Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
Справа № 2а-1152/11/17/0170
06.02.12 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Цикуренка А.С.,
суддів Горошко Н.П. ,
Лядової Т.Р.
секретар судового засідання Бражникова Ю.В.
за участю сторін:
представник позивача, Державного підприємства "Айвазовське"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 03.01.12
представник відповідача, Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Папуша О.В. ) від 15.03.11 у справі № 2а-1152/11/17/0170
за позовом Державного підприємства "Айвазовське" (Васильченко, 1-А, смт. Партеніт, м. Алушта, Автономна Республіка Крим,98542)
до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим (вул. Леніна, 22а, м. Алушта, Автономна Республіка Крим,98500)
про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.03.2011 позовні вимоги Державного підприємства "Айвазовське" до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задоволено.
Визнано неправомірними та скасовані податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим від 16.12.2010 року № 0001791502/0 та № 0001781502/0.
Стягнуто з Державного бюджету України, на користь Державного підприємства "Айвазовське", в рахунок відшкодування понесених витрат у зв'язку зі сплатою судового збору - 3,40 грн.
Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.03.2011 та прийняти нове рішення по справі.
У судове засідання з'явився представник позивача, проти апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у його відсутність.
На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.
10.01.2011 року Державне підприємство "Айвазовське" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Алушта АР Крим про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.12.10 р. № 0001791502/0 про зобов'язання до сплати штрафу у розмірі 50% на суму 17 039,01 грн. та від 16.12.10 р. № 0001781502/0 про зобов'язання до сплати штрафу у розмірі 20% на суму 42 312,00 грн.
За результатами невиїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства Державним підприємством "Айвазовське" за період з 12.05.2010р. по 30.09.2010р. складено акт № 1543/15-2/04792883 від 22.10.2010р. (а.с.10-15). Згідно зазначеного акту перевіркою встановлено порушення абз. 3 пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" в частині несвоєчасної сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість, податкового повідомлення-рішення № 0000401502 від 23.04.10р., податкового повідомлення-рішення № 0000511502/1 від 29.06.10р., податкового повідомлення-рішення № 0000991502 від 16.07.10р., податкової декларації з ПДВ № 18386 від 19.07.10р., податкової декларації з ПДВ № 22936 від 18.08.10р. за період з 12.05.10р. по 30.09.10р., податкове повідомлення-рішення № 0000271502 від 26.04.10р., відповідальність за що передбачена пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами".
Згідно приписів пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.
У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
За приписам підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.
Встановлено, що викладені у податковій декларації з ПДВ за липень 2010 року, отриманої 18.08.10р. податковим органом відображено показники податкових зобов'язань по податку на додану вартість відповідно до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за липень 2010р.,за змістом яких убачається про виконання робіт (надання послуг) позивачем на загальну суму 566 412,95 грн. у т.ч. ПДВ - 94 402,17 грн. та отримання податкових накладних за товари, роботи та послуги з ПДВ на суму 138 428,30 грн., у т.ч. ПДВ -2 071,40 грн. (а.с.18-29).
Визначену платником податків суму податкових зобов'язань, у поданій 18.08.10р. податковій декларації з ПДВ за липень 2010 року сумою 94 402,17 грн., з урахуванням податкового кредиту розміром 23 701 грн., податкові зобов'язання сплачено до бюджету у повному обсязі, у межах строків, передбачених приписами пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами", про що свідчать платіжні дорученні від 04.08.2010р. № 310 сумою 20 000 грн., та від 25.08.2010р. № 345 сумою 51 131 грн. (а.с.30,31).
З дослідженої податкової декларації з ПДВ за серпень 2010 р., поданої 15.09.10р. позивачем задекларовано податкові зобов'язання з виконання робіт (надання послуг) на загальну суму 732 573,92 грн. у тому числі ПДВ сумою 122 095,65 грн.
Відповідно до пп. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість" позивачем зменшено суму податкових зобов'язань по податку на додану вартість при придбанні легкового автомобіля розміром 19 983 грн., яка була раніше помилково відображена по податковому кредиту в Декларації з ПДВ за липень 2010 року. Вказана сума викладена по рядку 16.1 "самостійно виправленні помилки, що містилися в раніше поданій податковій декларації", внаслідок чого, враховуючи сума податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2010 року сумою 26 084 грн. за мінусом 19 983 грн. розмір податкових зобов'язань зі сплати податку на додану вартість склав 115 995 грн., а також 999 грн. самостійним визначенням штрафу внаслідок корегування податкового кредиту в сторону зменшення (а.с.32-43).
Зважаючи на загальний розмір сплачених до бюджету коштів на погашення зобов'язань по податку на додану вартість, підтвердженням чого є платіжні доручення від 14.09.2010 року № 382 на суму 19 983,00 грн. від 21.09.2010 року№385 на суму 96012,00 грн. від 14.09.2010 р. №383 на суму 999 грн. (а.с.44-46), дії позивача не суперечать приписам пп. 7.4.2. п. 7.4 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість", абзацам "а" - "в" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами".
Платіжним дорученням від 30.09.2010 року № 403 на суму 100 000,00 грн. (а.с.57) авансовано очікувану суму податкових зобов'язань на рівні минулого податкового періоду, що з урахуванням задекларованих зобов'язань по податку на додану вартість податковою декларацією за вересень 2010р. сумою 112 014 грн., з урахуванням податкових зобов'язань та податковим кредитом сумою 73 215 грн., поданою податковому органу 19.10.10р., свідчить про переплату ДП "Айвазовське" та підтверджує його право на податковий кредит у наступному податковому періоді (а.с.47-56).
З огляду на викладене, здійснені позивачем до бюджету платежі відповідно до додаткових декларацій за липень, серпень та вересень 2010 року, що підтверджується належними доказами, наявними у матеріалах справи, та не спростовується сторонам та їх повноважними представниками, не дає підстав вважати дії позивача такими, що порушують вимоги податкового законодавства щодо формування платником податків податкових зобов'язань, а тому визначення податковим органом порушень положень підпункту 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 та підпункту 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами" не відповідає дійсним обставинам та матеріалам справи, внаслідок чого судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що протиправно прийняті податкові повідомлення-рішення від 16.12.10 р. № 0001791502/0, яким визначено зобов'язання зі сплати штрафу у розмірі 50% на суму 17 039,01 грн. та від 16.12.10 р. № 0001781502/0, яким визначено зобов'язання зі сплати штрафу у розмірі 20% на суму 42 312,00 грн. підлягають скасуванню.
Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.
Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.03.11 залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення рішення в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлено 13.02.2012 року.
Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко
Судді підпис Н.П.Горошко
підпис Т.Р.Лядова
З оригіналом згідно
Головуючий суддя А.С. Цикуренко
Судове рішення № 23591738, Севастопольський апеляційний адміністративний суд було прийнято 06.02.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-1152/11/17/0170. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: