Ухвала суду № 23606536, 06.03.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2012 р. Справа № 82700/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

судді-доповідача - Богаченка С.І.,

суддів - Багрія В.М., Старунського Д.М.,

при секретарі судового засідання - Барана П.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2009 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сотеко» до Львівської митниці про визнання нечинними податкових повідомлень,-

В С Т А Н О В И Л А :

18 серпня 2009 ТзОВ «Сотеко» звернулося до суду з позовною заявою до Львівської митниці про визнання нечинними податкових повідомлень від 07.05.2009 року №9 та № 10.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за наслідками перевірки TOB «Сотеко» працівниками відповідача по справі, що відбулася 26.03.2009 року, було встановлено порушення під час розмитнення системи дозування С02 та прийнято податкові повідомлення від 07.05.2009 року № 9 і № 10, якими визначено податкові зобов'язання за платежем «ввізне мито» на суму 5358,88 грн., за платежем «податок на додану вартість» - 1071,78 грн. Вважає такі рішення неправомірними, оскільки під час ввезення системи дозування С02 його код був визначений працівниками митниці, цей код є правильним, а у відповідача не було підстав для митного контролю після пропуску товару. Вважає, що зміна коду класифікації товару має на меті одержання штучно завищених платежів за розмитнення та сплату податків.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2009 року позов задоволено. Постановлено визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення Львівської митниці від 07.05.2009 року № 9, яким визначеного податкове зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Сотеко» за платежем «ввізне мито» на суму 5358,88 грн. та визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення Львівської митниці від 07.05.200 року № 10, яким визначеного податкове зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Сотеко» за платежем «податок на додану вартість» на суму 1071,78 грн.

Не погодившись із постановою її оскаржила Львівська митниця, вважає, що судом першої інстанції при винесенні рішення допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення позовних вимог.

Апелянт по справі просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Вказує на те, що висновок суду першої інстанції щодо вірної класифікації позивачем «системи дозування С02» не відповідає обставинам справи та прийнятий без врахування норм Закону України від 05.04.2001 року «Про митний тариф України».

Зазначає, що суд першої інстанції помилково зазначив, що митницею було прийнято рішення про визначення коду товару № 18-25-1545 від 06.06.2008 року, оскільки це є реквізити рішення про визначення митної вартості товару, а не коду товару і це підтверджується наявними матеріалами справи.

Наказом Державної митної служби України від 7 серпня 2007 року № 667, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2007 р. за № 968/14235 "Про затвердження Порядку роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України" (далі - Порядок) затверджено зокрема і форму рішення про визначення код товару. Жодного рішення про визначення коду товару за формою встановленим цим наказом, яке б відповідно до ст.313 МК України було б обов'язкове при здійсненні класифікації, посадовими особами ВНКТ не приймалось.

Відповідно до Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України від 9 липня 1997 р. № 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 вересня 1997 р. за № 443/2247 у графі 44 ВМД зазначаються коди згідно з Класифікатором документів і реквізити документів, поданих при декларуванні.

Заслухавши суддю доповідача, проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що дана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що основним видом діяльності TOB «Сотеко» є овочівництво в теплицях. Відповідно до контракту TS-1027 від 14.05.2008р. фірма TALARY COMPANY Ltd (Великобританія) зобов'язалася передати TOB «Сотеко» систему дозування С02 для теплиці вартістю 33186 доларів США. (а.с. 7 - 8). Додатком № 1 від 16.05.2008р. до цього контракту сторони визначили специфікацію поставки, а саме що виробником товару є Pebaco ІТЕ B.V. (Нідерланди); визначено код товару - 84 79 82 00 00 (а.с. 9). Ці ж відомості про товар зазначені в інвойсі від 26.05.2008 р. (а.с. 10). Товар поставлявся у 20 пакунках. У специфікаціях № PF 28-022/1 та № № PF 28-022/2 від 26.05.2008р. зазначено склад пакунків.

Як видно із матеріалів справи, що від імені покупця товари декларував підприємець ОСОБА_2 на підставі договору доручення № 05-07-БМ. Митне оформлення здійснював інспектор Львівської митниці Рибак Л.М.

В рішенні Західної регіональної митниці від 03.06.2008 р. № 18/28-1545 було визначено митну вартість товару, зокрема код товару - 84 79 82 00 00. У поясненнях до товарної позиції 8479 зазначено, що за кодом 84 79 82 00 00 класифікуються машини та механічні пристрої спеціального призначення, в іншому місці не зазначені, для змішування, перемішування, подрібнення, розмелювання, грохочення, просіювання, гомогенізації, емульгування або розмішування.

В описі системи дозування С02 зазначено, що між димарем та вузлом С02 монтується моторизована засувка. Вона дозволяє відмежувати вузол С02 від димаря, а також підмішати в гази повітря, якщо температура С02 вище, ніж припустима (а.с. 28).

З акту № 008/9/209000000/34105587 від 26.03.2009 р. перевірки, яка відбулась на підставі наказу Львівської митниці № 063 від 17.02.2009р. на виконання Плану-графіку проведення одночасних планових виїзних перевірок суб'єктів підприємницької діяльності на 1-ий квартал 2009 року, затвердженого ДПА України вбачається порушення дотримання TOB «Сотеко» законодавства України з питань митної справи за період з 12.04.2006 р. по 30.09.2008 р., де зафіксовано порушення вимог Закону України «Про Митний тариф України», яке полягає у тому, що система дозування С02 оформлена за кодом УКТЗЕД 8479820000 (ставка мита - 0%), проте на думку відповідача по справі мала бути оформлена за кодом 8414595000 (ставка мита - 2%), оскільки є вентиляційним обладнанням, основою якого є трьохходова засувка з відцентровим вентилятором, яка автоматично забирає газ С02 і через систему труб подає до місця вирощування рослин у теплиці. Зазначення у ВМД невірного коду товару призвело до ненадходження платежів із ввізного мита та податку на додану вартість (а.с. 42-43).

На підставі акту від 26.03.2009р. відповідачем було прийнято податкове повідомлення форми «Р» від 07.05.2009р. № 9 на суму 5358, 88 гривень (ввізне мито) та податкове повідомлення форми «Р» від 07.05.2009р. № 10 на суму 1071,78 гривень (податок на додану вартість).

Відповідно до п. 5 ч. 1ст. 41 Митного кодексу України (надалі - МК України) митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів, зокрема шляхом перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України.

Відповідно до ст. 69 МК України незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи. Такий контроль здійснюється на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує.

Стттею 311 МК України передбачено, що Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів. В УКТЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Відповідно до ст. 313 цього ж кодексу митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян. Таким чином, обов'язок визначення коду товару (класифікації товару) покладено на митний орган.

Наказом Держмитслужби України від 07.08.2007 р. № 667 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.08.2007 р. за № 968/14235) затверджено Порядок роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України (надалі - Порядок № 667).

Відповідно до п. 3 цього Порядку рішення про визначення коду товару - документ установленої форми, який оформлюється посадовими особами BUKT (ВКМВН) на запит підрозділу митного оформлення (далі - ПМО) у разі вирішення питань з класифікації товарів.

У п. 4 Порядку № 667 передбачено, що контроль правильності визначення коду товару згідно з УКТЗЕД під час митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом: перевірки повноти опису товару в митній декларації згідно з установленими вимогами, у тому числі опису його упаковки; перевірки відповідності відомостей про товар, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах; визначення завдань для перевірки характеристик товару з метою його ідентифікації та класифікації згідно з УКТЗЕД у разі ініціювання проведення митного огляду посадовими особами ВНКТ (ВКМВН) або вповноваженими особами ПМО.

Відповідно до п. 5 посадові особи ВНКТ (ВКМВН) здійснюють класифікацію товарів за запитами ПМО при вирішенні складних і спірних питань класифікації товарів.

У п 6 зазначено, що запит до ВНКТ (ВКМВН) має бути обґрунтований. Зокрема, у ньому зазначаються: причина направлення запиту до ВНКТ (ВКМВН), позиція ПМО з відповідного питання класифікації товару та пропозиції щодо його можливого вирішення, у тому числі запропонований код товару згідно з УКТЗЕД.

Судом першої інстанції було встановлено і як це видно із матеріалів справи, що Рибак Л.М., що здійснювала митне оформлення товарів з боку Львівської митниці, вона не зверталася до відділу номенклатури та класифікації товарів, а отже не було й приводу для прийняття рішення про визначення коду товару в порядку, передбаченому Порядком № 667. Дисциплінарне стягнення на Рибак Л.М. не накладалося, оскільки сплив встановлений законом шестимісячний строк з дня вчинення дисциплінарного правопорушення.

Код товару за УКТ ЗЕД визначався митним органом. Для митного оформлення було надано усі необхідні документи. Окрім того, ті ж самі документи були надані і для митного контролю після завершення митного оформлення (під час перевірки).

Відповідно до основних правил інтерпретації УКТЗЕД, які наведені у додатку до Закону України "Про Митний тариф України" від 05.04.2001 р., передбачено, що для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп. У п.3 зазначено, що у разі коли товар на перший погляд можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис...;

(b) багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (а), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, які визначають основні властивості цих товарів за умови, що цей критерій можна застосувати.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що система дозування С02, яка ввозилася позивачем, була вірно класифікована за кодом УКТ ЗЕД 84 79 82 00 00, до спірних правовідносин підлягає застосуванню ст. 69 МК України, яка має вищу юридичну силу, ніж Указ Президента України та Постанова Кабінету Міністрів України, а відтак, перевірка, яка є формою митного контролю, проведена з перевищенням повноважень, наданих митному органу законом та не відповідає ст.69 МК України..

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив та оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

На підставі наведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги в цілому суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, ч.1 п.1 ст. 198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Львівської митниці - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2009 року у справі №2а-5236/09/1370 - без змін.

Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий С.І. Богаченко

Суддя В.М. Багрій

Суддя Д.М. Старунський

Повний текст виготовлений 12.03.2012 року.