Ухвала суду № 23597059, 22.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2012 р.Справа № 2а-9568/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Савченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2011р. по справі № 2а-9568/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого об'єднання " Вертикаль"

до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2011 року задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого об'єднання "Вертикаль" (далі - позивач, ТОВ НВО «Вертикаль») до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова (далі - відповідач, ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 04.07.2011 року № 0000350700 та від 04.07.2011 року № 0000360700.

ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судом першої інстанції при прийняті рішення не взято до уваги приписи ст. 159 КАС України, ст.198.6 Податкового кодексу України, ст.5, ст.11 Закону України "Про оприбуткуванні прибутку підприємств" та ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 20.06.2011 року ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ НВО "Вертікаль" з питань виявленої недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість та податку на прибуток за травень-грудень 2010 року, в ході якої встановлено порушення п.5.1, п.п.5.2.1, п.5.2 ст.5 та п.п. 11.2.1 .11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 8423,00 грн., у тому числі по періодах: півріччя 2010 року - 1844,0 грн., три квартали 2010 року - 4263,0 грн., рік 2010 року - 8423,0 грн.; ст. 198.6 Податкового кодексу України,, п.п.7.4.5 и.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено суму від'ємного значення за серпень 2010 року 568,67 грн., порушення ч. 1 ст. 203, ст.215, п. 1 ст.216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів по придбанню товарів, робіт, послуг.

За результатами проведеної перевірки складений акт від 20.06.2011 року № 2573/22/30750980, на підставі якого відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 04.07.2011 року № 0000350700, яким збільшено суму грошового зобов'язання щодо податку на прибуток за заниження податкового зобов'язання за 2010 рік: 8423 грн. - за основним платежем та 2105,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції, та № 0000360700, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість всього на загальну суму 569,0 грн., штрафні санкції - 142,25 грн. по податковій декларації з ПДВ за серпень 2010 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з недоведеності відповідачем правомірності прийнятих оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та обґрунтованості позовних вимог позивача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про систему оподаткування" контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.

Згідно з п. 1.2 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) та забезпечують правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків.

Згідно з п.4.1.1 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року, № 2181-ІІІ платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Згідно з п.п.1, 2 ч.1 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року за №509-ХІІ зі змінами та доповненнями, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділення, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ, а також мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензування відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлення порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Так, матеріалами справи встановлено, що ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова було проведено перевірку позивача - ТОВ НВО «Вертикаль», за результатами якої складено акт від 20.06.2011 року № 2573/22/30750980. щодо взаємовідносин з ТОВ "Компанія Істсервіс»" за травень-грудень 2010 року .

З акту перевірки вбачається, що позивач перебуває на обліку в ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, є зареєстрованим платником ПДВ. Від "Компанія Істсервіс»" за період, охоплений перевіркою, були придбані товарно-матеріальні цінності, а саме канцелярські та господарські товари, які в подальшому використовувались для забезпечення належних умов праці працівників підприємства позивача, за рахунок чого, на підставі отриманих від контрагента податкових та видаткових накладних, позивач сформував суму валових витрат у розмірі 8423,00 грн. та податковий кредит в загальній сумі 568,67 грн.

Також, з матеріалів справи слідує, що відповідач дійшов висновку про безпідставне завищення позивачем податкового кредиту в загальній сумі 568,67 грн. та про штучне збільшення валових витрат на суму 8423,00 грн. через неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій контрагентом позивача - ТОВ "Компанія Істсервіс" - та нікчемність всіх укладених нею угод як таких, що порушують публічний порядок, яка була встановлена актом перевірки 09.03.2011 за № 603/23-05/36988381, складеним ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова за результатами проведеної невиїзної документальної перевірки ТОВ "Компанія Істсервіс" з питань дотримання податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з платниками податків-контрагентами за період березень-грудень 2010р.

Однак, колегія суддів зазначає, що з наявних письмових доказів, факти вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшли свого підтвердження ні під час судового розгляду, ні в ході апеляційного провадження та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, податковими накладними, які відповідають вимогам п.7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", видатковими накладними, які відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, платіжними дорученнями, які свідчать про сплату позивачем контрагенту коштів; рахунками-фактури за травень-грудень 2010р., витягом з книги реєстрації довіреностей, поясненнями директора ТОВ НВО «Вертикаль» про подальше використання отриманих товарів для забезпечення належних умов праці працівникам.

Твердження відповідача в акті перевірки про ненадання документів, що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей по ланцюгу постачальника до покупця і засвідчують факт отримання зазначеного товару були спростовані наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, товарно-транспортними накладними від 13.05.2010 року, 04.06.2010 року, 20.07.2010 року, 27.08.2010 року, 16.09.2010 року, 24.09.2010 року, 18.10.2010 року, 22.10.2010 року, 19.11.2010 року, 22.11.2010 року, 20.12.2010 року, які свідчать про отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей за правочинами з ТОВ "Компанія Істсервіс".

Посилання відповідача про відсутність у позивача складських приміщень, договорів оренди, актів прийому-передачи на відповідальне зберігання є безпідставними, оскільки, як свідчать матеріали справи, товарно-матеріальні цінності, які отримував позивач у контрагента ТОВ "Компанія Істсервіс", придбавалися в таких обсягах, які не потребують складських приміщень і відповідального зберігання.

Як зазначив представник позивача в судовому засіданні, канцелярські та господарські товари придбавались без мети їх подальшої реалізації третім особам і використовувались підприємством позивача для власного споживання, а саме для забезпечення належних умов праці працівників підприємства позивача.

Пунктом 1.6, 1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Норми п.п.7.2.1, п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлюють, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну в момент виникнення податкових зобов'язань продавця, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Приписами п.п.7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" забороняється включення до складу податкового кредиту сум податку, не підтверджених належним чином оформленими податковими накладними.

Матеріалами справи встановлено, що ТОВ НВО «Вертикаль» та ТОВ "Компанія Істсервіс" є належним чином зареєстрованими платниками ПДВ, мають відповідні свідоцтва, а податкові накладні, виписані контрагентом позивача, оформлені належним чином.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про правомірність включення позивачем до податкового кредиту сум, які підтверджені податковими накладними, складеними ТОВ "Компанія Істсервіс", у зв'язку з придбанням позивачем матеріалів, які були в подальшому використані ним в оподатковуваних операціях.

Щодо порушення п.5.1 п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 та п.п.11.2.1. п.11.2. ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до приписів п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.1.32. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно з п.п.5.2.1 п.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. З положень наведеної норми закону слідує, що з-поміж витрат, які за своєю суттю відповідають законодавчо наведеному визначенню валових витрат, до складу валових витрат обігу та виробництва можуть бути віднесені ті витрати, понесення яких є об'єктивно необхідним.

Згідно із приписами п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судовим розглядом встановлено, що всі витрати, які були включені позивачем до складу валових витрат по операціях з ТОВ "Компанія Істсервіс", підтверджені документально належним чином.

Фактична сплата за товар підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ були фактично здійснені і підтверджуються належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій з вищезазначеним контрагентом.

З матеріалів справи слідує, що в ході перевірки для доведення нікчемності укладених угод використовувалася інформація, отримана у встановленому законом порядку від ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, а саме: акт перевірки ТОВ "Компанія Істсервіс" від 09.03.2011 за № 603/23-05/36988381. Інших обставин, які б додатково свідчили б про наявність фіктивного характеру здійснених операцій, спрямування цих операцій на одержання прибутку виключно за рахунок податкової вигоди, протиправний характер діяльності позивача та його контрагента, що полягав у спрямованості їх дій на ухилення від оподаткування, під час перевірки, яку проводили представники відповідача, встановлено не було.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем податковий кредит сформований за господарськими операціями, фактичне виконання яких підтверджено письмовими доказами, товар, в ціні якого позивачем сплачені суми податку на додану вартість, використаний в господарській діяльності позивача і отриманий від контрагента, що зареєстрований на дату вчинення господарських операцій платником податку на додану вартість в порядку, визначеному Законом України "Про податок на додану вартість". Документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій оформлені у відповідності до вимог Закону України "Про податок на додану вартість", Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з'ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні апелянтами норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції

Таким чином, постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2011р. по справі № 2а-9568/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Любчич Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Спаскін О.А.

Повний текст ухвали виготовлений 27.02.2012 р.