року, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України №334/94-ВР від 08.12.1994 року, пп.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 року необхідно вказати, що підставою для формування валових витрат та податкового кредиту є наявність первинного документа та податкової накладної, що підтверджують понесені підприємством валові витрати та сформований податковий кредит. При цьому слід враховувати, що в податковому обліку відображаються виключно господарські операції вчиненні підприємством в рамках господарської діяльності та спрямовані на отримання в майбутньому прибутку.

Суд першої інстанції встановив, що протягом березня-вересня 2008 року на підставі усного договору ТОВ "Граніт" здійснювало закупівлю пиломатеріалів дубових у ТОВ "Лік Груп". Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями накладних та податкових накладних. Оплата товару була проведена готівковими коштами, що підтверджується копіями квитанцій до прибуткових ордерів.

На підставі вказаних вище господарських операцій ТОВ "Граніт" отримало товар на загальну суму 182518,93грн., у т. ч. ПДВ 30419,82грн. та останнім в зв»язку з цим було сформовано в 2008 році валові витрати в сумі 152099,11 грн. та податковий кредит в сумі 30419,82грн. і цього не заперечує сторона відповідача.

Також протягом 2008 року - 1 півріччя 2009 року ТОВ "Граніт" на підставі усної домовленості здійснювало закупівлю пиломатеріалів дубових у ТОВ "Кью Сервіс". Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями накладних. Оплата товару була проведена готівковими коштами, що підтверджується копіями квитанцій до прибуткових ордерів.

На підставі вказаних вище господарських операцій ТОВ "Граніт" отримало товар від ТОВ "Кью Сервіс"на загальну суму 88455,96грн., у т. ч. ПДВ 14742,66 грн. та товариством в зв»язку з цим було сформовано в 2008 році та 1 півріччі 2009 року валові витрати в сумі 73713,3 грн. та податковий кредит в сумі 14742,66 грн і з цим також погоджується сторона відповідача.

Окрім цього, впродовж січня-вересня 2008 року на підставі усного договору ТОВ "Граніт" здійснювало закупівлю пиломатеріалів дубових у ТОВ "Алант-Тех". Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями накладних та податкових накладних. Оплата товару була проведена готівковими коштами, що підтверджується копіями квитанцій до прибуткових ордерів.

Таким чином, загальна вартість поставлених ТОВ "Алант-Тех" товарів для ТОВ "Граніт" становить 88455,96грн., у т. ч. ПДВ 14742,66 грн.

На підставі вказаних вище господарських операцій ТОВ "Граніт" було сформовано в 2008 році валові витрати в сумі 73713,3грн. та податковий кредит в сумі 14742,66грн.

Стаття 11 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР не встановлює вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були б обов'язковими для підтвердження віднесення певних витрат до складу валових витрат. Відтак, підлягають застосуванню загальні вимоги до первинного документа, встановлені ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІУ від 16.07.1999р.. Згідно з цими вимогами документи повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується податковим органом в акті перевірки, витрати та податковий кредит сформовані ТОВ "Граніт" по господарських операціях, вчинених з ТОВ "Лік Груп", з ТОВ "Кью Сервіс" та з ТОВ "Алант-Тех", підтверджуються накладними, податковими накладними та корінцями прибуткових касових ордерів. Пред'явлені до перевірки та надані позивачем суду вищевказані документи є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІУ від 16.07.1999р. та повністю підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Також відсутність у позивача товарно-транспортних накладних, на що посилається відповідач, при наявності інших, передбачених Законом України від 28.12.1994р. №334/94-ВР, документів, які повністю підтверджують отримання позивачем товару, не спростовує факту здійснення господарських операцій купівлі-продажу товару.

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р. та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568, товарно- транспортна накладна є єдиним документом для всіх учасників транспортного процесу. Це юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаних робіт. Основне призначення даного документа, забезпечення документального підтвердження факту надання транспортних та експедиційних послуг. Відсутність даного документу не дає підстави стверджувати про відсутність господарської операції з придбання товарів вцілому.

У даному випадку товар доставлявся продавцями товару і транспортні послуги були включені в ціну товару. Це підтверджується тим, що позивач не відносив до складу валових витрат вартості транспортних послуг.

Відповідно до ч.3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003р. №755-ІV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до п.9.8 ст.9 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР реєстрація платником податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

При цьому, згідно з п.п.7.2.4 п.7.2 ст 7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

На момент вчинення господарських операцій ТОВ "Граніт" з ТОВ "Лік Груп", ТОВ "Кью Сервіс" та ТОВ "Алант-Тех" відомості про вказаних контрагентів знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та не заперечуються податковим органом в акті перевірки № 649/23/13973483 від 24.11.2009р. і під час розгляду судової справи по суті.

Також на момент вчинення оспорюваних господарських операцій контрагенти ТОВ "Граніт" були в установленому порядку зареєстровані платниками податку на додану вартість з правом складання податкових накладних.

Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що господарські операції вчинені ТОВ "Граніт" з ТОВ "Лік Груп", з ТОВ "Кью Сервіс" та з ТОВ "Алант-Тех" підтверджуються належними чином оформленими документами первинного бухгалтерського обліку і підстав для їх неврахування при проведенні перевірки у податкового органу не було.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. № 334/94-ВР господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Як вбачається із самостійно поданої звітності з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість ТОВ "Граніт" за 2008 рік - 1 півріччя 2009 року декларувало прибутковий результат від здійснення фінансово-господарської діяльності та сплачувало до бюджету відповідний податок на прибуток підприємств та податок на додану вартість.

Аналізуючи обставини справи та положення ст.ст.203, 215, 228 ЦК України суд першої інстанції вірно встановив, що у посадових осіб Сарненської МДПІ відсутні підстави для визнання нікчемними правочинів, укладених ТОВ "Граніт" з контрагентами ТОВ "Лік Груп", ТОВ "Кью Сервіс" та ТОВ "Алант-Тех".

Також вірним є висновок суду першої інстанції, що позивачем в порушення вимог пп.5.2.5 п.5.2 ст.5 та пп.5.3.5 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР включено в 1 кв. 2007 року ТОВ "Граніт" до складу валових витрат суму штрафних санкцій в розмірі 3708 грн., сплачених товариством за результатами проведення документальної перевірки, відтак податковий орган обґрунтовано визначив, що товариством занижено податку на прибуток підприємств у вказаному періоді на суму 927 грн.

Окрім цього встановлено і цього не спростовує сторона позивача, що протягом періоду, що перевірявся, позивачем виплачувалися доходи фізичним особам ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і в товариства відсутніми документи, що підтверджують реєстрацію цих фізичних осіб суб'єктами підприємницької діяльності, свідоцтва про сплату єдиного податку, платіжні документи про сплату єдиного податку або авансових платежів податку з доходів фізичних осіб.

З системного аналізу норм Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003р. №889-ІУ, Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998р. N727/98 та Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.1992р. N13-92 вбачається, що у разі виникнення у підприємства господарських відносин з фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, для уникнення подвійного оподаткування доходів фізичних осіб - СПД підприємство при укладанні з ними господарських договорів та з метою наявності достатніх підстав для неутримання податку з доходів фізичних осіб у джерела виплати доходів таким фізичним особам - СПД має вимагати у останніх копії свідоцтв про реєстрацію підприємницької діяльності, свідоцтв про сплату єдиного податку, платіжних документів про сплату єдиного податку або авансових платежів податку з доходів фізичних осіб. Про це йдеться і в листі ДПА України від 13.03.2006р. №2241/6/17-0716.

Зважаючи на наведене, позивачем в порушення пп.7.1 п.7 ст.7, пп.8.1.1 п.8.1 ст.8, пп.9.12.1 п.9.12 ст.9 п.17.2 ст.17, п.20.2 ст.20 Закону України від 22.05.2003р. №889-ІУ ТОВ "Граніт" не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 1175,7грн.

З урахуванням усього вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку в тому, що податкове повідомлення-рішення Сарненської МДПІ від 30.11.2009 року №0000912350/0 про донарахування податку на прибуток підприємств слід визнати нечинним та скасувати в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 120458,50грн., у т.ч. 81325грн. основного платежу та 39133,5 грн. штрафних санкцій, а податкове повідомлення- рішення Сарненської МДПІ від 30.11.2009 року №0000902350/0 про донарахування ТОВ "Граніт" податку на додану вартість в сумі 91335 грн. слід визнати нечинним та скасувати повністю та слід відмовити в задоволенні позову щодо визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення №0012901750/0 про донарахування податку з доходів фізичних осіб у сумі 3527,1грн., в т.ч. 1175,7грн. основного платежу та 2351,4грн. штрафних санкцій. Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, та враховуючи вимоги п.1 ч.2 ст. 162 КАС України, згідно з якою у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування або визнання нечинним рішення, та норми матеріального права, що визначають порядок набрання та втрати чинності лише стосовно нормативно-правових актів, що кореспондується з положеннями ст.171 КАС України, а позивачем фактично оскаржуються правові акти індивідуальної дії, суд дійшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог в спосіб визнання податкових повідомлень-рішень нечинними та їх скасування.

В зв'язку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та об'єктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи.

З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що Рівненський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову без змін.

Керуючись ст. 160, ст.197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції - залишити без задоволення.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 08.06.2010 року у справі №2а-7691/09 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п»ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.П.Сапіга

Судді: Р.Б.Хобор

І.О.Яворський