Ухвала суду № 23597252, 28.03.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2012 р.Справа № 2а-13290/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2011р. по справі № 2а-13290/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промсервіс-торг"

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2011 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Промсервіс-торг» до Західної міжрайонної державної податкової інспекції в м. Харкові ДПС України про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення-рішення №0001062303 від 03.10.2011, прийняте ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Промсервіс-торг" (код 34954542) витрати зі сплати судового збору в сумі 03,40грн. (три гривні сорок копійок).

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позову. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин вимоги Податкового кодексу України та деякі норми Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначив, що угоди, які були укладені позивачем з його контрагентом ТОВ «Промтехноопт» не були направлення на здійснення господарської діяльності, а носять ознаки фіктивності.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України.

Під час апеляційного розгляду, колегією суддів було проведено заміну відповідача з Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Харкова на Західну міжрайонну державну податкову інспекцію в м. Харкові ДПС Україні відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру та постанови Уряду України.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлення від 15.09.2011 р. № 690 та наказу від 16.09.2011р № 1017, відповідно до ст. 75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02 12.2010 р. № 2755-УІ, відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Промсервіс-торг» з питання правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 2354/23-03- 05/34954542 від 22.09.2011 року, висновками якого було встановлено порушення позивачем вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ, у звязку із неправомірним, на думку відповідача, віднесенням до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Промтехноопт», що привело до заниження податку на додану вартість за червень 2011р. в сумі 120308 грн.

На підставі зазначених висновків, ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова було прийняте податкове повідомлення-рішення №0001062303 від 03.10.2011, яким позивачу донараховано податку на додану вартість у сумі 120309,00грн., в тому числі 120308,00 грн. за основним платежем та 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було повністю дотримано всіх вимог Податкового кодексу України з реалізації права на податковий кредит та отримання суми бюджетного відшкодування, ним було подано декларацію з ПДВ, розрахунок податку на додану вартість та суми бюджетного відшкодування, а відповідач, в свою чергу, правомірність винесеного податкового повідомлення - рішення належним чином не довів.

Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер субєктивних припущень.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Як встановлено матеріалами справи та актом перевірки податкового органу, за період з 01.06.2011 р. по 30.06.2011 р. ТОВ «Промсервіс-торг» задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість у сумі 145325 грн. Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.06.2011 р. по 30 06 2011 р. не встановлено його завищення або заниження.

За період з 01.06.2011 р. по 30.06.2011 р. позивачем задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 135877 грн.

Згідно даних системи автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів, відповідачем встановлено, що підприємство у червні 2011 року мало взаєморозрахунки з ТОВ "Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055), яке станом на 21.09.2011 р. має стан «10» ( запит на встановлення місцезнаходження ).

За результатами аналізу ланцюгів постачання податковим органом встановлено, що поставка товарів (робіт, послуг) від постачальника ТОВ «Промтехноопт» за червень місяць 2011 року, на адресу «Промсервіс-торг» складає 88,5% від загальних обсягів придбання товарів (робіт, послуг ).

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.06.2011р. по 30.06.2011р. відповідачем встановлено його завищення на суму 120308 грн.

Такі порушення були виявлені відповідачем внаслідок недодержанням контрагентом ТОВ "Промтехноопт" норм податкового законодавства, а саме: 28.05.2011 р. та 25.06.2011 р. податковим органом було здійснено виїзд за юридичною адресою контрагента позивача - ТОВ "Промтехноопт" (м. Харків, вул. Архангельська, 6), про що було складено акти невстановлення місцезнаходження платника податків. На підставі висновку ВПМ ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 12.09.2011 р. щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності суб'єкта господарювання ТОВ «Промтехноопт», складено акт № 9/23-02-05/37092055 від 13.09.2011 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промтехноопт».

Відповідачем зроблено висновок, що у ТОВ „Промтехноопт" відсутні необхідні умови для досягнення відповідних результатів економічної діяльності, в силу відсутності технічного персоналу, основних засобів, складських приміщень та транспортних засобів, що свідчить про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків.

Таким чином, відповідач встановлює відсутність поставок товарів ТОВ «Промтехноопт» платникам податків, в даному випадку підприємству ТОВ «Промсервіс-торг» за червень 2011 року на суму 721850,80 грн., в тому числі ПДВ 120308,47 грн. та свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків, що відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 203, ч. 1 ч. 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України зазначені правочини є нікчемними і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Враховуючи вищевикладені обставини відповідачем робиться висновок, що у ТОВ «Промсервіс- торг» по операціях з ТОВ «Промтехноопт» відсутні об'єкти, які підпадають під визначення п. 185.1 ст. 185, ст.188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ.

З цього приводу, колегія суддів зазначає.

Як встановлено судовим розглядом, ТОВ «Промсервіс-торг» (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 010601 від 01.06.2011 року з ТОВ «Промтехноопт» (Продавець), відповідно до якої Продавець зобовязується передати у власність товарно -матеріальні цінності : підшипники, РТІ, стопорні кільця, а Покупець зобовязується прийняти та своєчасно сплатити за отримані товарно матеріальні цінності на умовах, визначених договором (т. 1 а.с. 46-48).

На виконання умов договору було придбано товар, на що виписано видаткові накладні, рахунки-фактури та податкові накладні, які Позивач отримав від ТОВ «Промтехноопт» на загальну суму 721850,80 грн., в т.ч. ПДВ 120308,47грн., про що також зазначається в акті перевірки та не заперечується відповідачем, а саме податкові накладні: № 10601 від 01.06.2011 на суму 34030,86 грн., у т.ч. ПДВ 5671,81 грн.; № 133 від 02.06.2011 на суму 32477,71, в т.ч. ПДВ 5412,95; № 185 від 03.06.2011 на суму 43223,45 грн., в т.ч. ПДВ 7203,91; № 225 від 06.06.2011 на суму 36617,51 грн., в т.ч. ПДВ 6102,92 грн., № 273 від 07.06.2011 на суму 40079,38 грн., в т.ч. ПДВ 6679,90 грн., № 309 від 08.06.2011 на суму 34864,16 грн., в т.ч. 5810,69 грн., № 329 від 09.06.2011 на суму 42089,99 грн., в т.ч. ПДВ 5810,69 грн., № 359 від 10.06.2011 року на суму 42429,40 грн. в т.ч. ПДВ 7071,57 грн.; № 360 від 10.06.2011 на суму 42827,90 грн., в т.ч. ПДВ 7137,98 грн.; № 391 від 14.06.2011р. на суму 50094,72 грн., в т.ч. ПДВ 8349,12 грн., № 423 від 15.06.2011 р. на суму 47150,76 грн., в т.ч. ПДВ 7858,46 грн., № 458 від 16.06.2011 на суму 54537,73 грн., в т.ч. 9089,62 грн., № 493 від 17.06.2011 на суму 52343,17 грн., в т.ч. ПДВ 8723,86грн., № 496 від 17.06.2011 на суму 53639,72 грн., в т.ч. 8939,95 грн., № 524 від 20.06.2011 на суму 44930,00 грн., в т.ч. ПДВ 7488,33 грн., № 574 від 21.06.2011 на суму 48485,12 грн., в т.ч. ПДВ 8080,85 грн., № 609 від 22.06.2011 на суму 22029,22 грн., в т.ч. ПДВ 3671,54 грн.

Суми податку на додану вартість включено ТОВ «Промсервіс-торг» до складу податкового кредиту за зазначеними податковими накладними, які були відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ та даним декларації з ПДВ за червень 2011 року у сумі 120308,47 грн.

Вищезазначені податкові накладні позивач має в оригіналі, вони на момент перевірки були пред'явлені відповідачу, мають усі необхідні реквізити, передбачені п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» N 996-ХІУ від 16.07.1999 року, а саме: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За придбаний товар позивачем була здійснена оплата товариству «Промтехноопт» у безготівковій формі на поточний рахунок, що підтверджується платіжними дорученнями: № 754 від 23.06.2011на суму 42089,99 грн., №755 від 23.06.2011на суму 42429,40 грн., 756 від 23.06.2011 на суму 42827,90 грн., № 757 від 23.06.2011 на суму 50094,72 грн., № 758 від 23.06.2011 на суму 47150,76 грн., № 759 від 23.06.2011 на суму 54537,73 грн., № 761 від 23.06.2011 на суму 52343,17 грн., № 760 від 23.06.2011 на суму53639,72 грн., № 762 від 23.06.2011 на суму 44930,00 грн. Усього на 430043,39 грн.

Проведення господарських операцій підприємства підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно ч.2 ст. 3 Закону України від 16.07.99 р. №996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Порядок формування податкового кредиту визначено Податковим кодексом України від 02.12.2010р. № 2755-VI, із змінами та доповненнями, (надалі по тексту - ПК України).

Так, п. 198.3. ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит для цілей визначення обєкта оподаткування ПДВ має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу, а за змістом п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Підпунктом 198.6 п. 198 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Матеріалами справи встановлено, що на момент укладення угоди купівлі-продажу № 010601 від 01.06.2011 року, виписування відповідних податкових накладних контрагент позивача - ТОВ «Промтехноопт» пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, перебуває на обліку в ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, має Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ за № 100296388 від 06.08.2010 року. Згідно витягу з ЄДРПОУ, станом на 06.10.2011 року підтверджено відомості про юридичну особу.

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість платниками податку визначений Податковим кодексом України. Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1 ст. 200 згаданого Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Судовим розглядом встановлено, що вивезення товару, придбаного позивачем у ТОВ «Протехноопт», здійснювалось відповідно до товарно-транспортних накладних : від 01.06.2011 № 0106001; від 02.06.2011 № 0206001; від 03.06.2011 № 0306001; від 06.06.2011року № 0606001; від 07.06.2011 № 0706001; від 08.06.2011 № 0806001; від 09.06.2011 № 0906001; від 10.06.2011 № 1006001; № 1006002; від 14.06.201 № 1406001; від 15.06.2011 № 1506001; від 16.06.2011 № 1606001; від 17.06.2011 № 1706001, № 1706002; від від 20.06.2011 № 2006001; від 21.06.2011 № 2106001, від 22.06.2011 № 2206001 (т. 1 а.с. 117-133). З наданих ТТН, які є в матеріалах справи вбачається, що пунктом навантаження ТМЦ є м. Мерефа, провул. Залізнодорожний тупик, 32.

Також ТОВ «Промтехноопт» (Орендар) укладено договір оренди складських приміщень № 11/1 від 01.12.2010 року з ПП «Бласт» (Орендодавець), з якого вбачається що Орендодавець передає частину приміщення в оренду ТОВ «Промтехноопт» за адресою: обл. Харківська, м. Мерефа, Залізнодорожний туп., 32, літера А-1, загальною площею 886 м2 у тимчасове користування за орендну плату.

Таким чином, спростовуються твердження відповідача, що у зв'язку із тим, що за юридичною адресою ТОВ «Промтехноопт»: м. Харків, вул. Архангельська, 6 відсутній рух активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції; відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларовані господарських операцій, а саме: відсутній кваліфікований персонал; незначний штат працюючих осіб, в т.ч. за спеціальною освітою; приміщення для зберігання товарів, та відповідно до цього відсутні обєкти, які підпадають під визначення п. 185.1 ст. 185, ст. 188 Податкового кодексу України, оскільки господарську діяльність юридична або фізична особа може здійснювати не лише за своєю юридичною адресою.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України господарська діяльність це діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результаті та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а субєкти підприємництва підприємцями.

Відповідно до п.п. 201.6, 201.7 та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобовязаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав вимоги Кодексу, сплативши податок на додану вартість в ціні товару, придбаного у безпосереднього постачальника, який, в свою чергу, виконав вимоги п. 201.10 ст. 201 Кодексу - видав покупцеві, яким є позивач, належним чином оформлені податкові накладні на визначені та сплачені покупцем суми податку.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Судовим розглядом встановлено, що отримані від ТОВ «Промтехноопт» податкові накладні включені позивачем до Єдиного реєстру податкових накладних .

Відповідно до п.п. 14.1.191 ст. 14 ПК України, постачання товарів - будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Дії з перерахування постачальнику коштів за товар без фактичного отримання останнього та переходу права власності на нього не підпадають під поняття «продаж товарів», при цьому до суду надані достатні докази фактичного отримання придбаних позивачем ТМЦ у ТОВ «Промтехноопт».

З матеріалів справи вбачається, що отримані у ТОВ «Промтехноопт» товарно-матеріальні цінності підприємством позивача на підставі укладених договорів в подальшому реалізовувались іншим субєктам господарювання, зокрема: ПАТ «Харківський плитковий завод»; ПП «ТСП «ВЕК»; КП «Харківські теплові мережі»; ТОВ «ХЗПТУ»; ТОВ «Мотордеталь-Конотоп»; ТОВ «ВО Гідравліка-сервіс»; ТОВ «Пересічанський маслоектракційний завод»; ТОВ «Сумський машинобудівний завод», КЕП Чернігівська ТЕЦ ТОВ фірми «ТехНова», інш.. Виконання реалізації ТМЦ по угодам підприємства позивача з вищезазначеними контрагентами підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи. Згідно бухгалтерських документів позивача зазначена реалізація ТМЦ іншим субєктам господарювання зафіксована відповідачем в акті перевірки.

З урахування наведено, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що позивачем виконані всі умови для формування податкового кредиту, при цьому, на момент складання податкових накладних, ТОВ "Промтехноопт" був офіційно зареєстрований платником ПДВ та мав право складання податкових накладних.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з'ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2011р. по справі № 2а-13290/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяСпаскін О.А.Судді Сіренко О.І. Любчич Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 02.04.2012 р.