Ухвала суду № 23599503, 11.04.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" квітня 2012 р. м. Київ К-57976/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2009 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2009 року

у справі №2-а-11144/09/0570

за позовом Закритого акціонерного товариства «Костянтинівський металургійний завод»

до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання частково недійсними податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Закрите акціонерне товариство «Костянтинівський металургійний завод»(далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції (далі -відповідач) про визнання частково недійсними податкових повідомлень-рішень Костянтинівської ОДПІ № 0000532343/0-36843 від 18 грудня 2008 року, № 0000532343/1-3829 від 16 лютого 2009 року, № 0000532343/2-11636 від 24 квітня 2009 року, № 0000532343/3-16614 від 25 червня 2009 року щодо зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 84992,51 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2009 року позов задоволено повністю. Визнано частково недійсними податкові повідомлення-рішення Костянтинівської ОДПІ № 0000532343/0-36843 від 18 грудня 2008 року, № 0000532343/1-3829 від 16 лютого 2009 року, № 0000532343/2-11636 від 24 квітня 2009 року, № 0000532343/3-16614 від 25 червня 2009 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 84992,51 грн. Присуджено з Державного бюджету України на користь ЗАТ «Костянтинівський металургійний завод»витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2009 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2009 року залишено без змін.

В касаційній скарзі Костянтинівська ОДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2009 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Костянтинівська ОДПІ провела позапланову виїзну перевірку ЗАТ «Костянтинівський металургійний завод»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за серпень -вересень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01 липня 2008 року по 31 серпня 2008 року, за результатами якої було складено акт від 04 грудня 2008 року № 1083/23-3-33467279.

За висновками акта перевірки позивачем були порушені вимоги пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7, підпункту «а»пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування за серпень 2008 року на суму 23347,00 грн., за вересень 2008 року на суму 97625,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки було встановлено, що: позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту у серпні 2008 року суми податку на додану вартість, сплачені у складі вартості товарно-матеріальних цінностей та обладнання по податковій накладній № 25 від 14 серпня 2008 року на суму 509955,05 грн. (у тому числі податок на додану вартість 84992,51 грн.), отриманій від ВАТ «Костянтинівський металургійний завод», яке згідно постанови Господарського суду Донецької області від 12 жовтня 2007 року у справі № 5/74Б визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура, а також зважаючи на те, що ВАТ «Костянтинівський металургійний завод»є боржником перед державним бюджетом по податку на додану вартість у сумі 1631062,00 грн.; позивачем не проведені розрахунки з постачальниками в повному обсязі за отримані товари (послуги) в попередніх звітних періодах (серпень 2008 року) на суму податку на додану вартість 12632,00 грн., про що свідчать дані реєстрів оплати.

18 грудня 2008 року Костянтинівська ОДПІ на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000532342/0-36843, яким згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», зменшила перевірку ЗАТ «Костянтинівський металургійний завод»суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 118937,00 грн., у тому числі: за серпень 2008 року -на 22012,00 грн., за вересень 2008 року - на 96925,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалося позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарги були залишені без задоволення, а податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000532343/1-3829 від 16 лютого 2009 року, № 0000532343/2-11636 від 24 квітня 2009 року, № 0000532343/3-16614 від 25 червня 2009 року на аналогічну суми зменшення бюджетного відшкодування.

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувалося позивачем в частині зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2008 року на 84992,51 грн. по операції з придбання товарно-матеріальних цінностей від ВАТ «Костянтинівський металургійний завод»за договором купівлі-продажу обладнання № ПО-07/08 від 15 липня 2008 року.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що зменшення податковим органом позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2008 року на 84992,51 грн. є безпідставним, оскільки ЗАТ «Костянтинівський металургійний завод»правомірно включило зазначену суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту серпня 2008 року згідно належним чином оформленої податкової накладної № 25 від 14 серпня 2008 року, отриманої від його контрагента -ВАТ «Костянтинівський металургійний завод», яке на момент виконання господарської операції було належним чином зареєстрованою юридичною особою та перебувало на податковому обліку, а несплата податку продавцем (в тому числі в разі ухилення від сплати) несе негативні наслідки лише для цієї особи та при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до пунктів 1.6-1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом; податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом; бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно абзацу 1 підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Абзацом 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до абзаців 1, 3 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За приписами підпункту «а»підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Отже, визначальним для бюджетного відшкодування є фактична сплата отримувачем товарів (робіт та послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (робіт та послуг).

Факт оплати вартості придбаного позивачем у ВАТ «Костянтинівський металургійний завод»обладнання підтверджується платіжними дорученнями (арк. справи 39-40).

Як вбачається з акту перевірки, підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування за вересень 2008 року слугував висновок податкового органу про те, що контрагента позивача - ВАТ «Костянтинівський металургійний завод»визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура згідно постанови Господарського суду Донецької області від 12 жовтня 2007 року у справі № 5/74Б.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що станом на момент виконання спірної господарської операції ВАТ «Костянтинівський металургійний завод»було належним чином зареєстрованою юридичною особою, з урахуванням обмежень, встановлених статтею 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також зважаючи на те, що договір купівлі-продажу обладнання № ПО-07/08 від 15 липня 2008 року зі сторони продавця - ВАТ «Костянтинівський металургійний завод» був підписаний ліквідатором, який дійв на підставі постанови Господарського суду Донецької області від 12 жовтня 2007 року у справі № 5/74Б, ухвали Господарського суду Донецької області від 18 червня 2008 року у справі № 5/74Б та протоколу № 2 засідання конкурсної комісії з продажу активів банкрота ВАТ «Костянтинівський металургійний завод»від 01 липня 2008 року.

Твердження Костянтинівська ОДПІ області про те, що необхідною умовою бюджетного відшкодування є, відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», сплата сум податку на додану вартість до бюджету контрагентом позивача правомірно відхилено судами попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д»пункту 10.1 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (пункт 10.2 статті 10 Закону).

Таким чином, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Закон України «Про податок на додану вартість»не встановлює обов'язку покупця сплачувати податок на додану вартість ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Відповідно до положень вказаного Закону сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок зі сплати цього податку до бюджету. Сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця і суму бюджетного відшкодування. Тобто, покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанції дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про безпідставність зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування за вересень 2008 року на 84992,51 грн. спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції підлягає залишенню без задоволення, а постанова Донецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2009 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2009 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна

Суддя Л.І. Бившева