Ухвала суду № 23580528, 04.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-19543/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.,

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

"04" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Борисюк Л.П., Собківа Я.М.,

за участю секретаря: Прищепчука А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Гіпермаркет»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення від 30.06.2011 року №0000694240,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Гіпермаркет», звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення від 30.06.2011 року №0000694240.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 лютого 2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 лютого 2012 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представники позивача у судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю -доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції -без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовою особою Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків здійснена позапланова невиїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Гіпермаркет»з питань правильності визначення та повноти сплати податку на додану вартість при фінансово -господарських взаємовідносинах з Приватним підприємством «Витязь Груп Україна» за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року; за наслідками перевірки складений акт від 03.06.2011 року №355/42-40/35442481.

30 червня 2011 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків винесено податкове повідомлення -рішення №0000694240, яким на підставі акту перевірки за порушення п. 198.1 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 105216,00 грн., у тому числі за основним платежем 105215,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1,00 грн.

Актом перевірки встановлено, що позивачем занижено податок на додану вартість за лютий 2011 року на 105215,00 грн. В обґрунтування заниження позивачем податку на додану вартість орган державної податкової служби посилається на укладений між позивачем та ПП «Вітязь Груп Україна», який на його думку не відповідає вимогам чинного законодавства, не направлений на настання реальних наслідків, тому є недійсними (нікчемними), оскільки згідно акту документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Вітязь Груп Україна»від 13.04.2011 року №83/23-50/37395245 усі господарські операції ПП «Вітязь Груп Україна»не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача». Також, в акті перевірки орган державної податкової служби посилається на незнаходження контрагента за юридичною адресою.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем документи підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, тому висновки органу державної податкової служби про заниження останнім податку на додану вартість є необґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет»(Замовник) та ПП «Вітязь Груп Україна»(Охорона) укладено договір від 31.12.2010 року №1/311210-Ох про надання послуг з охорони, згідно з умовами якого останній (Охорона, ліцензія від 07.12.2010 серія АГ №505105 з надання послуг з охорони власності та громадян) зобов'язується, замовник доручає забезпечити здійснення охоронної діяльності у приміщеннях Гіпермаркетів «Ашан»та контролю за територією поблизу приміщення супермаркетів «Ашан», що знаходяться за адресами: м. Київ, проспект Московський. 15-а. проспект Генерала Ватутіна, 2 вул. Берковецька, 6 та Київська область, Києво-Святошинський район, село Петропавловська Борщагівка, вул. Велика Окружна, 4 (Об'єкт). Охорона бере на себе обов'язки по здійсненню охоронної діяльності на об'єкті за кількістю постійних постів, що зазначені у Дислокації постів (Додаток до договору). Вартість однієї години охорони за цим Договором становить 19,50 грн. з урахуванням ПДВ.

Оплата ціни послуг по здійсненню охоронної діяльності в гривнях шляхом банківського переказу на поточний рахунок Охорони. Термін дії договору: з 01.01.2011р. по 31.12.2011р.

В лютому 2011 року ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет»на підставі податкових накладних, виписаних ПП «Вітязь Груп Україна»від 28.02.2011 року №5, №4, №6, №7, №9, було сформовано податковий кредит на загальну суму 105215,50 грн.

Суми податку на додану вартість по вищевказаним податковим накладним включено до складу податкового кредиту у лютому 2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, за вищезазначеним договором позивачем були отримані послуги з охорони об'єктів, зокрема, центрального офісу ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет»(Київ, проспект Московський, 15-а), в гіпермаркетах: АШАН Кільцева (Київ, вул.. Велика Кільцева,4), АШАН Петрівка (Київ, просп.. Московський, 15-а), АШАН Біличі (Київ, вул. Берковецька,6), АШАН Радужний (Київ, просп.. Ватутіна,2).

Дані послуги з охорони, отримані позивачем, не є обмеженими в цивільному обороті, отриманими внаслідок вчинення злочину, сама по собі операція з отримання даних послуг також не може бути визначена судом як порушення встановленого порядку.

Матеріалами справи підтверджується фактичне надання та споживання послуг позивачем, а саме наявність ліцензії, акти здачі-приймання робіт (послуг), замовлення про сплату, розрахунки послуг охорони до Договору, рахунки-фактури до Договору, податкові накладні.

Статтею 215 Цивільного Кодексу України передбачені підстави недійсності правочину, а саме:

1) недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу;

2) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Таким чином, на думку колегії суддів, відповідачем як суб'єктом владних повноважень, не доведено, що укладені правочини між позивачем та ПП «Вітязь Груп Україна»порушують публічний порядок та здійснені без мети настання реальних наслідків.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 ст. 206 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як вбачається з матеріалів справи, на дату підписання спірних договорів та первинних та розрахункових документів ПП «Вітязь Груп Україна»не було припинено та було платником податку на додану вартість.

При цьому, колегія суддів вважає, що відсутність платника податків за місцем реєстрації не є підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування, задекларованої платником податків.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що податкове повідомлення -рішення від 30.06.2011 року №0000694240 винесено неправомірно, тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню, що також вірно встановлено судом першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 лютого 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 09.04.2012 року)

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.