Ухвала суду № 23609021, 05.04.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2012 р. Справа № 88207/09

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Гулида Р.М., Шавеля Р.М.

при секретарі судового засідання: Курдоби Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2009 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислова компанія «Захід агросервіс» до Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними і скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

17.03.2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання нечинними і скасування податкових повідомлень-рішень від 09.09.2009 року за №151/0000192300/0 та №150/0000202300/0.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 28.05.2009 року по 18.08. 2009 року відповідачем проводилася планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.03.2009 року. Вказує, що твердження відповідача про те, що він купляв зерно в ТОВ «Захід агропродук» по завищених цінах від звичайних цін та реалізувало пшеницю та ячмінь ТОВ «Птахофабрика «Переволока» по цінах, значно нижчими за звичайні не відповідають дійсності, оскільки воно ґрунтуються на листі управління статистики у Бучацькому районі Тернопільської області, яким повідомлено про розмір середніх реалізаційних цін, які склалися за даними державного статистичного спостереження за формою №21 - заг. «Звіт про реалізацію сільськогосподарської продукції». Зазначає, що даний звіт враховує лише середні реалізаційні ціни які склалися при продажі на всі види зернових починаючи з найнижчого 6 класу пшениці і закінчуючи насіннєвим фондом, а також ячменю, кукурудзи, вівса, сої і тд. в Бучацькому районі Тернопільської області та не враховує вплив на ціну таких важливих факторів, як якість продуктів згідно ГОСТУ. Також зазначає, що він продавав зерно по тих цінах, які склалися в районі і в області і по яких продавали свою продукцію господарства району і області.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2009 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислова компанія «Захід агросервіс» задоволено. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення №151/0000192300/0 від 09.09.2009 року та №150/0000202300/0 від 09.09.2009 року та їх скасовано.

Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі покликається на те, що під час проведення перевірки про дотримання позивачем податкового законодавства за період з 01.10.2007 року п 31.03.2009 року було виявлено, що позивач придбавав продукцію від пов'язаних підприємств зокрема від ТОВ «Захід агропродукт» по цінах які вище від звичайних цін, що збільшувало-валові витрати, тим самим зменшувало податок на прибуток, а також завищувало податковий кредит по податку на додану вартість. Зазначає, що позивач за період з 01.10.2007 року по 31.03.2009 року реалізовував ТОВ «Птахофабрик Переволоки», що є пов'язаною особою зерно пшениці і ячменю по цінах що є нижчими за звичайні ціни, чим занизив валовий дохід, що привело до заниження податку на прибуток на суму 219205,00 грн., а також заниження податку на додану вартість на суму 43841,00 грн.

У ході апеляційного розгляду представник апелянта Микитчак В.В. надав пояснення та просить задовольнити апеляційну скаргу.

Представник позивача Сенів А.Р. у ході апеляційного розгляду надав пояснення та просить відхилити апеляційну скаргу.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що середньостатистична ціна реалізації зерна в Бучацькому районі не являється звичайною ціною, як це вважає Бучацька МДПІ, а тому її висновки викладені в Акті ревізії від 25.08.2009 року про завищення валових витрат і тим самим заниження податку на прибуток, а також завищення податкового кредиту по податку на додану вартість. Заниження валових доходів і тим самим заниження податкового зобов'язання по податку на додану вартість і податку на прибуток не є об'єктивними так як розрахунок звичайної ціни встановлений працівниками Бучацької міжрайонної податкової інспекції суперечить вимогам Закону про встановлення звичайної ціни вказаними п. 1.20.1-п. 1.20.2 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а тому в цій частині податкові-повідомлення рішення №150/0000202300/0 від 09.09.2009 року та №151/0000192300/0 від 09.09.09 року не можуть вважатися такими які відповідають вимогам діючого законодавства.

Стосовно отриманого позивачем кредиту в банку ВАТ «Райффайзен банк АВАЛЬ» 10.07.2007 року кредиту в сумі 1 276 000 грн., за який придбаний трактор «Джон-Дір» 8430, оборотний відвальний плуг та комбайн «Домінатор» з метою їх використання в господарській діяльності.

Відсутність земельних ділянок в позивача не може свідчити про придбання даного комбайна, а також трактора з плугом без мети використання їх в господарській діяльності товариства, оскільки дані транспортні засоби як встановлено використовувалися-в господарській діяльності товариства з метою отримання доходу відповідно до Статуту товариства то амортизаційні відрахування правомірно відносились товариством до валових витрат.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не є правильними і не відповідають вимогам матеріального права та дійсним обставинам справи.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що з 28 травня по 18 серпня 2009 року працівниками Бучацької МДПІ проводилася планова виїзна перевірка ТОВ агропромислова компанія «Захід агросервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.03.2009 року.

За результатами перевірки складено Акт № 400/23/21147724 від 25.08.2009 року, відповідно до якого ТОВ АПК «Захід агросервіс» допустило порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено суму податку; на прибуток на суму 277648.00 гривень, та Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість на 43841.00 грн. та завищено податковий кредит на суму 8 717.00 грн.

На підставі даного Акту Бучацькою МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 151/0000192300/0 від 09.09.09 року, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток в на загальну суму 381171,70 грн., в тому числі 277648.00 грн. основний платіж та 103523.07 грн. - штрафні (фінансові) санкції, та податкове повідомлення-рішення №150/0000202300/0 від 09.09.2009 року, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 78838,5 грн., в тому числі 52559.00 гр&. за основним платежем та 26279,50 грн., за штрафними, (фінансовими) санкціями.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи : податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових, платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Стаття 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (пункт 11) надає право органам державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати з бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України. або др\

В ході перевірки встановлено порушення абз.2 п.120.1, пп..7.4.1, 7.42, 7.4.3 п. 7.4 ст.7 Закону Україні «Про оподаткування прибутку підприємств» в наслідок чого занижено доходи від продажу товарів (робіт, послуг ) за період з 01.10.2007р. по 19.03.2009р.

Згідно Закону України «Про державну статистику» державна статистика централізована система збирання, опрацювання, аналізу, поширення, збереження, захисту використання статистичної інформації.

Я

Основними завданнями органів державної статистики є - збирання, опрацювання, аналіз, поширення, збереження, захист та використання статистичної інформації щодо масових економічних, соціальних, демографічних, екологічних явищ і процесів, які відбуваються в Україні та її регіонах.

Таким чином інформація отримана Бучацькою МДПІ від управління статистики у Бучацькому районі про реалізаційні ціни на с/г продукцію є об'єктивною, повною та такою, що ґрунтується на

даних наданими суб'єктами господарювання.

Відповідно до п.2 Листа ДПА у Хмельницькій області від 24.11.2006р. № 15824/10/15-122, Листа ДПА України «Щодо деяких питань оподаткування прибутку підприємств», п. 13 Указу президента України від 23.07.1998р. «Про деякі заходи з перегулювання підприємницької діяльності» - звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митних цілях встановлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку. „Захі;

Відповідно до п.п. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі-Закон №334), справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 1.20.10 п. 1.20 ст. 1 Закону №33 податковий орган має право застосовувати звичайні ціни для визначення бази оподаткування у випадках, передбачених законом, незалежно від виду господарської операції, що здійснюється платником цього податку, або податкового статусу іншої сторони такої операції.

Згідно п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі поставки товарів (робіт, послуг без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у про, межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту повної підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

Також відповідно до п.1.26 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначення пов'язаної особи, а саме нею може бути особа, що відповідає будь-якій з наступних ознак : юридична особа, яка здійснює контроль над платником податку, або контролюється таким платником; податку, або перебуває під спільним контролем з таким платником податку; фізична особа або члени сім'ї фізичної особи, які здійснюють контроль над платником податку. Членами сім'ї, фізичної особи вважаються її чоловік або дружина, прямі родичі (діти або батьки) як фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, а також чоловік або дружина будь-якого прямого родича фізичної особи або її чоловіка (дружини); посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення правових відносин, а також члени її сім'ї.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №334 доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

Як встановлено під час проведення перевірки ТОВ «Птахофабрика «Переволока» та ТзОВ АПК «Захід агросервіс» є пов'язаними особами у розумінні п.1.26 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», так як головний бухгалтер ТзОВ АПК «Захід агросервіс» (Зінчак М.Й.) є одночасно директором ТОВ «Птахофабрика «Переволока».

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що в порушення п.п. 7.4.3 п, 7,4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ТзОВ АПК „Захід агросервіс" реалізовуючи свої товари (зерно пшениці) ТзОВ «Птахофабрика «Переволока" (пов'язані особи) та кінцевим споживачам реалізовувало товари по цінах нижче звичайних, не застосувавши при цьому п.п 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 цього Закону, згідно якої підприємством необхідно було визначити доход від продажу товарів (робіт, послуг), виходячи із договірних цін, але не менше за звичайні ціни на такі товари, чим занижено оподаткований прибуток в сумі 219205 грн. А також, в порушення п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» із цих самих причин - реалізація своїх товарів по цінах нижче звичайних - призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 43841,00 грн.

Що стосується порушення позивачем п.п.5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» колегія суддів зазначає слідуюче.

Згідно ст. З ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення га реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до п.2.1 Статуту ТзОВ АПК «Захід агросервіс» в редакції від 22.06.2005р. теж передбачено, що товариство створюється з метою здійснення підприємницької діяльності для отримання прибутку в інтересах учасників і трудового колективу Товариства.

Згідно ст. З Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» прибуток визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до ст.5.1 цього Закону валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Як вже зазначалося ТзОВ АПК «Захід агросервіс» та ТОВ «Захід агропродукт» є пов'язаними особами в розумінні п.1.26 ст.І Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до пп.5.5.1. п.5.5. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговдми зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, оскільки ТОВ «Захід агропродукт» є платником фіксованого сільськогосподарського податку то у випадку отримання коштів за кредитними договорами та подальшій сплаті по них відсотків не вплинули б на базу оподаткування податком на прибуток підприємств на відміну від ТзОВ АПК «Захід агросервіс», яке є платником податків на загальній системі оподаткування а відповідно і має право включити суму сплачених відсотків по кредитах до складу валових витрат.

Тому ТзОВ АПК «Захід агросервіс» згідно кредитного договору №14-307-КЛ від 18.06.2007р у ВАТ КБ «Хрещатик» відкрито кредитну лінію в сумі 1700 тис. грн. За перевірений період згідно зазначеного кредитного договору товариство одержувало позику для поповнення власних обігових коштів: 29.05.2008 року-300000 грн.; 06.06.2008 року-400000 грн.; 13.06.2008 року-1000000 грн.

Для отримання коштів за вказаним кредитним договором ТзОВ АПК «Захід агросервіс» в Тернопільській філії ВАТ КБ «Хрещатик» відкрито спецпозичковий рахунок №2062800.0202090. Слід зазначити, що відразу після отримання кредиту на спец позичковий рахунок дані кошти перераховувались ТОВ "Захід агропродукт" (яке як вказано вище є пов'язаною особою) також із призначенням платежу «поповнення обігових коштів», а саме: 29.05.2008 року - ТОВ «Захід агропродукт» перераховано 300000 грн.; 06.06.2008 року - ТОВ «Захід агропродукт» перераховано 400000 грн.; 13.06.2008 року - ТОВ «Захід агропродукт» перераховано 951528,47 грн.

Крім цього станом на податок перевірки, тобто на 01.10.2007 року за товариством «Захід агропродукт» рахувалася дебіторська заборгованість перед ТОВ «Захід агросервіс» в сумі 60489.15 грн. Разом з тим, при наявності дебіторської заборгованості товариство «Захід агросервіс» продовжувало видавати грошові кошти з каси та перераховувати з розрахункового рахунку на користь ТОВ «Захід агропродукт» протягом жовтня, листопада, грудня 2007 року та січня 2008 року.

Анлогічно 10 липня 2007 року ТзОВ АПК «Захід агросервіс» згідно кредитного договору одержало у ВАТ «Райффайзен банк Аваль» кредит в сумі 1276 тис. грн. для придбання трактора ЮНМ БЕЕКЕ 8430 та плуга оборотного відвального. Придбана сільськогосподарська техніка оприбуткована на рахунку №10 «Основні засоби».

Основними видами діяльності товариства згідно з Довідкою про включення до ЄДРПОУ є оптова торгівля іншими непродовольчими товарами, оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, оптова та роздрібна торгівля паливом.

Згідно пред'явлених, для перевірки документів за період з 01.10.2007 року по 31.03.2009 року товариством «Захід агросервіс» вказаним вище трактором послуги надавались лише один раз (для перевірки представлено тільки 1 документ). А саме в травні 2008 року товариству «Захід агропродукт» (яке як вказано вище є пов'язаною особою) надано послуг на суму 60 тис. грн. в т.ч. ПДВ - 10 тис. грн. В той же час за відповідний період товариством нараховано і сплачено ВАТ «Райффайзен банк Аваль» відсотки за користування кредитом, який отриманий для придбання саме вказаної техніки, в сумі 240776 гри., які віднесено до валових витрат. Тобто, придбання зазначеної сільськогосподарської техніки ТОВ «Захід агросервіс» не принесло прибутків, а пише завдало збитків, у зв'язку із чим оплата відсотків за кредитом, отриманим для придбання цієї техніки проведена не у межах господарської діяльності позивача, а тому у ТзОВ АПК «Захід ігросервіс» відсутні підстави для включення даної суми до складу валових витрат.

Колегія суддів погоджується з позицією апелянта, що залишається незрозумілим мета придбання вище зазначеного трактора в липні 2007 року, коли його використання почалося в жовтні 2007 року адже відсотки за отриманий кредит сплачувалися за липень, серпень, вересень 2007 року.

Відповідно до пп.8.1.2. п.8.1 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" амортизації підлягають зокрема витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання. Враховуючи те, що трактор JOHN DEЕR 8430, плуг оборотний відвальний та комбайн «Домінатор» не використовувались у власній виробничій діяльності, підстав для нарахування амортизації на придбання вказаних основних фондів немає.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, оскільки Бучацькою МДПІприйняті податкові повідомлення-рішення прийняті відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.3, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції задовольнити, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2009 року у справі №2а-2752/09 скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 10.04.2012 року.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді Р.М. Гулид

Р.М.Шавель