Постанова № 23587621, 11.01.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-142/11/2770

11.01.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Кучерука О.В. ,

Щепанської О.А.

при секретарі судового засідання Саматової М.А.

за участю сторін:

Прокурор Гагарінського району м. Севастополя - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник позивача, Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя- Воробйова Лілія Олександрівна, довіреність № 01 від 03.01.12

представник відповідача, Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" - ОСОБА_2, довіреність № 02/01 від 12.01.12

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Єфременко О.О. ) від 02.06.11 у справі № 2а-142/11/2770

за позовом Прокурора Гагарінського району м. Севастополя (вул. Корчагіна, буд. 16, м. Севастополь, 99014)

в інтересах держави в особі:

Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя (вул. Дзігунського, буд. 19, м. Севастополь, 99001)

до Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" (вул. Героїв Севастополя, буд. 13, м. Севастополь, 99001)

про стягнення заборгованості в сумі 154870,55 грн.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 02.06.11 у справі № 2а-142/11/2770 позовні вимоги Прокурора Гагарінського району м. Севастополя задоволені частково, а саме: стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" (99001, м. Севастополь, вул. Героїв Севастополя, 13, код ЄДРПОУ 14312370, відомостей про рахунки в установах банку немає) на користь Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі м. Севастополя (99001, м. Севастополь, вул. Дзігунського, 19, код ЄДРПОУ 22274979, р/р 256035 в Міському відділенні «Ощадбанку України»№ 4548, МФО 384027) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за серпень 2011 року за списком № 1 у сумі 59 959,74 грн., за списком № 2 у сумі 90 050,04 грн., в решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 02.06.11 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, відповідач посилається на те, що позивачем неправомірного пред'явлено до відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які працювали у ВАТ «Севморзавод»до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення», тобто до 01 січня 1992 року, порядок пенсійного забезпечення яких визначається ет.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Окрім того, апелянт зазначає, що встановлений діючим законодавством порядок скасування органами пенсійного фонду рішення про розстрочення не є належним обґрунтування стягнення розстроченої суму у судовому порядку, оскільки передбачена законом потенційна можливість скасування рішення не має ототожнюватись із таким скасуванням, яке передбачає, по-перше, активні дії позивача, по-друге, наявність правових підстав для скасування рішення про розстрочення, які не були встановлені судом.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2011 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" .

Прокурор в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду сповіщений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що прокурор викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності прокурора.

Усною ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2012 року, яка занесена до журналу судового засідання, змінено найменування відповідача на Публічне акціонерне товариство "Севастопольський морський завод", у зв'язку з внесенням змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Відкрите акціонерне товариство "Севастопольський морський завод" зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України у Нахімовському районі м. Севастополя як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтями 2, 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату, і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у розмірі 100 відсотків об'єкта оподаткування до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

3) особам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці та мали або матимуть право на пенсію відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсії призначаються за нормами цього Закону, виходячи з вимог віку та стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

П.п.6.1, 6.2 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої правлінням Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1, встановлено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах:

- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;

- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні

витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах:

20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році;

30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році;

40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році;

50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або , і виплачених у 2007 році;

60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році;

70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році;

80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році;

90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році;

100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. (п.6.8. Інструкції).

Відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

Згідно зі ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення»особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу.

При цьому пунктом 8 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383, встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення»застосовуються Списки, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956р.

Відповідно до матеріалів справи, особам, які працювали у ВАТ «Севморзавод»до 01 січня 1992 року: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_34., ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33 призначено пільгову пенсію за Списками№№1,2 затвердженими постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956р. До того ж, вищевказаний перелік включає осіб, які не тільки працювали у ВАТ «Севморзавод»до 01 січня 1992 року, але й на день введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення»набули повний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, зокрема: ОСОБА_25, ОСОБА_8, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_5, ОСОБА_10 (а.с.49, 110-147).

Закон України «Про пенсійне забезпечення»набув чинності 01 січня 1992 року. До цього моменту пенсійне забезпечення осіб здійснювалось відповідно до Положення про порядок призначення та виплату державних пенсій, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972р. При цьому вимоги щодо атестації робочих місць за умовами праці згідно з раніше діючим законодавством були відсутні; а пенсійне забезпечення здійснювалося за рахунок коштів державного бюджету; підприємства не відшкодовували витрати держави на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що, діючим законодавством України передбачено відшкодування підприємствами витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за пунктами «а», «б»-«з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Пенсії, призначені згідно зі статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відшкодуванню не підлягають, тобйто, оскільки до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення»(до 01 січня 1992 року) не було передбачено відшкодування фактичних витрат по виплаті та доставці пільгових пенсій за рахунок підприємств і організацій, на яких працювали зазначені особи, відповідач не вправі вимагати відшкодування згаданих вище витрат за період трудового стажу, набутого до введення в дію цього Закону, тобто до 01.01.1992р.

Окрім того, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до п.7 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення»Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне ст рахування»встановлено, що заборгованість, зокрема, з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що виникла до 1 січня 2011 року, підлягає розстроченню не більш як на 60 календарних місяців починаючи з 1 січня 2011 року.

Розстрочена сума підлягає сплаті рівними частками щокварталу не пізніше 20 числа місяця, що настає після зазначеного періоду, незалежно від факту виплати заробітної плати за цей період.

На виконання наведених положень законодавства постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року №21-4 затверджено Порядок проведення органами Пенсійного фонду України розстрочення сум заборгованості зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, нарахованого до 1 січня 2004 року, з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, із сплати фінансових санкцій та пені, що виникла до 1 січня 2011 року, який містить аналогічні положення.

Так, пунктами 4-7 вказаного Порядку встановлено, що управління Пенсійного фонду України у районі, місті або районі у місті визначає суму заборгованості, яка підлягає розстроченню, згідно з картками особових рахунків платників та направляє їм повідомлення про розстрочення сум заборгованості за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

За заявою платника, яка надається (надсилається) органу Пенсійного фонду за місцем взяття його на облік за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, орган Пенсійного фонду здійснює звірення сум заборгованості із платниками, результати якого оформлюються відповідним актом, та протягом 10 робочих днів з дня підписання акта звірення вручає (надсилає) платнику рішення про розстрочення за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.

Розстрочення надається окремо з кожного виду платежу.

Сума розстроченої заборгованості вилучається із картки особового рахунку платника датою підписання рішення про розстрочення та обліковується у картці розстрочених сум.

Сплата розстрочених сум здійснюється рівними частками щокварталу не пізніше 20 числа місяця, що настає після зазначеного періоду, незалежно від факту виплати заробітної плати за цей період.

Згідно з п. 8 вказаного Порядку керівник органу Пенсійного фонду приймає рішення про скасування рішення про розстрочення, якщо страхувальник: не сплачує чергову частку розстроченої заборгованості протягом трьох базових звітних періодів; ліквідується (якщо страхувальник є юридичною особою); виїжджає за кордон на постійне місце проживання (якщо страхувальник є фізичною особою); визнається неплатоспроможним у встановленому законом порядку.

З дня скасування рішення про розстрочення страхувальник зобов'язаний сплатити невнесену суму розстроченої заборгованості.

Несплачені суми розстроченої заборгованості переносяться із картки розстрочених сум до картки особового рахунку страхувальника по відповідному платежу днем скасування рішення про розстрочення.

Пунктом 10 вказаного Порядку встановлено, що суми заборгованості, які станом на 1 січня 2011 року є предметом судового розгляду, підлягають розстроченню відповідно до цього Порядку, тобто шляхом прийняття органом Пенсійного фонду рішення про розстрочення.

Начальником управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі міста Севастополя прийняте рішення про розстрочення від 14 березня 2011 року (а.с.175), згідно якому відповідачу розстрочена заборгованість зі сплати:

1) пільгових пенсій 1394528,68 грн., у тому числі - 734220,48 грн., призначених за п. «а»ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

- 660308,20 грн., призначених за п. «б-з»ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

2) штрафів 30461,98 грн.;

3) пені 8985,94 грн.,

всього - 1433976,60 грн. на період з 14 березня 2011 року до 31 грудня 2015 року.

Однак, встановлення діючим законодавством порядку скасування органами пенсійного фонду рішення про розстрочення не є таким фактичним скасуванням, яке передбачає, по-перше, активні дії позивача, по-друге, наявність правових підстав для скасування рішення про розстрочення, яке позивачем не надано в обґрунтування своїх вимог.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність заявлених позовних вимог, з підставі їх не доведеності матеріалами справи та фактичними обставинами справи.

В силу положень ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З урахуванням вищенаведеного, судова колегія вважає, що постанова суду першої інстанції вищевказаним вимогам не відповідає, а тому доходить висновку про наявність підстав для її скасування та прийняття нової постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

При цьому, відповідно до ст. 205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Керуючись ст.195; ст.196; п.3 ч.1 ст.198; п.4 ч.1 ст.202; ч.2 ст.205; ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" задовольнити.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 02.06.11 у справі № 2а-142/11/2770 скасувати.

3. Прийняти нову постанову по справі, якою в позові відмовити.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 16 січня 2011 р.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис О.В.Кучерук

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко