Ухвала суду № 23610124, 03.04.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2012 р. Справа № 142776/11

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого Довгополова О.М.,

суддів: Святецького В.В., Коваля Р.Й.,

при секретарі судового засідання Рибак О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Червонограді Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2011 року у справі № 2а-1875/11/1370 за позовом Закритого акціонерного товариства «Калина ЛТД» до Державної податкової інспекції у м. Червонограді Львівської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ

У лютому 2011 року позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив визнати протиправними та скасувати прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення від 11.11.2010 р., а саме: №0000712301/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток 30 210 842,20 грн., в тому числі 15 452 561,00 грн. основного платежу і 14 758 281,2 грн. штрафних санкцій, №0000722301/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість 83 114 151,50 грн., в тому числі 50 105 534,00 грн. основного платежу і 33 008 617,50 грн. штрафних санкцій, а також №0012301701/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб 57 551,20 грн., в тому числі 18 896,59 грн. основного платежу і 38 654,61 грн. штрафних санкцій. Вважає зроблені відповідачем в акті перевірки висновки про наявність порушень з боку позивача вимог податкового законодавства такими, що не відповідають даним бухгалтерського та податкового обліку позивача; прийняті податкові повідомлення-рішення вважає безпідставними, оскільки у підприємства є всі належним чином оформлені документи, що підтверджують господарські операцій з контрагентами та взаємозв'язок сформованих валових витрат з веденням господарської діяльності, а тому вимог податкового законодавства позивач не порушував.

Постановою Львівського окружного адміністративного від 07 листопада 2011 року у справі № 2а-1875/11/1370 позов задоволено, визнано протиправними та скасовано повністю оспорювані податкові повідомлення-рішення.

В апеляційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, а саме положень Закону України від 22.05.97 № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» із змінами та доповненнями, Закону України від 03.04.1997 року N 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із наступними змінами і доповненнями, Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-IV, із змінами і доповненнями, а також невиконання судом вимог щодо оцінки доказів, які є у справі, за результатами їх безпосереднього, всебічного, повного та об'єктивного дослідження, а також вимог щодо достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, відповідач просить постанову скасувати, відмовивши у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, з'ясувавши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги відповідача, виходячи з наступного.

За результатами проведення відповідачем у період з 27.08.2010 р. по 22.10.2010 р. планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 р. по 30.06.2010 р. та іншого законодавства за період з 01.04.2009 р. по 30.06.2010 р., встановлено порушення вимог положень Закону України від 22.05.97 № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» із змінами та доповненнями, Закону України Закону України від 03.04.1997 року N 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із наступними змінами і доповненнями, Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-IV, із змінами і доповненнями, Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів" від 22.12.1994 року №320/94-ВР із змінами і доповненнями, внаслідок чого відповідачем складено Акт перевірки № 2835/2301/33724094 від 29.10.2010 року.

За результатами перевірки та на підставі Акту перевірки № 2835/2301/33724094 від 29.10.2010 року відповідачем 11.11.2011р. прийнято:

-повідомлення-рішення № 0000712301/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток 30 210 842,20 грн., в тому числі 15 452 561,00 грн. основного платежу і 14 758 281,20 грн. штрафних санкцій, за порушення п.п.11.3.1 п.11.3, п.4.1, пп.4.1.1-4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.5.3.1, п.5.3.9, п.5.3.3 п.5.3, пп.5.5.1, п.5.5 ст.5 Закону України від 22.05.97 № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на прибуток всього на суму 15 452 561 грн., в тому числі заниження за 2009 p. (II-IV кв.) на 15 529 888 грн. та завищення за 2010р. (перше півріччя) - 77 327 грн. та заниження від'ємного значення об'єкта оподаткування на загальну суму 20 852 862 грн. за І півріччя 2010р. (II квартал);

-повідомлення-рішення № 0000722301/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість 83 114 151,50 грн., в тому числі 50 105 534,00 грн. основного платежу і 33 008 617,50 грн. штрафних санкцій, за порушення п.4.5 ст.4 абз.11, абз.18, абз.19 п.9.8 ст.9, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України Закону України від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із наступними змінами і доповненнями), в результаті чого платником занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету на 50 105 534 грн.;

-повідомлення-рішення № 0012301701/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб 57 551,20 грн., в тому числі 18 896,59 грн. основного платежу і 38 654,61 грн. штрафних санкцій, за порушення п.п.4.2.9 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7, п.п.8.1.1, п.п.8.1.2, п.п.8.1.4 п.8.1 ст.8, п.п.16.3.5 п.16.3 ст.16, п.17.1, п.17.2 ст.17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-IV, із змінами і доповненнями, в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 16 227,00 грн. (за III-IV квартали 2009 року в сумі 9 774 грн. за І-ІІ квартали 2010 року в сумі 6 453 грн.); порушення п.7.1 ст.7, пп.9.10.1 та пп.9.10.3 п.9.10 ст.9 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (із змінами та доповненнями), в результаті чого нараховані штраф (за І-ІІ квартали 2010 року) та податок з доходів фізичних осіб в сумі 2 669,59 грн. (за II квартал 2009 року в сумі 1 207,06 грн., за IV квартал 2009 року в сумі 439,41 грн., за І-ІІ квартали 2010 року в сумі 1 023,12 грн.); порушення ст.9 Закону України "Про державний реєстр фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів" від 22.12.1994 року №320/94-ВР із змінами і доповненнями, що призвело до подання до ДПІ Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку ф-1ДФ за II-IV квартали 2009 року та І- ІІ квартали 2010 року з порушенням встановлених вимог.

З такими висновками відповідача, що не відповідають чинному законодавству та матеріалам справи, обґрунтовано не погодився суд першої інстанції з огляду на таке.

В ході проведеної перевірки відповідачем констатовано заниження позивачем податку на прибуток в сумі 15 452 561,00 грн. Вказаний висновок податкової перевірки ґрунтується на встановлених перевіркою:

- заниженні показника валових доходів на суму 35 557 501,00 грн., в тому числі занижено валовий дохід за 2009 р. (ІІ-VІ квартали 2009 р.) на 35 765 963,00 грн. та завищено валовий дохід за півріччя 2010 р. на 20 8462,00 грн.;

- завищенні валових витрат на суму 5 399 877,00 грн., в тому числі завищено валові витрати за 2009 р. (ІІ-VІ квартали 2009 р.) на 26 353 585,00 грн. та завищено валові витрати за півріччя 2010 р. на 20 953 708,00 грн.

Відповідно до п.4.1. ст.4. Закону України від 22.05.97 № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями) валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону) (п. 4.1.1. п.4.1. ст.5. Закону).

Заниження позивачем задекларованих валових доходів за період з 01.04.2009 р. по 30.06.2010 р. на загальну суму 35 557 501,00 грн., неправомірно визначено відповідачем на підставі наступних встановлених перевіркою показників:

- завищення позивачем валового доходу за півріччя 2010 р. на 208462,00 грн., що становить суму невідповідності даних податкової звітності (декларації про прибуток) та даних бухгалтерського обліку (облікових реєстрів по рахунках 36, 70, 719, 79). Вказаний висновок відповідача ґрунтується на встановлених при перевірці розбіжностях між даними податкової звітності та даних бухгалтерського обліку позивача. Колегія суддів апеляційного суду вказує не неправомірність такого висновку відповідача, оскільки згідно даних Акту перевірки від 26.05.2009 р. №181/23-2/33169878 він ґрунтується виключно на співставленні даних податкової звітності та даних бухгалтерського обліку. У згаданому акті перевірки відсутні розрахунки встановлених перевіркою сум валових доходів із посиланням на дані первинних облікових документів підприємства, що безпосередньо вказує на те, що в цій частині згаданий акт складено відповідачем без дотриманням вимог «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПАУ від 10.08.2005 р. №327. Відтак, висновок про завищення підприємством валового доходу за півріччя 2010 р. на 208 462,00 грн. не підтверджується первинними обліковими документами позивача та зроблено відповідачем всупереч встановленому порядку оформлення результатів перевірки. Відтак висновки відповідача щодо завищення позивачем валового доходу за півріччя 2010 р. на 208462,00 грн., які зроблені на підставі такого акта перевірки, є неправомірними та здійснені без дотримання встановленої процедури прийняття таких рішень.

- заниження позивачем показника валових доходів за 2009 р. (ІІ-VІ квартали 2009 р.) на суму 39 489 620,00 грн. внаслідок не включення підприємством до складу валових доходів коштів, отриманих від ТзОВ «Укрпромтехенерго» з призначенням платежу - «Повернення оплати за н/п зг. дог. №У-00000074 від 02.10.06 р.» при відсутності, на момент перерахування таких коштів, відповідних сум попередньої оплати. В ході перевірки відповідачем на підставі відображених в бухгалтерському обліку ЗАТ «Калина-ЛТД» (рахунок 63) вартісних показників взаєморозрахунків з ТзОВ «Укрпромтехенерго» за період з 28.12.2009 р. по 31.12.2009 р. визначено, що залишок в сумі 39 489 620,00 грн. (заборгованість ЗАТ «Калина-ЛТД» перед ТзОВ «Укрпромтехенерго» - кредит рахунка 63) сформовано за рахунок операцій з перерахування ТзОВ «Укрпромтехенерго» грошових коштів для ЗАТ «Калина-ЛТД» в якості повернення оплати за непоставлені товари.

Висновком судово-економічної експертизи №2192 від 07.09.2011 року, що проведена Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз, встановлено, що відповідно до вимог порядку ведення бухгалтерського обліку задокументована у картці ЗАТ «Калина-ЛТД» по рахунку 63.1 за 4 квартал 2009 р. з обліку розрахунків за укладеним з ТзОВ «Укрпромтехенерго» договором №У-00000074 від 02.10.2006 р. сума 39 489 619,65 грн. - є залишком по кредиту рахунка 63.1 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», що вказує на наявність у ЗАТ «Калина-ЛТД» кредиторської заборгованості за одержані товарно-матеріальні цінності станом на кінець звітного року. При цьому, в самому ж акті перевірки зазначається, що здійснення ЗАТ «Калина-ЛТД» у І кварталі 2010 р. господарських операцій з перерахування коштів в сумі 39 489 620,00 грн. для ТзОВ «Укрпромтехенерго» в погашення вказаної заборгованості проведено із документуванням наступного призначення платежу: «Оплата за н/п зг. дог.№У-00000074 від 02.10.06р.»

Окрім того, висновком судово-економічної експертизи № 2192 від 07.09.2011 року встановлено, що вказані в акті перевірки господарські операції з перерахування грошових коштів від ТзОВ «Укрпромтехенерго» до ЗАТ «Калина-ЛТД», з призначенням платежу «повернення коштів за непоставлений товар згідно договору №У-00000074 від 02.10.2006 р.», не відповідають будь-якій із зазначених в акті перевірки порушених вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції від 22.05.1997 р. №283/97-ВР, а саме п.п.4.1.1-4.1.6, п.4.1 статті 4, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону, які були би підставою включення таких сум до складу валових доходів позивача.

Відтак суд першої інстанції обґрунтовано не погодився з висновками відповідача щодо заниження позивачем показника валових доходів за 2009 р. (ІІ-VІ квартали 2009 р.) на суму 39 489 620,00 грн.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України від 22.05.97 № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті (п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону).

Згідно п.5.3.9 п.5.3 ст.5 цього ж Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В ході перевірки відповідач констатував завищення позивачем задекларованого показника валових витрат за період з 01.04.2009 р. по 30.06.2010 р. на загальну суму 53 99 877,00 грн., яка визначена на підставі наступних показників: - завищення валових витрат за 2009 р. (ІІ-VІ квартал 2009 р.) на суму 26 353 585,00 грн.; - заниження валових витрат за півріччя 2010 р. на суму 20 953 708,00 грн. Вказаний висновок відповідача ґрунтується на констатації:

- завищення позивачем валових витрат на суму 31 509 240,00 грн. в зв'язку із включенням до складу валових витрат вартості послуг по супроводженню нафтопродуктів залізницею (послуги експедирування), які надано підприємству ТзОВ «ТД Енергія» згідно договору від 25.09.2007 р. №2509-07, без підтвердження належним чином оформленими первинними документами та відсутністю взаємозв'язку таких операцій із отриманням доходу в звітному податковому періоді;

- заниження валових витрат на суму 25 924 059,00 грн. внаслідок віднесення до податкового кредиту сум ПДВ від вартості товарів (робіт, послуг), придбаних в період, коли позивач не був зареєстрований платником податку на додану вартість;

- заниження позивачем валових витрат на суму 7 572 503,00 грн. у зв'язку із не включенням до складу валових витрат сплачених відсотків за користування кредитними коштами;

- завищення позивачем валових витрат на суму 7 387 200,00 грн. з підстав непредставлення до перевірки первинних документів, на підтвердження обґрунтованості проведення у декларації про прибуток за 9 місяців 2009 р. коригування валових витрат на суму самостійно виявлених помилок попередніх звітних податкових періодів.

Суд першої інстанції правомірно не погодився з обґрунтованістю висновку відповідача щодо завищення позивачем валових витрат на суму 31 509 240,00 грн. в зв'язку із включенням до складу валових витрат вартості послуг по супроводженню нафтопродуктів залізницею (послуги експедирування), оскільки матеріалами справи, зокрема актами виконаних робіт до договору №2509-07 від 25.09.2007 р. з відповідними додатками, в яких містяться розрахунки вартості наданих послуг по експедируванню, документально підтверджено здійснення ТзОВ «ТД Енергія» господарських операцій з надання для ЗАТ «Калина-ЛТД» послуг транспортного експедирування. Висновком судово-економічної експертизи №2192 від 07.09.2011 року встановлено, що зазначені акти приймання виконаних робіт оформлені відповідно до вимог щодо порядку складення первинних облікових документів, оскільки вони містять усі обов'язкові реквізити, які встановлено вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-XIV.

Відповідно до ст.929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Таким чином, послуги по транспортному експедируванню безпосередньо пов'язані із організацією перевезення вантажу, його відправкою та одержанням. Відтак, послуги по транспортному експедируванню, що ТзОВ «ТД Енергія» надавало для ЗАТ «Калина-ЛТД», безпосередньо пов'язані із організацією перевезення вантажу (темних та світлих нафтопродуктів), що використовувались останнім в ході господарських операцій. Відтак, висновок відповідача щодо відсутності взаємозв'язку послуг по транспортному експедируванню із отриманням позивачем доходу в звітному податковому періоді є неправомірними. Таким чином, висновок відповідача про завищенням позивачем валових витрат на суму 31509240,00 грн. (послуги експедирування) є неправильним, не відповідає законодавству та матеріалам справи.

В ході перевірки відповідачем констатовано, що позивачем не було включено до складу валових витрат 25 924 059,00 грн. суми податку на додану вартість, сплачені в ціні придбання товарів (робіт, послуг) в період відсутності реєстрації платника податку на додану вартість, а саме в період з 13.04.2010 р. по 30.04.2010 р., оскільки ДПІ у м. Червонограді Львівської області згідно Акту №5 від 09.04.2010 р. було скасовано реєстрацію ЗАТ «Калина-ЛТД» платником податку на додану вартість з 12.04.2010 р.

Судом першої інстанції встановлено, що Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.03.2011 р. по справі № 2а-733/11/1370 за позовом ЗАТ «Калина-ЛТД» до ДПІ у м. Червонограді Львівської області визнано нечинним з дати прийняття Акт №5 від 09.04.2010 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ЗАТ «Калина-ЛТД» за вихідним №4186/15-106/33724094. Також зобов'язано ДПІ у м. Червонограді Львівської області поновити ЗАТ «Калина-ЛТД» свідоцтво про сплату податку на додану вартість №100272756 НБ 102230, видане 11 березня 2010 року з моменту його анулювання. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2011 р. у справі № 29891/11 згадану постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.03.2011 р. по справі № 2а-733/11/1370 залишено без змін. Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Відтак, оскільки висновок відповідача про заниження валових витрат на суму 25924059,00 грн. ґрунтується на скасуванні ДПІ у м. Червонограді Львівської області реєстрації ЗАТ «Калина-ЛТД» платником податку на додану вартість згідно з Актом №5 від 09.04.2010 року, то визнання судом нечинності такого правового акту індивідуальної дії є підтвердженням неправильності висновку відповідача про заниження позивачем валових витрат в сумі 25 924 059,00 грн.

Судом першої інстанції обґрунтовано відхилено висновки, які зроблені відповідачем в ході проведеної перевірки щодо завищення позивачем валових витрат на суму 7 387 200,00 грн. по причині непредставлення до перевірки первинних документів на підтвердження обґрунтованості проведення у декларації про прибуток за 9 місяців 2009 р. коригування валових витрат на суму самостійно виявлених помилок попередніх звітних податкових періодів. Так, висновком судово-економічної експертизи №2192 від 07.09.2011 року за результатами аналізу поданої декларації про прибуток ЗАТ «Калина-ЛТД» за 9 місяців 2009 р. документально підтверджується здійснення підприємством декларування показника коригування валових витрат в зв'язку із самостійним виявленням помилок за результатами минулих податкових періодів в сумі 7 378 200 грн.

За результатами розгляду матеріалів справи колегія суддів вважає правомірним висновок податкового органу щодо заниження позивачем валових витрат за період ІІ-IV кварталів 2009 року на суму 7 572 503,00 грн., в тому числі за півріччя 2009 р. (ІІ квартал 2009 р.) на 5 223 462,00 грн. та за ІV квартал 2009 р. на 2 349 041,78 грн. внаслідок неврахування ним відсотків за користування кредитними коштами.

Таким чином, визначення відповідачем податкового зобов'язання шляхом винесення повідомлення-рішення № 0000712301/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток 30 210 842,20 грн., в тому числі 15 452 561,00 грн. основного платежу і 14 758 281,20 грн. штрафних санкцій, є протиправним.

В ході проведеної перевірки відповідачем констатовано заниження позивачем податку на додану вартість в сумі 50 105 534,00 грн. Вказаний висновок податкової перевірки ґрунтується на констатації фактів: - заниження позивачем податкового зобов'язання на суму 15 911 701,00 грн.; - завищенні податкового кредиту на суму 34 193 834,00 грн.

Заниження позивачем задекларованого показника податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період з 01.04.2009 р. по 30.06.2010 р. на загальну суму 15 911 701,00 грн., визначена податковим органом на підставі заниження показників податкових зобов'язань у квітні 2010 р.:

- на суму 6 666,67 грн. внаслідок не включення до складу податкових зобов'язань суми податку на додану вартість згідно податкової накладної № 12318 від 01.04.2010 р., виписаної на поставку товарів для ТОВ «СТВ-Сівер»;

- на суму 15 905 034,00 грн. внаслідок не відображення позивачем податкових зобов'язань від умовного продажу товарних запасів та основних фондів у податковій звітності за квітень 2010 р. (з 01.04.2010 р. - 12.04.2010 р.) в зв'язку із скасування свідоцтва платника податку на додану вартість.

Колегія суддів апеляційного суду критично оцінює висновки відповідача щодо заниження позивачем показників податкових зобов'язань на суму 6 666,67 грн., оскільки матеріалами справи (реєстр виданих податкових накладних та декларація з податку на додану вартість, рядок 393 розділу 1 додатку 5 до даної декларації) документально підтверджено включення ЗАТ «Калина-ЛТД» 6 666,67 грн. у складі податкових зобов'язань з податку на додану вартість від здійсненої у квітні господарської операції з поставки для ТОВ «СТВ-Сівер» товару згідно податкової накладної №12318 від 01.04.2010 р.

Також суд апеляційної інстанції вказує на неправомірність висновку відповідача щодо заниження позивачем показника податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 15 905 034,00 грн. внаслідок не відображення податкових зобов'язань від умовного продажу товарних запасів та основних фондів у податковій звітності за квітень 2010 р. в зв'язку із скасуванням відповідачем 12.04.2010 р. свідоцтва платника податку на додану вартість. Підставою для такого висновку відповідача слугував Акт №5 від 09.04.2010 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ЗАТ «Калина-ЛТД».

Як це було встановлено судом, згаданий акт визнано нечинним з дати його прийняття постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.03.2011 р. по справі № 2а-733/11/1370, що залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2011 р. у справі № 29891/11. Відтак, визнання судом нечинності такого правового акту індивідуальної дії є підтвердженням неправильності висновку відповідача про заниження позивачем показника податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 15 905 034,00 грн.

Суд апеляційної інстанції вважає неправомірним також й висновок відповідача в частині завищення позивачем задекларованого показника податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.04.2009 р. по 30.06.2010 р. на загальну суму 34 193 834,00 грн., яка визначена на підставі показників завищення показника податкового кредиту:

- на суму 25 924 059,00 грн. внаслідок включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість по податкових накладних, отриманих позивачем після скасування його реєстрації як платника податку на додану вартість, оскільки в адміністративній справі № 2а-733/11/1370 судом визнано нечинним Акт №5 від 09.04.2010 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ЗАТ «Калина-ЛТД»;

- на суму 8 269 774,26 грн. в зв'язку із включенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість від вартості послуг по супроводженню нафтопродуктів залізницею (послуги експедирування), отриманих від ТзОВ «ТД Енергія» згідно договору від 25.09.2007 р. №2509-07. Встановлена судом першої та апеляційної інстанцій правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат за відповідний період вартості отриманих послуг по супроводженню нафтопродуктів залізницею (послуги експедирування ТзОВ «ТД Енергія» згідно договору від 25.09.2007 р. №2509-07) з урахуванням належним чином оформлених податкових накладних при здійсненні зазначених господарських операцій, є підставою для висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки такі кореспондують положенням п.5.1 ст.5 Закону України від 22.05.97 № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями).

Таким чином, визначення відповідачем податкового зобов'язання шляхом винесення повідомлення-рішення № 0000722301/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість 83 114 151,50 грн., в тому числі 50 105 534,00 грн. основного платежу і 33 008 617,50 грн. штрафних санкцій, є протиправним.

Суд апеляційної інстанції критично оцінює правову позицію відповідача щодо правомірності донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 16 227,00 грн. (за III-IV квартали 2009 року в сумі 9 774 грн., за І-II квартали 2010 року в сумі 6 453 грн.) та 2 669,59 грн. (за II квартал 2009 року в сумі 1 207,06 грн., за IV квартал 2009 року в сумі 439,41 грн., за І-II квартали 2010 року в сумі 1 023,12 грн.) внаслідок встановленого перевіркою недотримання позивачем вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 p. №889-IV.

Судом встановлено, що донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 16 227,00 грн. проведено відповідачем на підставі встановленого перевіркою надання позивачем для фізичної особи ОСОБА_1 за рахунок власних коштів додаткових благ у вигляді безоплатно отриманих послуг, а саме - послуг охорони особи. В якості обґрунтування такого висновку відповідач зіслався на те, що за сповіщеною позивачем інформацією трудовий контракт з ОСОБА_1 не укладався.

Однак така правова позиція відповідача спростовується самим Актом перевірки № 2835/2301/33724094 від 29.10.2010 року, в якому згадано займану такою фізичною особою посаду на підприємстві - заступник фінансового директора ЗАТ «Калина-ЛТД» та нарахування їй заробітної плати впродовж квітня 2009 - червня 2010 р., так і ст.24 Кодексу законів про працю України, згідно з якою трудовий договір може бути укладений як в письмовій, так і в усній формі. З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції констатує, що позивач не надавав заступнику фінансового директора ОСОБА_1 за рахунок власних коштів яких-небудь додаткових благ у вигляді безоплатно отриманих послуг. Самі ж послуги з забезпечення особистої безпеки працівників позивача надавались йому ТзОВ «Укрпромінвест-Безпека» в рамках договору №10/12/2008-1 від 10.12.2008 р. та пов'язані зі здійсненням позивачем господарської діяльності.

Окрім того, безпідставність висновку податкової перевірки щодо донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 16 227,00 грн. (за III-IV квартали 2009 року в сумі 9 774 грн., за І-II квартали 2010 року в сумі 6 453 грн.) та 2 669,59 грн. (за II квартал 2009 року в сумі 1 207,06 грн., за IV квартал 2009 року в сумі 439,41 грн., за І-II квартали 2010 року в сумі 1 023,12 грн.) внаслідок встановленого перевіркою недотримання позивачем вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 p. №889-IV, підтверджено висновком судово-економічної експертизи №2192 від 07.09.2011 року. В свою чергу, відповідачем всупереч визначеному в ч.2 ст.71 КАС України обов'язку щодо доказування правомірності свого рішення на надано доказів в підтвердження висновків акта перевірки і також жодних доказів на спростування висновків експертизи відповідач не надав.

Таким чином, визначення відповідачем податкового зобов'язання шляхом винесення повідомлення-рішення № 0012301701/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб 57 551,20 грн., в тому числі 18 896,59 грн. основного платежу і 38 654,61 грн. штрафних санкцій, є протиправним.

Правильність і повнота встановлених судом першої інстанції обставин справи з правильним застосуванням норм матеріального права при додержанні процесуальних правових норм є підставою для залишення постанови суду без змін.

Отже, суд першої інстанції на законних підставах визнав протиправними та скасував оскаржені податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Червонограді Львівської області №0000712301/0, №0000722301/0, №0012301701/0 від 11.11.2010 року. Апеляційна скарга Державної податкової служби у м. Червонограді Львівської області не містить жодного доводу на спростування таких висновків суду першої інстанції, а тому не підлягає до задоволення.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд зазначає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись статтями ч.3. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Червонограді Львівської області залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2011 року у справі № 2а-1875/11/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: О.М. Довгополов

Судді: Р.Й. Коваль

В.В. Святецький

Повний текст ухвали виготовлено 06.04.2012 року