Ухвала суду № 23580367, 03.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4041/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М.

Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"03" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: суддів: при секретарі: за участю:Федорової Г.Г., Данилової М.В., Ключковича В.Ю., Петриченко Ю.П., представника апелянта -Щегель Т.О., представника позивача -Зауткіна С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Київської обласної митниці на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна»до Київської обласної митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна»(далі - позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Київської обласної митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.08.2011 року:

- № 116, яким ТОВ «АМАКО Україна»визначено суму податкового зобов'язання з мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності в сумі 168 670,46 грн., з яких 112 446,97 грн. - основного платежу та 56 223,49 грн. - штрафних санкцій;

- № 117, яким ТОВ «АМАКО Україна»визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності в сумі 33 734,10 грн., з яких 22 489,40 грн. - основного платежу та 11 244,70 грн. - штрафних санкцій;

- № 118, яким ТОВ «АМАКО Україна»визначено суму податкового зобов'язання з мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності в сумі 27 142,33 грн., з яких 27 141,33 грн. - основного платежу та 1,00 грн. - штрафних санкцій;

- № 119, яким ТОВ «АМАКО Україна»визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності в сумі 5 429,27 грн., з яких 5 428,27 грн. - основного платежу та 1,00 грн. - штрафних санкцій.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна»задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення форми «Р»Київської обласної митниці від 19.08.2011 року № 116, № 117, № 118, № 119.

Стягнуто з Державного бюджету на користь ТОВ «АМАКО Україна»судові витрати у розмірі 13,60 грн.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «АМАКО Україна»є юридичною особою, зареєстрованою Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області 28.12.1999 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЄ № 842113 (а.с. 69-71).

В період з 30.06.2011 року по 15.07.2011 року, службовими особами відповідача, відповідно до Митного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 року № 71 «Про затвердження Порядку проведення митними органами невиїзних документальних перевірок»та на підставі наказу Київської обласної митниці від 30.06.2011 року № 473 було проведено невиїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ «АМАКО Україна»з питань дотримання вимог законодавства України з питань митної справи при митному оформленні товарів за вантажними митними деклараціями від 01.10.2008 року № 125000008/2008/207004, від 13.08.2010 року № 125111111/2010/445225, від 16.08.2010 року № 125110000/2010/445272, від 24.03.2011 року № 125110000/2011/850781.

В ході проведення перевірки було встановлено порушення вимог:

- Закону України «Про митний тариф України», в результаті чого позивачем було занижено суму податкового зобов'язання по сплаті ввізного мита на суму 139 588,30 грн.;

- Закону України «Про податок на додану вартість»у частині визначення бази оподаткування ПДВ для товарів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України, що розраховується відповідно до вимог п. 4.3 Закону та пп. б) п. 2.1 Порядку справляння податку на додану вартість під час митного оформлення товарів, імпортованих на митну територію України, затвердженого наказом ДМСУ від 27.09.2006 року № 821, в результаті чого позивачем занижено податкове зобов'язання по сплаті ПДВ на суму 22 489,40 грн.;

- Податкового кодексу України в частині визначення бази оподаткування ПДВ для товарів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України, що розраховується відповідно до вимог ст. 109 Податкового кодексу України, що спричинило до заниження податкового зобов'язання по сплаті ПДВ на суму 5 428,274 грн.

За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено акт невиїзної документальної перевірки № 43/11/125000000/21665011 від 15.07.2011 року (а.с. 12-18). Не погоджуючись із зазначеним актом перевірки позивач подав письмові заперечення до акту.

За результатами розгляду поданого позивачем заперечення до акту, Київською обласною митницею було прийнято рішення від 09.08.2011 року № 16-45/15-6193, яким акт невиїзної документальної перевірки № 43/11/125000000/21665011 від 15.07.2011 року було залишено без змін (а.с. 19-21).

На підставі акту невиїзної документальної перевірки № 43/11/125000000/21665011 від 15.07.2011 року відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення форми «Р»від 19.08.2011 року:

- № 116, за яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «Мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності»в сумі 168 670,46 грн., у тому числі 112 446,97 грн. -за основним платежем та 56 223,49 грн. -за штрафними санкціями;

- № 117, за яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «Податок на додану вартість з товарів увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності»в сумі 33 734,10 грн., у тому числі 22 489,40 грн. -за основним платежем та 11 244,70 грн. -за штрафними санкціями;

- № 118, за яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «Мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності»в сумі 27 142,33 грн., у тому числі 27 141,33 грн. -за основним платежем та 1,00 грн. -за штрафними санкціями;

- № 119, за яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «Податок на додану вартість з товарів увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності»в сумі 5 429,27 грн., у тому числі 5 428,27 грн. -за основним платежем та 1,00 грн. -за штрафними санкціями (а.с. 22-25).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Порядок здійснення митних процедур та оформлення, переміщення через митний кордон України товарів, митне регулювання та справляння податків, зборів регулюється Митним Кодексом України.

Пунктом 35 ст. 1 Митного кодексу України визначено, що пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, пов'язаних відповідно до п. 19 ст. 1 Митного кодексу України зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Згідно ст. 40 Митного кодексу України, митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до цього Кодексу, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Згідно ст. 72 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

При здійсненні митного контролю й митного оформлення товарів, задекларованих із використанням митних декларацій, визначених Класифікатором типів декларацій, затвердженим Держмитслужбою, при поміщенні товарів у будь-який митний режим (з урахуванням особливостей, установлених для окремих митних режимів, способів переміщення товарів, типів декларацій, а також для підприємств-резидентів, щодо яких митними органами встановлено високий (внесено до «білого списку») або достатній (внесено до «зеленого списку») рівень довіри) застосовується Порядок здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затверджений наказом Державної митної служби України від 20.04.2005 року № 314, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.04.2005 року за № 439/10719 (далі - Порядок).

Відповідно до Порядку, працівники митної служби здійснюють вичерпний перелік дій щодо прийняття ВМД до оформлення та здійснення митного контролю.

Так, зокрема, при митному контролі працівниками митної служби здійснюється перевірка правильності класифікації та кодування товарів згідно з поданими документами (п. 16 розділу 3 «Здійснення митних процедур»Порядку).

В разі, якщо документів, поданих декларантом, недостатньо для прийняття рішення про повноту та/або достовірність відомостей, що перевіряються, або результати перевірки правильності класифікації та кодування товарів, визначення країни походження тощо, потребують проведення такого огляду посадова особа митного органу ініціює проведення митного огляду.

Згідно обставин справи при здійсненні митного оформлення вантажних митних декларацій від 01.10.2008 року № 125000008/2008/207004, від 13.08.2010 року № 125111111/2010/445225, від 16.08.2010 року № 125110000/2010/445272, від 24.03.2011 року № 125110000/2011/850781 вимоги, передбачені Порядком позивачем були виконані.

В свою чергу, працівниками митниці здійснені необхідні процедури щодо прийняття спірних вантажних митних декларацій до оформлення шляхом поставлення відбитка штампа «Під митним контролем»та здійснений митний контроль, який включає в себе перевірку правильності класифікації та кодування товарів.

Під час здійснення митного контролю з боку посадових осіб відповідача зауваження до спірних вантажних митних декларацій, поданих позивачем, були відсутні. Відповідач підтвердив правильність та достовірність заповнених позивачем вантажних митних декларацій, в тому числі і правильність коду товару та, що стверджується завершальною стадією митного оформлення - проставленням відбитка печатки у відповідній графі.

Вантажні митні декларації були подані для контролю правильності заповнення та повноти сплати митних зборів і податків відповідальній посадовій особі відповідача. Посадова особа відповідача здійснила перевірку факту та повноти і правильності сплати митних зборів і податків, про що зазначив у кожній ВМД відповідним штампом «сплачено»та особистим підписом особи, яка здійснила перевірку повноти і правильності сплати митних зборів і податків. Своїм правом на відмову у митному оформленні товару, у зв'язку з виявленими невідповідностями (якщо вони мали місце), митниця не скористалася.

Згідно ст. 313 Митного кодексу України, класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, є виключною компетенцією митних органів. При цьому, рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств та громадян.

Таким чином, якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів) у вільний обіг, тому в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, зокрема, з посиланням на результати камеральної перевірки

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що приймаючи наведені в акті перевірки вантажні митні декларації та пропускаючи відповідний товар на митну територію України, митний орган погодився з усіма відомостями про товар, а тому митний орган не мав правових підстав та повноважень для прийняття податкового повідомлення про нарахування податкових зобов'язань за платежем податку на додану вартість.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті митницею в порушення наведених законодавчих норм та наданих повноважень, а тому підлягають скасуванню.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування постанови Київського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Київської обласної митниці на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року -залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Федорова Г. Г.

Судді: Данилова М. В.

Ключкович В.Ю.

Повний текст ухвали складено та підписано -09.04.12р.