Ухвала суду № 23592204, 07.03.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-7567/11/0170/19

07.03.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Яковенко С.Ю.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Санакоєвої М.А.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 2а-7567/11/0170/19 за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кузнякова С.Ю. ) від 31.08.11 у справі № 2а-7567/11/0170/19

за позовом Державного підприємства "Склопластик" (вул. Десантників, 1, с. Приморський, Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98176)

до Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія АР Крим (вул. Українська, 44, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98100)

про визнання противоправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.08.11 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія АР Крим від 07.04.2011 № 568 про застосування до Державного підприємства "Склопластик" фінансових санкцій у сумі 4916,03 грн. та пені у розмірі 3883,37 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України (п\р 31115095700002, МФО 824026 ЗКПО 34740405, код платежу 22090200 у банку одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь одержувач: Держбюджет м. Сімферополя (або іншого рахунку) на користь Державного підприємства "Склопластик" (98176, АР Крим, смт. Приморське, вул. Десантників, 1-е, п/р 2600610541001 в ФФ АБ "Київська Русь", МФО 384607, ЗКПО 2366428) 3,40 грн. витрат зі сплати судового збору.

Не погодившись з рішенням суду, Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія АР Крим звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.08.11 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач посилається на те, що згідно з п. 7 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 2464-VІ від 08.07.2010 за період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або несплачених у період до 1 січня 2011 року, у тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія судів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено, що 07.04.2011 Управлінням Пенсійного фонду України в м. Феодосія АР Крим прийнято рішення № 568 про застосування до Державного підприємства "Склопластик" штрафу у розмірі 4916,03 грн. та пені у розмірі 3883,37 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду України за період з 20.09.2010 року по 09.12.2010 року.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано.

Спірні правовідносини виникли до набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VІ, тобто до 01.01.2011, тому при вирішенні справи необхідне керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03 №1058-IV страхові внески -це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Стаття 3 Закону України №1058-IV визначає, що суб'єктами системи пенсійного забезпечення в Україні є, зокрема Пенсійний фонд і страхувальники.

Частиною 3 статті 15 Закону України №1058-IV встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Згідно з ч. 6 ст. 17 Закону України №1058-IV, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частиною 6 статті 20 Закону України №1058-IV встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 днів із дня закінчення цього періоду (ч. 6 ст. 20 Закону України №1058-IV).

Відповідальність страхувальників, банків, організацій, що здійснюють доставку пенсій, та їх посадових осіб було передбачено ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України (в редакції на час вчинення правопорушення) на страхувальників за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Проте, Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VІ внесені зміни до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема, виключено п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до п. 1 Розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" цей Закон набрав чинності з 1 січня 2011 року.

Тобто, на момент прийняття позивачем рішення № 568 від 07.04.2011 про застосування до відповідача фінансових санкцій, норми, що передбачали відповідальність за не сплату (несвоєчасну сплату), не перерахування (несвоєчасне перерахування) страхових внесків, а саме п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", втратили чинність.

Статтею 58 Конституції України встановлено, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 року № 1/99-рп надано роз'яснення про те, що ч. 1 ст. 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, органи пенсійного фонду зберегли повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом, тобто в тому числі повноваження, передбачені статтею 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Отже, органи пенсійного фонду мають право стягувати недоїмку, штраф та пеню, однак, тільки ті, які виникли у період до 01.01.2011 .

Механізм стягнення цих сум відповідає змісту статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та застосовується з посиланням на пункт 7 Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Органи пенсійного фонду з 01.01.2011 не вправі за порушення, вчинені до 01.01.2011року, нараховувати штрафи та пеню, передбачені статтею 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки передбачені цією нормою склад правопорушень та санкції за їх вчинення втратили чинність, у зв'язку з чим їх застосування з 01.01.2011 року суперечить статті 58 Конституції України, не зважаючи на зміст пункту 7 Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено суду правомірність рішення № 568 від 07.04.2011 про застосування фінансових санкцій у сумі 4916,03 грн. та пені у розмірі 3883,37 грн.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що зазначене рішення є протиправним та висновок суду першої інстанції про обґрунтованість вимог позивача є правильним.

Рішення судом першої інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права та підстави для його скасування відсутні.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, 197, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.08.11 у справі № 2а-7567/11/0170/19 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис С.Ю. Яковенко

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Головуючий суддя С.Ю. Яковенко