Ухвала суду № 23599244, 26.03.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" березня 2012 р. м. Київ К-35412/09-С

Вищий адміністративний суд України складі колегії суддів:

Головуючий:Нечитайло О.М.Судді: Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.,розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2009 р.

у справі №2-а-3019/07 (22-а-12672/08)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тірас-ТМ «Мозаїка»

до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області

та Головного управління Державного казначейства України в Одеській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тірас-ТМ «Мозаїка»(далі -позивач) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області (далі -відповідач) та Головного управління Державного казначейства України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000352200/2 від 25.12.2006 р. та зобов'язання Головного управління Державного казначейства України в Одеській області повернути з Державного бюджету України на рахунок позивача суму пені у розмірі 152 174,63 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2008 р. у задоволенні позову відмовлено.

Одеським апеляційним адміністративним судом 14.07.2009 р. рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове, яким позов задоволено; скасовано рішення про застосування штрафних санкцій від 25.12.2006 р. № 0000352200/2; зобов'язано Головне управління Державного казначейства України в Одеській області повернути з державного бюджету на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Тірас - ТМ «Мозаїка»перераховану платіжним дорученням № 160 від 02.03.2007 р. суму пені у розмірі 152 174, 63 грн.

Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та залишити у силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2008 р. у даній справі.

Позивач надав письмові заперечення на касаційну скаргу податкової інспекції, за змістом яких проти вимог останньої заперечує з мотивів її необґрунтованості та просить вказану касаційну скаргу залишити без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Відповідачем на підставі наказу від 09.10.2006 р. № 337 та направлення на проведення перевірки від 09.10.2006 р. № 1320 була проведена виїзна позапланова перевірка діяльності позивача з питань дотримання законодавства про розрахунки у сфері зовнішньоекономічної діяльності, оформлена актом від 11.10.2006 р. № 0069/2200/32976040, якою було встановлено порушення позивачем ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме - порушення термінів повернення коштів при здійсненні експортної операції з нерезидентом (Республіка Молдова).

Відповідно до зазначеного акту перевірки співробітниками податкової інспекції було встановлено неповернення валютної виручки за експорт морозива по договору від 08.12.2004 р. за № 1, укладеного між позивачем та нерезидентом - Товариством з обмеженою відповідальністю «Урза»(далі ТОВ «Урза»), на загальну суму 35 618,87 дол. США по вантажним митним деклараціям від 12.07.2005 р., 27.07.2005 р., 10.08.2005 р., 26.08.2005 р., 08.09.2005 р.

Враховуючи положення ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»та встановивши факт прийняття арбітражним судом Придністровської Молдавської Республіки ухвали про повернення позовних заяв позивача про стягнення з вказаного контрагента заборгованості на загальну суму 35 618,87 дол. США, відповідач дійшов висновку про необхідність стягнення пені, розрахованої за кожний день такого прострочення, починаючи з дев'яностого дня оформлення ВМД до 30.09.2006 р., без урахування періоду звернення до арбітражного суду.

За результатами перевірки відповідачем було прийнято рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій від 25.12.2006 р. № 0000352200/2 у розмірі 152 174,63 грн.

Платіжним дорученням № 160 від 02.03.2007 р. позивачем була сплачена сума пені у розмірі 152 174, 63 грн.

Крім того, зазначене рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку, за результатами якого залишено без змін.

Вирішуючи дану справу по суті суд першої інстанції дійшов висновків про порушення позивачем вимог валютного законодавства відповідно до встановлених в акті перевірки № 0069/2200/32976040 від 11.10.2006 р. обставин.

Судом першої інстанції також не було прийнято до уваги доводи позивача щодо відсутності обов'язку виконання вимог ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»у разі припинення дії угоди з нерезидентом, зважаючи на те, що даний факт не звільняє платника податків від обов'язку виконати вимоги валютного законодавства, як не звільняє і від відповідальності за порушення наведених законодавчих приписів.

Зважаючи на викладене, вимоги позивача суд першої інстанції визнав безпідставними.

Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з доводами суду апеляційної інстанції щодо помилковості та передчасності висновків суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(у редакції від 15.06.2004 р.), виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Згідно зі ст. 4 зазначеного Закону, порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

У разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Як вбачається з матеріалів, справи при прийнятті оскаржуваного рішення, відповідач прийняв до уваги той факт, що арбітражним судом Придністровської Молдавської Республіки 02.12.2005 р. та 27.12.2005 р. були постановлені ухвали про повернення позовних заяв ТОВ «Тірас - ТМ «Мозаїка»про стягнення з нерезидента - ТОВ «Урза»заборгованості на загальну суму 35 618,87 дол. США.

Однак, зазначене спростовується матеріалами справи, а саме - фактами встановленими під час перевірки та відображеними у зазначеному акті перевірки. Зокрема, судом апеляційної інстанції правильно встановлено, що позивач 23.12.2005 р. звернувся до арбітражного суду Придністровської Молдавської Республіки про стягнення з ТОВ «Урза»35 618,87 дол. США. Арбітражним судом Придністровської Молдавської Республіки 04.04.2006 р. у справі № 259/06-06 прийнято рішення про стягнення заборгованості з нерезидента - ТОВ «Урза»у сумі 35 618,87 дол. США на користь ТОВ «Тірас - ТМ «Мозаїка».

Тобто, зважаючи на зазначені обставини справи, суд апеляційної інстанції обґрунтовано визначився із висновками щодо наявності у контролюючого органу підстав для застосування положень ч.ч. 2, 3 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а відтак неправомірності нарахування пені.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду апеляційної інстанції.

На підставі викладеного судова колегія Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що порушень або неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права не вбачається, а тому касаційну скаргу Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2009 р. у справі №22-а-12672/08 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. СуддіЛанченко Л.В. Пилипчук Н.Г.

Суддя О.М. Нечитайло