Ухвала суду № 23580357, 03.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/3909/11 Головуючий у 1-й інстанції: Житняк Л.О.

Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"03" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: суддів: при секретарі: за участю:Федорової Г.Г., Данилової М.В., Ключковича В.Ю., Петриченко Ю.П, представників апелянта Менської МДПІ Чернігівської області ДПС -Репеха О.О., Козлової Ю.М., представника Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області -Охріменко С.І., представника позивача -Величко Г.В., представника відповідача ДПА України - Діанова О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної податкової адміністрації України, Менської Міжрайонної Державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби та Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області, яке приєдналося до апеляційної скарги Державної податкової адміністрації України на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2011 року по справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Еліта»до Державної податкової інспекції у Сосницькому районі Чернігівської області, Головного Управління державного казначейства України в Чернігівській області, Державної податкової адміністрації України, за участю: Прокуратури Чернігівської області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2011 року Публічне акціонерне товариство «Еліта»(далі - позивач) звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Сосницькому районі Чернігівської області, Головного Управління державного казначейства України в Чернігівській області, Державної податкової адміністрації України (далі - відповідачі), в якому просило стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Еліта»бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 595 550,00 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2011 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Еліта»задоволено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Еліта»бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 595 550,00 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Еліта»судові витрати в розмірі 1 700,00 грн.

Відповідач, Державна податкова адміністрація України, Менська Міжрайонна Державна податкова інспекція Чернігівської області Державної податкової служби, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернулися з апеляційними скаргами, в якій зазначають, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просять постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог.

12 березня 2012 року до Київського апеляційного адміністративного суду від Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області надійшла заява про приєднання до апеляційної скарги Державної податкової адміністрації України.

13 березня 2012 року представником ДПІ у Сосницькому районі Чернігівської області в судовому засіданні було заявлено клопотання про проведення процесуального правонаступництва Державної податкової інспекції у Сосницькому районі Чернігівської області, в звязку з її реорганізацією. До клопотання було надано Наказ Державної податкової служби України від 30.12.2011 року «Про затвердження положень про територіальні органи Державної податкової служби у Чернігівській області», відповідно до якого було утворено Менську Міжрайонну Державну податкову інспекцію Чернігівської області Державної податкової служби.

Відповідно до ст. 55 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення заявленого клопотання, здійснення процесуального правонаступництва та заміни Державної податкової інспекції у Сосницькому районі Чернігівської області на Менську Міжрайонну Державну податкову інспекцію Чернігівської області Державної податкової служби.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ПАТ «Еліта»є юридичною особою, зареєстрованою Сосницькою районною державної адміністрацією Чернігівської області 03.03.2011 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичною особи ОСОБА_7 А00 № 192227 (а.с. 27).

Відповідно до Статуту ПАТ «Еліта», згідно з протоколом Загальних зборів акціонерів від 28.02.2011 року № 12, Закрите акціонерне товариство «Еліта»перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Еліта»(а.с. 25-26).

Протягом 2010 року ПАТ «Еліта»до ДПІ у Сосницькому районі Чернігівської області були подані податкові декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року, згідно якої заявлена до бюджетного відшкодування сума становить 263 289,00 грн., за жовтень 2010 року, згідно якої заявлена до бюджетного відшкодування сума становить 146 556,00 грн. та за листопад 2010 року, згідно якої заявлена до бюджетного відшкодування сума, з урахуванням уточнюючого розрахунку, становить 185 905,00 грн. (а.с. 6-12).

Достовірність нарахування вказаних сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість була підтверджена довідками про результати позапланової виїзної перевірки ДПІ в Сосницькому районі Чернігівської області, а саме, за травень 2010 року -довідкою від 11.08.2010 року № 280/23-3000310120, за жовтень 2010 року -довідкою від 20.12.2010 року № 590/23-30/310120, за листопад 2010 року -довідкою від 04.02.2011 року № 21/23-30/00310120 (а.с. 13-23).

Однак, станом на липень 2011 року сума бюджетного відшкодування в загальному розмірі 595 550,00 грн. позивачу сплачена не була, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до приписів п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (тут і далі по тексту постанови -в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі -Закон № 168/97-ВР), бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення для сплати до бюджету позитивної різниці між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду та порядок визначення та відшкодування з бюджету від'ємної різниці між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового кредиту встановлено положенням п. 7.7. ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Так, згідно п.п. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2. п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пп. 7.7.4 р. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

З матеріалів справи вбачається, що 27.12.2010 року ДПІ у Сосницькому районі Чернігівської області було надано висновок про суми відшкодування податку на додану вартість № 0000000234 відповідно до якого, станом на 27.12.2010 року за декларацією, зареєстрованою в ДПІ 18.06.2010 року № 9002176155 за травень 2010 року відшкодуванню з бюджету підлягає сума ПДВ в розмірі 163 089,00 грн. Станом на 23.12.2010 року за декларацією, зареєстрованою в ДПІ 19.11.2010 року № 9005190505 за жовтень 2010 року відшкодуванню з бюджету підлягає сума ПДВ в розмірі 146 556,00 грн. (а.с. 52-53).

Згідно висновку про суми відшкодування податку на додану вартість від 30.12.2010 року № 0000000236, станом на 30.12.2010 року за декларацією, зареєстрованою в ДПІ 19.11.2010 року № 9005190505 за жовтень 2010 року відшкодуванню з бюджету підлягає сума ПДВ в розмірі 146 556,00 грн. (а.с. 54).

За змістом п. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Отже, з наведених законодавчих приписів випливає, що надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання бюджетного відшкодування є підставою для його одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом не виявлено будь-яких порушень у формуванні позивачем податкового кредиту. Крім того, відповідачами не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди, як-от безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, постійне придбання позивачем товару у посередників, контрагенти яких систематично протиправно не сплачували ПДВ до бюджету, або мали ознаки фіктивного підприємництва тощо.

Посилання ж апелянтів на Порядок формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України, Державного казначейства України від 03.02.2011 року № 68/23 та Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 17.01.2011 року № 39, відповідно до яких разом з висновком про бюджетне відшкодування до органів Державного казначейства Державна податкова адміністрація України надає реєстр суб'єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування ПДВ з бюджету та узагальнену інформацію щодо визначених у висновках обсягів сум бюджетного відшкодування ПДВ окремо за платниками, які мають право на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ, іншими платникам та платниками, у яких суми до бюджетного відшкодування заявлені в період дії Закону України «Про податок на додану вартість» та залишились невідшкодованими, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не встановлено обов'язку органів державної податкової служби України подавати до казначейських органів іншого пакету документів окрім висновку про бюджетне відшкодування. А оскільки зазначені норми мають вищу юридичну силу, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що не відшкодування позивачу сум ПДВ за травень, жовтень листопад 2010 року в загальній сумі 595 550,00 грн., які підтверджені відповідними довідками ДПІ в Сосницькому районі за результатами позапланових виїзних перевірок ЗАТ «Еліта» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ є неправомірним.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2011 року не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Здійснити процесуальне правонаступництво та замінити Державну податкову інспекцію у Сосницькому районі Чернігівської області на Менську Міжрайонну Державну податкову інспекцію Чернігівської області Державної податкової служби

Апеляційні скарги Державної податкової адміністрації України, Менської Міжрайонної Державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби та Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області, яке приєдналося до апеляційної скарги Державної податкової адміністрації України на постанову Державної податкової адміністрації України на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2011 року -залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Федорова Г. Г.

Судді: Данилова М. В.

Ключкович В.Ю.

Повний текст постанови складено та підписано -09.04.12р.