Постанова № 23579827, 12.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 25/798-А Головуючий у 1-й інстанції: Морозов С.М.

Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"12" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Усенка В.Г,

суддів: Бистрик Г.М., Сорочка Є.О.,

при секретарі Мартиненко Д.А,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державного підприємства «Українське авіаційно-транспортне підприємство «Хорів-Авіа»та Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 26 лютого 2007 року по справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Українське авіаційно-транспортне підприємство «Хорів-Авіа»до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Українське авіаційно-транспортне підприємство «Хорів-Авіа»(далі -Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва (далі -Відповідача) у якому просило скасувати рішення ДПІ №0001142370/1 від 30.12.2005р., №0001022330/3 від 31.05.2006р., №0001012330/3 від 31.05.2006р.

Постановою Господарського суду м. Києва від 26 лютого 2007 року вимоги адміністративного позову задоволено частково. Суд першої інстанції скасував рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.12.2005р., №0001142370/1 на загальну суму 110617,98грн.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач та відповідач подали апеляційні скарги в яких просять скасувати рішення суду першої інстанції в частині.

Свої вимоги апелянти обґрунтовують тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представників сторін, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова -скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами ДПІ була проведена комплексна планова перевірка позивача дотримання податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2003р. по 31.03.2005р. в результаті якої складено Акт №1345-23-4-00307856 від 14.10.2005р. та на підставі якого прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27.10.2005р. №0001142370/0 на суму 173352,42грн., податкове повідомлення-рішення №0001012330/0 від 27.10.2005р. на загальну суму 140270,00грн., податкове повідомлення-рішення №0001022330/0 від 27.10.2005р. на загальну суму 109622,00грн.

В результаті адміністративного оскарження відповідачем винесено рішення №0001142370/1 від 30.12.2005р., №0001022330/1 від 30.12.2005р. та після повторного оскарження №0001022330/2 від 20.03.2006р., №0001012330/2 від 20.03.2006р., №0001022330/3 від 31.05.2006р., №0001012330/3 від 31.05.2006р.

Задовольняючи вимоги адміністративного позову частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки авансові внески вносяться до бюджету одночасно зі сплатою дивідендів згідно пп..7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», нарахування позивачу штрафних санкцій у сумі 32790,00грн. є протиправним.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0001142370/1 від 30.12.2005р. за порушення позивачем термінів розрахунків в іноземній валюті по імпортній операції (ненадходження валютних цінностей на суму 13251,00 Євро), суд зазначає наступне.

Як встановлено перевіркою та підтверджується матеріалами справи позивач здійснював переплату фірмі GmbH»на суму 13251,00 Євро (згідно розрахунків).

Згідно ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»№185/94-ВР від 23.09.94р. (далі Закон №185/94-ВР) зі змінами та доповненнями, товари по імпортних операціях повинні надходити в терміни, зазначені в контрактах, але не пізніше як 90 календарних днів з дня передоплати.

Відповідно до п. 7.5 ст.7 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, що затверджена Постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року N136 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 р. за N338/3631, якщо резидент не оформляє акт (або інший документ), що засвідчує отримання резидентом передплачених періодичних видань пункт 3.4 цієї Інструкції, то банк надає інформацію податковим органам згідно з додатком 6.

Отже, при здійсненні передоплати нерезиденту за поліграфічну продукцію (поправки до авіаційних маршрутів) позивач мав засвідчити отримання такої продукції актами виконаних робіт. Проте, Позивачем не було надано до перевірки та суду підтверджуючих документів, згідно з якими підприємство отримує від фірми поправки до маршрутів.

Таким чином, є підстави для висновку, що надаються в даному випадку не періодичні видання, а аеронавігаційні документи у вигляді мап та схем, в яких відображені міжнародні повітряні шляхи з поправками маршрутів до керівництва по користуванню авіатрасами (у вигляді поліграфічної продукції), що, в свою чергу потребує оформлення актів виконаних за укладеним договором робіт.

Враховуючи лист ДПА у м. Києві №3589/7/22-206 від 15.09.05р., колегія суддів дійшла висновку, що Аеронавігаційні документи у вигляді мап та схем, в яких відображені міжнародні повітряні шляхи та керівництво по користуванню авіатрасами, що надходять від фірми GmbH»до ДП «УАТП «Хорів-АВІА»не відповідає визначенню передплатних періодичних поліграфічних видань, а отже потребують оформлення акту виконаних робіт з метою засвідчення факту їх вчасного надходження до резидента.

Відповідно до ст.4 Закону №185/94 - ВР передбачено стягнення пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3% від суми неодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованої за офіційним поточним курсом НБУ на день виникнення заборгованості (91 день).

За порушення термінів розрахунків в іноземній валюті по імпортних операціях з фірмою GmbH»позивачу нараховано пеню у сумі 110617,98 грн.

Щодо податкових повідомлень-рішень від 31.05.2006р. №0001022330/3 та «0001022330/3, суд зазначає наступне.

В 1 кварталі 2005 року позивачем було нараховано та сплачено дивіденди у розмірі 68300грн. (згідно з декларацією) без врахування вимог п.п. 2, 3 «Порядку і нормативу відрахування господарськими організаціями до загального фонду Державного бюджету країни частини прибутку (доходу) за результатами господарської діяльності у 2004 році та квартальної фінансово-господарської діяльності у 2005 році», затвердженого Постановою КМУ від 15.01.2005р. за №50 зі змінами, внесеними Постановою КМУ 28.02.2005р. № 157.

З матеріалів справи вбачається, що в позовній заяві позивач зазначає, що сплатив дивіденди за І кв.2005р в сумі 83 200грн., а в скарзі від 18.10.2005р зазначив, що сплатив дивіденди за І кв.2005р в сумі 78 600грн., що свідчить про спробу позивача введення в оману органів податкової служби та суду.

Відображення нарахування частини прибутку (доходу), що сплачується до бюджету господарськими організаціями, здійснюється у рядку 21 декларації з податку на прибуток підприємства. В декларації з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2005 року ця категорія платників податків відображає нараховану суму частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2004 році (крім тих підприємств, які сплачували частину прибутку (доходу), відповідно до статті 72 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік»), нараховану суму частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у січні - лютому 2005 року у розмірі 15 відсотків від чистого прибутку (доходу) та нараховану суму частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у березні 2005 року у розмірі 50 відсотків від чистого прибутку (доходу).

Поряд з цим зазначеними підприємствами сплачується авансовий внесок з податку на прибуток з подальшим його відображенням у рядку 20 декларації та в рядку 13.7 Додатка К6 до декларації.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що згідно із п. 3 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування»та п. 7 Порядку №50 дивіденди, в тому числі частина податку на прибуток (дохід), яка прирівняна до дивідендів, належать до загальнодержавних податків і зборів, здійснення контролю щодо сплати частини прибутку (доходу) господарськими організаціями: державними, казенними підприємствами та їх об'єднаннями і дочірніми підприємствами, а також акціонерними, холдинговими компаніями та іншими суб'єктами господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірніми підприємствами проводиться на підставі декларацій з податку на прибуток, що ними подаються.

Отже, Позивач повинен був сплачувати дивіденди у строки, передбачені для сплати податку на прибуток відповідно до п. 6 Порядку, тобто щоквартально, та подавати декларацію з податку на прибуток підприємства в терміни, передбачені для такого подання, із заповненими 20 та 21 рядками.

Відповідно до підпункту 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р №334/94-ВР зі змінами та доповненнями нараховують та вносять до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої п. 10.1 ст. 10 цього Закону, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів та відображається у рядку 20 декларації та рядку 13.7 Додатка К6 до неї.

В порушення вказаного підпункту Позивачем авансові внески за 1 квартал 2005 року були нараховані та сплачені у розмірі 6300грн (рядок 20 декларації про прибуток). З урахуванням п.10.1 ст.10 цього Закону авансові внески мали б становити 17075,00грн. (68300,00грн.х 25%). Дане порушення призвело до заниження авансових внесків за І квартал 2005р на 10775,00 грн.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що аеронавігаційні документи, що передавались позивачу, є поліграфічною продукцією, але не підпадають під визначення передплатних періодичних поліграфічних видань, а отже потребують оформлення акта виконаних робіт з метою засвідчення факту їх вчасного надходження до резидента.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим, колегія суддів вважає необхідним рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволення вимог адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Українське авіаційно-транспортне підприємство «Хорів-Авіа» - залишити без задоволення, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва -задовольнити.

Постанову Господарського суду м. Києва від 26 лютого 2007 року -скасувати в частині задоволенні вимог адміністративного позову. Ухвалити в цій частині нову постанову, якою у задоволенні вимог адміністративного позову Державного підприємства «Українське авіаційно-транспортне підприємство «Хорів-Авіа»відмовити повністю.

В іншій частині постанову Господарського суду м. Києва від 26 лютого 2007 року -залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя Усенко В.Г.

Судді: Бистрик Г.М.

Сорочко Є.О.