Ухвала суду № 23592399, 06.02.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-2744/10/5/0170

06.02.12 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Горошко Н.П. ,

Лядової Т.Р.

секретар судового засідання Бражникова Ю.В.

за участю сторін:

представник позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест Плюс"- ОСОБА_2, довіреність № 1 від 10.01.12

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В. ) від 14.04.11 у справі № 2а-2744/10/5/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Плюс" (Віноградна 2, смт. Форос, м. Ялта, Автономна Республіка Крим,98690)

до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим (вул. Васильєва, 16, м. Ялта, Автономна Республіка Крим,98600)

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.04.2011 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Плюс" до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим про визнання протиправними та скасування рішень, - задоволено.

Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення - рішення № 0003302301/0 від 20.12.2009 року та № 0003302301/1 від 20.01.2010 року.

Визнано неправомірними дії ДПІ у м. Ялта АР Крим щодо встановлення порушення ТОВ ""Інвест Плюс" п.п.7.7.1, 7.7.2, 7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до зменшення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2009 року суми 213660,00 грн.; до заниження суми бюджетного відшкодування у розмірі 9721,00 грн. за період липень - серпень 2009 року.; до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за жовтень 2009 року на 35383,00 грн. та зменшення залишку від'ємного значення на 85950,00 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Плюс" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,40 грн. та витрати, пов'язані з проведення судової експертизи у розмірі 5000,00 грн.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.04.2011 та прийняти нове рішення по справі.

У судове засідання з'явився представник позивача, проти апеляційної скарги заперечував. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відповідача.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свободи та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону №509).

Відповідачем проведено виїзну позапланову перевірку за період з 02.12.2009р. по 15.12.2009р. ТОВ «Інвест Плюс»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за жовтень 2009р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за період з 01.09.2009р. по 30.09.2009р.

За результатами перевірки було складено акт №3518/23-4/32362095 від 22.12.2009 року (т.1 а.с. 13-29), згідно висновків якого встановлено наступні порушення: п.1.4 ст.1, п.п.7.2.1, п.п.7.2.3, 7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за жовтень 2009р. на 102828 грн.; згідно п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 та п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»занижено суму бюджетного відшкодування у розмірі 9721 грн., в тому числі по періодах; у липні 2009р. на 6504 грн.; у серпні 2009р. на 3217 грн.; на порушення п.п.7.7.1, п.п.7.7.1 та п.п.7.7.3, п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума заявлена до бюджетного відшкодування за жовтень 2009р. підлягає зменшенню на суму 213660 грн. на порушення п.1.4, п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»підлягає зменшенню декларації ПДВ за жовтень 2009р. залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 85950 грн.

Враховуючи виявлені під час перевірки порушення вимог податкового законодавства, відповідачем 30.12.2009 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0003302301/0 (т.1 а.с. 66) про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 213660 грн. за жовтень 2009р.

Позивачем було оскаржено до ДПІ у м.Ялта АР Крим зазначене повідомлення-рішення.

За результатами розгляду скарги позивача прийнято рішення №631/10/25-0 від 20.01.2010р., згідно якого податкові повідомлення-рішення №0003302301/0 від 30.12.2009р. залишені без змін, а скарга -без задоволення. У зв'язку з чим, 20.01.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0003302301/1 (т.1 а.с. 30) про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 213660 грн. за жовтень 2009р.

Відповідно до п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі-Закон №168, чинний на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно п.п.7.5.1. п.7.5 ст.7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Абзацом 1 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168 передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Виходячи зі змісту вищезазначеної норми, відсутність податкової накладної позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Підпунктом 1.32. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон № 334, чинний на момент виникнення спірних правовідносин) закріплене поняття господарської діяльності, а саме, це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Підприємництва - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку(ст.42 Господарського кодексу України).

Пунктом 5.1 ст.5 Закону №334 передбачалося, що валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно п.п 5.3.1. п.5.3 ст.5 Закону №334 не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, а саме:

організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначеним пунктом 7.11 цього Закону, та витрат, пов'язаних з проведенням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 5.4.4 цієї статті). Обмеження частини другої цього підпункту не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб;

придбання лотерей, участь в азартних іграх;

фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених пунктами 5.6 і 5.7 цієї статті, та в інших випадках, передбачених нормами цього Закону.

Аналізуючи наведені норми судова колегія зазначає, що обов'язковими ознаками витрат платника податку, які можуть бути віднесені до складу валових, є призначення придбаних товарів (робіт, послуг) для використання їх у власній господарській діяльності такого платника податків та підтвердження понесених витрат відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з п. 3.1.2 «Перевірка правильності визначення податкового кредиту за вересень 2009 року»(а.с.16) акту перевірки, у ході перевірки встановлено:

- включення до складу податкового кредиту вересня 2009р. суму ПДВ в розмірі 157,52 грн. за господарською операцією з ТОВ «Дако Інжиніринг»(придбання веб-камери та портативної гарнітури, податкова накладна №1086 від 10.09.2009р.), без підтвердження зв'язку цих витрат у господарській діяльності;

- включення до складу податкового кредиту вересня 2009р. суму ПДВ в розмірі 36001,84 грн. за господарськими операціями з проведення робіт по будівництву з ПП «Заубер»(податкова накладна №409 від 09.09.2009р. на суму 3714,00 грн., у т.ч. ПДВ 619,00 грн.) та з ЗАТ «Будпроект Севастополь»(проектні роботи згідно угоди №00508/08 від 18.09.2009р. «Комплекс по переробці винограду та виробництву вина», податкові накладні №224 від 11.09.09р. на суму 142297,00 грн., у т.ч. ПДВ 23716,17 грн. і №215 від 03.09.09р. на суму 70000,00 грн., у т.ч. ПДВ 1166,67 грн.), без наявності дозвільних документів;

-включення до складу податкового кредиту вересня 2009р. сум ПДВ в розмірі 169070,24 грн., які не підтверджені видатковими накладними та актами виконаних робіт, а саме: ТОВ Компанія «Укренергосервіс»(пристрій енергопостачання, податкові накладні №46 від 17.09.2009р. на суму 20000,00 грн., у т.ч. ПДВ 3333,33 грн. і №41 від 18.08.2009р. на суму 100000,00 грн., у т.ч. ПДВ 16666,67 грн.); ПП «Заубер»(причеп з трибічним опрокидувачем кузову, податкова накладна №377 від 09.09.09р. на суму 81997,80 грн., у т.ч. ПДВ 13666,30 грн.; ТОВ «Кримводбуд плюс»(податкова накладна №89 від 11.09.09р. на суму 771047,64 грн., у т.ч. ПДВ 128507,94 грн.); КП «Південьгеоцентр»( №25 від 11.09.2009р. на суму 5376,00 грн., в т.ч. ПДВ 896,00 грн.;

- включення до складу податкового кредиту вересня 2009р. суми ПДВ в розмірі 26388,20 грн. за періоди липень-серпень 2009р. (з урахуванням встановлення декількох порушень податкового законодавства, при оформленні висновків по даному розділу акту перевірки суми ПДВ по податковій накладній №41 на суму ПДВ 16666,67 грн. враховується один раз, у зв'язку з чим завищення становить 9721,53 грн.).

Згідно п.3.4.2 «Перевірка правильності визначення податкового кредиту за жовтень 2009 року»акту перевірки, у ході перевірки встановлено:

-включення до складу податкового кредиту жовтня 2009р. суми ПДВ в розмірі 57104,66 грн. за господарськими операціями з проведення робіт по будівництву вин заводу Альмінська долина з ЗАТ «Будпроект Севастополь»(проектні роботи згідно угоди №00508/09 від 29.09.2009р. «Комплекс по переробці винограду та виробництву вина»за адресою: АР Крим, Бахчисарайський район, с.Віліне, внутрішньомайданчикові мережі та електроспоживання І та ІІ черги будівництва, податкова накладна №247 від 15.10.2009р. на суму ПДВ 17796,60 грн., №260 від 30.10.2009р. на суму ПДВ 3925,23 грн., №224 від 11.09.2009р. на суму ПДВ 23716,17 грн., №215 від 03.09.2009р. на суму ПДВ 11666,66 грн., без наявності дозвільних документів. Крім того зазначено, що позивач двічі включив суми до складу податкового кредиту вересня і жовтня 2009р. за отриманими від ЗАТ «Будпроект Севастополь»податковими накладними №224 від 11.09.2009р. на суму ПДВ 23716,17 грн., №215 від 03.09.2009р. на суму ПДВ 11666,66 грн.

-включення до складу податкового кредиту жовтня 2009р. сум ПДВ в розмірі 24981,44 грн., які не підтверджені видатковими накладними та актами виконаних робіт, а саме: ПП «Інстал Сервіс»(роботи по монтажу внутрішніх електричних мереж, податкова накладна №91 від 23.10.2009р., на суму 55347,01 грн.); ПП «Спецфінбуд»(податкові накладні №222 від 22.09.2009р. на суму 57837,77 грн., у т.ч. ПДВ 9639,63 грн., №91 від 23.10.2009р. на суму 18703,88 грн., у т.ч. ПДВ 3117,31 грн.); ТОВ Компанія «Укренергосервіс»(пристрій енергопостачання, податкові накладні №54 від 15.10.2009р. на суму 10000,00 грн., у т.ч. ПДВ 1666,67 грн.); ТОВ «Інститут архітектурно-будівельної діяльності (інформаційно-консультативні послуги на суму 8000,00 грн., у т.ч. ПДВ 1333,33 грн.

-включення до складу податкового кредиту жовтня 2009р. сум ПДВ в розмірі 20446,00 грн. за періоди травень 2009р., липень 2009р. та вересень 2009р.;

-включення до складу податкового кредиту жовтня 2009р. суми ПДВ в розмірі 295,60 грн. за господарськими операціями по придбанню пляшок »0,75 л. у ПП «Євросклосервіс»(податкова накладна №55 від 08.10.2009р. на суму 1773,60 грн., у т.ч. ПДВ 295,60 грн.), без підтвердження зв'язку цих витрат у господарській діяльності;

Згідно експертного висновку №140/10 від 22.12.2010р. (п.8-9 висновку, т.3 а.с.162-181) ПДВ в розмірі 36001,84 грн. (вересень 2009р.) та ПДВ в розмірі 169070,24 грн. повинні включатися до у склад податкового кредиту ТОВ «Інвест Плюс»за вересень-жовтень 2009р.

Висновок надано експертом у зв'язку з тим, що витрати на розробку проектної документації по об'єкту «Комплекс з переробки винограду та виробництва вин»за адресою: АР Крим, Бахчисарайський район, с.Віліне, як складова будівництва, облаштування системи електропостачання, придбання спеціалізованої техніки, будівництва ставку-накопичувачу зрошувальних вод, ведення авторського нагляду, може включатися до податкового кредиту платника, основним видом виробничої діяльності якого є вирощування фруктів та ягід для виробництва напоїв.

З матеріалів справи вбачається, та не оскаржуються сторонами, податкові накладні, на підставі яких позивачем нарахований податковий кредит вересня 2009р. з ПДВ в розмірі 26388,20 грн., складені контрагентами у період липень -серпень 2009р., а податкові накладні, на підставі яких позивачем нарахований податковий кредит за жовтень 2009р. з ПДВ в розмірі 20446,00 грн., складені контрагентами у травні 2009р., липні 2009р. та вересні 2009р.

Фактично податкові накладні були отримані позивачем у вересні 2009р., що підтверджується завіреною належним чином ксерокопією Реєстру отриманих та виданих податкових накладних (т.1 а.с. 104-105) і у жовтні 2009р., що підтверджується завіреною належним чином ксерокопією Реєстру отриманих та виданих податкових накладних (т.1 а.с. 102-103), та були включені у склад податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому були отримані податкові накладні, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно додержання позивачем вимог п.п.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону №168 щодо періоду формування податкового кредиту та, як наслідок про відсутність порушення позивачем положень цієї норми Закону.

Згідно до положень абзаців 1, 2 п.п.7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону №168 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

В акті перевірки вказано, що такої скарги від позивача не надходило, проте абзацом 2 вказаної норми встановлено право особи на подачу такої скарги, що не можна розуміти як обов'язок.

Враховуючи наведене, право на податковий кредит у платника податків виникає у випадку повної оплати за товар та одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, який містить в собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ, у зв'язку з чим віднесення до податкового кредиту сум ПДВ на підставі податкових накладних, які виписані в попередніх періодах, не є порушення норм п.п.7.2.3 та 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону №168.

Аналогічний висновок надано у п.6 експертного висновку №140/10 від 22.12.2010р., згідно якого документами первинного податкового та бухгалтерського обліку ТОВ «Інвест Плюс»не підтверджується заниження суми бюджетного відшкодування в розмірі 9721,00 грн. (26388,20 грн. - 16666,67 грн.), в тому числі по періодах в липні 2009р. на 6504,00 грн. і в серпні 2009р. на 3217,00 грн., зв'язку з чим висновок податкової про заниження суми бюджетного відшкодування у розмірі 9721,00 грн. у вищезазначених періодах є безпідставним.

Разом з тим, згідно п.2 експертного висновку №140/10 від 22.12.2010р. сума податкового кредиту ТОВ «Інвест Плюс»за вересень 2009р. по даним експертизи становить 388621,00 грн. З мотивувальної частини висновку щодо питання №2 вбачається, що згідно наказу по підприємству №47-од від 31.05.2008р. (т.3 а.с. 181) обладнання (веб-камера та портативна гарнітура) було придбано для спілкування з іноземними консультантами відносно проекту вирощування винограду і будівництва винзаводу, через Інтернет за допомогою програми Skype, у зв'язку з чим підтверджується зв'язок здійснених витрат на придбання обладнання (контрагент ТОВ «Дако Інжиніринг», накладна №1086 від 10.09.2009р. на суму ПДВ 157,52 грн.).

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість висновків відповідача про безпідставне включення до податкового кредит вересня 2009р. суми ПДВ в розмірі 214951,13 грн. (157,52 грн. + 36001,84 грн. + 169070,24 грн. + 9721,53 грн.), та як наслідок про обґрунтованість заявлено податкового кредиту ТОВ «Інвест Плюс»за вересень 2009р. в розмірі 388621,00 грн.

Згідно п.3 експертного висновку №140/10 від 22.12.2010р. сума податкового кредиту ТОВ «Інвест Плюс»за жовтень 2009р. по даним експертизи становить 302069 грн. (337452 грн. заявлена декларації сума податкового кредиту (т.1 а.с. 95-97) -35382,83 грн. сума повторно віднесена до податкового кредиту на підставі одних і тих податкових накладних), у зв'язку з тим, що повторне віднесення до податкового кредиту сум ПДВ на підставі одних і тих податкових накладних тягне завищення податкового кредиту.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, про необґрунтованість висновків відповідача про безпідставне включення до податкового кредит жовтня 2009р. суми ПДВ в розмірі 67445 грн. (102828 грн. -35383 грн.), та як наслідок про безпідставність висновків про завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту у жовтні 2009р. на суму 67445 грн.

Крім того, відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7. ст..7 Закону №168 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до положень п.п.7.7.2. та п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону №168, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

-залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

-залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Згідно Розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до декларації з ПДВ за жовтень 2009р., т. І а.с. 99) вбачається, що сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню становить 298646 грн. (рядок 3), залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 1 - 384596 грн.) в межах частини залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх періодах постачальникам таких товарів (рядок 3 -298646 грн.).

Разом з тим, згідно з п.11 експертного висновку №140/10 від 22.12.2010р. обґрунтованість заявлених до відшкодування сум ПДВ за жовтень 2009р. в розмірі 298646,00 грн., документами первинного податкового та бухгалтерського обліку ТОВ «Інвест Плюс», підтверджується повністю.

Отже, враховуючи обґрунтованість заявленого податкового кредиту ТОВ «Інвест Плюс»за вересень 2009р. в розмірі 388621,00 грн., висновки податкової інспекції про необхідність зменшення бюджетного відшкодування за жовтень 2009р. на суму 213660 грн. та зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 89950 грн. (384596 грн. -298646 грн.), є безпідставними.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.04.11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 13 лютого 2012 р.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис Т.Р.Лядова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко