Ухвала суду № 23597166, 14.03.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2012 р.Справа № 2а-1870/4884/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.10.2011р. по справі № 2а-1870/4884/11

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром"

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2011 року задоволено адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" (далі- позивач, ПАТ «Сумихімпром») до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі- відповідач, ДПІ в м. Сум) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001882306/52588 від 01.07.2011 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 8435641 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 грн., № 0001892306/52587, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 8641275 грн. 87 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 2 грн.

В апеляційній скарзі ДПІ в м. Суми просить скасувати вказану вище постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову ПАТ "Сумихімпром" у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме ст.86, 159 КАС України, ст. 198, 200 Податкового кодексу України, а також окремі положення Цивільного кодексу України щодо нікчемності правочинів.

Свої вимоги обґрунтовує тим що, судом першої інстанції при прийнятті рішення не враховано того, що в ході проведеної ДПІ в м. Суми перевірки ПАТ «Сумихімпром» встановлено, що частина з заявлених до відшкодування сум ПАТ «Сумихімпром» не сплачена постачальникам. Крім того, не були проведені зустрічні перевірки контрагентів, що унеможливило підтвердження достовірності операцій. Також апелянт зазначає, що ЗАТ "Кримський Титан", ЗАТ «Кримський титан» філія «Вільно гірський гірничо - металургійний комплекс», ТОВ "Остхем Україна", ТОВ «Енергоінвестпроект», ЗАТ «Северодонецький Азот» в ланцюгу не виконують своїх податкових зобов'язань зі сплати податку до бюджету з продажу товару, що дає підстави вважати господарську операцію безтоварною, оскільки сам факт складання податкової та видаткової накладної не підтверджують факту здійснення господарської операції з поставки товарів.

Крім того, відповідач стверджує, що на ПП «АРТ - Марін», ТОВ НВП «Кварц» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь - якого виду діяльності, що, на думку скаржника, свідчить про здійснення операцій, які не мають реального товарного характеру, та вчинення правочинів, які не спрямовані на настання реальних наслідків.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що з 25.05.2011р. по 07.06.2011р. відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2011 року, в ході якої встановлено порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1, 200.3, 200.4, 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці поточного звітного періоду та завищено заявлену суму бюджетного відшкодування.

За результатами перевірки складено акт від 15.06.2011 року №4282/23-620/05766356, на підставі якого ДПІ в м. Суми винесено податкові повідомлення-рішення від 01 липня 2011 року № 0001882306/52588, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 8435641 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 1 грн.; № 0001892306/52587, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий, березень 2011 року на суму 8641275 грн. 87 коп.

З акту перевірки вбачається, що висновок про завищення позивачем розміру від'ємного значення з податку на додану вартість, податковим органом зроблений на підставі неможливості проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача, а саме: ЗАТ «Кримський титан», ЗАТ «Кримський титан» філія «Вільно гірський гірничо - металургійний комплекс», ТОВ "Остхем Україна", ТОВ «Енергоінвестпроект», ЗАТ «Северодонецький Азот», а також з нікчемності правочинів, укладених між ПАТ "Сумихімпром" і ПП "АРТ - Марін" та ТОВ «Кварц» з тих підстав, що в момент вчинення правочинів не додержано вимоги ч. 1 і ч. 5 ст. 203 ЦК та відсутності у контрагента трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей.

Зазначені висновки податкової інспекції ґрунтується на тому, що ПАТ "Сумихімпром" у перевіреному періоді мало взаємовідносини з ТОВ "Енергоінвестпроект", сума ПДВ -1368724,88грн. з вартості електричної енергії згідно договору № 27-ЕЕ-08 від 09.12.2008року.

Отримання електроенергії в лютому підтверджується податковою накладною №64 від 31.01.2011р. №02-3-02 від 28.02.2011року на загальну суму на суму 8212349,28 грн., в т.ч. ПДВ 1368,724,88грн.

Проте, зазначена накладна ТОВ "Енергоінвестпроект" не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи наведене, податковий орган дійшов висновку про відсутність права у покупця товарі (послуг) права на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Крім того, до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова направлено 27.04.2011р. запит щодо проведення зустрічної перевірки, відповідь не отримана.

В акті перевірки також зазначено, що іншим постачальником ПАТ "Сумихімпром" у перевіреному періоді було підприємство - ЗАТ «Кримський Титан», сума ПДВ -1956235,22грн. з вартості ільменитового концентрату згідно договору №22 від 16.01.2011р., №1-С/И від 30.01.2006р. по податковим накладним на загальну суму 6923104,60 грн., сума ПДВ 1153850,76грн.

Отримання продукції підтверджується наявністю накладних за березень 2011р. на загальну суму 6923104,60 грн., сума ПДВ 1153850,76грн.

Розрахунки проведені у безготівковій формі згідно платіжних доручень на загальну суму 7500000,00 грн., в т.ч. сума ПДВ 1250000,00 грн. Станом на 01.03.2011р. заборгованість складає 3 917210,11грн.

Також, відповідно до договору №8/В від 27.01.2011р., постачальником позивача є ЗАТ «Кримський Титан» філія «Вільногріський гірнічно-металургійний комбінат».

Отримання продукції підтверджується наявністю податкових накладних за лютий 2011р. на суму 4814317,53грн., сума ПДВ 802386,25грн. Розрахунки проведені у безготівковій формі згідно платіжних доручень на загальну суму 50000,00 грн., в т.ч. сума ПДВ 8333,34 грн. Станом на 01.03.2011р. заборгованість складає 4764,306,73грн.

До СДПІ у м. Сімферополі направлено 27.04.2011р. запит щодо проведення зустрічної перевірки, відповідь не отримана.

Враховуючи те, що факт сплати контрагентом позивача ЗАТ «Кримський Титан», ПДВ до бюджету за здійснюваною операцією не встановлено, податковий орган дійшов висновку про завищення підприємством позивача податкового кредиту за лютий 2011р. на суму 1956235,22грн.

Іншим постачальником ПАТ "Сумихімпром" є ТОВ "Остхем України», сума ПДВ -1159388,10грн., договір №27/2849 від 01.10.2008р.

Отримання продукції підтверджується наявністю накладних за лютий 2011р. на загальну суму 6956338,49грн., сума ПДВ 1159388,10грн.

Розрахунки у лютому 2011р. проведені у безготівковій формі згідно платіжних доручень на загальну суму 6630041,70 грн., в т.ч. сума ПДВ 1105006,95 грн. Станом на 01.03.2011р. заборгованість складає 13686767,67грн.

До СДПІ по роботі з ВВП в м. Києві направлено 13.05.2011р. запит щодо проведення зустрічної перевірки, відповідь не отримана.

Враховуючи те, що факт сплати контрагентом позивача ТОВ "Остхем України», ПДВ до бюджету за здійснюваною операцією не встановлено, податковий орган дійшов висновку про завищення підприємством позивача податкового кредиту за лютий 2011р. на суму1159388,10грн.

Постачальником ПАТ "Сумихімпром", в періоді який перевірявся, було підприємство - ЗАТ «Северодонецький Азот», сума ПДВ-3873333,333 грн., договір № 11СБ/02-126 від 19.07.2010р., №11СБ/02-117 від 11.01.2011р.

Отримання продукції підтверджується наявністю податкових накладних за лютий 2011р. на суму 23240000,00грн., сума ПДВ 3873333,33грн. Розрахунки проведені у безготівковій формі згідно платіжних доручень на загальну суму 23265316,49грн., в т.ч. сума ПДВ 3877552,75 грн.

До ДПІ у м. Северодонецьк направлено 27.04.2011р. запит щодо проведення зустрічної перевірки, відповідь не отримана.

Враховуючи те, що факт сплати контрагентом позивача ЗАТ «Северодонецький Азот» ПДВ до бюджету за здійснюваною операцією не встановлено, податковий орган дійшов висновку про завищення підприємством позивача податкового кредиту за лютий 2011р. на суму3873333,333грн.

Крім того, за судженням податкової інспекції, враховуючи що у ПП «АРТ-Марін» та ТОВ НВП «Кварц» відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності, відсутні управлінський або технічний персонал, оборотні кошти, виробничі активи, транспортні засоби, складські приміщення при зазначених обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), угоди з вищезазначеними підприємствами носять безтоварний характер.

Заловольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкової інспекції, що полягли в основу спірних податкових повідомлень -рішень не відповідають фактичним обставинам і не ґрунтуються на вимогах чинного законодавств.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає, що ДПІ в м. Суми не доведено нереальність спірних господарських операцій, оскільки єдиним мотивом для судження відповідача про несплату контрагентами позивача ПДВ до бюджету за здійснюваними операціями є відсутність відповідей інших органів податкової служби на запити про проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача.

Однак, колегія суддів зауважує, що жодним нормативним актом України не передбачено обов'язковість зустрічної перевірки контрагента (постачальника товару) платника податку у випадку заявлення ним до відшкодування ПДВ.

Так, Податковий кодекс України не ставить право платника податку на податковий кредит в залежність від того, чи змогли органи ДПС провести перевірку постачальника товару.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що відсутність відповіді по зустрічним перевіркам постачальників товару не впливає на право ПАТ «Сумихімпром» відносити до складу податкового кредиту сплаченого ПДВ при придбанні товару та на право отримати відшкодування з цього податку виникнення його від'ємного значення.

Наказ ДПА України від 18.04.2008р. №266 «Про організацію взаємодії органів ДПС при проведенні перевірок податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів», на який посилається відповідач як на підставу проведення зустрічної перевірки не є нормативним актом і регулює лише порядок проведення перевірок податкових зобов'язань контрагентів шляхом електронного співставлення даних платників податків.

Крім того, колегія суддів відмічає, що акт перевірки не містить доказів нікчемності чи безтоварності операцій між ПАТ «Сумихімпром» та його контрагентами, а має лише припущення щодо таких порушень.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, нікчемним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, основною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, яка встановлена законом. При цьому, жодна норма цивільного кодексу не визначає, що у випадку порушення третіми особами закону, при здійсненні господарського зобов'язання, договір укладений між сторонами, які не мають відношення до цих третіх осіб, є недійсним. Чинне законодавство не передбачає можливості при перевірці одного платника податку встановити недійсність всіх господарських договорів по ланцюгу до кінцевого споживача.

Відповідачем на виконання ч. 2 ст. 72 КАС України, не було надано суду належних доказів щодо нікчемності угод та безтоварності господарських операцій, за наслідками яких позивачем був сформований податковий кредит, не надано і фактичних даних, які б викликали сумнів у реальності виконання цих операцій. Разом з цим, сама податкова інспекція в м. Суми в своєму акті перевірки підтверджує наявність у позивача -ПАТ "Сумихімпром"необхідних первинних документів, що свідчить про реальність виконання господарських операцій, а саме: податкових та видаткових накладних, платіжних доручень на перерахування грошових коштів, товарно-транспортних накладних, тощо. Жодного доказу порушення позивачем податкового законодавства при формуванні податкового кредиту за перевірений період, відповідачем не надано ані в ході розгляду справи судом першої інстанції, ані під час апеляційного провадження.

Матеріалами справи встановлено, що між ЗАТ "Кримський Титан" та ПАТ "Сумихімпром" 16.01.2011р. укладено договір купівлі-продажу ільменітового концентрату №22, а 27.01.2011р. між ЗАТ "Кримський Титан" філія «Вільногірський гірнічо-металургійний комбінат» та ПАТ "Сумихімпром" укладено договір купівлі-продажу ільменітового концентрату №8/В.

За умовами зазначених договорів ЗАТ "Кримський Титан" та ЗАТ "Кримський Титан" філія «Вільногірський гірнічо-металургійний комбінат» (Постачальники) зобов'язуються передати у власність ПАТ "Сумихімпром" (Покупець), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах договору продукцію.

Транспортування здійснювалось за рахунок покупця залізничним транспортом. Розрахунки проведені у безготівковій формі. Отриманий товар ПАТ "Сумихімпром" належним чином оприбутковано на рахунок №2011 «сировина».

На підтвердження виконання умов договору №22 позивач надав податкові та залізничні накладні, платіжні доручення; договору №8/В- податкові та залізничні накладні, квитанції про приймання вантажу, платіжні доручення, рахунки-фактури та відомості про взаєморозрахунки з контрагентами за лютий 2011р.

Згідно матеріалів справи, між ТОВ «Остхем Україна» та ПАТ "Сумихімпром" укладений договір купівлі - продажу №27/2849 від 01.10.2008р., за умовами якого ТОВ «Остхем Україна» (Постачальник) зобов'язується передати у власність ПАТ "Сумихімпром" (Покупець), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах договору сировину.

Транспортування сировини здійснювалось зі складу постачальника залізничним транспортом, а також автомобільним транспортом покупця. Розрахунки проведені у безготівковій формі.

На підтвердження виконання умов договору №27/2849 позивач надав податкові, видаткові та залізничні накладні, платіжні доручення; довіреності на отримання ТМЦ та прибуткові ордери.

З матеріалів справи також вбачається, що ТОВ "Енергоінвестпроект", згідно договору №27-ЕЕ від 09.12.2008 р., здійснило поставку електричної енергії до об'єктів ПАТ "Сумихімпром", що підтверджується актами прийому-передачі №02/3/01 від 31.01.11р. та №02/3/02 від 28.02.2011р. Отриману електричну енергію ПАТ "Сумихімпром" оприбутковано на рахунки №23275004 (допоміжне виробництво) та №90305 (соціальна сфера).

На виконання умов вказаного договору постачальником видано податкову накладну №64 від 31.01.11р. Вартість отриманої електричної енергії (з урахуванням ПДВ) ПАТ "Сумихімпром" сплачено в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника в січні 2011р. в розмірі 13034000,00грн. та в лютому 2011р. в розмірі 14550349,28грн., що підтверджується платіжними дорученнями.

Крім того, між ЗАТ «Северодонецький Азот» та ПАТ "Сумихімпром" укладено договір купівлі - продажу №СБ/02-126 від 19.07.2010р. та №11СБ/02-117 від 11.01.2011р., за умовами якого ЗАТ «Северодонецький Азот» (Постачальник) зобов'язується передати у власність ПАТ "Сумихімпром" (Покупець), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах договору карамбід та аміак.

Транспортування сировини здійснювалось залізничним транспортом. Розрахунки проведені у безготівковій формі.

На підтвердження виконання умов зазначених договорів позивач надав податкові та залізничні накладні, платіжні доручення, прибуткові ордери, рахунки-фактури та відомості взаєморозрахунків з контрагентами.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що позивач - ПАТ "Сумихімпром" виконав всі передбачені законом умови при формуванні податкового кредиту та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Крім того, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Товарно-транспортні накладні є доказом факту перевезення, а не факту передання товару, та відповідно, набуття права власності на нього. Факт передання товару (набуття платником податків права власності) підтверджується наявною видатковою та податковими накладними. Укладені договори між позивачем та контрагентами не визнавалися недійсними в судовому порядку.

Колегія суддів також відзначає, що згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Отже, у відповідності з вказаною нормою закону, договори між ПАТ "Сумихімпром" і ЗАТ «Кримський титан», ЗАТ «Кримський титан» філія «Вільно гірський гірничо - металургійний комплекс», ТОВ "Остхем Україна", ТОВ «Енергоінвестпроект», ЗАТ «Северодонецький Азот» є правомірними.

Стосовно висновків ДПІ в м. Суми про безтоварність операцій між ПАТ "Сумихімпром" та ТОВ НВП «Кварц» і ПП «АРТ-Марін» колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Відповідно до положень п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Позивач сплатив ПДВ у ціні придбаного товару, а придбаний товар використав у власній господарській діяльності. За таких підстав, позивач виконав вказані вимоги закону.

Згідно п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 ст.200 ПК України).

Згідно п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а)бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б)залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Враховуючи приписи п.п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Отже, положення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) визначає правові підстави для включення платником податків суми податку на додану вартість, сплаченого в ціні товару, до податкового кредиту.

При бюджетному відшкодуванні має значення від'ємне значення сформоване за рахунок фактичної сплати податку на додану вартість в ціні поставленого товару в попередньому податковому періоді та підтверджене відповідними первинними документами, а не нічим не підтверджені відомості з інших ДПІ, в тому числі про наявність чи відсутність трудових ресурсів, основних фондів, транспортних засобів у постачальників позивача.

Відповідно до п.п.7.7.2. п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, при визначенні від'ємного значення суми з податку на додану вартість поширюється тільки на окремо взятого платника податків (заявника бюджетного відшкодування), і цей факт законом не ставився та не ставиться у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб. При порушенні податкового законодавства третіми особами відповідальність повинні нести винні особи, а не добросовісні платники податків.

Відповідно до п.п. "а" п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно вимог п.198.2 ст.198 цього кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

З аналізу наведених норм вбачається, що Податковий кодекс України не ставить право позивача щодо виникнення, нарахування та віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту так само як і право на бюджетне відшкодування, в залежність від факту подання податкової звітності та сплати ПДВ його підприємствами-контрагентами, або в залежність від можливості або неможливості податкового органу провести перевірку контрагентів позивача.

Крім того, статтею 15 та статтею 16 Податкового кодексу України, відповідальність за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону покладена на платників податку. А статтею 61 цього Кодексу встановлено, що контроль за правильністю нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів до бюджету здійснюється контролюючим (податковим) органом.

Таким чином, обов'язки з контролю за дотримання достовірності та своєчасністю визначення сум податку, за правильністю нарахування та сплати ПДВ відповідно до Закону, покладаються на податкові ограни, а не на позивача.

Також, як вбачається з матеріалів справи ПАТ "Сумихімпром" отримано від ПП "Арт-Марін" послуги по розвантаженню судна, завантаженню вагонів, транспортно -експедиторські послуги.

Факт отримання даних послуг підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними, актом здачі -прийняття робіт, відомостями по взаєморозрахункам з контрагентами..

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність у позивача всіх документів, які підтверджують переміщення товарно-матеріальних цінностей від постачальника до покупця, що свідчить про реальність даних операцій.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач - ДПІ в м. Суми, безпідставно зазначає, що відповідно до Автоматизованої інформаційної системи «АІС РПП» встановлено відсутність у підприємств - контрагентів достатніх трудових ресурсів для здійснення господарських операцій, транспортних засобів, основних фондів, а тому ПАТ "Сумихімпром" правомірно завищено податковий кредит з ПДВ на суму 77959,23грн. по правовідносинам з ПП «АРТ-Марін» та на суму 205635,11грн. по правовідносинам з ТОВ НВП «Кварц».

Автоматизоване робоче місце (скорочено АРМ), автоматизована інформаційна система (скорочено АІС), зокрема, система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, за своєю правовою та технічною суттю є програмними продуктами, створеними для внутрішнього використання податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (п.1.3 Методичних рекомендацій про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів. затверджено наказом ДПА України від 18.04.2008р. №266 із змінами та доповненнями). При цьому, в силу норм Закону України "Про державну податкову службу в Україні", Податкового кодексу України, інших актів законодавства, наявна в цих програмних продуктах інформація не має юридичного значення для прийняття податковими органами управлінських рішень і не може бути достатньою для притягнення платника податків до відповідальності.

Твердження податкового органу про безтоварність договорів у зв'язку з недостатньою кількістю трудових ресурсів у ПП «АРТ-Марін» і ТОВ НВП «Кварц» є також безпідставним, оскільки чинним законодавством України не встановлено норм щодо кількості працівників, вартості основних фондів підприємства, транспортних засобів та інших значних матеріальних ресурсів, при недотриманні яких підприємство вважається таким, що не може здійснювати господарську діяльність.

Колегія суддів згодна з такими висновками суду першої інстанції та додатково відзначає, що позивачем надані документи на підтвердження належного виконання сторонами умов договорів між ПАТ "Сумихімпром" та ПП «АРТ-Марін» і ТОВ НВП «Кварц». І тому відсутні підстави для позбавлення позивача права на нарахування та віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту через можливі порушення податкового законодавства підприємствами-контрагентами позивача.

Доказів того, що контрагенти позивача були виключені з реєстру платників податку на додану вартість, свідоцтва платника податку на додану вартість анульовані, чи позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які нібито допускали його контрагенти, відповідачем не надані.

Таким чином, колегія суддів відзначає, що в акті перевірки суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та його контрагентів, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів в господарській діяльності, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірних правочинів, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність укладених ПАТ "Сумихімпром" правочинів у перевіреному податковою інспекцією періоді або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Судом достеменно встановлено, що мотиви фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, невикористання товару в господарській діяльності позивача, завищення вартісних показників придбаного позивачем товару, способу, порядку та стану розрахунків, відсутності змін у структурі та стані активів сторін спірного правочину, не були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень.

Доводи апеляційної скарги податкового органу щодо правомірності дій відповідача по зменшенню суми бюджетного відшкодування з ПДВ по операціям з поставки електроенергії ТОВ «Енергоінвестпроект» у січні 2011р. колегія вважає помилковими з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи зобов'язання по операціям з поставки електроенергії до ПАТ «Сумихімпром» ТОВ «Енергоінвестпроект» включено до податкової накладної лютого 2011 року.

Податкова накладна №64 від 31.01.11 в Єдиному реєстрі податкових накладних була зареєстрована постачальником у лютому 2011 року (корінець про реєстрацію).

Відповідно до абз. 8 п. 201.10 ст. 201 ПК України у разі порушення продавцем товарів (послуг) порядку заповнення податкової накладної або порядку її реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Як свідчать матеріали справи, у відповідності з нормами абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПК України ПАТ «Сумихімпром» до ДПІ в м. Суми направлено відповідну скаргу від 17.03.11 №08-174 з додатками, що підтверджують факт отримання електроенергії.

Скарга ПАТ «Сумихімпром» від 17.03.11 №08-174 складена у довільній формі, оскільки на момент подання скарги програмний комплекс ПЗ «БЕСТ ЗВІТ ПЛЮС» не мав відповідних оновлень (податкову звітність підприємство подає в електронному вигляді згідно договору №1905 від 23.10.08), з урахуванням Наказу ДПА України від 25.01.11 № 41 "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.11 за №197/18935 (набрав законної сили 04.03.2011 року), яким було затверджено форму скарги.

Як видно з акту перевірки та пояснень представника відповідача, наданих у суді першої інстанції, працівникам податкового органу, які безпосередньо проводили перевірку, взагалі не було відомо про наявність скарги ПАТ «Сумихімпром» від 17.03.11 №08-174. Позиція щодо зменшення податкового кредиту з ПДВ обґрунтована відповідачем лише відсутністю реєстрації податкової накладної ТОВ «Енергоінвестпроект» в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, позиція апелянта щодо невідповідності скарги ПАТ «Сумихімпром» Наказу ДПА України від 25.01.11 № 41 не знаходить свого підтвердження в матеріалах справи.

Крім того, колегія суддів зауважує, що ні Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджений Постановою КМ України, від 29.12.2010 №1246 , ні ПК України, ні Порядок заповнення податкової накладної затверджений наказом ДПА України від 21.12.2010 №969 зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 29.12.10 №1401/18696 не містять прямої норми стосовно того, що податкову накладну з певною сумою платник ПДВ - продавець зобов'язаний реєструвати саме в день виникнення зобов'язання (її виписки).

В зазначених нормативних документах наголошується лише на тому, що оригінал податкової накладної надається покупцю (отримувачу) товарів/послуг на його вимогу, а оригінал податкової накладної, яка відповідно до п. 11 підр. 2 р. XX ПК України підлягає реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, надається покупцю (отримувачу) товарів/послуг на його вимогу після такої реєстрації.

Враховуючи наведене, факт наявності у позивача порушеного права у сфері публічно-правових відносин, яке підлягає захисту в порядку адміністративного судочинства, позивачем доведений.

З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог.

За таких обставин, постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.10.2011р. по справі № 2а-1870/4884/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Любчич Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Спаскін О.А.

Повний текст ухвали виготовлений 19.03.2012 р.