Ухвала суду № 23608613, 15.03.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2012 р. Справа № 72191/09

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Кушнерика М.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельпласт-Тепло» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2009 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельпласт-Тепло» про стягнення заборгованості перед бюджетом за рахунок майна підприємства,

в с т а н о в и в:

ДПІ у Городоцькому районі Львівської області 02.07.2009 року звернулася в суд з адміністративним позовом до ТОВ «Ельпласт-Тепло» в якому, уточнивши позовні вимоги, просить стягнути штрафні санкції в розмірі 20 807,95 гривень.

В позовних вимогах зазначає, що відповідачем всупереч вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не сплачено суму штрафних санкцій застосованих рішенням № 0000012201/0 від 04.03. 2009 року, зокрема, пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2009 року позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельпласт Тепло» в дохід державного бюджету штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 20 907,95 гривень.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ТОВ «Ельпласт-Тепло» оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2009 року скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити з підстав порушення судом норм матеріального права, зокрема, ст.ст,1, 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування» та норми п.1.5 ст.1, п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», так як на пеню за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності віднесено до категорії податкового зобов'язання (податкового боргу) та на неї поширені норми Закону України № 2181-111 щодо граничного строку її сплати та положень стосовно наслідків несплати, що суперечить нормам вищевказаних Законів та не відповідає судовій практиці.

Судом не застосовано строків, встановлених ст.250 ГК України, до порушення, яке вже завершене, що суперечить нормам ГК України, Закону України №2181, та не відповідає судовій практиці.

Так, ДПІ у Городоцькому районі склала акт перевірки ТзОВ «Ельпласт-Тепло» 26.02.2009 pоку, рішення про застосування штрафних санкцій прийняте 04 березня 2009 pоку, зовнішньоекономічний контракт виконаний сторонами 28.09.2007 року ( порушення правил здійснення розрахунків з нерезидентом мали місце в період з 13.09.2007 року по 28.09.2007 pоку), а отже у ДПІ у Городоцькому районі не було підстав для винесення рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій через півтора року з дня порушення норм Закону України №185/94-ВР.

В порушення ст.250 ГК України ДПІ у Городоцькому районі адміністративний позов в Львівський окружний адміністративний суд подала 26 жовтня 2009 pоку, тобто після спливу встановленого статтею 250 ГК України річного строку від дня вчинення порушення, а постанова Львівського окружного адміністративного суду про стягнення штрафних (фінансових) санкцій винесена 10.09.2009 pоку, тобто і після спливу шести місяців з дня виявлення порушення.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до п.2 ч.1 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Городоцькому районі Львівської області проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Ельпласт-Тепло» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 16.03.2007 року по 30.09.2008 року.

За результатами проведеної перевірки складено Акт № 14/23-35009379 від 26.02.2009 року, згідно з яким встановлено порушення ст. 2 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» із змінами і доповненнями, в частині порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності по імпортній операції від фірми «Krauss-Maffej Kunststofftechnik GmbH», Німеччина на суму 64200,00 Євро за період з 13.09.2007 року по 28.09.2007 року.

На підставі акта перевірки 04.03.2009 року Державною податковою інспекцією у Городоцькому районі Львівської області було прийнято рішення (форма «С») № 0000012201/0, яким до відповідача, згідно з ст. 4 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 21 607,95 грн.

Факт порушення перевищення строків розрахунків по імпортній операції від фірми «Krauss-Maffej Kunststofftechnik GmbH» відповідачем в судовому засіданні суду першої інстанції визнано.

Державною податковою інспекцією у Городоцькому районі Львівської області направлено відповідачу першу (№ 1/34 від 20.03.2009 року) та другу (№ 2/46 від 24.04.2009 року) податкові вимоги щодо погашення податкового боргу.

З матеріалів справи випливає, що ні рішення податкового органу (форма «С») № 0000012201/0 від 04.03.2009 року, ні вищевказані вимоги відповідачем не оскаржувались.

Навпаки, на звернення позивача про сплату боргу, відповідач своїм листом №51 від15.04.2009 року стосовно розрахунків у сфері ЗЕД зобов»язався пеню в сумі 21 607, 95 грн. оплатити до 31.05.2009 року і ним частково сплачено штрафні санкції в розмірі 800 грн. ( а.с.21).

Згідно ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами термінів, які передбачені ст. 1, 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3% суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за офіційним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Оскільки, відповідачем не заперечується факт порушення строків розрахунку у сфері ЗЕД, то податковим органом правомірно нараховано пеню в розмірі 21607,95 грн.

У преамбулі Закону України від 21 грудня 2000 року N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" зазначено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до пункту 7 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби мають право застосовувати до підприємств, установ, організацій і громадян фінансові санкції в порядку та розмірах, встановлених законом.

Закон 2181-ІІІ є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження органів стягнення.

Строки погашення податкового зобов'язання визначені п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Згідно ч. 2 п.п. 5.3.1 п. 5.3 вищезгаданого Закону у разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування. Отже, як випливає із приписів даної правової норми, у разі, коли контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання з підстав, визначених податковим законодавством, то платник податків зобов'язаний сплатити його у строки, визначені в законі з відповідного податку, а за відсутності строків, визначених у законі з відповідного податку - протягом тридцяти календарних днів.

Оскільки, згідно ч.5 ст. 4 Закону України «Про порядок розрахунків в іноземній валюті» державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею, позивачем правильно визначено строк щодо сплати нарахованої штрафної (фінансової-) санкції у вигляді пені за правилами ч. 2 п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до п.п. 5.2.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Згідно з підпунктом 5.4 статті 5 Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Враховуючи те, що відповідачем не сплачено штрафну санкцію за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 20807,95 грн., застосованої рішенням ДПІ у Городоцькому районі Львівської області № 0000012201/0 від 04.03.09 року у строк, визначений цим рішенням, не оскарженого цього рішення ні в адміністративному ні в судовому порядку, не оскаржено податкових вимог щодо сплати застосованої фінансової санкції, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про обґрунтованість таких позовних вимог.

Щодо посилання апелянта на застосування ст.250 ГК України, колегія суддів вважає зазначити, що в постанові Верховного суду України від 25.03.2008 року, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах вказала, що податковий орган не пропустив річний строк для застосування пені за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД, оскільки вчинене відповідачем порушення правил здійснення господарської діяльності є триваючим.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельпласт-Тепло» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2009 року у справі №2а-4279/09 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

М.П. Кушнерик