Ухвала суду № 23592475, 28.02.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-5182/11/0170

28.02.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Яковенко С.Ю.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Югторгпром"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 18.01.12

представник відповідача, Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В. ) від 22.09.11 у справі № 2а-5182/11/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Югторгпром" (вул. Лермонтова, 14-В, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95034)

до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. М. Залки, 1/9, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.09.2011 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Югторгпром»задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим №0002382301 від 30.03.2011, вирішено питання про судові витрати.

На зазначене судове рішення від Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що 30.03.2011 Державною податковою інспекцією в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим підставі пункту54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58 та пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України, прийнято податкове повідомлення-рішення №0002382301 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 89,00 грн., в тому числі за жовтень 2010року у розмірі 42,00 грн. та у листопаді 2010року у розмірі 47,00 грн.

Передумовою зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 89,00 грн. став акт №2833/23-4/32468088 від 21.03.2011 позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів за грудень 2010року.

Перевіркою зафіксовано порушення позивачем підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6, пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.4.5 пункту 7.4, та підпункту7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до завищення податкового кредиту за жовтень-листопад на суму 88,40 грн. Перевіркою було встановлено порушення формування податкового кредиту у жовтні - листопаді 2010року, а саме у жовтні 2010року включено податкову накладну за серпень 2010року без правового і підтверджуючого обґрунтування на суму 250,97 грн., в тому числі податок на додану вартість 41,83 грн. та у листопаді 2010року включено податкову накладну за жовтень 2010року без правового і підтверджуючого обґрунтування на суму 279,44 грн., в тому числі податок на додану вартість- 46,57 грн.

Одночасно в акті перевірки зазначено, що документальним підтвердженням правомірності включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних, які було виписано у будь-якому з попередніх періодів, для платника податку-покупця є документ, який підтверджує дату надходження такої накладної від продавця, а саме зареєстровані лист з рекомендованим повідомленням про вручення із зазначенням на ньому відбитку календарного поштового штемпелю та отримана разом з цим листом податкова накладна з відображенням на ній дати реєстрації на штампі вхідної кореспонденції.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що Закон України «Про податок на додану вартість»не передбачає обов'язку платника податку взагалі вказувати у податковій декларації податковий кредит, у тому числі з наступом однієї з подій, вказаних у підпункті 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону. Тому визначення податкового кредиту у відповідному податковому періоді цілком є правом платника податку.

Відповідно до підпунктів 7.2.1, 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону №168 платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Поза увагою заявника апеляціної скарги залишився той факт, що скарга на постачальників є гарантією податкової дисципліни та права платника податку на отримання податкового кредиту. Однак, закон не зобов'язує платника податків у кожному випадку прострочення надання податкових накладних контрагентом подавати відповідну скаргу до податкового органу.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що податкові накладні, на підставі яких позивачем нарахований податковий кредит з податку на додану вартість, складені контрагентом-Сімферопольська міська електрична мережа Відкритого акціонерного товариства "Крименерго"у серпні та жовтні 2010року відповідно.Фактично податкові накладні були отримані позивачем у наступні періоди:податкова накладна №50095/10/5701/110 від 31.10.2010 отримана 22.11.2010;податкова накладна №3322/10/5701/110 від 27.08.2010 отримана 08.10.2010, що підтверджується завіреними належним чином копіями Реєстрів отриманих та виданих податкових накладних №10/2010 за період з 01.10.2010 по 31.10.2010 та №11 за період з 01.11.2010 по 30.11.2010.

Відповідно до 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Для встановлення обставин, зазначених у частині першої цієї статті, у судовому засіданні заслуховуються пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, досліджуються письмові та речові докази, у тому числі носії інформації із записаною на них інформацією, висновки експертів.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належним є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що відповідно до умов договору про поставку електричної енергії №6364 від 07.07.2008, укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Крименерго"(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Югторгпром"(споживач) постачальник передає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустаткування споживача з приєднанням потужностей, які вказані у додатках, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно умов договору.

Згідно податкової накладної №50095/10/5701/110 від 31.10.2010 на загальну суму 279,44 грн., в тому числі податок на додану вартість 46,57 грн., номенклатурою поставки зазначено електрична енергія (339 кв./г) та умови поставки-договір №6364. Згідно податкової накладної №3322/10/5701/110 від 27.08.2010 на загальну суму 250,97 грн., в тому числі податок на додану вартість 41,83 грн., умовою поставки зазначено -рахунок. Позивачем надана копія рахунку №1912/3/10 від 25.08.2010 на загальну на загальну суму 250,97 грн., в тому числі податок на додану вартість-41,83 грн., за проведення позапланової перевірки схеми обліку електроенергії з трансформатором току.

Особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії (стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами правомірність та обґрунтованість своїх дій щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Судова колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції про правомірне включення позивачем сум податку на додану вартість у склад податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому були отримані податкові накладні. Тому відсутне у позивача завищення податкового кредиту за жовтень-листопад на суму 88,40 грн., що є підставою для задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.09.2011 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.09.11 у справі № 2а-5182/11/0170 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 05 березня 2012 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко