Постанова № 23594977, 26.03.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-10725/09/2/0170

26.03.12 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Лядової Т.Р. ,

Яковенко С.Ю.

секретар судового засідання Бражникова Ю.В.

за участю сторін:

представник позивача, Публічного акціонерного товариства "Бурлюк"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 16.05.11

представник відповідача, Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

експерт, ОСОБА_3, свідоцтво №НОМЕР_1 , від 02.10.09

розглянувши апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Бурлюк" та Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 22.09.11 у справі № 2а-10725/09/2/0170

за позовом Публічного акціонерного товариства "Бурлюк" (вул. Виноградна, 3, с. Каштани, Бахчисарайський район, Автономна Республіка Крим,98413)

до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим (вул. Сімферопольська, 3, м. Бахчисарай,98403)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.09.11 адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Бурлюк" до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі № 0000210023/2 від 03.07.2009 року та № 0000210023/3 від 10.09.2009 року в частині нарахування податкового зобов'язання у розмірі 300344,93 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 150172,46 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з даною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.09.11 та прийняти нове рішення по справі, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.09.11 та прийняти нове рішення по справі, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі..

У судовому засіданні представник позивача просив задовольнити апеляційну скаргу позивача та відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача. У судове засідання з'явився експерт ОСОБА_3, дав пояснення по проведеній ним експертизі та надав письмові пояснення.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає. а апеляційна скарга позивача частковому задоволенню виходячи з наступного.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

У висновках акту №67/23/32323045 від 16.03.2009 р. зафіксовано, зокрема, що платником податків порушені п. 4.1 ст.4, п.п.7.4.1, 7.4.3., п.7.4.5. п. 7.4. ст..7, п. 11.29 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість", в наслідок чого ним занижено ПДВ на суму 552316 грн. На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення - рішення № 00001723/0 та нарахував податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 828474 грн. , з яких 552316 грн. -за основним платежем, 276158 грн. -штрафних санкції.

За результатами розгляду скарги в порядку адміністративного оскарження на вказане податкове повідомлення-рішення, відповідачем 15.04.2009 р. прийнято податкове повідомлення рішення №00001723/1, яким попередня податкові зобов'язання залишились у тому ж розмірі.

За результатами розгляду скарги в порядку адміністративного оскарження позивача, направленої до Державної податкової адміністрації в АРК, остання 24.06.2009 р. прийняла рішення №6371/7/25-023 , яким скасувала податкове повідомлення-рішення відповідача №00001723/0 від 19.03.2009 р. в частині визначення ПДВ за січень 2006 р. у сумі 96712 грн., та застосування штрафних санкцій у розмірі 48356 грн. Відповідачем 03.07.2009р. прийнято податкове повідомлення- рішення №0000170023/2, згідно з яким нараховано позивачу податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 683406грн. , з яких 455604 грн. -за основним платежем, 227802 грн. -штрафних санкції.

Позивач надіслав на адресу ДПА України скаргу в порядку адміністративного оскарження, за результатами розгляду якої 04.09.2009 р. прийнято рішення №19015/7/25-0515, яким відмовлено в задоволенні скарги платника податків. Відповідач 10.09.2009р. прийняв податкове повідомлення - рішення №0000170023/3, згідно з яким нарахував позивачу, податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 683406 грн. , з яких 455604 грн. -за основним платежем, 227802 грн. -штрафних санкції.

На час проведення перевірки позивача, у період що перевірявся та на час прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення -рішення був чинним Закон України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР, який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій.

Вказаним Законом передбачено право платника податку на отримання податкового кредиту, яким, відповідно до п.1.7. Закону є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Виникнення права на податковий кредит, порядок його нарахування та визначення передбачені ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з п.п. 7.2.3 Закону податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до п.п.7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Форма податкової накладної та порядок її заповнення затверджені Наказом державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року №165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за №233/2037.

Згідно з п.п.7.2.4. п.7.2 ст. 7 Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість»( в редакції , яка діяла на час проведення платником податків господарської діяльності, яку перевіряв податковий орган ) до 1 січня 2009р. зупинена дія п.7.7 ст.7, п.10.1 і п.10.2 ст.10 даного Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства .

Зазначені кошти залишались в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуватись ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення.

Порядок акумуляції й використання зазначених коштів визначались Кабінетом Міністрів України.

З зазначеної норми Закону можна зробити висновок про те, що сільськогосподарські товаровиробники не сплачували податок на додану вартість по операціях з продажу всіх товарів власного виробництва. Виняток зі встановленої ч.1 п.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість»норми складають операції по реалізації підакцизних товарів, виготовлених на давальницьких умовах з власної сільськогосподарської сировини.

Відповідно до ст.1 Декрету КМУ "Про акцизний збір" акцизний збір -це непрямий податок на окремі товари ( продукцію), визначені законом як підакцизні, який включався до ціни цих товарів (продукції).

Ст.2 зазначеного Декрету визначала, що платниками акцизного збору були, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності -виробники підакцизних товарів на митній території України.

Об'єктом оподаткування згідно п.а ст.3 Декрету КМУ "Про акцизний збір" є обороти з реалізації виготовлених в Україні підакцизних товарів .

У ст. 2 Закону України «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий і алкогольні напої»були встановлені ставки акцизного збору на вироблені в Україні з вітчизняної сировини виноматеріали (код згідно з УКТ ЗЕД 2204 30), що реалізовувались посередницьким організаціям і населенню, та виноматеріали, вироблені на підприємствах первинного виноробства для суб'єктів підприємницької діяльності, що не були виробниками виноробної сировини (винограду), крім підприємств вторинного виноробства, які використовували ці виноматеріали для виробництва готової продукції.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.99г. № 271 затверджений Порядок акумуляції і використання грошових коштів, що нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками -платниками податку на додану вартість по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (окрім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах з власної сільськогосподарської сировини. Вказаним Порядком визначений механізм акумуляції і використання коштів ПДВ, що не підлягають сплаті до бюджету, які нараховуються сільгосптоваровиробниками -платниками ПДВ по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (окрім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах з власної сільгоспсировини, окрім операцій з продажу переробними підприємствами молока і м'яса в живій вазі.

У п.4 цього Порядку визначено, що на підставі даних бухгалтерського і податкового обліку сільськогосподарські товаровиробники складають Декларацію по податку на додану вартість по реалізованій продукції, товарам (роботам, послугам) власного виробництва, включаючи продукцію (окрім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах з власної сільськогосподарської сировини, окрім операцій з продажу переробними підприємствами молока і м'яса в живій вазі, і в терміни, передбачені законодавством для звітності подають її в органи державної податкової служби». Таким чином, операції з продажу всієї продукції власного виробництва включаються сільськогосподарськими товаровиробниками в спеціальну декларацію.

Експертизою від 13.07.2011р. № 36/9 надані висновки, а саме: за Актом перевірки ДПІ щодо заниження ЗАТ «Бурлюк»бюджетних зобов'язань з ПДВ у сумі 455 604,00 грн. за період з 01.02.2006 р. по 30.09.2008 р. не підтверджуються бухгалтерськими та податковими документами та звітністю ЗАТ «Бурлюк»у повному обсязі.

Висновки за Актом перевірки ДПІ щодо завищення ЗАТ «Бурлюк»від'ємного значення з ПДВ у сумі 178 956,00 грн. за вересень 2008 р. документами бухгалтерського та податкового обліку та звітності:

- підтверджуються у сумі 155 259,07 грн.;

- не підтверджуються у сумі 23 696,93 грн.

Недоплата ЗАТ «Бурлюк» з ПДВ по епізодах порушень, що підтверджені судовою експертизою, за період березень 2006 р.- вересень 2008 р. не виникла.

Недоплата на спецрахунок за скороченою декларацією з ПДВ ЗАТ "Бурлюк" по епізодах порушень за загальною декларацією з ПДВ, що підтверджені судовою експертизою, не виникла.(т.1 а.с. 196-197)

Експертизою встановлено, що в період часу з лютого 2006р. по грудень 2006 р. Товариство реалізувало виноматеріали власного виробництва на суму 2312926,82 грн. (в тому числі ПДВ 385487,80 грн.). Зазначені виноматеріали є продукцією власного виробництва. За вказаний період часу відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість»( який діяв в той час) позивач по операціях поставки виноматеріалів нарахував податкове зобов'язання по ПДВ на суму 385487,80 грн., з яких 110355,87 грн. віднесено до складу скороченої податкової декларації по ПДВ за лютий - березень 2006 р., 275131, 96 грн. - до складу загальної податкової декларації з ПДВ за березень -грудень 2006 р.

Експерт зазначив, що позивач вірно застосував пільговий режим по ПДВ до операцій з поставки виноматеріалів власного виробництва та не допустило заниження податкових зобов'язань за загальною декларацією з ПДВ за лютий-грудень 2006 р. на 110154 грн. На думку експерта за період з березня по грудень 2006 р. платник податків помилково включив до загальної декларації податкові зобов'язання з ПДВ у сумі 275131,93 грн.

Експертом встановлено, в період часу з лютого по березень 2006р. Товариство включало до скороченої податкової декларації як податкові зобов'язання по операціях поставки виноматеріалів, так і податковий кредит, пов'язаний з придбанням товарів (робот, послуг) з метою виготовлення виноматеріалів.

Виходячи з вимог Постанови КМУ №271, якщо платник податків-сільгосппідприємство - виготовляє товари, операції з поставки яких включаються до скороченої декларації відповідно до вимог п.11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», то і податковий кредит, нарахований ним щодо виробництва таких товарів, також має бути включений до скороченої декларації з ПДВ.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про не підтвердження висновків податкового органу щодо заниження Товариством податкового кредиту з ПДВ у сумі 23148грн. внаслідок не включення ним до загальної декларації з ПДВ сум податкового кредиту, пов'язаного зі здійсненням операцій по постачанню виноматеріалів.

При вивчені матеріалів справи експертом встановлено, що в період часу з березня по жовтень 2006 р. Товариство придбало у ТОВ «Агросфер», ТОВ «Квартет Груп», ТОВ «Діона Плюс»матеріальні цінності на суму 2567469,61грн. (в тому числі ПДВ 427911,60грн.), що підтверджено відповідними податковим накладними. Зазначені матеріальні цінності були використані для виробництва виноматеріалів, а саме, агрохімікати вартістю 1090871,02грн. (в тому числі ПДВ у сумі 181811,84грн.) використані для обробки виноградників, труби поливні вартістю 92475грн. (в тому числі ПДВ 15412,50грн.) застосовувались для поливу виноградників, обладнання вартістю 1344123,58 грн. (в тому числі ПДВ 230687,26грн.) придбане для виробництва виноматеріалів.

Експерт зазначив, що в порушення вимог п.11.29 ст.111 Закону України «Про податок на додану вартість»та Постанови КМУ №271 позивач ПДВ , у сумі 197224,24 грн., сплаченого при здійсненні розрахунків за агрохімікати та труби, та у сумі 230687,26 грн., сплачених при розрахунках за обладнання, помилково відніс до загальної декларації, чим зависив на вказані суми податковий кредит за відповідні звітні періоди.

На підставі зазначеного суд першої інстанції дійшов висновку про те, що не підтверджено заниження податкового зобов'язання та завищення податкового кредиту у сумі 455604грн. за період з 01.02.2006р. по 30.09.2008р., підтвердження завищення Товариством від'ємного значення ПДВ за вересень 2008р. у сумі 155259,07грн. За таких обставин суд першої інстанції вважає правомірне нарахування позивачу податкових зобов'язань по ПДВ у розмірі 155259,07 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 77629,54грн.

Колегія суддів не погоджується з цим висновком з наступних підстав. Дослідженням матеріалів справи, а також додаткових пояснень експерта, з'ясовано, що висновки за актом перевірки відповідача відносно завищення ЗАТ «Бурлюк»від'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 178 956 грн. за вересень 2008р. документами бухгалтерського та податкового обліку та звітності підтверджуються у сумі 155 259,07грн.; не підтверджуються у сумі 23696,93грн. В результаті порушень податкового законодавства, встановлених актом перевірки відповідача та експертом, позивач зависив від'ємне значення з податку на додану вартість (рядок 26 податкової декларації) за вересень 2008р. на 155 259,07 грн. (загальна сума від'ємного значення за вересень 2008р. складає 178 956грн.) Від'ємне значення з податку на додану вартість -це сума перевищення податкового кредиту звітного періоду над податковими зобов'язаннями звітного періоду (п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168). Від'ємне значення з ПДВ включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168) та в подальшому може бути відшкодовано платнику з бюджету (п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168).

Таким чином завищення від'ємного значення з податку на додану вартість не має наслідком недоплату в бюджет у поточному періоді, а тому не є підставою для донарахування податку на додану вартість.

В експертному висновку зазначено, що необґрунтовано Товариство включило до складу скорочено декларації з ПДВ за вересень 2007р. та липень 2008р. податкові зобов'язання у сумі 8535,51грн., нараховані по операціях поставки покупних товарів та основних фондів, а саме, суми ПДВ у розмірі 6043,84грн. з операції по реалізації автомобілів у вересні 2007р, 2491,67грн. ПДВ при реалізації покупних товарів у липні 2008 р.

На підставі викладеного, позовні вимоги у вказаної частині не підлягають задоволенню.

Пільговий режим, встановлений п.11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» діяв тільки щодо реалізації товарів (робіт, послуг) власного виробництва. Керуючись зазначеними вище положеннями Закону України «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий і алкогольні напої», суд першої інстанції правильно встановив відсутність у Товариства права внесення в скорочену декларацію наведені вище суми ПДВ по операціях поставки покупних товарів та основних фондів. В силу викладеного колегія суддів погоджується з висновками щодо заниження позивачем в період часу, що перевірявся, податкового зобов'язання з ПДВ на суму 8536 грн.

З урахуванням вказаних вище обставин існують підстави для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача №0000210023/2 від 03.07.2009р. та № 0000210023/3 від 10.09.2009р. в частині нарахування податкового зобов'язання у розмірі 447068,49 грн. (455604грн. -8535,49грн) та застосування штрафних санкцій у сумі 223534грн.

Відповідно до ст. 201 ч.1 п.1 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильно по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норми матеріального чи процесуального права.

Враховуючи допущену судом порушення норм матеріального права колегія суддів вважає за необхідне змінити судове рішення.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим залишити без задоволення.

2.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Бурлюк" задовольнити частково.

3.Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.09.11 змінити, резолютивну частину викласти в наступній редакції:

"Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі №0000210023/2 від 03.07.2009р. та № 0000210023/3 від 10.09.2009р. в частині нарахування податкового зобов'язання у розмірі 447068,49грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 223 534 грн."

4.В іншій частині позовних вимог - у позові відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 02 квітня 2012 р.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Т.Р.Лядова

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко