Постанова № 23591726, 14.02.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-422/07/0121

14.02.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Горошко Н.П.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Лядової Т.Р.

секретар судового засідання Романенко Г.О.

за участю сторін:

позивач, ОСОБА_2- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Військової частини А 4489 - ОСОБА_3, довіреність № 143 від 09.03.11,

представник заявника апеляційної скарги, Міністерства оборони України- ОСОБА_3, довіреність № 220/61/д від 11.01.11,

розглянувши матеріали справи № 2а-422/07/0121 за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Лошакова Т.А. ) від 24.05.07

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 Крим,98100)

до Військової частини А 4489 (вул. Федько, буд.38, м.Феодосія, Автономна Республіка Крим,98107)

за участю Міністерства оборони України (пр.Повітрофлотський, буд.6, м.Київ, 03168)

про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 24.05.07 у справі № 2а-422/07/0121 позовні вимоги ОСОБА_2 до Військової частини А 4489 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення задоволено.

Стягнуто з військової частини А4489 на користь позивача грошову компенсацію за продовольче забезпечення за період з 11 березня 2000 року по 31 грудня 2006 року в сумі 15606 грн. 98 коп., компенсацію за порушення термінів виплати продовольчого забезпечення в сумі 5539 грн. 36 коп., сплачений судовий збір у сумі 211 грн. 46 коп., а всього 21357 грн. 80 коп.

Не погодившись з даною постановою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм процесуального права.

Представник відповідача та заявника апеляційної скарги у судовому засіданні 14 лютого 2012 року підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній.

Позивач у судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно ч.4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач -ОСОБА_2 звернувся до Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим з позовом до військової частини А4489 про стягнення компенсації замість продовольчого пайка за період з 11.03.00 по 31.12.06 у сумі 15606 грн. 98 коп., а також компенсацію цієї суми з урахуванням індексу інфляції в розмірі 5539 грн. 36 коп., а всього у сумі 21146 грн. 34 коп., мотивуючи свої вимоги тим, що він проходив дійсну військову службу та знаходився на продовольчому забезпечені у військової частині А4489. Проходячи військову службу у Збройних силах України він мав право, відповідно до ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Постанови КМУ № 426 від 29.03.02. Наказу Міністра Оборони України №402 від 09.12.02 на забезпечення продовольчим пайком за нормою № 7 та компенсацію замість нього. Він не отримав продовольчого пайка і компенсації замість нього за період з 11.03.00 по 31.12.06. Крім того, відповідно довідки Феодосійського управління статистики, щодо рахування індексу інфляції, він втратив грошову суму, всього просить стягнути з відповідача 21146 грн. 34 коп.

Постановою Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 24.05.07 у справі № 2а-422/07/0121 позовні вимоги ОСОБА_2 до Військової частини А 4489 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення задоволено.

Судом встановлено, що ухвалою Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 24 вересня 2009 року заяву ОСОБА_2 про заміну способу і порядку виконання постанови суду задоволено. Змінено спосіб і порядок виконання постанови Феодосійського міського суду від 24 травня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2 до військової частини А4489 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення, шляхом звернення стягнення за виконавчим листом № 2-а-422\2007 від 24.05.07р. на Міністерство оборони України, яке знаходиться у м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022.

Згідно зі ст. 9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 (у редакції Закону від 21.09.1999), військовослужбовці мали одержувати за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них. Дію вказаного положення в частині одержання військовослужбовцями (за винятком військовослужбовців Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України. Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони та Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, що використовують цивільний одяг, який зашифровує особу та відомчу належність військовослужбовців) продовольчих пайків або грошової компенсації замість них було зупинено Законом України „Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" із 10.03.00.

Верховний Суд України 8 квітня 2003 року № 7/4-03 роз'яснив, що Закон України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" - не скасований, Конституційним судом України - неконституційним не визнаний, а тому діє на всій території України у повному обсязі і підлягає обов'язковому виконанню, і вимоги щодо одержання продовольчих пайків або грошової компенсації замість них за період, починаючи з 11.03.00 задоволенню не підлягають.

На час виникнення спірних відносин Закон України „Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" був чинним і неконституційним не визнавався, а тому діяв на всій території України у повному обсязі і підлягав обов'язковому виконанню.

Позивач проходив службу у військовій частині А4489 Міністерства оборони України і до категорії військовослужбовців, що використовують цивільний одяг, який зашифровує особу та відомчу належність не відноситься. До 10 березня 2000 року заборгованості за продовольчий пайок він не мав.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.02 № 426 "Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань" продовольчий пайок для видачі на руки військовослужбовцям не передбачений, а постанова Кабінету Міністрів України від 12.03.1996 № 316, якою передбачався такий пайок (за нормою № 7), визнана такою, що втратила чинність.

Пунктом 67 Розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України від 28.12.07 № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01.01.08, виключено пункт другий ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків (а саме, пайків для видачі на руки - за колишньою нормою № 7, згідно постанови Кабінету міністрів України від 12.03.1996 № 316) або за їх бажанням грошової компенсації замість них.

Таким чином, відсутня матеріальна норма, на підставі якої встановлений порядок та умови видачі продовольчого загальновійськового набору та компенсації замість нього. У зв'язку з вищевикладеним, судова колегія вважає, що судом першої інстанції допущено помилку при застосуванні норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції -скасуванню, а позовні вимоги -залишенню без задоволення.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Висновки суду першої інстанції не відповідають як фактичним обставинам справи, так і вимогам чинного законодавства.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 3 частини першої статті 198, пунктом 4 частини першої статті 202, ст. 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 24.05.07 у справі № 2а-422/07/0121 - задовольнити.

2. Постанову Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 24.05.07 у справі № 2а-422/07/0121 - скасувати.

3. Прийняти нову постанову.

4. В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 20 лютого 2012 року.

Головуючий суддя підпис Н.П.Горошко

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис Т.Р.Лядова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Н.П.Горошко