Ухвала суду № 23579719, 03.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-708/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Журавель В.О.

Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"03" квітня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,

при секретарі - Горяіновій Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс»на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2011 року в справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс»до Державної податкової адміністрації України, Державної податкової інспекції у Києво-Святошинаському районі Київської області про визнання протиправним проведення перевірок,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс»звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової адміністрації України, Державної податкової інспекції у Києво-Святошинаському районі Київської області в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати протиправним та скасувати рішення про результати розгляду повторної скарги №2903/6/25-0115 від 01.04.2009; визнати протиправним проведення позапланової перевірки № 336/23-3/30367782 без рішення суду; визнати протиправним проведення повторної позапланової перевірки № 336/23-3/30367782 від 30.07.2008 без рішення про проведення повторної перевірки позивача та без наказу за підписом Голови ДПА України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2011 року провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс»до Державної податкової адміністрації України, Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової адміністрації України від 01.04.2009 за №2903/6/25-0115 про результати розгляду повторної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс»закрито.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс»звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2011 року .

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової адміністрації України про результати розгляду повторної скарги від 01.04.2009 №2903/6/25-0115 не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Судом першої інстанції було встановлено, що за результатами розгляду скарги позивача на два податкові повідомлення-рішення від 09.08.2008, прийняті ДПІ у Києво-Святошинському районі, Державною податковою адміністрацією України прийнято Рішення про результати розгляду повторної скарги від 01.04.2009 за №2903/6/25-0115.

Спірні правовідносини виникли до 1 січня 2011 року і регулювались, зокрема, такими законодавчими актами: Законом України від 21.12.2000 №2181-111 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Законом України від 04.12.1990 №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»та іншими.

Однак, з 1 січня 2011 року з набранням чинності Податковим кодексом України законодавче регулювання у сфері оподаткування зазнало змін, а окремі законодавчі акти втратили чинність. У зв'язку з цим справа вирішується судом відповідно до принципу дії законів у часі, зміст якого розкрито, зокрема, у рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1- рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів).

Як зазначив Конституційний Суд України, за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно- правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Згідно з частиною першою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Таким чином, рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень Кодексу адміністративного судочинства України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

Визначення нормативно-правового та правового акту індивідуальної дії дано у «Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації», затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 року № 34/5 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.04.2005 року за № 381/10661. Ним визнається офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта, якому вони адресовані.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що спірне рішення про результати розгляду повторної скарги відповідно до чинного на час його прийняття законодавства не було актом ненормативного характеру, який може бути предметом оскарження в адміністративній справі, оскільки таке рішення саме по собі не породжувало виникнення певних обов'язків у того суб'єкта щодо якого прийняте. Відповідно до вимог чинного на час прийняття спірного рішення податкового законодавства такі обов'язки у платника податків породжують індивідуальні акти ненормативного характеру, а саме податкові повідомлення-рішення про нарахування податкового зобов'язання, що прийняті контролюючим органом на підставі рішення про результати розгляду відповідної скарги.

Рішення ДПА України про результати розгляду скарги платника податку було лише підставою для винесення податкового повідомлення-рішення за результатами узгодження сум податкового зобов'язання. Таким чином, рішенням, з яким пов'язується виникнення податкових зобов'язань, прав та обов'язків у платника податків, було податкове повідомлення-рішення, прийняте податковим органом згідно з вимогами статті 6 Закону України від 21.12.2000 №2181-111 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Як зазначалося вище, лише з 1 січня 2011 року Податковим кодексом України передбачено право платника податків оскаржувати до суду рішення податкового органу про результати розгляду скарги платника податку.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Київського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2011 року ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній ухвалі, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.160, 195,196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України,колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс»залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Твердохліб В.А.

Костюк Л.О.