Ухвала суду № 23591619, 22.02.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-1378/11/2770

22.02.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Привалової А.В. ,

Щепанської О.А.

при секретарі судового засідання Саматової М.А.

за участю сторін:

представник позивача, Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м. Севастополя - ОСОБА_2, довіреність № 5080/09 від 29.08.11

представник відповідача, Державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м.Севастополя на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Майсак О.І. ) від 31.05.11 у справі № 2а-1378/11/2770

за позовом Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м.Севастополя (вул. Карантинна, буд. 16, м. Севастополь, 99008)

до Державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" (вул. Велика Морська, буд. 1, м. Севастополь, 99011)

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 31.05.11 у справі № 2а-1378/11/2770 позовні вимоги Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м. Севастополя задоволені частково, а саме: стягнуто з Державного підприємства «Центральне конструкторське бюро «Чорноморець»(99011, м. Севастополь, вул. В. Морська, буд. 1, код ЄДРПОУ 14308457, р/р 26007301335023 у СФ «Промінвестбанк», МФО 324515) на користь Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя (99008, м. Севастополь, вул. Карантинна, 16, кв. 56-58, код ЄДРПОУ 22274991, р/р 256022 в СДВ № 4548 ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 384027) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату пенсій, яка складає різницю між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково, - технічної діяльності»в сумою пенсії, обчислено відповідно до інших законодавчих актів в сумі 1 044,69 грн. (одна тисяча сорок чотири грн. 69 коп.).

Не погодившись з зазначеною постановою позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 31.05.11 та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, позивач посилається на те, що відповідно до повідомлень ПФУ за березень 2011 року № 1625/03-13 від 15.03.2011 року, нарахована сума яка підлягає відшкодуванню Державним підприємством "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" складає 3 498,05 грн. На думку апелянта, судом першої інстанції було прийнято необґрунтоване рішення про часткове задоволення позовних вимог, оскільки заборгованість відповідача складає 3498,05 грн.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2011 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м.Севастополя .

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду сповіщений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Державне підприємство "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" зареєстроване як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя з 20.03.1991 року.

Відповідно до повідомлень ПФУ за березень 2011 року № 1625/03-13 від 15.03.2011 року (а.с.7), отримане відповідачем 16.03.2011 року (а.с.7) нарахована сума яка підлягає відшкодуванню Державним підприємством "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" складає 3 498,05 грн.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ст. 13 Розділу 15 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначеного Закону, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів, спрямованих із джерел, визначених Законом України "Про наукову та науково-технічну діяльність".

Згідно з ч. 9 ст. 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність"від 13.12.1991 року № 1977-XII різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Відповідно до пункту 5 "Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 року № 372 (далі -Порядок № 372), розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Пунктом 9 Порядку № 372 передбачено, що у разі зміни розміру пенсії або виникнення обставин, які впливають на фінансування різниці у розмірі пенсії (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це відповідні підприємства, установи, організації та заклади у місячний строк з дня виникнення таких обставин.

Відповідно до частини 2 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України доказами наявності боргу, які можуть бути використані судом, є підпис уповноваженої особи відповідача на повідомленні Пенсійного фонду України про сплату боргу (а.с.7).

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.04.2009 року у справі № К-4949/08 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя до Держаного підприємства "ЦКБ "Чорноморець" про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату пенсії встановлено, що відповідач являється правонаступником Державного підприємства "Чорноморський науково-дослідний інститут технології суднобудування" з 19.11.1991 року, проте ДП "ЦКБ "Чорноморець" не являється правонаступником Чорноморської філії Центрального науково-дослідного інституту технології суднобудування (далі - ЧФ ЦНДІТС). Отже виплата різниці в пенсіях за період роботи в ЧФ ЦНДІТС не повинна здійснюватись за рахунок коштів ДП "ЦКБ "Чорноморець". Зазначена ухвала, відповідно до ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набрала законної сили 30.04.2009 року.

Також факт того, що Державне підприємство "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" не є правонаступником Чорноморської філії ЦНДІТС та виплата різниці в пенсіях за період роботи в Чорноморській філії ЦНДІТС не може здійснюватись за рахунок його коштів, встановлено постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 04.09.2009 року, яка була залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2010 року у справі № 2а-1291/09/2770 за позовом Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя до Державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату пенсії, яка складає різницю між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.

Згідно з ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже суд вважає, що не підлягає доказуванню той факт, що ДП "ЦКБ "Чорноморець"є правонаступником Державного підприємства "Чорноморський науково-дослідний інститут технології суднобудування" з 19.11.1991 року.

З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач не може вважатись правонаступником Чорноморської філії ЦНДІТС та виплата різниці в пенсіях за період роботи в Чорноморській філії ЦНДІТС не може здійснюватись за рахунок його коштів.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки, заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату пенсії, яка складає різницю між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, підлягає стягненню з відповідача у судовому порядку частково, лише в сумі 1 044,69 грн., що підтверджується розрахунком суми заборгованості позивача (а.с.86).

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м. Севастополя залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 31.05.11 у справі № 2а-1378/11/2770 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 27 лютого 2012 р.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис А.В.Привалова

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко