Ухвала суду № 23581051, 11.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-12166/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.

Суддя-доповідач: Міщук М.С.

У Х В А Л А

Іменем України

"11" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: секретар Міщука М.С. Денісова А.О., Кучми А.Ю. Бодюк В.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (далі -ДПІ або відповідач) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом приватного підприємства «Компанія Сай Менеджмент»(далі -ПП «Компанія Сай Менеджмент»або позивач) до ДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

25 серпня 2011 року ПП «Компанія Сай Менеджмент»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0010302310/0 від 13 грудня 2010 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що висновки акту перевірки ДПІ щодо порушення ПП «Компанія Сай Менеджмент»приписів статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»є хибними.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 02 листопада 2011 року позов ПП «Компанія Сай Менеджмент»задовольнив у зв'язку з тим, що відповідач не зміг довести правомірності здійснюваних ним дій.

В апеляційній скарзі ДПІ вказує, що перевіркою встановлено завищення позивачем сум податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2009 року, оскільки протягом такого періоду позивач мав господарські відносини, товарність та реальність яких не підтверджується наданими до перевірки первинними документами. З огляду на це було зроблено висновок, що угода укладена між позивачем та його контрагентом не створює для її сторін настання реальних наслідків.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 19.11.2010 року ДПІ провело документальну невиїзну перевірку ПП «Компанія Сай Менеджмент» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «С.ДЖ.Р.Груп»за період з 01.02.2010 року по 28.02.2010 року, про що складено акт №1011/23-10/23741638

Вказаним актом зафіксовано порушення позивачем підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону «Про податок на додану вартість», який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

За наслідками виявлених порушень відповідачем складеного податкове повідомлення-рішення №0010302310/0 від 13.12.2010 року, яким приватному підприємству «Компанія Сай Менеджмент»визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 74 126 грн., де 49 417 грн. - основний платіж та 24 709 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись з т податковим повідомленням-рішенням позивач його оскаржував в адміністративному порядку до вищестоящих органів податкової служби. За наслідками розгляду скарг позивача були прийнятті рішення, якими податкове повідомлення-рішення ДПІ №0010302310/0 від 13.12.2010 року залишено без змін.

При визначені вказаного порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість»покладено протокол допиту свідка від 18.08.2010 року, отриманого старшим слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА у Житомирській області від ОСОБА_6, який є засновником та директором ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп»та постанову про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_6 №69-107.

В акті перевірки зазначено, що на виконання умов договору від 05.01.2009 року № 20009-01-15, укладеного між позивачем та ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп» за лютий 2009 року виписано податкову накладну, які з боку контрагента позивача підписані ОСОБА_7

Враховуючи, що відповідно до протоколу допиту у якості свідка, ОСОБА_6нібито не підписував документів фінансово-господарської діяльності ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп», відповідачем зроблено висновок про заниження ПП «Компанія Сай Менеджмент»податку на додану вартість по взаємовідносинах із зазначеним контрагентом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем під час перевірки не досліджувалось питання дотримання контрагентом позивача податкової дисципліни, сплати ним відповідного податку до бюджету, а отже оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено ДПІ не підставі непідтверджених висновків акту невиїзної документальної перевірки.

З даним висновком суду першої інстанції колегія погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року (далі - Закон № 168\97-ВР), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із підпункту 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 Закону № 168\97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168\97-ВР. Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Про факт реальності та товарності господарських операцій позивача з його контрагентами свідчить наявні в матеріалах податкові та видаткові накладні, податкові декларації рахунки-фактури та інші первинні документи (а.с.58-79). За наслідком цих документів позивач визначив за собою податкове зобов'язання та сплатив його.

З огляду на це ПП «Компанія Сай Менеджмент»вчинило усі передбачені чинним законодавством дії для можливості віднесення коштів зі сплати ПДВ до податкового кредиту.

Разом з тим колегія погоджується зі зробленими висновками суду першої інстанції, що доказів, які б свідчили про наявність у позивача чи його контрагентів наміру на вчинення правочину, з метою створення видимості щодо проведення фінансово-господарської операції відповідачем до розгляду не надано.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу податкової інспекції у Печерському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Денісов А.О.

Кучма А.Ю.