Ухвала суду № 23592782, 06.03.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-5038/11/2704

06.03.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Яковенко С.Ю.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін:

позивач, ОСОБА_2- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Військової частини А 4591 Міністерства оборони України- ОСОБА_1, довіреність № 250 від 20.02.12

розглянувши апеляційну скаргу Військової частини А 4591 Міністерства оборони України на постанову Нахімовського районного суду міста Севастополя (суддя Лемешко А.С. ) від 12.08.11 у справі № 2а-5038/11/2704

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 99004)

до Військової частини А 4591 Міністерства оборони України (вул. Лазаревська, 1, місто Севастополь, 99001)

про відшкодування індексу інфляції за порушення грошового зобов'язання,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Нахімовського районного суду міста Севастополя від 12.08.2011 адміністративний позов ОСОБА_2 був задоволено: стягнуто з Військової частини А4591 Міністерства оборони України на користь ОСОБА_2 індекс інфляції за порушення грошового зобов'язання в сумі 69386,35грн.

Не погодившись з постановою суду, Військова частина А4591 Міністерства оборони України звернулася до суду з апеляційною скаргою, просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги мотивовані порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду -скасуванню, а позов -залишенню без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 203 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Згідно пункту 3 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статті 106 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Відповідно до статті 106 цього Кодексу у позовній заяві зазначається, зокрема, заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Частиною другою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 30.07.2010) встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Правовий припис «в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом»означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що ОСОБА_2 звернулася до Нахімовського районного суду міста Севастополя у травні 2010році з адміністративним позовом до Військової частини А4591 Міністерства оборони України про стягнення індексу інфляції за порушення грошового зобов'язання в сумі 69386,35грн.за період з березня 2000року.

Відповідно до частини першої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, чинній з 30.07.2010, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку суд вирішує з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду клопотання.

Ухвала суду про відмову в поновленні чи продовженні пропущеного процесуального строку може бути оскаржена особами, які беруть участь у справі.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом-це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належним є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 з заявою про поновлення пропущеного строку звернення до суду не зверталася, розгляд питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду судом першої інстанції не здійснювався, що є порушенням вищезазначених процесуальних норм.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення).

Однак, судом першої інстанції вказане питання не розглядалось.

Враховуючи, приписи Закону України «Про судовий збір»від 08.07.2011 №3674-УІ, який набрав чинності з 01.11.2011, відповідно до ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2012, згідно якої Військовій частині А 4591 Міністерства оборони України було відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі, підлягає стягненню з Військової частини А 4591 Міністерства оборони України судовий збір в розмірі 346,93грн.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позов -залишенню без розгляду на підставі статей 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись частиною першою статті 195, пунктом 3 частини першої статті 198, пунктом 3 частини першої статті 202, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини А 4591 Міністерства оборони України задовольнити.

Постанову Нахімовського районного суду міста Севастополя від 12.08.11 у справі № 2а-5038/11/2704 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Адміністративний позов ОСОБА_2 залишити без розгляду.

Стягнути з Військової частини А 4591 Міністерства оборони України на рахунок 31217206781001 одержувач: ГУДКСУ у місті Севастополі (Севаст) 22030001 ЄДРПОУ:38022717 МФО:824509 Банк одержувача: ГУДКСУ у місті Севастополі призначення платежу:»Судовий збір»Код:35188206 судовий збір у розмірі 346,93грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 12 березня 2012 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко