Ухвала суду № 23578046, 15.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/4591/11 Головуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"15" березня 2012 р. м. Київ

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Аліменко В.О.

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого -судді Лічевецького І.О., суддів -Грищенко Т.М., Аліменка В.О., при секретарі -Гринчуку А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною державної податкової інспекції у Щорському районі на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2011 р. адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Щорський завод продовольчих товарів»до державної податкової інспекції у Щорському районі Чернігівської області про визнання дій протиправними, визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ

ВАТ «Щорський завод продовольчих товарів»звернулось до суду з позовом про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000152300 від 23.08.2011 р. яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 124 549 грн. 25 коп. та податкового повідомлення-рішення №0000172300 від 23.08.2011 р. яким збільшено зобов'язання за платежем з податку на прибуток на 203 884 грн. 25 коп. Позивач також просив визнати дії ДПІ у Щорському районі щодо висновків в акті перевірки про нікчемність господарських операцій такими що не належить до компетенції податкового органу, визнати протиправними дії відповідача стосовно обґрунтування висновків перевірки та визнати що згадані висновки зроблено без урахування первинних документів.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2011 р. адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній сказі ДПІ у Щорському районі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення в частині задоволених позовних вимог і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовцями ДПІ у Щорському районі проведено планову виїзну перевірку ВАТ «Щорський завод продовольчих товарів»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 р. по 31.03.2011 р.

Результати перевірки оформлено актом № 515/23/00381143 від 04.08.2011 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року (надалі за текстом -«Закон № 334/94-ВР»), ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та ст. 198 Податкового кодексу України внаслідок віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту витрат з оплати товару за договорами, укладеними з ТОВ «Комета-14»та ТОВ «Альфа-трейд 10».

Такий висновок податкового органу вмотивовано наступним.

01.08.2009 р. між ВАТ «Щорський завод продовольчих товарів»та ТОВ «Комета-14»укладено договір № 1/08 за умовами якого позивач зобов'язався прийняти та оплатити товар у кількості, асортименті та за цінами, зазначеними в супроводжувальних документах.

На підставі цього договору позивачем протягом квітня-вересня 2010 р. отримано видаткові та податкові накладні на загальну суму 624 581 грн. 90 коп., в тому числі 124 916 грн. 38 коп. ПДВ.

Разом з тим, згаданий договір не містить чітких умов поставки товару, у видаткових накладних відсутні відомості щодо фактичних одержувачів товару (матеріально-відповідальних осіб).

Крім того, на ТОВ «Комета-14»не має складських приміщень і на підприємстві працює лише три особи.

Згідно договору № 4/1 від 04.10.2010 р. ВАТ «Щорський завод продовольчих товарів»протягом лютого 2011 р. придбало у ТОВ «Альфа-трейд 10»товар на суму 34 808 грн. 34 коп., в тому числі 6 961 грн. 66 коп. ПДВ.

Позивач отримав видаткові та податкові накладні, а придбаний товар використав як сировину, для виробництва готової продукції.

Однак, згаданий договір не містить чітких умов поставки товару, у видаткових накладних відсутні відомості щодо фактичних одержувачів товару (матеріально-відповідальних осіб) і за результатами перевірки встановлено, що у лютому 2011 р. контрагент позивача сформував податковий кредит за рахунок проведення взаємовідносин з підприємством, яке має ознаки фіктивності.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у Щорському районі прийнято повідомлення-рішення № 0000152300 від 23.08.2011 р. яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 124 549 грн. 25 коп., в тому числі 101 031 грн. за основним платежем та 23 518 грн. 25 коп. за штрафними санкціями, і податкове повідомлення-рішення №0000172300 від 23.08.2011 р. яким збільшено зобов'язання за платежем з податку на прибуток на 203 884 грн. 25 коп., в тому числі 164 848 грн. за основним платежем та 39 037 грн. 25 коп. за штрафними санкціями.

Протягом спірного періоду правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість валових витрат та податкового кредиту, регулювались статтею 5 Закону № 334/94-ВР, статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (надалі за текстом -Закон № 168/97-ВР) та статтею 198 Податкового кодексу України.

Так, підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом «а»пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 названої статті Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пункт 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР визначає валові витрати виробництва та обігу, суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

У контексті викладеного колегія суддів враховує, що позивачем були надані договори, накладні, податкові накладні, реєстри отриманих податкових накладних, рахунки, подорожні листи, платіжні доручення, акти списання товарно-матеріальних цінностей.

За таких обставин, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції про те, що ВАТ «Щорський завод продовольчих товарів»підтвердило своє право на податковий кредит та обґрунтовано сформувало валові витрати, а відтак спірні податкові повідомлення-рішення є неправомірними.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а посилання скаржника на те, що у лютому 2011р. ТОВ «Альфа-трейд сформувало податковий кредит за рахунок проведення взаємовідносин з підприємством, яке має ознаки фіктивності є помилковим, оскільки покупець не може нести відповідальність за несплату податків продавцями,

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 КАС України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну державної податкової інспекції у Щорському районі Чернігівської області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2011 р. -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.О.Аліменко

Ухвала складена в повному обсязі 20 березня 2012 р.