Ухвала суду № 23596337, 04.04.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-9957/11/0170/4

04.04.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Яковенко С.Ю.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Санакоєвої М.А.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 2а-9957/11/0170/4 за апеляційною скаргою Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю. ) від 21.11.11

за позовом Восходненського виробничого управління по житлово-комунальному господарству (вул. Леніна, буд. 1, с. Восход, Красногвардійський район, Автономна Республіка Крим, 97020)

до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим (Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби (вул. Дзержинського, буд. 30, м. Джанкой, Автономна Республіка Крим, 96100)

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.11.2011 року позовні вимоги Восходненського виробничого управління по житлово-комунальному господарству до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим № 0001391503/1 від 17.12.2010 року про визначення Восходненському виробничому управлінню по житлово-комунальному господарству (ідентифікаційний код 30389345) суми податкового зобов'язання зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 2068,16 грн.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим № 0001261502/0 від 21.12.2010 року, про визначення Восходненському виробничому управлінню по житлово-комунальному господарству (ідентифікаційний код 30389345) суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі на суму 9348,51 грн.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції № 0001571503/0 від 24.12.2010 року про визначення Восходненському виробничому управлінню по житлово-комунальному господарству (ідентифікаційний код 30389345) суми податкового зобов'язання зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1178, 53 грн.

Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.11.2011 року, та прийняти нове рішення по справі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач посилається на факт несвоєчасної сплати позивачем сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість за вересень 2009 року у сумі 18697,00 грн. та факт несвоєчасної (із затримкою більше 90 календарних днів) сплати збору на геологорозвідувальні роботи по декларації за І квартал 2008 року на суму 2357,05 грн.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач Восходненське виробниче управління по житлово-комунальному господарству є юридичною особою, ідентифікаційний код 30389345, перебуває на податковому обліку в Джанкойській ОДПІ.

Посадовою особою податкового органу проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питання своєчасності сплати збору за геологорозвідувальні роботи.

За наслідками вказаної перевірки складено акт від 22.10.2010 №562/15-03/30389345, яким встановлено порушення позивачем вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181: несвоєчасна сплата сум податкового зобов'язання за III квартал 2007 року у сумі 4136,32 грн. по якому граничним терміном сплати є 25.02.2008 року (затримка сплати склала більше 90 календарних днів).

За висновками акту перевірки від 10.12.2010 №810/15-02/30389345 встановлено факт несвоєчасної сплати сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість за вересень 2009 року у сумі 18697,00 грн. (затримка сплати склала більше 90 календарних днів).

Крім того, відповідачем встановлено факт несвоєчасної (із затримкою більше 90 календарних днів) сплати збору на геологорозвідувальні роботи по декларації за І квартал

2008 року (граничний строк погашення 20.05.2008 року) на суму 2357,05 грн. (акт перевірки від 13.12.2010 №823/15-03/30389345, а.с. 31).

На підставі даних актів та відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону №2181 відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення №0001391503/0 від 10.11.2010 про визначення суми податкового зобов'язання у розмірі 2068,16 грн., №0001261502/0 від 21.12.2010 на суму 9348,51 грн., №0001571503/0 від 24.12.2010 на суму 1178,53 грн.

За результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення №0001391503/0 від 10.11.2010 скарга платника податку залишена без задоволення, прийнято податкове повідомлення-рішення №0001391503/1 від 17.12.2010 (а.с. 103).

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано.

Згідно із пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Пунктом 4.1.4 цього Закону встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), -

протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного

(податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті

квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних

за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4

цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного

(податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового

податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

У матеріалах справи містяться документи податкової звітності позивача, платіжні документи на перерахування до бюджету сум податку.

Згідно податкового зобов'язання зі збору на геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету за III квартал 2007 року у сумі 4136,32 грн. (а.с. 67) повністю погашено за платіжним документом від 01.11.2007 №362 на суму 3790,00 грн. та від 02.11.2007 №363 на суму 346,32 грн. (а.с. 77), призначення платежу: збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, 3 квартал 2007 року.

Водночас платіжними документами за датами, про які вказано в акті перевірки від 22.10.2010 №562/15-03/30389345, погашалось податкове зобов'язання інших податкових періодів (а.с. 16-19).

Податкове зобов'язання зі збору на геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету за І квартал 2008 року у сумі 2357,05 грн. (а.с. 70) повністю погашено за платіжними документами від 28.03.2008, від 25.04.2008, від 05.06.2008 (а.с. 75), призначення платежу: збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, 1 квартал 2008 року; а платіжними документами за датами, про які вказано в акті перевірки від 13.12.2010 року №823/15-03/30389345, погашалось податкове зобов'язання інших податкових періодів (а.с. 33, 34).

Суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за вересень 2009 року (18697,00 грн., а.с. 26) погашено за платіжними дорученнями від 27.10.2009 №408 на суму 8197,00 грн. та від 27.10.2009 №407 на суму 10500,00 грн. (а.с. 27, 28) із відповідним призначенням платежу.

Декларування підприємством зазначених сум податкових зобов'язань і сплата податку підтверджуються даними облікової картки платника податку.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що орган державної податкової служби України, відповідно до ст. 11 Закону України від 04.12.1990 №509-ХП «Про державну податкову службу в Україні»не має права визначати або змінювати призначення платежу при сплаті платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань.

Згідно з пунктом 7.7 статті 7 Закону №2181 податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) і у рівних пропорціях.

Проте порядок такого погашення в Законі не визначений, та не зазначено про те, що вказана заборгованість може погашатись за рахунок інших платежів платника податків.

З аналізу норм Закону №2181 та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 № 276, вбачається, що контроль за справлянням податкових зобов'язань, що здійснюється органами державної податкової служби України, не передбачає прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Відповідно до статті 177 Цивільного кодексу України гроші є об'єктами цивільних прав, у тому числі права власності.

Відповідно до статті 3 Закону України від 05.04.2001 №2346-111 «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Відповідно до статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»банк виконує доручення клієнта у точній відповідності з інформацією, що міститься в розрахунковому документі.

Відповідно до статті 317 ЦК України власник користується своїм майном на свій власний розсуд. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, що встановлено статтею 391 ЦК України.

Відповідно до статей 22, 41 Конституції України захист права власності гарантується державою. Кожен має право володіти, користуватись та розпоряджуватися своєю власністю. Відповідно до статті 47 Господарського кодексу України держава гарантує недоторканість майна і забезпечує захист майнових прав.

Враховуючи вищевикладене, жодна норма податкового законодавства, чинного на час виникнення спірних відносин, не наділяє органи державної податкової служби правом розпоряджатися коштами платника податків всупереч його волі, вираженій у призначеннях платежів в платіжних дорученнях, на свій власний розсуд.

Таким чином, судова колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність у відповідача повноважень змінювати призначення платежу, визначене платником податків в платіжних документах.

Щодо джерел погашення податкового боргу за рішенням органу стягнення необхідно зазначити, що обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку (частина третя статті 9 Закону України «Про систему оподаткування»).

Податок, збір (обов'язковий платіж) вважається зарахованим в дохід державного бюджету лише з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету (частина п'ята статті 50 Бюджетного кодексу України).

Відповідно зазначена норма не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого органу якимось чином змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків самостійно спрямував власні кошти. За наявності податкового боргу у позивача відповідач має право та можливість на підставі пункту 10 статті 10 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХП «Про державну податкову службу в Україні»звернутися до суду з позовом про стягнення даного боргу.

Відповідно до статті 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено правомірність застосування штрафних санкцій у встановленому законом порядку та не надано суду доказів визначення в розрахункових і платіжних документах, за якими платником податків погашались суми податкового зобов'язання відповідного напрямку.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що з боку позивача не мале місце порушення вимог Закону України №2181, та висновок суду першої інстанції про обґрунтованість вимог позивача є правильним.

Рішення судом першої інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права та підстави для його скасування відсутні.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.11.11 у справі № 2а-9957/11/0170/4 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис С.Ю. Яковенко

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Головуючий суддя С.Ю. Яковенко