Ухвала суду № 23609996, 05.04.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2012 р. № 49970/11

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Носа С.П., Рибачука А.І.,

за участю секретаря судового засідання: Дембіцької Х.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Військового прокурора Львівського гарнізону на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2011 року по справі № 2а-2015/11/1370 за позовом Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова до Військової частини 2144 про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

23.02.2011 року представник Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова звернувся в суд з адміністративним позовом до Військової частини 2144 про стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що працівниками позивача було проведено комплексну виїзну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства Військової частини 2144 Прикордонних військ України за період з 01.04.2002 року по 31.03.2005 року, за результатами якої складено акт від 24.10.2005 року № 303/23-0/14321653. На підставі зазначеного акту прийнято податкове повідомлення - рішення від 19.01.2006 року № 0003331720/1, згідно з яким відповідачу (ВЧ 2144) визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» в розмірі 295 061.04 грн., з яких 196 707,36 грн. - основний платіж, 98353,68 грн. штрафна (фінансова) санкція. Зазначена заборгованість відповідачем не сплачено. Представник позивача, просив позов задовольнити та стягнути з відповідача суму податкового боргу по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2011 року адміністративний позов задоволено повністю.

Військовий прокурор Львівського гарнізону постанову суду першої інстанції оскаржив, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає фактичним обставинам справи просить її скасувати та прийняти ухвалу, якою позовну заяву залишити без розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що стягнення коштів з військової частини, яка є бюджетною установою, призведе до зменшення фінансування на утримання автобронетанкової техніки та неможливості виконання покладених на прикордонний загін завдань оперативно-службової діяльності з охорони державного кордону, які належать безпосередньо до інтересів держави. Позивачем при зверненні до суду з позовом подано письмове клопотання про поновлення строків звернення. Питання про поновлення строку вирішено судом без повідомлення відповідача, з порушенням вимог ч. 2 ст. 102 КАСУ та без винесення окремої мотивованої ухвали про поновлення процесуальних строків. Адміністративний позов подано за період, що мав місце до 24.10.05 (акт перевірки від 24.10.05 №303/23-0/14321653). Крім того ставиться вимога про стягнення податкового боргу за податкові періоди 2005-2010 років за зазначеними в позові податковими повідомленнями рішеннями. У податкової інспекції виникло право звернення до суду про стягнення податкового бору більш ніж п'ять років назад, однак вона, не звернулася до суду в строки визначені КАС України. За даних обставин, заявлене клопотання про поновлення пропущеного строку не підлягало задоволенню, оскільки строк пропущено без поважних причин.

В судовому засіданні представники відповідача надали пояснення та підтримали доводи апеляційної скарги, а представник позивача заперечив проти них.

Суд перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає що вона підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 - ч. 3 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі поданої заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Як вбачається з матеріалів справи ДПІ у Личаківському районі м. Львова подано адміністративний позов до Львівського окружного адміністративного суду 22.02.11 року за правовідносинами по сплаті транспортного податку з вимогою про стягнення податкового боргу основна сума якого мала місце в період до 24.10.05 (акт перевірки від 24.10.05 №303/23-0/14321653).

Предметом позову є стягнення з відповідача - суб'єкта господарської діяльності коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю (п. 4 ч. 4 ст. 105 КАС України).

Під шкодою, розуміється податковий борг з податку власників транспортних засобів за період 2002 - 2005 років, що було встановлено за результатами виїзної документальної перевірки.

Окрім того, позивач ставить вимогу про стягнення податкового боргу за податкові періоди 2005-2010 років за зазначеними в позові податковими повідомленнями рішеннями.

У податкової інспекції виникло право звернення до суду про стягнення податкового бору з 24.10.2005 року і 16.03.2010 року, даним правом позивач не скористався в строки визначені КАС України.

28 лютого 2011 року ухвалою про закінчення підготовчого провадження в даній справі призначено справу до судового розгляду 14.03.11 о 14 год. 30 хв.

Позивачем при зверненні до суду з позовом подано письмове клопотання про поновлення строків звернення до суду. В клопотанні зазначено, що ДПІ не очікувала, що законодавець прийме зміни до ст. 99 КАС України та зменшить термін з річного до шестимісячного строку звернення до суду, а тому просить його поновити.

Це питання вирішено судом без повідомлення відповідача, з порушенням вимог ч. 2 ст. 102 КАСУ та без винесення окремої мотивованої ухвали про поновлення процесуальних строків.

Кодексом адміністративного судочинства України чітко регламентовано порядок застосування строків в адміністративному судочинстві. Відповідно до ч. 1 ст. 102 КАСУ, судом може бути поновлений процесуальний строк для звернення до суду лише за наявності поважних причин його пропуску. Суд першої інстанції ці вимоги не виконав.

На час набрання чинності Законом N 2453-УІ від 07.07.10 року щодо змін до КАС України, яким скорочено процесуальні строки звернення до суду із загального річного терміну до піврічного, навіть за умови посилання позивача на час початку перебігу строку звернення до суду, набрання чинності рішенням Господарського суду Львівської області від 04.12.08 року у справі №5/3203-9/336 винесенням в даній справі ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.03.10 року про залишення рішення суду першої інстанції без змін, позивач без поважних причин пропустив строк, так як на час прийняття змін в законодавстві шестимісячний термін не сплив, а закінчився лише 16.09.10 року і позивач не скористався своїм правом звернення до суду.

Постанова Львівського апеляційного господарського суду від 04.12.06 року у справі №№5/1358-19/234А набрала законної сили з часу її проголошення, і з даного часу позивач мав право звернутися до суду з вимогою про стягнення з відповідача коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, однак він цим правом не скористався.

Виходячи із змісту статті 102 КАСУ, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Кодекс адміністративного судочинства України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку про що виносить ухвалу.

Клопотання позивача не містить доказів поважності (в розумінні наведених норм) причин поновлення строку звернення до суду, а тому воно не підлягає до задоволення. Відтак, до заявлених вимог слід застосувати норми ч. 2 ст. 100 КАС України і залишити позов без розгляду.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи, виніс ухвалу з порушенням норм процесуального права.

Керуючись статтями 99, 100, 102, 160, 203, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Військового прокурора Львівського гарнізону задоволити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2011 року у справі №2а-2015/11/1370 скасувати, а позовну заяву Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова до Військової частини 2144 про стягнення податкового боргу - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено 10.04.2012 року.

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді C.П. Нос

А.І. Рибачук