Ухвала суду № 23589734, 08.02.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-1303/11/10/0170

08.02.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Щепанської О.А.,

суддів Привалової А.В. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Міщенко М.М.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кудряшова А.М.) від 29.03.2011 у справі № 2а-1303/11/10/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольська транспортна компанія" (вул. Чкалова, 65, м. Сімферополь, с. Фонтани, Автономна Республіка Крим, 97570)

до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул.М.Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.03.2011 адміністративний позов - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0021662303 від 31.12.2010, прийняте стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольська транспортна компанія", в частині застосування фінансових санкцій на суму 340,00 грн.

В іншій частині позову - відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольська транспортна компанія" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1,70 грн.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.03.2011, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм чинного законодавства.

Сторони явку уповноважених представників в судове засідання, призначене на 08.02.2012 не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно з ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

На підставі та за правилами ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, встановила наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сімферопольська транспортна компанія", звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим про скасування рішення №0021662303 від 31.12.2010 на суму 365,00 грн.

Позов мотивовано тим, що порушення п.5 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" перевіркою не виявлено та нічим не підтверджується, у зв'язку з чим підстав для застосування штрафних санкцій на підставі п.3 ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" немає. Позивач також наполягає на тому, що перевіркою встановлено факт реалізації послуги - оплати проїзду в маршрутному таксі без використання квитків. Штрафна санкція, яка застосована податковою інспекцією, передбачена за невикористання розрахункової книжки, а не за відсутність розрахункового документа. Також, з точку зору позивача, не має підстав вважати, що було порушено п.13 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оскільки акт не містить відомостей скільки саме білетів з початку робочого дня та на момент перевірки було фактично реалізовано, не складений покупюрний опис грошових коштів.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, працівниками Державної податкової адміністрації в АР Крим Моніч О.П. та Муратовим Р.С. на підставі плану-графіку проведення перевірок об'єктів торгівлі, господарського харчування та послуг на грудень 2010 року, затвердженого заступником голови ДПА в АР Крим (а.с.41-42), направлення №2540/23-3 від 13.12.2010 на підставі п. 2 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" з метою здійснення контролю за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявності торгових патентів та ліцензій 15.12.2010 з 10:10 год. по 10:40 год. проведено перевірку маршрутного таксі, що належить ТОВ "Сімферопольська транспортна компанія".

За результатами перевірки складено акт №000223/1593/01/09/23/30691999 від 15.12.2010 (а.с.44-45), в якому зафіксовано наступні обставини: під час проведення перевірки перевіряючими встановлено факт проведення розрахункової операції без застосування РК (квитків) та КОРО при надані послуги при проїзді 1-го пасажира маршрутного таксі на маршруті №57 на суму 2,00грн. Розрахунки проведені без використання розрахункових квитанцій, відривних квитків встановленої форми. Згідно п.2.2.13 акту також встановлено невідповідність грошових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів, відповідно до квитково-касового листа на суму 5,00грн.

У ході перевірки працівниками податкового органу було зроблено висновок про порушення позивачем вимог п.5,13 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року №265/95-ВР (в редакції станом на дату проведення перевірки та прийняття оскаржуваного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій), що зафіксовано в висновку акту перевірки.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ в м. Сімферополі АР Крим прийняло рішення №0021662303 від 31.12.2010 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до ТОВ "Сімферопольська транспортна компанія" на суму 365,00гривень (а.с.47), яке вручено позивачу поштою 05.11.2011 року (поштове повідомлення - а.с.46).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надає послуги з перевезення пасажирів на автомобільному транспорті з видачею квитків, а також здійснює розрахункові операції із застосуванням квитково-облікового листа та відривних квитків.

Отже, позивач відповідно до п.4 ст.9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" звільняється від застосування реєстратора розрахункових операцій та розрахункової книжки у випадку видачі квитків.

Під час проведення перевірки представниками податкового органу встановлено надання позивачем послуги з перевезення пасажира без видачі квитка на суму 2,00 грн., що підтверджується актом перевірки.

За це порушення рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій було застосовано штрафні санкції у розмірі 340,00 грн. на підставі п.3 ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", яким передбачені фінансові санкції за порушення вимог Закону, а саме двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну.

Разом з тим п.2 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності видавати особі, яка отримує послугу, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції, у даному випадку - квиток на проїзд у маршрутному такси.

Згідно Положенню про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого Наказом ДПА України від 01.12.2000 №614 і зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за №105/5296, квитки на приміські автомаршрути - це розрахункові документи, бланки яких виготовлені друкарським способом з урахуванням вимог, установлених відповідними центральними органами виконавчої влади, та які видаються при реєстрації розрахункових операцій за разові послуги з перевезення пасажирів у міському автотранспорті.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Розрахункова книжка - належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в органах державної податкової служби України, що містить номерні розрахункові квитанції, які видаються покупцям у визначених цим Законом випадках, коли не застосуються реєстратори розрахункових операцій.

Отже, Закон не ототожнює поняття розрахунковий документ, яким є квиток на проїзд у маршрутному таксі, і розрахункова книжка, рівно як квиток і розрахункова квитанція, оскільки вони є різними за формою і змістом, а штрафна санкція, яку застосував відповідач за дане порушення, передбачена за невикористання розрахункової книжки, а не за відсутність розрахункового документу.

З урахуванням того, що, відповідно до п.1 ст.9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб'єкт господарювання звільняється від застосування РРО та розрахункових книжок при продажу проїзних і перевізних документів на автомобільному транспорті, відсутність встановлення факту порушення позивачем саме невикористання при здійсненні розрахункової операції розрахункової книжки, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ДПІ в м. Сімферополі АР Крим невірно визначено правопорушення позивача із відповідним застосуванням штрафних санкцій, так як за порушення п.2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" законом передбачена інша відповідальність, ніж встановлена п.3 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", яку застосував відповідач. Отже в даному випадку відповідач мав право застосувати до позивача штрафні санкції тільки на підставі п.1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.03.2011 у справі № 2а-1303/11/10/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 13 лютого 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.А.Щепанська

Судді підпис А.В.Привалова

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.А.Щепанська