Ухвала суду № 23590119, 30.01.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-7290/11/0170/9

30.01.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ілюхіної Г.П.,

суддів Кукти М.В. ,

Єланської О.Е.

секретар судового засідання Радух Ю.А.

за участю сторін:

позивача: ОСОБА_2, паспорт серії НОМЕР_1, виданий 1м відділом Керченського МУ ГУ МВС В АР Крим, 09.11.96,

відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаманко Є.О. ) від 04.10.11 у справі № 2а-7290/11/0170/9

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфлот -Універсал" (пров. Ново-Карантинній, 13, м. Керч, Автономна Республіка Крим, 98312)

до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим (вул. Борзенко 40, м. Керч, Автономна Республіка Крим,98300)

про визнання противоправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.10.2011 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфлот-Універсал" до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим, - задоволено у повному обсязі.

Визнано противоправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим № 0003881702 від 31.05.2011 р., яким за порушенням граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб при нарахуванні дивідендів у сумі 37232,40 грн. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфлот -Універсал" застосовано штраф в розмірі 3723,24 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфлот - Універсал" 3,40 грн. судових витрат (арк. с. 84-86).

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що перерахування позивачем суми податку з доходів фізичних осіб утриманого при нарахуванні дивідендів не на той код бюджетної класифікації у розрізі ознак доходів з податку з доходів фізичних осіб не вплинула на своєчасність надходження грошових коштів до бюджету, бюджет фактично розпоряджався перерахованими коштами, до того ж обов»язок по внесенню змін до автоматизованої системи оперативного обліку податків і зборів (обов»язкових платежів) покладений на Державну податкову адміністрацію України, а отже у відповідача відсутні підстави для застосування до позивача штрафу.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач: Державна податкова інспекція в м. Керчі АР Крим, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволенні позовних вимог відмовити (арк. с. 94-95).

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

В судовому засіданні 30.01.2012 представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.

В судове засідання, призначене на 30.01.2012 відповідач явку уповноважених представників не забезпечив, про дату та час апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно (арк.с. 104-105), про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфлот-Універсал»зареєстровано в якості юридичної особи, перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в м. Керчі АР Крим як платник податків та зборів (арк. с. 29).

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питання несвоєчасної сплати податку з доходів фізичних осіб при нарахуванні дивідендів згідно даним податкових Розрахунків резидентів, що нараховують дивіденди платникам податку з доходів фізичних осіб від 21.06.2010 року №18972 та 20.07.2010 року №25560.

17.05.2011 за результатами вищенаведеної перевірки було складено Акт №387/17-2/23197531 про порушення позивачем пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»від 21.12.2000 №2181-ІІІ, а саме платником податку з доходів фізичних осіб при нарахуванні дивідендів позивачем в частині дотримання граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання (арк. с. 7-9).

31.05.2011 на підставі Акту перевірки №387/17-2/23197531 від 17.05.2011 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0003881702 щодо зобов'язання позивача сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 3723,24 грн. за затримку до 30 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 37 232,40 грн. (арк. с.6).

Не погодившись з висновками податкового органу, що викладені у акті перевірки №387/17-2/23197531 від 17.05.2011 року, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003881702 від 31.05.2011р., яким зобов'язано сплати штраф у розмірі 10% у сумі 3723,24 грн. за затримку до 30 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 37 232,40 грн.

Відповідно до податкового розрахунку позивача при нарахуванні дивідендів за травень 2010 року від 21.06.2010 року №18972, встановлено термін сплати податку до 30.06.2010.

Згідно платіжного доручення №400 від 20.05.2010 позивачем перераховано до місцевого бюджету м. Керчі суму 37058,82 грн. Призначення платежу вказано *;101;;11010100 НДФЛ утримано та перераховано повністю при сплаті 21.05.2010 дивідендів в сумі 247058,82 грн.»Платіжне доручення прийнято та проведено установою Банку 20.05.2010 (арк. с. 11).

Згідно платіжного доручення №520 від 25.06.2010 позивачем перераховано до місцевого бюджету м. Керчі суму 63529,41 грн. Призначення платежу вказано *;101;;11010100 НДФЛ утримано та перераховано повністю при сплаті 25.06.2010 дивідендів в сумі 423529,41 грн.»Платіжне доручення прийнято та проведено установою Банку 25.06.2010 (арк. с. 10).

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

На правовідносини, що склалися між сторонами поширюються положення статті 19 Конституції України, Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»від 21.12.2000 №2181-ІІІ, Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 № 889-IV, (які втратили чинність з 01.01.11, але діяли під час виникнення спірних відносин).

Суд першої інстанції здійснив аналіз вищезазначеного законодавства України та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до пп. «а» п. 17.2 ст. 17 Закону України №889-ІV особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент.

Згідно пп. пп. «а»п. 19.2 ст. 19 вказаного закону податковий агент зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за його рахунок.

Статтею 20 (пп. 20.3.2 п. 20.3 ) Закону України №889-ІV передбачено, що відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання покладається на податкового агента у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку.

Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, сума податку, щодо порушення строків сплати якого відповідачем прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, помилково перерахована Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфлот-Універсал»не на той код бюджетної класифікації у розрізі ознак доходів з податку з доходів фізичних осіб.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач своєчасно та в повному обсязі перерахував суми податку з доходів фізичних осіб на бюджетний рахунок податку з доходів фізичних осіб з призначенням платежу «*;101;11010100 податок з доходів фізичних осіб утриманий та перерахований при нарахуванні дивідендів» у сумі 37058,82 грн. з 20.05.2010 та у сумі 63529,41 грн. з 25.06.2010, бюджет фактично розпоряджався перерахованими коштами, а отже судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначена помилка дійсно не вплинула на своєчасність надходження грошових коштів до бюджету.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27.02.2007 року у справі №К-13248/06

Посилання Державної податкової інспекції в м. Керчі в АР Крим на роз'яснення Державної податкової адміністрації України, затверджене наказом ДПА України від 15.01.2002 року №25 не можуть бути прийняті до уваги, у зв'язку з відсутністю реєстрації вказаного роз'яснення в Міністерстві юстиції України -вказаний документ не носить нормативний характер та не є обов'язковим для виконання, до того ж судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що обов'язок по внесенню змін до автоматизованої інформаційної системи оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) покладений на Державну податкову адміністрацію України.

Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у відповідача підстав для застосування до позивача штрафу у розмірі 10% у сумі 3723,24 грн. за затримку до 30 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 37 232,40 грн. та наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що судом першої інстанції позовні вимоги задоволені правомірно.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.10.11 у справі № 2а-7290/11/0170/9 залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.10.11 у справі № 2а-7290/11/0170/9 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 06 лютого 2012 р.

Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна

Судді підпис М.В. Кукта

підпис О.Е.Єланська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна