Постанова № 23594857, 19.03.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-13233/10/7/0170

19.03.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Горошко Н.П. ,

Лядової Т.Р.

секретар судового засідання Бражникова Ю.В.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Ника-опт"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 01.09.11

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник третьої особи, Товариства з обмеженою відповідальністю "АРК-КОРР" - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник третьої особи, Товариства з обмеженою відповідальністю "Данкан""- ОСОБА_3, довіреність № б/н/ від 01.09.11

представник третьої особи, Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Кримавтотранс"- ОСОБА_4, довіреність № 89/12 від 25.01.10

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ника-опт" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Маргарітов М.В. ) від 10.05.11 у справі № 2а-13233/10/7/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ника-опт" (вул. Київська, 5, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "АРК-КОРР" (вул.Авиаконструктора Антонова, буд.2/32, корп.76, м. Київ 186,03186)

Товариство з обмеженою відповідальністю "Данкан" (вул. Київська, 5,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Кримавтотранс" (вул. Севастопольська, 20 А, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.05.2011 у задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Ника-опт" до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "АРК-КОРР", Товариство з обмеженою відповідальністю "Данкан" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовлено.

Не погодившись з даною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.05.2011 та прийняти нове рішення по справі.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2012 залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Кримавтотранс" (вул. Севастопольська, 20 А, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000).

У судове засідання з'явився представник позивача та треті особи, просили задовольнити апеляційну скаргу, та скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.05.2011.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач та представник Товариства з обмеженою відповідальністю "АРК-КОРР" викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності їх представників.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим проведена перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка - ОПТ»(ідентифікаційний код 34582394), за результатом якої складений акт перевірки №12309/15-2/34582394 від 17.09.10р. невиїзної документальної перевірки ТОВ «Ніка - ОПТ»з питань повноти нарахування податку на додану вартість за червень 2010р. по взаємовідносинах з ТОВ «АРК-КОРР»ЄДРПОУ 330963158 (т.1 а.с.8-11) (далі -акт перевірки).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення -рішення №001594/502/0 (613/10/1/15-2) від 01.10.10р. (а.с.7), яким позивачу нараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 739672,70грн, з яких 568979грн. основного платежу та 170693,70грн. штрафних санкцій.

З висновків акту перевірки вбачається, що Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі встановлено порушення позивачем п.п.7.5.1 та п. 7.2.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», завищено податковий кредит з ПДВ за червень 2010р. у сумі 639287,00грн., що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, у сумі 568979,00грн.

Державна податкова інспекція в м. Сімферополі встановила, що ТОВ «Ника-ОПТ»за даними програмного забезпечення «Автоматизоване співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»станом на 16.09.2010р. виявлено розбіжність задекларованих сум ПДВ з контрагентом ТОВ «АРК-КОРР»(і.к.310963126582), який у свою чергу не включив до податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень 2010 року 639286,73грн. ТОВ «АРК-КОРР»знаходилося на податковому обліку у ДПІ у Солом'янському районі м. Києва. Станом на 16.09.10р. ТОВ «АРК-КОРР»не надана до ДПІ податкова декларація з ПДВ за червень 2010р., у якої необхідно задекларувати податкові зобов'язання з ПДВ по контрагенту ТОВ «Ніка - ОПТ»на суму 639286,72грн.

Актом встановлено, що станом на 16.09.10р. ТОВ «АРК-КОРР»має стан 98 «До ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням». Діяльність ТОВ «АРК - КОРР»спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконували своїх податкових зобов'язань. У підтвердження виконання договору позивачем наданий акт здачі -приймання виконаних робіт №00-0000008 від 30.06.10р. ТОВ «АРК-КОРР»позивачу виписана податкова накладна від 30.06.10р. №1 (а.с.61).

Акт перевірки свідчить, що висновки про встановлені порушення зроблені на підставі аналізу господарських відносин позивача та ТОВ «АРК-КОРР», які на думку відповідача базувалися на угодах, метою яких було ухилення від сплати податків і відповідно до положень ст. ст. 203,215, 228 ЦК України відповідачем зроблено висновок про їх нікчемність.

Формування податкового кредиту відбулося внаслідок виконання укладеного між позивачем та ТОВ «АРК - КОРР» договору №248/14 від 28.05.10р. (т.1 а.с.49-50), предметом якого є надання замовнику (ТОВ «Ника - ОПТ») виконавцем (ТОВ «АРК - КОРР») послуг з виконання робочою силою виконавця робіт (послуг) згідно штатному розпису замовника.

З укладеного між позивачем та ТОВ «АРК - КОРР»договору №248/14 від 28.05.10р. вбачається, що ним встановлені наступні умови: вартість «послуг»обумовлюється щомісячно; замовник здійснює оплату за безготівковим розрахунком через банківську систему на розрахунковий рахунок виконавця згідно до актів виконаних робіт. Замовник має право видати вексель в рахунок грошового боргу за фактично виконані роботи. Робітники в рамках договору зобов'язані: добросовісно, якісно та своєчасно виконувати роботу; виконувати вимоги діючих нормативних документів; бути ввічливими та коректними по відношенню до колег та керівництву; виконувати вимоги внутрішнього розпорядку; строго виконувати вимоги техніки безпеки та охорони труда; відшкодовувати у повному обсязі збиток, завданий за виною робітника.

Замовник, за умовами договору, зобов'язаний, крім іншого, організувати труд робітників, забезпечувати безпечні та нешкідливі умови для виконання послуг.

Пунктом 2.11 договору встановлено, що всі додаткові умови, що виникають під час виконання договору, фіксуються протоколами узгодження, які є невід'ємною частиною договору. Сторонами встановлено, що договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 28 квітня 2011р.

Згідно до протоколу узгодження від 28.05.10р. №248/14 (т. 1 а.с.51) сторони домовилися, що виконавець надає замовнику в рамках договору №248/14 від 28.05.10р. послуги згідно до заявки замовника. Сума послуг без ПДВ складає 3196433,63грн (ПДВ 639286,73грн.).

До матеріалів справи залучена заявка ТОВ «Ника ОПТ»від 29.05.10р. складена в рамках договору №248/14 від 28.05.10р. (т.1 а.с.64) Згідно до вказаної заявки ТОВ «АРК - КОРР»необхідно надати ТОВ «Ніка - ОПТ»робітників в кількості 712 одиниць на червень 2010р. згідно списку. Викладений в заявці список містить перелік посад та кількість необхідних одиниць робітників (з яких: адміністратор готелю -7 одиниць, бухгалтер -25 одиниць, водій -11 одиниць, диспетчер -43 одиниці, касир -224 одиниці, та інше).

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Главою 63 Цивільного кодексу України встановлені загальні положення про послуги.

Так, згідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, позивач мав право укладати будь-які договори на будь-яких умовах з урахуванням вимог Цивільного кодексу України.

Стаття 203 ЦК України, встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 204 ЦК України закріплюється принцип презумпції правомірності правочинну: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочинну недійсним судом не вимагається.

Правовідносини з приводу нікчемності правочинів врегульовано ст..228 ЦК України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. При кваліфікації правочину з а ст..228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом провини є може бути вирок суду, постановлений у кримінальної справі.

Ані акт перевірки, ані заперечення позивача не містять вказівки на доведення умислу позивача на порушення публічного порядку, а також не містять посилань на те , в чому таке порушення полягає. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки позивача у спірних правовідносинах при укладенні і виконанні договорів із контрагентом до суду не надано.

На час проведення перевірки позивача, у період що перевірявся та на час прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення -рішення був чинним Закон України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР, який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій.

Вказаним Законом передбачено право платника податку на отримання податкового кредиту, яким, відповідно до п.1.7. Закону є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Виникнення права на податковий кредит, порядок його нарахування та визначення передбачені ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з п.п. 7.2.3 Закону податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до п.п.7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.п.7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Форма податкової накладної та порядок її заповнення затверджені Наказом державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за № 233/2037.

Згідно з п.п.7.2.4. п.7.2 ст. 7 Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Проаналізувавши наведені норми чинного законодавства колегія суддів дійшла висновку, що в даному випадку єдиними та достатніми підставами для формування податкового кредиту є наявність податкової накладної, що засвідчує факт сплати отримувачем товару (робіт, послуг) їх вартості з урахуванням податку на додану вартість. На час формування податкового кредиту за червень 2010р. позивачем отриманні послуги (факт надання послуг підтверджується актом виконаних робіт №00-0000008 за червень 2010р.(а.с. 52 т.1), сплачена їх вартість.

Крім того, позивачем надані договори у підтвердження реальності господарської операції, які укладені між ТОВ «АРК - КОРР»та юридичними особами: договір від 27.05.10р. з ТОВ «Завод №382», договір від 27.05.10р. з ТОВ «Завод №380», договір від 27.05.10р. з ТОВ «Завод №379», договір від 27.05.10р. з ТОВ «Завод №378», договір від 27.05.10р. з ТОВ «Завод 377», договір від 27.05.10р. з ТОВ «Церер», договір від 27.05.10р. з ТОВ «Тернас», договір від 27.05.10р. з ТОВ «Норн», договір від 27.05.10р. з ТОВ «Лордаг», договір від 27.05.10р. з ТОВ «Ледек», договір від 27.05.10р. з ТОВ «Ерд», договір від 27.05.10р. з ТОВ «Водан КО», договір від 27.05.10р. з ТОВ «Алмокс КО», договір від 27.05.10р. з ТОВ «Борс КО», договір від 27.05.10р. з ТОВ «Доннар КО», договір від 27.05.10р. з ТОВ «Галлеон КО», договір від 27.05.10р. з ТОВ «Велс КО», та акти здачі приймання виконаних робіт (т.1 а.с.211-243).

Предметом вказаних договорів є надання замовнику (ТОВ «АРК-КОРР) послуг по виконанню робочою силою виконавця робіт згідно штатному розпису замовника робіт. За змістом вказані договори є ідентичними договору укладеному між позивачем та ТОВ «АРК-КОРР». Акти здачі - приймання робіт складені до зазначених договорів, аналогічно акту здачі приймання виконаних робіт, укладеному між позивачем та ТОВ «АРК-КОРР», встановлюють передачу активів у вигляді виконаних робіт за червень 2010р.

В матеріалах справи (т.3 а.с.1-62) наведені обставини щодо фактичного виконання договорів (трудові договори, накази про прийняття на роботу фізичних осіб, їх трудові книжки з відміткою про прийняття на роботу на відповідну посаду, журнали обліку робочого часу, розрахункові відомості).

Таким чином, зміст правочину укладеного позивачам з ТОВ «АРК-КОРР»не суперечить законодавству, моральним засадам суспільства, договір укладений за вільним волевиявленням його учасників. Первинні бухгалтерські документи свідчать про реальне виконання вказаного правочину.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.05.2011, скасуванню.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову. У ст. 202 КАС України наведені підстави для скасування постанови.

Колегія судів ухвалює нову постанову, у зв'язку з неповним з'ясуванням обставини, що мають істотне значення для, справи судом першої інстанції, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ника-опт" задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.05.2011 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позивні вимоги задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим №001594/502/0 (613/10/1/15-2) від 01.10.10р.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 26 березня 2012 р.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис Т.Р.Лядова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко