Ухвала суду № 23589504, 08.02.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-2411/11/2770

08.02.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Щепанської О.А.,

суддів Привалової А.В. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Міщенко М.М.

представника відповідача, Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м.Севастополя- Ковенко Ілони Сергіївни,

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Механічний завод "Таврида Електрик"- не з'явився,

представник відповідача, Головного управління Державного казначейства України у м.Севастополі- не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м.Севастополя на постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя (суддя Дудкіна Т.М.) від 12.09.2011 у справі № 2а-2411/11/2770

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Механічний завод "Таврида Електрик" (вул. Вакуленчука, 22, м. Севастополь, 99053)

до Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м.Севастополя (вул. Пролетарська, 24, м. Севастополь, 99014)

Головного управління Державної казначейської служби України у м. Севастополі (вул. Балаклавська, 9, м. Севастополь, 99011)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 12.09.2011 адміністративний позов - задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя №0000009232від 19.07.2011 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 34823,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Механічний завод "Таврида Електрик" бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 34823,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету Ленінського району м. Севастополя на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Механічний завод "Таврида Електрик" судовий збір в розмірі 351,63 грн.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 12.09.2011.

У судовому засіданні, призначеному до розгляду на 08.02.2012, представник Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м.Севастополя підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати. Позивач явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив. Головне управління Державного казначейства України у м. Севастополі також явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечила, до початку судового засідання надала клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Згідно з ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

На підставі та за правилами ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, встановила наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Механічний завод "Таврида Електрик", звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м.Севастополя, Головного управління Державного казначейства України у м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позов мотивовано тим, що Податковим кодексом України не передбачено такої підстави для відмови у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість, як неможливість проведення перевірки контрагентів безпосередніх контрагентів суб'єкта господарювання, у даному випадку контрагентів Товариства з обмеженою відповідальністю «Елегін», Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Енерго-іноваційних технологій», Дочірнього підприємства «Ай-Ті-Сі Електронікс Україна».

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив.

Судова колегія, вислухавши пояснення представника Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м.Севастополя, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, працівниками ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ "Механічний завод "Таврида Електрик" з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по правових відносинах з ТОВ "Елегін", ДП "Ай-Ті-Сі Електронікс Україна", ТОВ "Компанія Енерго-іноваційних технологій", за лютий 2011 року.

За результатами перевірки складений акт №3147/10/23-211/25147690/15 від 19.07.2011 (далі -Акт перевірки) (а.с.13-18).

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податку на додану вартість, яка підлягає відшкодуванню з бюджету на розрахунковий рахунок за березень 2011 року на суму 34823,00 грн. Зокрема, при проведенні перевірки ТОВ "Механічний завод "Таврида Електрик" не підтверджений факт надходження до Державного бюджету України податку на додану вартість, що є складовою ціни товарів постачальників, за ланцюгом постачальників до виробника, внаслідок чого не виникає факт надмірної сплати податку на додану вартість, яка є передумовою відшкодування з бюджету відповідної суми податку на розрахунковий рахунок платника податку. Отже, позивачем завищена сума податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету на розрахунковий рахунок за декларацією за лютий 2011 року на 34 823,00 грн.

Зі змісту акту перевірки №3147/10/23-211/25147690/15 від 19.07.2011 вбачається, що постачальниками ТОВ "Механічний завод "Таврида Електрик" у лютому 2011 року були ТОВ «Елегін», ТОВ «Компанія Енерго-іноваційних технологій», ДП «Ай-Ті-Сі Електронікс Україна».

Відповідно до матеріалів одержаної довідки зустрічної перевірки, ТОВ "Елегін" є посередником, перелік постачальників до перевірки не наданий, провести їх зустрічну переріврку по ланцюгу до виробника неможливо (а.с.16). Відповідно до матеріалів зустрічної перевірки, ТОВ "Компанія Енерго-іноваційних технологій" є посередником, а її постачальником є ТОВ "Днепрспеціндустрія", м. Дніпропетровськ.

Для підтвердження податкового кредиту по ланцюгу до виробника до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська надісланий запит на проведення зустрічної перевірки ТОВ "Днепрспеціндустрія"; відповідь на дату складання акту не отримано. Для підтвердження податкового кредиту за накладними від ДП "Ай-Ті-Сі Електронікс Україна", м. Київ, за ланцюгом до виробника до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва надісланий запит на проведення зустрічної перевірки; відповідь на дату складання акту не отримано.

Таким чином, висновок акту перевірки обумовлений неможливістю проведення перевірок по ланцюгам постачання до виробника товарів (робіт) та з ненадходженням відповідей на надіслані запити щодо проведення зустрічних перевірок.

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п. 200.6-200.11 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених п. 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом державної податкової служби.

21.03.2011 ТОВ "Механічний завод "Таврида Електрик" до ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополі подано податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2011 року, у якій задеклароване від'ємне значення суми податку на додану вартість поточного податкового періоду у розмірі 68809,00 грн. (рядок 21) (а.с.19-22).

20.04.2011 ТОВ "Механічний завод "Таврида Електрик" до ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополі подано податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2011 року, у якій до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок заявлена сума податку у розмірі 34823,00 грн. (рядок 25.1).

Згідно п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

У відповідності до п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За правилом п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України визначено: не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Як вбачається з акту перевірки, суми податку, які попередньо віднесені позивачем до податкового кредиту у лютому 2011 року, підтверджені належними документами.

Неможливість проведення зустрічних перевірок контрагентів безпосередніх контрагентів позивача (ТОВ "Елегін", ДП "Ай-Ті-Сі Електронікс Україна", ТОВ "Компанія Енерго-іноваційних технологій"), по ланцюгу щодо встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість, до виробника товарів (послуг) не визначена Податковим кодексом України у якості підстави для відмови у бюджетному відшкодуванні відповідних сум податку.

Добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. Якщо який-небудь суб'єкт господарювання у ланцюгу виробник -кінцевий споживач, не виконав свого зобов'язання зі сплати податку на додану вартість до бюджету, то в силу ч.2 ст. 61 Конституції України негативні наслідки таких дій (бездіяльності) мають стосуватися саме особи, яка допустила такі порушення, а не добросовісного покупця, який веде бухгалтерський та податковий облік фінансово-господарських операцій у повній відповідності з вимогами законодавства.

Факт порушення контрагентами - постачальниками продавця своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти.

У порушенні вимог ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведені обставини, на яких ґрунтуються його доводи, а надані позивачем письмові пояснення є належними та допустимими доказами в розумінні ч.1,4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м.Севастополя - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 12.09.2011 у справі № 2а-2411/11/2770 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 13 лютого 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.А.Щепанська

Судді підпис А.В.Привалова

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.А.Щепанська