Ухвала суду № 23607276, 27.03.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2012 р. Справа № 26344/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Довгополова О.М., Коваля Р.Й.,

з участю секретаря судового засідання Шаблій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 березня 2010 року у справі за позовом дочірнього підприємства ,,Закарпатський облавтодор" відкритого акціонерного товариства ,,Державної акціонерної компанії ,,Автомобільні дороги України" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

29 вересня 2009 року дочірнє підприємство ,,Закарпатський облавтодор" відкритого акціонерного товариства ,,Державної акціонерної компанії ,,Автомобільні дороги України" (надалі- ДП ,,Закарпатський облавтодор") звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції (ОДПІ) Закарпатської області за №0000761742/0/1342/17-03/3490927/12541 від 23.05.2008 року, за №0000761742/1/2009/1703/3450927/17602 від 28.07.2008 року, за №0000761742/2/2905/1703/03450927/23995 від 10.10.2008 року.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 березня 2010 року позов задоволено повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Мукачівська ОДПІ подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги на доводи податкового органу про те, що кінцевий перелік доходів, які не включаються до загального оподаткованого доходу платника податку, зазначено у п.4.3 ст.4 Закону України ,,Про податок з доходів фізичних осіб". Суми польового забезпечення у п.4.3 ст.4 вказаного Закону окремо не зазначені.

Крім того, судом не взято до уваги, що в додатку №7 до колективного договору Положення про порядок встановлення і виплату надбавки за роз'їзний характер робіт працівникам ДП ,,Закарпатського облавтодору" від 24.03.2005 року, службові поїздки вказаних працівників не визначені відрядженнями, а відповідно, на протязі перевіряємого періоду не оформлялись відрядні посвідчення для працівників, які здійснювали роботи роз'їзного характеру. Таким чином, на думку податкового органу, надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, робота яких постійно проходить у дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, включаються до складу зарплати з відповідним її оподаткуванням.

З огляду на викладене податковий орган просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання апеляційного суду не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи у його відсутності згідно із ч.4 ст. 196 КАС України.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційного суду заперечив проти вимог апеляційної скарги, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив, що за наслідками проведеної позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006 року по 31.12.2007 року складено акт за №227/23-010/03450927 від 15 травня 2008 року.

На підставі акту перевірки Мукачівською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення за №0000761742/0/1342/17-03/3490927/12541 від 23.05.2008 року, яким ДП ,,Закарпатський облавтодор" донараховано податкові зобов'язання по податку з доходів з фізичних осіб в сумі 26 497,59 грн. (8 832,53 грн. основного платежу та 17 665,06 грн. штрафних санкцій).

Висновки податкового органу базуються на тому, що позивачем порушено пп. 4.2.1. п. 4.2. ст. 4, п. 7.1. ст. 7 Закону України ,,Про податок з доходів фізичних осіб", в результаті чого не сплачено 8 832, 53 грн. податку з доходів фізичних осіб.

За наслідками адміністративного оскарження Мукачівської ОДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення за №0000761742/1/2009/1703/3450927/17602 від 28.07.2008 року, за №0000761742/2/2905/1703/03450927/23995 від 10.10.2008 року, якими податкове повідомлення-рішення від 23.05.2008 року залишене без змін.

З матеріалів справи суд вбачає, що в силу специфіки господарської діяльності працівникам ДП ,,Закарпатський облавтодор" виплачуються надбавки за роз'їзний характер роботи згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1999 року за №490 ,,Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота, яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер".

Розмір надбавок за роз'їзний характер роботи, що виплачуються працівникам позивача, визначений колективним договором ДП ,,Закарпатський облавтодор" на 2005-2007 роки, зареєстрованим 17 травня 2005 року (п.22 розділу III Договору), погоджений із замовниками робіт та не перевищує граничних добових витрат, установлених Кабінетом Міністрів України для відряджень у межах України.

При виплаті цих надбавок позивач не утримував та сплачував податок з доходів фізичних осіб з сум виплачених надбавок.

Підпунктом 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 22.05.2003 року № 889-IV ,,Про податок з доходів фізичних осіб" ( чинного на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Згідно з пп. 4.3.2 п. 4.3 ст.4 цього ж Закону до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи (що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації): сума коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, з урахуванням норм пункту 9.10 статті 9 цього Закону.

Відповідно до викладених у листі Державної податкової адміністрації від 08.06.2004 року № 4528/6/17-3116 роз'яснень, надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, що виплачуються у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником, але не вище граничних норм витрат, понесених у зв'язку з відрядженням (зокрема, добових витрат), встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 року N 663 ,,Про норми відшкодування витрат на відрядження у межах України та за кордон", Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 року № 59, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 31.03.98 року № 218/2658, не є об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб з підстав, встановлених пп. 4.3.2 п. 4.3 ст. 4 Закону України ,,Про податок з доходів фізичних осіб".

В листах ДПА України від 14.07.2007 року № 7759/6/17-0716, від 21.08.2007 року № 8005/6/17-0716 дані інші роз'яснення, згідно яких надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, робота яких постійно проходить у дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, включаються до складу зарплати з відповідним її оподаткуванням.

Податкове роз'яснення від 08.06.2004 року відкликане ДПА України лише 01.02.2010 року.

Відповідно до пп. ,,д" п. 4.4.2 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-III ,,Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано). При цьому при оцінці доказів судом, наданих органом стягнення, податкові роз'яснення не мають пріоритету над іншими доказами або іншими експертними оцінками.

Підпунктом 4.4.1 статті 4 Закону № 2181-III визначено, що у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Підсумовуючи викладене, апеляційний суд визнає вірними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо відсутності у податкового органу правових підстав для визначення позивачу податкових зобов'язань по сплаті податку з доходів фізичних осіб та застосування штрафних санкцій, оскільки у 2006 та 2007 роках не проводячи утримання податку з доходів фізичних осіб при виплаті надбавок (польового забезпечення), позивач діяв у відповідності до вимог законодавства та податкового роз'яснення.

Доводи апеляційної скарги не містять жодного доказу на спростування висновків суду першої інстанції, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 березня 2010 року у справі № 2а-4012/09/0770 - - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді О.М. Довгополов

Р.Й. Коваль

Ухвала в повному обсязі складена 02 квітня 2012 року.