Ухвала суду № 23608095, 04.04.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2012 р. Справа № 73418/09

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Хобор Р.Б., Попка Я.С.,

з участю секретаря судових засідань Патлевіч Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Миколаївському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2009 року у справі за позовом дочірнього підприємства «Будсервіс» товариства з обмеженою відповідальністю «Розвадівбудматеріали» до державної податкової інспекції в Миколаївському районі Львівської області, третя особа приватне підприємство «Центр допомоги і співробітництва «Хосен» про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

У липні 2009 року дочірнє підприємство «Будсервіс» товариства з обмеженою відповідальністю «Розвадівбудматеріали» (далі - Підприємство) звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Миколаївському районі Львівської області (далі - ДПІ) від 25.06.2009 року № 0000332321/0, яким позивачу було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на суму 148070,98 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 74035,49 грн., а всього - 222106,47 грн..

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18.09.2009 року у справі № 2а-4577/09/1370 позов було задоволено.

У поданій апеляційній скарзі відповідач просить зазначену постанову скасувати і прийняти нову про відмову у задоволенні вимог позивача. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що у ході проведення перевірки було встановлено, що Підприємство придбавало газ у приватного підприємства «Центр допомоги і співробітництва «Хосен» (далі - ПП «ЦДС «Хосен») на підставі договорів постачання природного газу від 31.12,2006 року № 3-г та від 31.12.2007 року № 3-г, а також отримало послуги по ремонту виробничих приміщень від ПП «Будінвесткомфорт» на підставі договору від 03.06.2008 року № 14.

Для перевірки правильності розрахунків з бюджетом ДПІ 21.05.2009 року було направлено запити на проведення зустрічних перевірок до ДПІ у Галицькому районі м. Львова № 4895/7/23-056 та до ДПІ у Залізничному районі м. Львова № 4892/7/23-056.

Згідно з отриманою відповіддю ДПІ у Залізничному районі м. Львова № 14595/7/23-411 від 28.05.2009 року провести зустрічну перевірку ПП «Будінвесткомфорт» неможливо у зв'язку з відсутністю підприємства та його посадових осіб за юридичною адресою.

Відповідно до отриманої відповіді з ДПІ у Галицькому районі м. Львова № 7007/23- 416/980 від 25.05.2009 року ПП «ЦДС «Хосен» є посередником, а постачальниками ПП «ЦДС «Хосен» є фіктивні підприємства.

Окрім того, Підприємством було укладено договір № 14 від 03.06.2008 року із ПП «Будінвесткомфорт» про виконання ремонтних робіт виробничих приміщень за адресою с. Розвадів вул. С. Кандери, 40.

Позивачем для перевірки не надано документів, які б підтверджували транспортування зазначених у податкових накладних товарів від постачальників.

Тому правочини Підприємства з ПП «Будінвесткомфорт» та ПП «ЦДС «Хосен», на думку контролюючого органу, не спричинили реального настання правових наслідків, а отже позивачем перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.

Представник Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції державної податкової служби у Львівській області, правонаступник відповідача, підтримала вимоги, викладені у апеляційній скарзі, просить їх задовольнити.

Представники позивача та третьої особи ПП «ЦДС «Хосен» у судовому засіданні апеляційного суду заперечили обґрунтованість апеляційної скарги, просять у її задоволенні відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких мотивів.

Задовольняючи позовні вимоги Підприємства, суд першої інстанції виходив із того, що укладені позивачем з ПП «ЦДС «Хосен» договори про постачання природного газу на 2007-2008 року були належним чином виконані. На фактично спожитий об'єм природного газу ПП «ЦДС «Хосен» щомісячно видавав Підприємству податкові накладні, які позивачем були включені до складу податкового кредиту декларації з ПДВ. Крім цього, фактично спожитий об'єм природного газу підтверджується актами на транспортування природного газу до споживача по магістральних газопроводах ВАТ «Львівгаз» в особі філії Миколаївського УЕГГ. Оплата за поставлений газ проведена на підставі рахунків фактур у безготівковій формі. Всі податкові накладні стосовно позивача відображено ПП «ЦДС «Хосен» у деклараціях, які прийняті у ДПІ в Галицькому районі.

Судом також встановлено, що між Підприємством та ПП «Будінвесткомфорт» був укладений Договір № 14 на виконання робіт від 03.06.2008 року, згідно якого ПП «Будінвесткомфорт» прийняв на себе виконання ремонтних робіт виробничих приміщень позивача, і останній зобов'язався прийняти та оплатити виконані Виконавцем роботи. Розрахунки з ПП «Будінвесткомфорт» проведені повністю в безготівковій формі.

Суму ПДВ згідно податкової накладної № НН 090603 від 09.06.2008 року Підприємством включено до складу податкового кредиту відповідного періоду

Виходячи із змісту договору підряду, викладеного у ст. 837 ЦК України, судом було зроблено висновок про помилковість класифікації відповідачем вказаного договору, як договору купівлі-продажу чи поставки, які передбачають необхідність наявності у позивача транспортних супровідних чи інших документів на товарно-матеріальні цінності.

Факт виконання ремонтних робіт підтверджений дефектним актом, локальним кошторисом з розрахунком договірної ціни, актом № 1 приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в), довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3), податковою накладною № НН 090603 від 09.06.2008 року. Оплата за ремонті роботи проведена повністю у безготівковій формі.

Відсутність підприємства-підрядника за юридичною адресою була підставою для неврахування контролюючим органом податкової накладної № НН 090603 від 09.06.2008 року.

При цьому суд першої інстанції виходив із того, що у Єдиному державному реєстрі є відповідний запис щодо ПП «Будінвесткомфорт», яке зареєстроване платником ПДВ, а неможливість проведення перевірки цього підприємства, неподання ним звітності не є передбаченими законодавством підставами для позбавлення позивача права на відшкодування ПДВ при виконанні усіх передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та наявності необхідних документальних підтверджень.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають нормам матеріального та процесуального права і є правильними.

Як встановлено у пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно із пп. 7.4.5. п. 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», забороняється включати до податкового кредиту будь-які витрати по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними та митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт ( послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт ( послуг).

За правилами пп. 7.2.3. п. 7 ст. 7 вказаного Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця (платника податку) у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим і одночасно розрахунковим документом і повинна відповідати вимогам п. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 цього ж Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну назву отримувача;

ж) ціну продажу без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Як безспірно встановлено судом, ДПІ з 18.05.2009 р. по 29.05.2009 р. було проведено планову виїзну перевірку Підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006 року по 31.12.2008 року, а також валютного і іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 31.12.2008 року, результати якої оформлено актом № 289/230/30741940 від 16.06.2009 р.

У ході перевірки працівниками контролюючого органу зроблено висновок про порушення позивачем пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та завищення податкового кредиту на загальну суму 148071,00 грн., внаслідок чого прийнято оспорювань податкове повідомлення-рішення № 0000332321/0 від 25.06.2009 року.

Підставою для вказаних висновків і прийняття оспорюваного повідомлення рішення було переконання відповідача про відсутність поставок товарів від ПП «Будінвесткомфорт», ПП «ЦЦС «Хосен» до Підприємства, що свідчить про вчинення таких правочинів без мети настання реальних наслідків.

При цьому суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що реальність господарських операцій між Підприємством та ПП «ЦДС «Хорсен» підтверджується договором № 3-г про постачання природного газу від 31.12.2006 року на 2007 рік; договором № 3-г про постачання природного газу від 31.12.2007 року на 2008 рік, наявними у матеріалах справи копіями актів прийому-передачі природного газу та актів по реалізації.

Оплата за поставлений газ проведена на підставі рахунків фактур у безготівковій формі, що не заперечується відповідачем.

З огляду на викладене слід вважати хибним висновок контролюючого органу про відсутність реальної поставки Підприємству природного газу від ПП «ЦДС «Хосен».

Щодо реальності виконання укладеного Підприємством з ПП «Будінвесткомфорт» договору № 14 на виконання робіт від 03.06.2008 року, то суд апеляційної інстанції погоджується із думкою суду першої інстанції про те, що такий договір за своїм змістом з урахуванням приписів ст. 837 ЦК України слід вважати договором підряду.

Факт виконання ремонтних робіт підтверджується дефектним актом, актом № 1 приймання виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в від 08.07.2008 року, довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за формою № КБ-3 від 08.07.2008 року; податковою накладною № НН 090603 від 09.06.2008 року.

При цьому відповідачем визнається той факт, що розрахунки з ПП «Будінвесткомфорт» було проведено у повній мірі у безготівковій формі.

Податкова накладна № НН 090603 від 09.06.2008 року, видана ПП «Будінвесткомфорт», яка була включена позивачем у податковий кредит з ПДВ, на думку апеляційного суду, дає можливість ідентифікувати сторони господарського зобов'язання та його суть.

Оскільки відповідачем не було надано відомостей про виключення ПП «Будінвесткомфорт» з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та анулювання його реєстрації, як платника ПДВ, то сам факт неможливості проведення зустрічної перевірки контрагента позивача не дає правових підстав для позбавлення передбаченого приписами статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» права на включення відповідних сум ПДВ до податкового кредиту відповідного звітного періоду.

Окрім Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить в залежність право платника податку на формування податкового кредиту за рахунок сум податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат, основних фондів чи нематеріальних активів чи підлягає амортизації, від виконання постачальником обов'язку щодо перерахування до бюджету сум податку, сплаченого (нарахованого) покупцем в ціні придбання.

При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що контролюючий орган при висуненні вимог щодо неправомірності формування Підприємством податкового кредиту з ПДВ за результатами проведення через податковий облік нікчемних, на його думку, правочинів з ПП «ЦДС «Хосен» та ПП «Будінвесткомфорт» не мав претензій щодо формування позивачем валових витрат за цими господарськими операціями.

З огляду на викладене апеляційний суд приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

УХВАЛИВ :

апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Миколаївському районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2009 року у справі № 2а-4577/09/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Ухвала у повному обсязі складена 05 квітня 2012 року.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді Р.Б.Хобор

Я.С.Попко