Ухвала суду № 23595587, 27.03.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-11877/10/6/0170

27.03.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Яковенко С.Ю.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін:

представник позивача, Приватного акціонерного товариства "Кримський Титан"- ОСОБА_2, довіреність № 01-02.14/398 від 12.01.12

представник відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А. ) від 16.01.12 у справі № 2а-11877/10/6/0170

за позовом Приватного акціонерного товариства "Кримський Титан" (Північна промзона, місто Армянськ, Красноперекопський район, Автономна Республіка Крим,96012)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. М. Залки, 1/9, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.01.2012 адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Кримський ТИТАН» задоволено: визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим № 0000614001/0 від 19.04.2010, № 0000614001/1 від 18.05.2010, № 0000614001/2 від 29.07.2010. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим № 0006254001/0 від 01.06.2010, № 0006254001/1 від 12.08.2010, вирішено питання про судові витрати.

На зазначене судове рішення від Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим надійшла апеляційна скарга.

Вказуючи на допущені, на думку відповідача, судом неповне з'ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного матеріального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, відповідач просить скасувати постановлене судом першої інстанції рішення та відмовити у задоволенні позову.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

При апеляційному перегляді справи встановлено,що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення №0000614001/0 від 19.04.2010 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 10039980,00 грн. (по декларації з податку на додану вартість за лютий 2010 року);

- податкове повідомлення-рішення №0006254001/0 від 01.06.2010 про збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 10039980,00 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення містить посилання на порушення підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", вважається, що позивач добровільно відмовляється від отримання суми заниження в розмірі 10039980,00 грн. як бюджетного відшкодування, зазначена сума підлягає зарахуванню у зменшення зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів.

За результатами адміністративного оскарження відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000614001/1 від 18.05.2010, №0000614001/2 від 29.07.2010, №0006254001/1 від 12.08.2010, які теж оскаржуються позивачем.

Передумовою прийняття оскаржуваних рішень стали акти позапланових виїзних перевірок Закритого акціонерного товариства "Кримський ТИТАН"(перейменовано у Приватне акціонерне товариство «Кримський ТИТАН»): акт №126/40-01/32785994 від 14.04.2010 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий розрахунок в банку за лютий 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось у січні 2010 року та акт від 18.05.2010 № 150/40-01/32785994 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у банку за березень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення, що декларувалось у грудні 2009 року, лютому 2010року.

Згідно висновку акту перевірки № 126/40-01/32785994 від 14.04.2010за лютий 2010 року підприємству зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на 10039980 грн. у зв'язку з тим, що позивач в січні 2010 року не мав від'ємного значення (не заповнений рядок 18.2 декларації). У висновках акта перевірки від 18.05.2010 № 150/40-01/32785994 за березень 2010 року зазначено, що висновками акта перевірки за лютий 2010року підприємству збільшено суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів за лютий 2010 року у розмірі 10039980,00 грн.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем невірно застосовані норми діючого законодавства у результаті чого позивача безпідставно позбавлено право на бюджетне відшкодування у період, що перевірявся.

Висновки викладені в актах перевірок відповідача від 14.04.2010 та від 18.05.2010 стосовно завищення підприємством податку на додану вартість заявленого до бюджетного відшкодування за лютий 2010року в сумі 10039980,00грн., щодо збільшення суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних періодів за лютий 2010року у розмірі 10039980,00 грн. не відповідають документам первинного бухгалтерського та податкового обліку Приватного акціонерного товариства «Кримський ТИТАН» .

З такими висновками суду першої інстанції погоджується судова колегія з огляду на наступне.

За результатами адміністративного оскарження відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000614001/1 від 18.05.2010, №0000614001/2 від 29.07.2010, №0006254001/1 від 12.08.2010, які теж оскаржуються позивачем.

Порядок визначення суми податку, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, і строки проведення розрахунків, порядок розрахунку суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, регулюються підпунктами 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Бюджетному відшкодуванню підлягає різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з урахуванням залишку від'ємного значення минулого звітного податкового періоду, який включається до складу податкового кредиту поточного звітного податкового періоду, в частині, що дорівнює сумі фактично сплаченого податку отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг) в складі ціни придбання.

Порядок розрахунку суми бюджетного відшкодування та заповнення податкової декларації з податку на додану вартість викладений в пунктах 5.11, 5.12 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166 (у редакції наказу від 15.06.2005 № 213)., зареєстрованого в Мін'юсті України 30.06.2005 р. за № 702/10982 (далі - Порядок № 166), згідно якому якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подаються Довідка щодо сум залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість) та Розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість). При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість).

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що сума бюджетного відшкодування по декларації за січень 2010 року склала 29810423,00 грн.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належним є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що позивачем надано до відповідача податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2010 року (вх. № 920 від 19.03.2010) та розрахунок бюджетного відшкодування за лютий 2010 року (вх. № 922 від 19.03.2010). Згідно наданого розрахунку бюджетного відшкодування за лютий 2010 року: залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду складав 10062574,00 грн.; частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) склала 10039980,00 грн.; сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню -10039980,00 грн.

В податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2010 року рядок 24 декларації складається із значення рядка 26 податкової декларації попереднього звітного періоду - січня 2010 року - зменшена на значення рядка 23.3, що було перенесене із уточнюючого розрахунку (10062944-370). В додатку 2 до декларації з податку на додану вартість за лютий 2010 року зазначений період виникнення залишку від'ємного значення, а саме - грудень 2009 року. Від'ємне значення суми по декларації за січень 2010 року за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті бюджету за підсумками поточного звітного періоду, склало 39873367,00 грн. (рядок 24 декларації за січень 2010). Це значення розраховане наступним чином: 42774053 грн. + 6859 грн. - 6858 грн. - 2900687 грн. = 39873367 грн., де: 42774053 грн. - залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду (грудень 2009 року), що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду (січень 2010 року) (рядок 22.2 декларації за грудень 2009 року, значення якого переноситься до рядка 23.1 декларації січень 2010 року); 6859 грн. - залишок від'ємного значення грудня 2009 року, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту січня 2010 року (рядок 26 декларації за грудень 2009 року значення якого переноситься до рядка 23.2 декларації за січень 2010 року); 6858 грн. - зменшення податкового кредиту за попередні звітні періоди, які: відображені в рядку 23.3 декларації з податку на додану вартість за січень 2010 року, 2900687 грн. - позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язань: та сумою податкового кредиту поточного (січень 2010 року) періоду (рядок 20 декларації за січень).

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що Приватне акціонерне товариство «Кримський ТИТАН»у відповідності до вимог підпункту 7.7.2 пункту7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та Порядку розрахунку суми бюджетного відшкодування та заповнення податкової декларації з податку на додану вартість здійснило розрахунок бюджетного відшкодування за лютий 2010 року, а зменшення бюджетного відшкодування за вказаний податковий період в розмірі 10039980,00грн. проведене Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим необґрунтовано, з порушенням діючого законодавства.

Недоречними визнаються доводи апеляційної скарги стосовно збільшення позивачу суми бюджетного відшкодування на 10039980,00 грн. у зв'язку з тим, що за даними перевірки достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок у банку по декларації з податку на додану вартість за лютий 2010 р. було встановлення відхилення значень рядків декларації з податку на додану вартість: 25.1 - (-) 10039980,00; 26 - (+) 10039980,00 і позивачу зменшено бюджетне відшкодування податку на додану вартість по цій декларації на розрахунковий рахунок у банку у сумі 10039980 грн., оскільки позивач заявив до відшкодування податок на додану вартість по декларації за лютий 2010 року у розмірі 10039980,00 грн. відповідно до вимог діючого законодавства.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що сума бюджетного відшкодування за березень 2010 року у розмірі 13063758,00 грн., що зазначена у рядку 3 Розрахунку бюджетного відшкодування, підтверджена податковим органом у повному обсязі, тобто жодного порушення не встановлено.

Отже, помилковими вважаються посилання відповідача в податкових повідомленнях-рішеннях № 0006254001/0 від 01.06.2010 та №0006254001/1 від 12.08.2010 про недотримання позивачем підпункту7.7.2 пункту7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що платник податку самостійно приймає рішення та вказує у податковій декларації з податку на додану вартість суму бюджетного відшкодування або шляхом перерахування на розрахунковий рахунок у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом першої інстанції безспірно встановлено, що сума, яка підлягала бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок у банку в розмірі 10039980,00 грн. була заявлена позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2010 року (вх. 19.03.2010 № 920) з відображенням у рядку 25.1 декларації «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок».

Заявником апеляційної скарги не враховано, що з досліджених під час розгляду справи журналів/ордерів №№ 6,8,10 та оборотних відомостей по рахункам 10, 201, 204 ,205, 207, 301 ,311, 3775, 631.1,631.2, 631.3, 644,641, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, податкових накладних, первинних бухгалтерських документів: актів виконаних робіт, накладних, рахунків, карток обліку, звітів, товарно-транспортних накладних, додатків №5 до Декларацій, судом не встановлено заниження або завищення задекларованих підприємством сум податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий, березень 2010 року, суми відповідають їх показникам податкових Декларацій з податку на додану вартість.

Отже, обґрунтованим вважається висновок суду першої інстанції про те, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим невірно застосовані норми діючого законодавства у результаті чого Приватне акціонерне товариство «Кримський ТИТАН»безпідставно позбавлено право на бюджетне відшкодування у період, що перевірявся.

Відповідно до 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Для встановлення обставин, зазначених у частині першої цієї статті, у судовому засіданні заслуховуються пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, досліджуються письмові та речові докази, у тому числі носії інформації із записаною на них інформацією, висновки експертів.

Судова колегія дослідивши висновок експерту №16 від 29.09.2011, оцінив його в порядку статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, не знайшла підстав не довіряти висновкам експерта.

З висновку експерта № 16/11 від 29.09.2011 вбачається, що позивачем сформоване та відображене бюджетне відшкодування у деклараціях з податку на додану вартість за лютий 2010 року на суму 1039980,00 грн. та за березень 2010року в сумі 13063750,00 грн. вірно та відповідає чинному законодавству.

Особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії (стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення:№0000614001/0 від 19.04.2010,№0000614001/1 від 18.05.2010,№0000614001/2 від 29.07.2010, №0006254001/0 від 01.06.2010, №0006254001/1 від 12.08.2010 не можуть бути визнані такими, що прийняті на підставі та відповідно до діючого законодавства, добросовісно та безсторонньо, тому позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.01.2012 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.01.2012 у справі № 2а-11877/10/6/0170 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 02 квітня 2012 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко