Ухвала суду № 23589764, 30.01.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-2159/11/0170

30.01.12 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Горошко Н.П. ,

Лядової Т.Р.

секретар судового засідання Бражникова Ю.В.

за участю сторін:

представник позивача, Дочірнього підприємства "Санаторій "Перемога" для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"- ОСОБА_3, довіреність № б/н від 18.02.11

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м. Євпаторії Автономної Республіки Крим- Котлярова Олена Валеріївна, довіреність № 9552/10/10-0 від 31.08.11

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Євпаторії Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Євдокімова О.О. ) від 16.05.11 у справі № 2а-2159/11/0170

за позовом Дочірнього підприємства "Санаторій "Перемога" для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (вул. Фрунзе, 4, м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим,97404)

до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії Автономної Республіки Крим (вул. Дм. Ульянова 2/40, м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим,97416)

про визнання протиправним нарахування пені, визнання протиправною та скасування другої податкової вимоги

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16 травня 2011 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним дії Державної податкової інспекції в м. Євпаторії Автономної Республіки Крим по нарахуванню Дочірньому підприємству "Санаторій "Перемога" для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" пені з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 5536,72 грн. згідно із актом перевірки " 1838/23-2/13786657 від 21.10.2010 року.

В задоволені іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з даною постановою суду, представник відповідача - Державної податкової інспекції в м. Євпаторії Автономної Республіки Крим звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

У період з 20.09.2010р. по 22.10.2010р. відповідачем проведено виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009р. по 30.06.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009р. по 30.06.2010р., за результатами якої складений Акт № 1838/23-2/13786657 від 21.10.2010р (а.с.10-17).

Відповідачем у зазначеному акті зафіксовано порушення позивачем п.п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 та п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме при здійсненні взаєморозрахункової операції з СПД ОСОБА_5 у серпні 2009 року на суму 8880,00 грн., податок з ходів фізичних осіб з цієї суми не був утриманий та не перерахований до бюджету. У зв'язку з чим донараховано податку з доходів фізичних осіб у сумі 1332,00 грн.(п. 3.1 Акту).

Разом з тим, в п. 3.4 Акту перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України від 22.05.2003 року №889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб»: в бюджет утримані суми податку з доходів фізичних осіб перераховувались з порушенням термінів, встановлених законодавством та не в повному обсязі, за несвоєчасну сплату податку з доходів фізичних осіб нарахована пеня у розмірі 5536,72 грн. З матеріалів перевірки вбачається, що нарахування пені пов'язано із несвоєчасним погашенням заборгованості зі сплати сум податку з доходів фізичних осіб на підставі п.п. 16.4.1 п. 16.4 ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

За результатами зазначеного акту перевірки відповідачем 29.10.2010р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004201701/0, яким позивачу донараховане податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 3996,00 грн., у тому числі 1332,00 грн. за основним платежем та 2664,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, згідно даних картки особового рахунку позивача, зазначена сума податкового зобов'язання погашена позивачем платіжним дорученням № 1687 від 08.11.2010р.

10.11.2010р. відповідачем винесена перша податкова вимога № 1/269 від 10.11.2010р. на загальну суму податкового боргу в розмірі 5536,72 грн., у тому числі 1332,00 грн. основного платежу, 2664,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій та 1540,72 грн. пені.

23.12.2010р. відповідачем винесено другу податкову вимогу № 2/305 від 23.12.2010р. на загальну суму податкового боргу 5536,72 грн., в якій зазначено, що станом на 23.12.2010р. сума податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями становить 5536,72 грн., а саме ця сума є сумою нарахованої пені.

Відповідно до пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003р. № 889-ІУ (далі Закон № 889) податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Відповідно до п. 20.1 ст. 20 Закону №889 розмір штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм цього Закону та підстави для їх застосування визначаються законом, що регулює такі питання, якщо інше не встановлене нормами цього Закону.

Статтею 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. (далі Закон № 2181) встановлено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом;

б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

Нарахування пені закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку (п. 16.3.1 п. 16.3 ст. 16 Закону № 2181).

У разі погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів або відчуження інших активів боржника у порядку, передбаченому цим Законом, нарахування пені зупиняється у день такого стягнення або відчуження активів з права власності (повного господарського відання) боржника в рахунок погашення, незалежно від строків оплати вартості таких активів їх покупцем. (п.п. 16.3.2 п. 16.3 ст. 16 Закону № 2181).

Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п.п. 16.4.1 п. 16.4 ст. 16 Закону № 2181).

Зазначений розмір пені діє щодо всіх видів податків і зборів (обов'язкових платежів), крім пені щодо порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється окремим законодавством (п.п. 16.4.2 п. 16.4. ст. 16 Закону № 2181).

Матеріали справи свідчать про те, що пеня нарахована у висновках за актом перевірки від 21.10.2010 року № 1838/23-2/13786657, у зв'язку із несвоєчасною сплатою суми податку з доходів фізичних осіб, нарахованого позивачем за перевірений період на суму оподатковуваного доходу платників цього податку (фізичних осіб).

Згідно з п. 1.3 ст. 1 Закону №2181 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону №2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підставами визначення податкового зобов'язання контролюючим органом є наступні обставини (пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону №2181):

а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

Податковим органом не надано доказів самостійного узгодження платником податку або узгодження в адміністративному чи судовому порядку суми податкового зобов'язання за податком з доходів фізичних осіб, а відтак не наведено доказів наявності законодавчих підстав для нарахування пені, відповідно до ст. 16 Закону №2181, за податком з доходів фізичних осіб.

Пунктом 1.11 статті 1 Закону №2181 визначено, що податкова декларація, розрахунок -це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. № 1ДФ) не є податковою декларацією (розрахунком) в розумінні вказаної норми Закону №2181. Вказану позицію висловлено також в листах Державної податкової адміністрації України від 09.08.2005 року №7584/6/17-3116 та від 14.09.2005 року № 18388/7/17-2117.

Разом з тим, Наказом ДПА України № 276 від 18.07.2005р. затверджено Інструкцію про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, яку розроблено відповідно до вимог Законів України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", "Про державну податкову службу в Україні" та інших нормативно-правових актів та яка встановлює порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства (далі Інструкція).

Відповідно до п. 3.1 Інструкції з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Згідно із п. 4.2.2., 4.2.3 цієї Інструкції податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, розраховані органом державної податкової служби, обліковуються у картках особових рахунків за даними електронного реєстру податкових повідомлень у частині узгоджених сум згідно з Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженим наказом ДПА України від 21.06.2001 № 253 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за № 567/5758 (у редакції наказу ДПА України від 27.05.2003 № 247). Нарахування пені в картках особових рахунків платників податків здійснюється засобами програмного забезпечення у день фактичного погашення податкового боргу (його частини) у порядку, встановленому наказом ДПА України від 11.06.2003 № 290 "Про затвердження Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.06.2003 за № 522/7843. Податковим органом не надано доказів погашення податкового боргу на момент нарахування пені в картці особового рахунку позивача, що є обов'язковою умовою такого нарахування.

Також слід звернути увагу на те, що за змістом пункту 6.1 статті 6 Закону № 2181 донарахування позивачеві податкового зобов'язання здійснюється у формі податкового повідомлення.

Відповідно до абзацу 1 пункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно підпункту 6.2.2 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181 податкові вимоги мають містити крім відомостей, передбачених підпунктом 6.2.3 цієї статті, посилання на підстави їх виставлення; суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій; перелік запропонованих заходів із забезпечення сплати суми податкового боргу. Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Відповідно до підпункту «а»підпункту 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181 податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкові повідомлення з пені з податку з доходів найманих працівників податковим органом не приймалися, а позивачем самостійно не узгоджувалися податкові зобов'язання по пені по податку з доходів фізичних осіб, шляхом подачі податкової декларації.

Отже, оскільки пеня нарахована за наслідками документальної перевірки, результати якої викладені в акті від 21.10.2010 року № 1838/23-2/13786657, а відтак підлягає узгодженню у порядку, визначеному Законом № 2181.

Згідно приписів статті 5 Закону № 2181 акт перевірки не є документом про узгодження податкового зобов'язання.

При цьому, при відсутності нарахованого податкового зобов'язання та направленого платнику податкового повідомлення або повідомлення-рішення адміністративне узгодження податкового зобов'язання не здійснюється.

Аналізуючи вищевикладені приписи законодавства встановлено факт неузгодженості податкових зобов'язань та неправомірність дій відповідача щодо надіслання позивачу податкових вимог.

Аналогічна правова позиція викладена в Ухвалі ВАСУ від 08.11.2010р. К-21546/07 (справа № 12/59-07).

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Розглядаючи справу в межах заявлених вимог про визнання протиправним нарахування пені по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 5536,72 грн., викладене в акті перевірки № 1838/23-2/13786657 від 21.10.2010р., судом встановлено, що такі дії не відповідають положенням чинного законодавства, у зв'язку з чим, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим по нарахуванню Дочірньому підприємству "Санаторій "Перемога" для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" пені з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 5536,72 грн. згідно із актом перевірки № 1838/23-2/13786657 від 21.10.2010 року.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною та скасування податкової вимоги № 2305 від 23.12.2010р. про сплату пені з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 5536,72 грн., слід зазначити наступне.

Матеріали справи свідчать про те, що платіжним дорученням № 1 від 05.01.2011р. позивачем сплачена сума в розмірі 5536,72 грн., у зв'язку з чим податковою інспекцією оскаржувана податкова вимога була відкликана, отже на час розгляду справи відсутній предмет спору щодо вищезазначених позовних вимог. Представник позивача під час розгляду справи пояснив, що у графі «призначення платежу»платіжного доручення № 1 від 05.01.2011р. визначено ПДФО та фінсанкції по рішенню ДПІ №000421701/0 від 29.10.2010р., але відповідач зарахував цю суму у погашення пені. На думку позивача, відповідач не мав правових підстав самостійно змінювати призначення платежу зазначеного платіжного документу. Судова колегія звертає увагу на те що, ПДФО та фінсанкції по рішенню ДПІ № 000421701/0 від 29.10.2010р. вже були сплачені позивачем платіжним дорученням № 1687 від 08.11.2010р. Разом з тим, суд зазначає, що 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України, де у п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України зафіксовано, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Отже, оскільки платіж здійснений 05.01.2011р., то у відповідача є правові підстави зарахувати зазначені кошти в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення. Оскільки відповідач зарахував зазначену суму в рахунок погашення пені та відкликав оскаржувану податкову вимогу, то суд не має правових підстав для визнання її протиправною та скасування, у зв'язку з тим, що не існує предмету спору.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Євпаторії Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.05.11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 06 лютого 2012 р.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис Т.Р.Лядова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко