Ухвала суду № 23589728, 15.02.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-7054/11/0170/12

15.02.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Яковенко С.Ю.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Дугаренко О.В.

секретар судового засідання Пилипчук Т.М.

за участю сторін:

представник позивача: Державного підприємства "Айвазовське"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача: Державної податкової інспекції в м.Алушті АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М. ) від 28.07.11 у справі № 2а-7054/11/0170/12

за позовом Державного підприємства "Айвазовське" (вул. Васильченко, 1-А, смт. Партеніт, м. Алушта, Автономна Республіка Крим, 98542)

до Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим (вул. Леніна, 22-а, м. Алушта, Автономна Республіка Крим, 98500)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.07.11 позов задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим №0000321502 від 18.05.11 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 11566 грн. 98 коп.

Судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду, Державна податкова інспекція в м. Алушті АР Крим звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.07.11 та прийняти нову.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач посилається на порушення позивачем п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що виявилось у несвоєчасній сплаті узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ.

У судове засідання 15.02.2012 сторони не з'явилися, про день, час і місце розгляду справи повідомленій належним чином.

Згідно з частиною 4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем 15.09.10 до податкового органу надано в порядку податкової звітності податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2010 року, в якому визначено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 115995,00грн. (122096,00грн. - 25890,00грн. + 19789,00грн.), яка виникла в результаті різниці між сумою податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 122096,00грн. та сумою податкового кредиту у розмірі 25890,00грн. плюс сума ПДВ за липень 2010 року у розмірі 19789,00грн., що була помилково відображена позивачем у податковому кредиті в декларації з ПДВ за липень 2010 року, і яку позивач самостійно виправив згідно Додатку №1 «Розрахунок коригування суми ПДВ по податковій декларації за липень 2010 року»до декларації з ПДВ за серпень 2010 року.

24.01.11 посадовими особами відповідача проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 30.09.10 по 27.12.10.

За результатами проведеної перевірки складений акт від 24.01.11 № 37/15-2/04792883, в якому зафіксовано порушення позивачем п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що виявилось у несвоєчасній сплаті узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ, а саме:

Податкова декларація з ПДВ за серпень 2010 рік №24386 від 15.09.10р. у розмірі 115995,00грн., граничний строк сплати якого настав 01.10.10р., фактично сплачений:

- з переплати у розмірі 7652,64грн.;

- п/д №498 від 30.11.10р. у сумі 57034,91грн.;

- зменшення уточнюючим розрахунком №33041 від 15.11.10р. у розмірі 500,00грн.;

- зменшення уточнюючим розрахунком №34990 від 27.12.10р. у розмірі 300,00грн.;

09.02.11 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000321502/0 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 11566,98грн.

Непогоджуючись із зазначеним рішенням, позивач оскаржив його у адміністративному порядку (а.с. 40-41).

Відповідно до рішення ДПА в АР Крим від 22.04.11 вих. №1558/10/25-023 про результати розгляду первинної скарги позивача, податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Алушта АР Крим від 09.02.11 №0000321502/0 скасовано та зобов'язано відповідача прийняти нове податкове повідомлення-рішення на суму 11566,98грн.

На виконання зазначеного рішення ДПА в АР Крим відповідачем прийнято нове податкове повідомлення-рішення №0000321502 від 18.05.11 на суму 11566,98 грн.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано.

Судова колегія зазначає, що на момент проведення посадовими особами відповідача перевірки, за результатами якої було винесено оскаржуване рішення, набрав чинності Податковий кодекс України.

Пунктом 86.1 ст. 86 ПК України встановлено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до п. 86.4 Кодексу акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів). Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків або його законним представникам. У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов'язку сплатити визначені органом державної податкової служби за результатами перевірки грошові зобов'язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті.

Статтею 58 ПК встановлено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 126 ПК України, на підставі якого відповідачем було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000321502 від 18.05.11, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пп. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(який дів у період, за який проводилась перевірка) податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який дів у період, за який проводилась перевірка.

Згідно з п. 4.1 ст. 4 зазначеного Закону платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку вказує у податковій декларації.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Відповідно до пункту 10.2 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість»платники податку, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Позивачем на підтвердження того, що ним податкові зобов'язання з земельного податку за вказаний вище період були сплачені своєчасно, надані суду першої інстанції відповідні платіжні доручення: № 382 від 14.09.10 на суму 19983,00грн. за призначенням платежу: податок на додану вартість за липень 2010 року; № 385 від 21.09.10 на суму 96012,00грн. за призначенням платежу: податок на додану вартість за серпень 2010 року.

Згідно з п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) і у рівних пропорціях.

Однак, порядок такого стягнення в Законі не визначений, та не зазначено про те, що вказана заборгованість може погашатися за рахунок інших платежів платника податків.

Разом з тим, аналіз норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 № 276, свідчить, що контроль за справлянням податкових зобов'язань, що здійснюється органами державної податкової служби України, не передбачає прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»банк виконує доручення клієнта у точній відповідності з інформацією, що міститься в розрахунковому документі.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власник користується своїм майном на свій власний розсуд. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, що встановлено ст. 391 ЦК України. Відповідно до ст. ст. 22, 41 Конституції України захист права власності гарантується державою. Кожен має право володіти, користуватись та розпоряджуватися своєю власністю. Відповідно до ст. 47 Господарського кодексу України держава гарантує недоторканість майна і забезпечує захист майнових прав.

Судова колегія зазначає, що у відповідача відсутні повноваження змінювати призначення платежу, визначене платником податків в платіжних документах.

Відповідно до статті 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду доказів визначеної законом компетенції самостійно визначати цільове призначення платежу, здійсненого платником податків, та зарахування коштів платника на свій розсуд.

Згідно з частиною 3 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування») обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку.

Згідно з частиною 5 статті 50 Бюджетного кодексу України податок, збір (обов'язковий платіж) вважається зарахованим в дохід державного бюджету лише з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Відповідно зазначена норма не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого органу якимось чином змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків самостійно спрямував власні кошти.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що за наявності податкового боргу у позивача відповідач має право та можливість на підставі п. 10 ст. 10 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»звернутися до суду з позовом про стягнення даного боргу.

Наявність переплати на дає можливості робити висновок про наявність податкового боргу, та відповідно, права на перерахування суми ПДВ за жовтень 2010 року в рахунок його погашення.

Судова колегія не може взяти до уваги посилання відповідача на статтю 87 Податкового кодексу України, як на підставі перерозподілу сум, оскільки спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що з боку позивача не мале місце порушення вимог п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», та висновок суду першої інстанції про обґрунтованість вимог позивача є правильним.

Рішення суду першої інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права та підстави для його скасування відсутні.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.07.11 у справі № 2а-7054/11/0170/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя підпис С.Ю. Яковенко

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис О.В.Дугаренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя С.Ю. Яковенко