Ухвала суду № 23591125, 29.02.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-5587/11/0170/2

29.02.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Яковенко С.Ю.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Санакоєвої М.А.

секретар судового засідання Пилипчук Т.М.

за участю сторін:

представник позивача: Державного унітарного підприємства міста Москви "Медичний центр Управління справами Мера та Уряду Москви" - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.,

представник відповідача: Державної податкової інспекції в м.Євпаторії АР Крим- Юсупова Ніяра Іскандерівна, довіреність № 9410/10/10-0 від 25.08.11

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Євпаторії АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 22.07.11 у справі № 2а-5587/11/0170/2

за позовом Державного унітарного підприємства міста Москви "Медичний центр Управління справами Мера та Уряду Москви" (Ленінський пр-т, буд. 20, корп. 1, м. Москва, 119071)

до Державної податкової інспекції в м.Євпаторії АР Крим (вул. Дм. Ульянова 2/40,

м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97416)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.07.2011 позовні вимоги Державного унітарного підприємства міста Москви "Медичний центр Управління справами Мера та Уряду Москви" до Державної податкової інспекції в м.Євпаторії АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволені частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м.Євпаторії АР Крим № 0001271701 від 29.04.2011.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м.Євпаторії АР Крим № 000010200 від 29.04.2011 в частині нарахування податкового зобовя'зання в сумі 25855 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 6459,75 грн.

Скасовано скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м.Євпаторії АР Крим № 000010200 від 29.04.2011 р. в частині нарахування податкового зобовя'зання в сумі 34161 грн. Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.07.2011 року, та прийняти нове рішення по справі. Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач зазначив, що під час проведення перевірки позивача було встановлено порушення вимог Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств»та «Про податок з доходів фізичних осіб», а тому позивачу обґрунтовано визначено податкові зобов'язання , нараховані штрафні санкції.

У судове засідання 29.02.2012 представник позивача не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце слухання апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній.

Розглянувши наявні матеріали, заслухавши представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач - Державна податкова інспекція в м.Євпаторії АР Крим провів планову виїзну перевірку Представництва позивача «Дитячого санаторію ім.Т.Г.Шевченко»за період часу з 01.01.2008 по 31.12.2010.

За результатами вказаної перевірки 11.04.2011 складений акт №664/22-0/05261171, у якому зафіксовано порушення позивачем п.1.32 ст.1, п.5.1., п.п.5.2.1 п.5.2., п.п 5.4.8., п. 5.4. ст.5, п.п. 7.3.5. п. 7.3. ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в наслідок чого занижено податок на прибуток у сумі 60016 грн., абз. «е»п.п. 4.2. ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 9627,88 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем 29.04.2011 прийняти податкові повідомлення -рішення № 0000102200, відповідно до якого платнику податків збільшено податкове зобов'язання по податку на прибуток у сумі 60016 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 15004 грн. та № 0001271701 , згідно з яким йому збільшене податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб та нараховані штрафні санкції у розмірі 2406,97 грн.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано.

Статті 67 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств», який діяв на час здійснення платником податків господарської діяльності в період часу, який перевірявся відповідачем, господарською діяльністю визначалась будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

У п.3.1 ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»було визначено, що об'єктом оподаткування був прибуток, який визначався шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Стаття 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлювала, що валовими витратами виробництва та обігу була сума будь-яких витрат платника податку у грошовій , матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбавалися (виготовлювалися) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.5.2.1 п. 5.2. ст.5 Закону до складу валових витрат включались суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну). П.п. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначав, що не належали до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Уразі знищення або зіпсування зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів .

У п.7.3 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств " був встановлений порядок оподаткування операцій із розрахунками в іноземній валюті. Відповідно до п.п. 7.3.5 п. 7.3 ст. 7 цього Закону у разі продажу іноземної валюти за гривні валові доходи платника податку збільшувались на суму гривень, отриманих від покупця у зв'язку з таким продажем, а валові витрати такого платника податку збільшувались на суму балансової вартості такої іноземної валюти.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб був визначений у Законі України "Про податок з доходів фізичних осіб".

У п.1.15 ст.1 Закону було визначено, що податковим агентом вважалась юридична особа або фізична особа чи представництво нерезидента -юридичної особи, які незалежна від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками були зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок від імені та за рахунок платника податку , вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Статтею 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" було встановлено, що дохід -сума будь-яких коштів , вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мали вартість, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Стаття 4 цього Закону визначала складові загального оподатковуваного доходу, який відповідно до п.4.1. складався з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.

Відповідно до п.п. 4.2.9 п. 4.2. ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" до складу загального місячного оподатковуваного доходу включався, зокрема дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки), крім випадків, передбачених пунктом 4.3 цієї статті.

У п.п. 4.3.2 п. 4.3. ст.4 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" було встановлено, до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включалась сума коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, з урахуванням норм пункту 9.10 статті 9 цього Закону.

Ставки податку були визначені у ст. 7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Згідно п.п.8.1.1. п. 8.1 ст. 8 Закону податковий агент, який нараховував (виплачував ) оподатковуваний дохід на користь платника податку , утримував податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у ст.7.

Матеріали справи містять копії договорів підряду № 3795/12 від 13.10.2010 № 7/620 від 28.09.2010, № 5/618 від 28.09.2010 № 4/ 617 від 28.09.2010 , додатковий угод до них, укладених з ТОВ «Бренд Строй»в період часу , який перевірявся, предметом яких було здійснення останнім робіт щодо ремонту приміщень санаторію , трубопроводів лабораторії, аварійного ремонту трубопроводів системи опалення.

Також у матеріалах справи містяться копії документів, яки підтверджують виконання цих робіт ТОВ «Бренд Строй»та їх прийняття платником податків.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду доказів невиконання ТОВ «Бренд Строй»цих робіт або їх виконання в обсягах, яки відрізняються від зазначених в актах приймання виконаних робіт.

Таким чином, позивачем обґрунтовано віднесено до складу валових витрат за період часу, який перевірявся, витрати в розмірі 48860,58 грн.

Судова колегія зазначає, що твердження відповідача про встановлення недобросовісності контрагентів ТОВ «Бренд Строй», а саме ПП «Фрегат ХХІ»та ПП «Родіна ХХІ», щодо надання податкової звітності по реалізованим товарам, в умовах реального виконання першим підрядних робіт щодо ремонту приміщень санаторію та їх прийняття платником податків не є належними доказами неправильного формування ним обсягу валових витрат.

Матеріалами справи спростовується твердження відповідача про неправомірність віднесення платником додатків до складу валових витрат 48860,58 грн., сплачених ТОВ «Бренд Строй»за виконані ним роботи.

В матеріалах справи відсутні докази того, що платник податків під час оплати добових сплачував також вартість харчування , інших послуг, яки надавались Санаторієм «Отрадне 2».

Посилання відповідача на бланки путівок до Санаторію «Отрадне 2», в якому проживали працівники платника податків під час знаходження у відряджені, не можуть підтверджувати отримання ними додаткових послуг, вартість яких нібито було сплачена платником податків, оскільки в наведених бланках путівок перелічені послуги, які надаються відпочиваючим Санаторієм «Отрадне 2».

За таких обставин судова колегія вважає доведеним позивачем факт правомірності віднесення платником податків до складу валових витрат 54558 грн. суми добових.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове обґрунтованість позовних вимог.

Рішення суду першої інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права та підстави для його скасування відсутні.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Євпаторії АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.07.11 у справі № 2а-5587/11/0170/2 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 05 березня 2012 р.

Головуючий суддя підпис С.Ю. Яковенко

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Головуючий суддя С.Ю. Яковенко