Ухвала суду № 23587595, 16.01.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-4532/11/0170/9

16.01.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Горошко Н.П. ,

Лядової Т.Р.

секретар судового засідання Бражникова Ю.В.

за участю сторін:

представник позивача, Акціонерної компанії "Харківобленерго"- ОСОБА_2, довіреність № 01-62юр/8045 від 26.10.11

представник позивача, Акціонерної компанії "Харківобленерго"- ОСОБА_3, довіреність № 12/62юр/4661 від 15.06.11

представник відповідача, Державної податкової інспекції м.Ялти- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції м. Ялти на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаманко Є.О. ) від 28.09.11 у справі № 2а-4532/11/0170/9

за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго" (вул.Плеханівська,буд.149, м. Харків,61037)

до Державної податкової інспекції м.Ялти (вул.Васильєва,буд.16, м. Ялта, Автономна Республіка Крим,98600)

про визнання незаконних дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.09.11 позовні вимоги Акціонерної компанії "Харківобленерго" до Державної податкової інспекції м. Ялти про визнання незаконних дії, - задоволено.

Визнано протиправним і скасоване податкове повідомлення - рішення № 0002022301 від 04.04.2011 року, яким позивачу збільшено суму від'ємного значення з об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 223000,00 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" 3,40 грн. судових витрат.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.09.11 та прийняти нове рішення по справі.

У судове засідання з'явились представники позивача, проти апеляційної скарги заперечували, надали письмове заперечення. Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності його представника.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

АК «Харківобленерго»має структурну одиницю База відпочинку «Тюзлер»АК «Харківобленерго», яка створена згідно наказу АК «Харківобленерго»№155 від 25.12.1997р. та діє на підставі Положення про Базу відпочинку «Тюзлер»АК «Харківобленерго», зареєстрованого за №197-УКТ розпорядженням виконкому Ялтинської міської ради від 25.03.1998р. №55-р. та є самостійним платником податку на прибуток (т. 1 а.с. 171-179).

Судом встановлено, що база відпочинку «Тюзлер»взята на податковий облік в ДПІ у м. Ялта 20.05.1998р. за №55-р. (довідка від 16.06.1998р. №10337/28-0). У зв'язку зі зміною керівника Бази відпочинку «Тюзлер»ДПІ у м. Ялта видано довідку про взяття на облік платника податків від 24.11.2009р. №5962.

Відповідачем проведено позапланову документальну невиїзну перевірку Філії Бази відпочинку «Тюзлер»АК «Харківобленерго»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009р. по 31.12.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009р. по 31.12.2010р. За результатами перевірки складено акт №481/23-1/25148940/46 від 17.03.2011р. (т. 1 а.с.11-39).

Перевіркою встановлено порушення Базою відпочинку «Тюзлер»АК «Харківобленерго»вимог п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997р. №283/97 (чинний на час виникнення спірних правовідносин), яке виразилося в безпідставному віднесенні витрат по оренді майна та приміщень до валових витрат, внаслідок чого Базою відпочинку «Тюзлер»АК «Харківобленерго»завищені валові витрати на загальну суму 442623,00грн., у тому числі по періодах: в 3 кварталі 2009р. у сумі 70277,00 грн., за 4 квартал 2009р. у сумі 71638,00грн., за 1 квартал 2010р. у сумі 74168,00грн., за 2 квартал 2010р. у сумі 74399,00грн., за 3 квартал 2010р. у сумі 75062,00грн., за 4 квартал 2010р. у сумі 77079,00грн., задекларована сума бюджетного відшкодування зменшується на 46332грн.;

На підставі акту перевірки №481/23-1/25148940/46 від 17.03.2011р. відповідачем прийняте податкового повідомлення-рішення №0001012301 від 04.04.2011р., яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 223000,00грн. (т.1 а.с. 9).

Згідно з актом перевірки, висновки відповідача про порушення норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»зроблені виходячи з встановлення завищення валових витрат за період з 3 кварталу 2009р. по 4 квартал 2010р. включно на загальну суму 442623,00 грн.

Відповідно до акту перевірки відповідач встановив завищення валових витрат у зв'язку з віднесенням до валових витрат витрати по оренді майна та приміщень.

Відповідач згідно акту встановив вказані порушення та вартісні показники на підставі дослідження таких документів: оборотно-сальдові відомості по бухгалтерському рахунку 6211 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 6313 «Розрахунки з іншими постачальниками», 6853 «Розрахунки з іншими кредиторами»; аналіз і відомості по бухгалтерським рахункам 6311, 6313, 6853, 3130 «Інші рахунки в національній валюті», 3301 «Каса в національній валюті», 3721 «Витрати на відрядження», 3722 «Витрати на господарські потреби», акти виконаних робіт та наданих послуг в розрізі контрагентів, щоквартальних оборотно-сальдових відомостей податкового обліку валових витрат.

Щодо віднесення до валових витрат сум по оренді майна та приміщень, відповідач обґрунтував завищення валових витрат тим, що до перевірки не надані первинні документи, які могли б підтвердити використання майна та приміщень у власній господарської діяльності позивача, а саме: договір оренди укладений між КП Ялтинської міської ради «Будинок Торгівлі 2000»та Базою відпочинку «Тюзлер»АК «Харківобленерго», додаткові угоди за 2009р. та 2010р., щомісячні розрахунки вартості орендної плати, акт прийому-передачі майна в оренду Базі відпочинку «Тюзлер»АК «Харківобленерго», перелік орендованого майна.

В зв'язку з викладеним відповідач зробив висновок про відсутність у позивача права на віднесення до валових витрат вказаних сум, як таких, що не відносяться до господарської діяльності.

Відповідно до п. 5.1 Положення про Базу відпочинку «Тюзлер»АК «Харківобленерго», затвердженим наказом ДАЄК «Харківобленерго»від 25.12.1997р. №155 та зареєстрованого за №197-УКТ розпорядженням виконкому Ялтинської міської ради від 25.03.1998р. №55-р. (далі -Положення) База відпочинку «Тюзлер»наділяється компанією основними і оборотними засобами, а також окремими коштами, вартість яких відображується в окремому балансі, на правах користування.

Пунктом 5.3 Положення передбачено, що крім власного майна База відпочинку «Тюзлер»здійснює свою діяльність на орендованих територіях, будівлях та спорудах у відповідності з договорами оренди, які враховуються в господарської діяльності бази відпочинку.

Відповідно до п. 8.5 Положення директор по довіреності ДАЄК «Харківобленерго», укладає договори, пред'являє та розглядає претензії, позови, приймає участь в арбітражних і судових процесах у якості позивача або відповідача з усіма правами, а також в адміністративних та нотаріальних органах.

Новим положенням про Базу відпочинку «Тюзлер»АК «Харківобленерго», затвердженим головою правління АК «Харківобленерго»03.01.2008р., теж передбачено право директора База відпочинку «Тюзлер»представляти інтереси Компанії в органах влади, судах, підприємствах, установах та організаціях, укладати договори на підставі довіреності голови правління. (т.1 а.с.179-187)

Відповідно до п. 1.7, п. 1.8, п. 1.9, п. 1.10 вказаного положення База відпочинку «Тюзлер»здійснює свою діяльність на власних та орендованих територіях, в будівлях та спорудах; має свій кутовий штамп та печатку; має окремий баланс, що входить у самостійний баланс Компанії; самостійне складає та надає до контролюючих органів за місцем розташування декларації та розрахунки з податків та обов'язкових платежів до бюджету, форми відомчої та статистичної звітності.

Позивачем надано до суду Акт №1 від 15.03.2001р. та Акт №1 від 16.04.2002р. про виділення до знищення документів і справ, що не підлягають зберіганню, якими підтверджено факт знищення довіреностей за 1997 рік та за 1998 рік. (т.1 а.с. 223-231).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про правомочність директора Бази відпочинку «Тюзлер»укладати угоди при здійсненні своєї господарської діяльності.

Судом встановлено, що між позивачем та КП «Ялтакурорттеплоенерго»об'єднання «Ялтакурорт»був укладений договір оренди б/н від 25.03.1998р., відповідно до умов якого орендодавець надає в строкове користування комплекс будівель бази відпочинку «Тюзлер», розташованої за адресою: Крим, Ялтинський район, с. Куйбишева, Бахчисарайське шосе, 11. Приміщення було передано у використання позивача згідно акту передачі в оренду будівель і споруд бази відпочинку «Тюзлер»від 25.03.1998р. та майно бази відпочинку «Тюзлер»згідно акту приймання-передачі майна від 28.04.2007р. ( т. 1 а.с. 49-52).

На підставі рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської ради №536 від 12.04.2007р. та наказу Фонду комунального майна м. Ялта №37П від 23.04.2007р. з балансу КП Ялтинської міської ради «Ялтакурорттеплоенерго»на баланс КП Ялтинської міської ради «Будинок Торгівлі -2000»на праві повного господарського ведення на безвідплатній основі були передані будівлі та споруди бази відпочинку «Тюзлер», розташовані за адресою: м. Ялта, с. Куйбишева, Бахчисарайське шосе, 40.

Додатковою угодою від 01.05.2007р. були внесені зміни відносно зазначення нового орендодавця Комунального підприємства «Будинок Торгівлі 2000»(т. 1 а.с. 61).

У зв'язку зі зміною найменування орендодавця проведеного по рішенню №13 16-ої сесії 5-го скликання Ялтинської міської ради від 13.03.2008р. та у зв'язку з уточненням адреси об'єкта оренди між позивачем та Комунальним підприємством Ялтинської міської ради «Будинок Торгівлі 2000»було укладено додаткову угоду від 10.06.2008р.(т. 1 а.с. 62).

Чинність договору оренди б/н від 25.03.1998р. було підтверджено рішенням Господарського суду АР Крим від 22.09.2009р. у справі №2-22/1234-2009, яким встановлено, що зміна сторони у договорі не є підставою для внесення змін до вказаного договору. (т. 1 а.с. 64-67).

Факт здійснення розрахунків позивачем за оренду майна та приміщень бази відпочинку «Тюзлер»підтверджується платіжними дорученнями, а саме: №956 від 17.07.2009р., №1069 від 19.08.2009р., №1122 від 17.09.2009р., №1192 від 16.10.2009р., №1232 від 16.11.2009р., №1274 від 18.12.2009р., №1307 від 18.01.2010р., №16 від 18.02.2010р., №26 від 17.03.2010р., №62 від 15.04.2010р., №106 від 17.05.2010р., №169 від 16.06.2010р., №250 від 20.07.2010р., №341 від 18.08.2010р., №402 від 16.09.2010р., №452 від 21.10.2010р., №485 від 17.11.2010р., №523 від 17.12.2010р.

Перелічені платіжні доручення на перерахування коштів орендодавцю відображені в обліку Бази відпочинку «Тюзлер»та підтверджуються оборотно-сальдовими відомостями по розрахунках з контрагентами та головною книгою Бази відпочинку.

Відповідно до наданої АК «Харківобленерго»довідки від 22.07.11 №01-62юр/5650 на балансі АК «Харківобленерго», як головного підприємства не знаходиться орендовані основні засоби за договором б/н від 25.03.1998р. Основні засоби за договором б/н від 25.03.1998р. знаходяться на балансі Бази відпочинку «Тюзлер»АК «Харківобленерго».

Таким чином, судова колеія приходить до висновку про відсутність можливості включення витрат за вказаним договором оренди до складу валових витрат головним підприємством, оскільки відсутня основна умова такого відображення -наявність первинних документів, що підтверджують факт здійснення господарської операції.

Згідно до положень п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі -валові витрати) -сум будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарської діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергій (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 -5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Із змісту цієї статті вбачається, що підставою для не включення до складу валових витрат є лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а тому є неможливим віднесення до складу валових витрат підприємства сум, не підтверджених документально.

Статтею 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлені правила ведення податкового обліку.

Згідно п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а разі їх придбання за готівку -день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) -дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Пунктом 5.11 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська -це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною.

Аналізуючи наведене, до складу валових витрат відноситься сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, мається на увазі саме необхідність використання товарів (робіт, послуг) у господарській діяльності платника податку, який формує відповідні валові витрати.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. №168/704 (далі -Положення) первинні документи -це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Пунктом 2.4 Положення встановлені обов'язкові реквізити дял первинних документів.

Пунктом 3.1 Положення встановлено, що облікові регістри -це носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, ордерів, журналів, машинограм, тощо, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування та узагальнення інформації з первинних документів ,що прийняти до обліку.

Відповідно до п. 3.2 Положення інформація до облікових регістрів переноситься після перевірки первинних документів за формою і змістом.

Пунктом 3.4 Положення встановлено, що відповідальність за несвоєчасне складення облікових регістрів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці облікові регістри.

Згідно із п. 3.6 Положення форми облікових регістрів, порядок записів у них, обробки та використання необхідної інформації визначаються відповідними нормативними документами про їх застосування.

Відповідно до п. 3.7 Положення інформація про господарські операції підприємства (установи) за звітний період (місяць, квартал, рік) з облікових регістрів переноситься у згрупованому вигляді до бухгалтерських звітів, порядок складення яких встановлюється відповідними нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління Національного банку України, затвердженого України від 21.01.2004р. №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004р. №377/8976 платіжне доручення -розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.

Згідно до положень ч.1-2 ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Вказані норми, за своїм змістом, у якості підстав для не включення до валових витрат суб'єкта господарювання передбачають випадки повної відсутності любих розрахункових, платіжних та інших документів.

За змістом Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не передбачений обов'язок платника податків з фактичного підтвердження послуг, таки ж обов'язки платника податків не містяться і в нормах законодавства, що визначає бухгалтерський облік, а також в таких нормах відсутні типові документи, які підтверджували б надані послуги, отже такими документами є документи, що передбачені між сторонами в договорах, у тому числі до таких можливо віднести і договір оренди, акт приймання-передачі, додаткову угоду, розрахунок орендної плати, акт виконаних робіт, інвентарні картки обліку основних засобів, платіжні доручення.

З аналізу вищевказаних документів, створених у ході взаємовідносин позивача з Комунальним підприємством Ялтинської міської ради «Будинок Торгівлі 2000»та з урахуванням положень вказаних норм, колегія судів приходить до висновку, що такі документи містять належні реквізити, є підставою для ведення бухгалтерського обліку та можуть вважатися первинними документами.

З урахуванням того факту, що законодавцем прямо не визначено конкретні документи, а також їх кількість або індивідуальні ознаки, для виникнення у платника податку права на віднесення витрат до валових витрат, суд встановивши наявність оформлених внаслідок господарської операції з оренди приміщення між позивачем та Комунальним підприємством Ялтинської міської ради «Будинок Торгівлі 2000»документів, які вказані вище, робить висновок про наявність у позивача достатніх підстав для формування на основі таких документів валових витрат.

Таким чином, оскільки позивачем правомірно віднесено суми по оренді майна та приміщень до валових витрат, то відсутні підстави для зменшення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування.

Враховуючи зазначене, податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Ялта №0002022301 від 04.04.2011р., яким позивачу збільшено суму від'ємного значення з об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 223000,00грн. прийнято відповідачем необґрунтовано.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції м. Ялти - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.09.11 у справі № 2а-4532/11/0170/9 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 23 січня 2012 р.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис Т.Р.Лядова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко