Ухвала суду № 23580530, 04.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1791/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д.,

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

"04" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Борисюк Л.П., Собківа Я.М.,

за участю секретаря: Прищепчука А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво -Святошинському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Києво -Святошинському районі Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Агро -Трейд»про стягнення коштів отриманих за нікчемним правочином,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державна податкова інспекція у Києво -Святошинському районі Київської області, звернувся до Київського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Агро -Трейд»про стягнення коштів отриманих за нікчемним правочином.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2011 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2011 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю -доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції -без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у період з 10.11.2010 року по 12.12.2010 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Києво Святошинському районі Київської області проведено позапланову виїзну перевірку відповідача, зокрема, з питань правових відносин з ТОВ «Сістайл»за період з 01.10.2007 року по 31.03.2010 року; за наслідками перевірки складено акт перевірки від 21.12.2010 року №903/23-2/32837481.

Актом перевірки встановлено, що 01.02.2009 року між ТОВ «Торговий дім «Агро-Трейд»та ТОВ «Сістайл»було укладено договір про надання маркетингових послуг, згідно з яким виконавець зобов'язувався за плату надати послуги маркетингу (розміщення овочевої продукції замовника на торгівельному обладнанні (полицях, стендах, холодильних вітринах) в місцях продажу; організація та проведення заходів стимулювання збуту продукції замовника (PR-акції, промо-акції); поширення інформації про продукцію замовника серед споживачів такої продукції; здійснення підготовки продукції до продажу, надання їй привабливого вигляду; контроль за організацією торгівельно-технологічного процесу в торгівельних мережах; контроль за асортиментом продукції замовника у торговельних мережах тощо).

На думку органу державної податкової служби, під час укладання зазначеного договору ТОВ Торговий дім «Агро-Трейд»та ТОВ «Сістайл»не мало мети дійсного отримання результатів маркетингових досліджень, наслідком яких мала бути оптимізація роботи товариства, збільшення доходів, розширення ринку збуту товарів, а фактично переслідувалась мета зменшення об'єкту оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість, що завідомо суперечить інтересам держави, порушують публічний порядок, а тому є нікчемними.

Вартість послуг за вказаним договором, що надаються у кожному поточному місяці, визначалась сторонами на початку кожного місяця, що зазначалось у відповідних Погодженнях вартості послуг, які є додатками до договору. Загалом за договором відповідачем сплачено 1179772,38 грн. у тому числі ПДВ 182522,57 грн., з яких: 20597,33 грн. у лютому 2009 року;61791,97 грн. у березні 2009 року; 123583,94 грн. у квітні 2009 року; 154479,93 грн. у травні 2009 року; 200000,00 грн. у червні 2009 року; 252317,21 грн. у липні 2009 року; 367002,00 грн. у серпні 2009 року).

В межах зазначеного договору, до перевірки були надані двосторонні акти приймання-передачі послуг: від 28.02.2009 року №2802258 на суму 20597,33грн.; від 31.03.2009 року №3103246 на суму 61791,97 грн.; від 30.04.2009 року №3004308 на суму 123583,94 грн.; від 31.05.2009 року №3105145 на суму 154479,93 грн.; від 30.06.2009 року №3006179 на суму 200000,00 грн.; від 31.07.2009 року №3107216 на суму 252317,21 грн.; від 31.08.2009 року №3108212 на суму 367002,00 грн. (загалом на суму 1179772,38грн.), що містять інформацію про перелік наданих послуг, їх вартість та місце надання (адреси магазинів ЗАТ «ФОЗЗІ»).

Оплата наданих послуг здійснювалась відповідачем шляхом поступового перерахування на рахунок ТОВ «Сістайл»коштів згідно відповідних актів приймання - передачі послуг, загалом на суму 1179772,38 грн. (у тому числі ПДВ 182522,57грн.). Факт перерахування коштів та їх обсяг підтверджується випискою з банківського рахунку відповідача, що міститься у матеріалах справи, та не заперечується сторонами (а.с.23).

На підтвердження розрахунків та сплати у складі ціни послуг сум податку на додану вартість, відповідачем за вказаними господарськими операціями отримано від ТОВ «Сістайл»податкові накладні на загальну суму 1179772,38 грн. (у тому числі ПДВ 182522,57 грн.).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що зобов'язання за спірним договором були виконані сторонами у повному обсязі, що підтверджується актами приймання -передачі, податковими накладними, банківськими виписками щодо оплати за надані послуги (виконані роботи), тощо та передані замовникові без претензій та зауважень.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до приписів статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною першою статті 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, яке не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно з частиною першою статті 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що за змістом приписів статті 228 Цивільного кодексу України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, є нікчемним.

Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що матеріалами справи підтверджується фактичне надання ТОВ «Сістайл»маркетингових послуг ТОВ «Торговий дім «Агро-Трейд».

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підставі акту перевірки від 21.12.2010 року №903/23-2/32837481 у зв'язку із тим, що на його думку ТОВ Торговий дім «Агро - Трейд»укладені нікчемні угоди, зокрема, з ТОВ «Сістайл», були винесені податкові повідомлення -рішення від 29.12.2009 року №0001242300/0, №0001252300/0.

Зазначені податкові повідомлення -рішення за наслідками оскарження в судовому порядку скасовані постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2011 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2012 року.

Під час розгляду справи судами було встановлено, що доводи відповідача щодо нікчемності договорів укладених, зокрема між ТОВ Торговий дім «Агро - Трейд»та ТОВ «Сістайл»про надання маркетингових послуг, є бездоказовими та безпідставними.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво -Святошинському районі Київської області залишити без задоволення, постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 09.04.2012 року)

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.