Ухвала суду № 23609979, 04.04.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2012 р. Справа № 2115/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Каралюса В.М.,

суддів: Кузьмича С.М., Улицького В.З.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2009 року у справі за позовом Івано-Франківського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області до ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій, -

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2009 року Івано-Франківський транспортний прокурор звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області до ОСОБА_2, в якому просив стягнути на користь державного бюджету з відповідача фінансові санкції по постанові № 0596479.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2009 року позов задоволено повністю. Стягнено в дохід Державного бюджету на рахунок № 3111010670002, УДК в м. Івано-Франківську, код платежу 21081100, МФО-836014, код одержувача - 20568100 з ОСОБА_2 фінансові санкції в сумі 1700 грн. за № 059679 від 07.08.2008 року.

Не погодившись із вказаним рішенням суду адвоката ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в інтересах відповідача, вважає постанову незаконною, необґрунтованою, в зв'язку з чим просить скасувати оскаржувану постанову та відмовити в задоволенні заявленого позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що стосовно відповідача закон не встановлює необхідності виготовляти ліцензію з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування, оскільки відповідач не надає послуги щодо перевезення вантажів транспортним засобом.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.2 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.06.2008 року державним інспекторами було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. За наслідками проведеної перевірки складено Акт від 20.06.2008 року за № 081517, згідно якого встановлено порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: надання послуг з перевезення вантажу (тварин) без ліцензійної картки. На підставі зазначеного Акту за вказані в ньому порушення законодавства про автомобільний транспорт, начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області винесено постанову № 059679 від 07.08.2008 року про застосування до ОСОБА_2 у відповідності до ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» фінансових санкцій в сумі 1700 грн.

Згідно ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільним перевізником є фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантаж транспортними засобами.

В силу вимог ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є: для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

При наданні послуг перевезення вантажів наявність документів, передбачених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» є обов'язком відповідача, порушення якого тягне наслідки у вигляді застосування штрафних санкції, передбачених статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 цього Закону, а саме штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 28 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року за №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій.

У передбачений законом термін сума застосованих фінансових санкцій відповідачем добровільно не сплачена. Постанови в порядку передбаченому пунктом 32 «Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю протягом 10 днів після її винесення чи до суду не оскаржувались і такі не скасовані.

Відповідач жодних доказів, які б спростовували встановлені територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області факти порушень, не подав. Доказів про сплату штрафних санкцій відповідачем суду також не подано.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про підставність позовних вимог та необхідності їх задоволення.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2009 року у справі № 2а-2151/09 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.М. Каралюс

суддя С.М. Кузьмич

суддя В.З. Улицький