Ухвала суду № 23596338, 19.03.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-11302/11/0170/11

19.03.12 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Горошко Н.П. ,

Лядової Т.Р.

секретар судового засідання Бражникова Ю.В.

за участю сторін:

представник позивача, Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Кримавтотранс"- ОСОБА_2, довіреність № 1143/12 від 02.11.11

представник відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи № 2а-11302/11/0170/11 за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А. ) від 03.11.11

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Кримавтотранс" (вул. Севастопольська, 20 А, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим (вул. М. Залки, 1/9, м. Сімферополь, АР Крим,95000)

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.11.2011 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Кримавтотранс" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим про скасування податкового повідомлення-рішення, - задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим №0000714102 від 06.09.2011 р.

Стягнуто з державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Кримавтотранс" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.11.2011 та прийняти нове рішення по справі.

У судове засідання з'явився представник позивача, проти апеляційної скарги заперечував та просив залишити постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.11.2011 без змін. Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликалися в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності його представника.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Кримавтотранс»є юридичною особою, знаходиться на обліку в СДПІ по роботі з великими платниками податків м. Сімферополь АР Крим.

СДПІ по роботі з великими платниками податків в М.Сімферополі АР Крим проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт №317/41-2/03120667 від 19.08.2011р., в висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення ВАТ «Акціонерна компанія «Кримавтотранс»п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.8, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме необґрунтовано включені до складу податкового кредиту з податку на додану вартість податкові накладні, отримані від неплатника податку АТЗТ «Вітас»на суму 137 203грн. (а.с.6-12).

За результатами перевірки та на підставі акту перевірки №317/41-2/03120667 від 19.08.2011р., відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000714102 від 06.09.2011р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 137 204грн., у тому числі 137 203грн. за основним платежем, 1грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.13).

Відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України (Далі ПК України) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3. ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України встановлено загальне правило визначення дати виникнення права платника податку на податковий кредит. Згідно із вказаною нормою такою датою вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.7 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Правила заповнення податкової накладної визначено у пункті 201.1 ст.201 Податкового кодексу України. Відповідно до зазначеного пункту платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум додатку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналізуючи наведене судова колегія дійшла висновку, що єдиною підставою для включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, які сплачені в складі вартості товарів є належним чином оформлена податкова накладна. Право на виписку податкових накладних є виключно у платника податку.

З податкової накладної №1 від 30.06.2011р. (а.с.43) на підставі якої сформовано спірний податковий кредит, судова коленія зазначає, що зазначена податкова накладна відповідає усім вимогам Податкового кодексу України, щодо належного оформлення податкових накладних. В акті перевірки також не наведено жодних даних, які б свідчили про порушення позивачем саме цих норм, оскільки не зазначено жодного зауваження стосовно змісту і відповідності закону податкової накладної, виданої АТЗТ «Вітас».

Крім того, в матеріалах справи наявні первинні бухгалтерські документи позивача, які підтверджують господарську операцію щодо якої було виписано спірну податкову накладну, а саме:

- копія договору оренди від 01.03.2008р. між АТЗТ «Вітас»(Орендодавець) та ВАТ «Акціонерна компанія «Кримавтотранс»(Орендар), предметом якого є надання Орендодавцем Орендарю майна на умовах платності, строковості та збереження (а.с.37);

- копія акту приймання-передачі майна від 01.03.2008р., згідно договору оренди від 01.03.2008р. (а.с.38-42);

- копія акту виконаних робіт ОУ-0000011 від 30.06.2011р. на загальну суму 820308,00грн., у тому числі ПДВ 136718,00грн. (а.с.44);

- копія платіжного доручення №3567 від 02.06.2011р. (а.с.45) та банківської виписки за 16.06.2011р. (а.с.46-47).

Отже, висновок відповідача про відсутність у АТЗТ «Вітас»права на виписку податкових накладних ґрунтується виключно, на тому, що АТЗТ «Вітас»на момент виписки податкової накладної не був платником ПДВ, у зв'язку із анулюванням його свідоцтва платника ПДВ.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що таке твердження відповідача необґрунтоване, виходячи з наступного.

Державною податковою інспекцією в м. Сімферополь АР Крим 19.05.2010р. складено акт №394/15-2 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість АТЗТ «Вітас».

Не погодившись із зазначеним актом АТЗТ «Вітас»звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до ДПІ в м. Сімферополь АР Крим про визнання протиправним та скасування рішення ДПІ в м. Сімферополь АР Крим №394/15-2 від 19.05.2010р.

Разом із позовною заявою АТЗТ «Вітас»надано клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, шляхом зупинення дії акту №394/15-2 від 19.05.2010р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 18.06.2010р. клопотання АТЗТ «Вітас» про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову задоволено, дію акту №394/15-2 від 19.05.2010р. зупинено до ухвалення судового рішення у справі, (а.с.15).

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.07.2010р. у справі №2а-7269/10/15/0170, залишеною без змін Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2011р. про визнання протиправним та скасування рішення ДПІ в м. Сімферополь АР Крим №394/15-2 від 19.05.2010р.

Згідно ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішення ДПІ в м. Сімферополі про анулювання АТЗТ «Вітас»в якості платника податку на додану вартість та яке оформлене актом №394/15-2 від 19.05.2010р., є актом індивідуальної дії.

За загальним правилом акт індивідуальної дії суб'єкта власних повноважень взнається протиправним та скасовується судом з моменту його прийняття та не несе будь них правових наслідків.

Оскільки рішення ДПІ в м. Сімферополь АР Крим про анулювання АТЗТ «Вітас»якості платника податку на додану вартість, яке оформлене актом №394/15-2 від 19.05.2010р., не створює правових наслідків, відтак АТЗТ «Вітас»є зареєстрованим платником цього податку, а посилання відповідача на відсутність такої реєстрації є безпідставним.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що висновок відповідача про відсутність у АТЗТ «Вітас»права на виписку податкових накладних, а внаслідок цього висновок про завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість є безпідставним та не підтверджується матеріалами справи.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.11.11 залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 26 березня 2012 р.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис Т.Р.Лядова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко