Ухвала суду № 23590180, 15.02.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-2009/11/0170

15.02.12 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Привалової А.В. ,

Щепанської О.А.

при секретарі судового засідання Саматової М.А.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "РАУ"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 23.11.11

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи № 2а-2009/11/0170 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Ольшанська Т.С. ) від 12.04.11 у справі № 2а-2009/11/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РАУ" (вул. В. Альбіцького, буд. 3-А,смт Сімеїз, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98680)

до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим (вул. Васильєва, буд. 16, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.04.11 у справі № 2а-2009/11/0170 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "РАУ" задоволені, а саме: визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим від 06.07.2010 №0001961502/0, від 07.09.2010 №0001961502/1, від 24.11.2010 №0001961502/2 про нарахування штрафних санкцій у розмірі 170,00грн., стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РАУ" 03,40грн. зі сплати судового збору.

Не погодившись з зазначеною постановою відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.04.11 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, відповідач посилається на те, що ДПІ у м. Ялта складений акт невиїзної документальної перевірки №2740/32542412/15-2 від 11.06.2010 з питання ненадання ТОВ "РАУ" податкової декларації з ПДВ за квітень 2010, за висновками акту податковий орган наполягає на застосуванні штрафних санкцій по п.п.17.1.1 ст. 17 Закону України №2181. На підставі акту перевірки №2740/15-2/32542412, відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення: від 06.07.2010 №0001961502/0 про застосування до позивача штрафної (фінансової) санкції на підставі підпункту "а" пункту 4.2.2., п. 4.2 ст. 4,абзацу 1 підпункту 17.1.1. Закону 2181 у сумі 170,00 грн., від 07.09.2010 №0001961502/1 про застосування до позивача штрафної (фінансової) санкції на підставі підпункту "а" пункту 4.2.2., п. 4.2 ст. 4,абзацу 1 підпункту 17.1.1. Закону 2181 у сумі 170,00 грн., від 24.11.2010 №0001961502/2 про застосування до позивача штрафної (фінансової) санкції на підставі підпункту "а" пункту 4.2.2., п. 4.2 ст. 4,абзацу 1 підпункту 17.1.1. Закону 2181 у сумі 170,00 грн.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2011 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду сповіщений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що позивач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника позивача.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

19.05.2010 Товариством з обмеженою відповідальністю "РАУ" до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим була подана податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2010 , що була прийнята в електронному вигляді на районному рівні, що підтверджується відповідними квитанціями №1, №2, доданими до справи.

21.05.2010 на адресу позивача був спрямований лист №10344/10/15-2 про невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2010, оскільки підприємство віднесено до "категорії ризику", та на підставі рішення робочої групи в рамках проведення операції "Бюджет". Також, згідно повідомлення позивачу запропоновано надати нову декларацію з ПДВ за квітень 2010.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 9 Закону України "Про систему оподаткування" встановлено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до п. 1.11 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 №2181-Ш (надалі -Закон 2181) визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Підпунктом 7.2.8 пунктом 7.2 статтею 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР (надалі -Закон про ПДВ) визначено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.

Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону.

Пунктом 10.6 ст. 10 Закону про ПДВ визначено, що форми декларації та податкових розрахунків з цього податку встановлюються відповідно до закону.

Пп. 4.1.2 Закон 2181 встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право:

надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;

оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. N166, що зареєстрований у Мінюсті України 09.07.1997 за №250/2054, зі змінами та доповненнями (далі -Порядок №166).

Пунктом 1.1 Порядку N 166 визначено, що подання податкової декларації з податку на додану вартість (далі - декларація) передбачено пунктом 4.1 статті 4 Закону 2181. Пунктом 1.2 - декларація подається до податкового органу за місцем реєстрації особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами Закону про ПДВ.

Певні вимоги до заповнення податкової звітності викладені у відповідних розділах Порядку №166, де у пункті 3.3. зазначено, що декларація заповнюється таким чином, щоб забезпечити збереження записів у ній та вільне читання тексту (цифр) протягом установленого строку зберігання звітності. Декларація може бути заповнена від руки чорнильною чи кульковою ручкою або видрукувана (заповнення олівцем не допускається), без виправлень і помарок; у рядках, де відсутні дані для заповнення, має бути проставлений прочерк.

Відповідно до матеріалів справи, а саме наданої позивачем податкової декларації з ПДВ за квітень 2010, вона не містить порушення Порядку, та лист ДПІ у м. Ялта АР Крим №10344/10/15-2 від 21.05.2010 не містить в собі будь-якого обґрунтування причин невизнання декларації підприємства з ПДВ за квітень 2010, відповідачем не надано жодних зауважень щодо коректності відображення обов'язкових реквізитів поданої податкової декларації.

Аналізуючи зміст частини третьої підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону N 2181, відповідач має право, а не обов'язок не визнавати податкову декларацію. При цьому зазначене обумовлює обґрунтоване безстороннє, добросовісне та розсудливе рішення. Як випливає з зазначеного підпункту закону підставою для не визнання податкової декларації є наступні критерії: не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. Оцінюючи логічний, ряд зазначених підстав, перелік яких є вичерпним, зміст цих підстав визначає умови за яких здійснити належне оброблення декларації податковій службі є неможливим. При цьому така неможливість фактично має об'єктивний характер як по суті (відсутність чисел, рядків та іншого, що унеможливлює фактичну обробку декларації по суті) так і за правосуб'єктним аспектом (юридичних наслідків) оформлення і подання платником податків відповідної декларації. Представник відповідача в судовому засіданні жодним чином не зміг пояснити та/або спростувати обставин, за якими неможливо провести оброку поданих платником податків декларацій.

Крім того, ДПІ у м. Ялта складений акт невиїзної документальної перевірки №2740/32542412/15-2 від 11.06.2010 з питання ненадання ТОВ "РАУ" податкової декларації з ПДВ за квітень 2010, за висновками акту податковий орган наполягає на застосуванні штрафних санкцій по п.п.17.1.1 ст. 17 Закону України №2181.

На підставі акту перевірки №2740/15-2/32542412, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення

- від 06.07.2010 №0001961502/0 про застосування до позивача штрафної (фінансової) санкції на підставі підпункту "а" пункту 4.2.2., п. 4.2 ст. 4,абзацу 1 підпункту 17.1.1. Закону 2181 у сумі 170,00 грн.

- від 07.09.2010 №0001961502/1 про застосування до позивача штрафної (фінансової) санкції на підставі підпункту "а" пункту 4.2.2., п. 4.2 ст. 4,абзацу 1 підпункту 17.1.1. Закону 2181 у сумі 170,00 грн.

- від 24.11.2010 №0001961502/2 про застосування до позивача штрафної (фінансової) санкції на підставі підпункту "а" пункту 4.2.2., п. 4.2 ст. 4,абзацу 1 підпункту 17.1.1. Закону 2181 у сумі 170,00 грн.

З метою безумовного виконання протоколу наради у Прем'єр-міністра України Азарова М.Я. від 03.04.2010 та постанови координаційної наради керівників правоохоронних органів України за участі Президента України від 12.03.2010 щодо підвищення ефективності контрольно-перевірочної роботи, виявлення та руйнування схем ухилень і мінімізації податкових зобов'язань, Державною податковою адміністрацією України 09.04.2010 прийнятий наказ №236 "Про введення в дію операції "Бюджет", який не зареєстрований в Міністерстві юстиції України. Наказом Державної податкової адміністрації України від 27.09.2010 №737 "Про внесення змін до наказу ДПА України від 09.04.2010 №236" затверджений Регламент взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України щодо відпрацювання підприємств при проведенні операції "Бюджет", який також не пройшов державної реєстрації.

Відповідно до вимог Указу Президента України "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" є обов'язковим. Зазначені накази не можуть бути застосовані при вирішенні спору.

Крім того, протокол засідання Прем'єр - міністра України Азарова М.Я. від 03.04.2010, постанова координаційної наради керівників правоохоронних органів України за участю Президента України від 12.03.2010, а також накази ДПА України від 09.04.2010 №236 "Про введення в дію операції "Бюджет" та від 27.09.2010 №737"Про внесення змін до наказу ДПА України від 09.04.2010 №236", взагалі не містять посилання на можливість невизнання податковим органом податкової декларації, а навпроти, зобов'язують податкові органи поглибити перевірочну роботу.

Разом з тим, пунктом 4.2.2 статті 4 Закону 2181 встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:

в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

З метою розширення переліку платежів, на які поширюється форма Акта про результати камеральної перевірки, і встановлення строків проведення таких перевірок ДПА України видано наказ від 17.07.2006 р. № 416 "Про затвердження форми Акта про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) щодо окремих загальнодержавних і місцевих податків і зборів", зареєстрований у Мін'юсті України 26.07.2006 р. за № 872/12746 (за текстом -наказ № 416), та скасовано наказ № 616. Строки проведення камеральних перевірок податкових декларацій (розрахунків) визначено у п. 3 зазначеного наказу. Так, камеральні перевірки податкових декларацій (розрахунків) щодо зазначених вище загальнодержавних і місцевих податків і зборів проводяться посадовими особами органів державної податкової служби протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання податкових декларацій (розрахунків), базовий податковий (звітний) період для яких дорівнює календарному місяцю

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахування викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами скарги та встановленими обставинами, оскільки надана позивачем податкова декларація з ПДВ за квітень 2010 не містить порушення Порядку, та лист ДПІ у м. Ялта АР Крим №10344/10/15-2 від 21.05.2010 не містить в собі будь-якого обґрунтування причин невизнання декларації підприємства з ПДВ за квітень 2010. Окрім того, відповідачем не додані до матеріалів справи рішення робочої групи в рамках проведення операції "Бюджет" про підстави невизнання звітності відповідача у якості податкової декларації з ПДВ за квітень 2010. Також відповідачем не надано правового обґрунтування саме наявності повноважень податкового органу у разі віднесення підприємства до "категорії ризику" не визнавати його податкову звітність.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.04.11 у справі № 2а-2009/11/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 20 лютого 2012 р.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис А.В.Привалова

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко